“Укроборонпром” та Велика Британія розширить співпрацю в рамках програми імпортозаміщення
“Укроборонпром” та Велика Британія розширить співпрацю в рамках програми імпортозаміщення Можливість оснащення української авіації передовою технікою від британських компаній та поглиблення військово-технічної співпраці обговорили керівники ДК "Укроборонпром" та Міністр оборони Великої Британії Майкл Феллон. Зустріч відбулась на ДП "Антонов", що у складі Концерну. "Я мав змогу на власні очі переконатися у міцних економічних та торговельних зв'язках між ДП "Антонов" та британськими компаніями. Це особливі відносини, які ми сподіваємось поглибити в той час, коли наша країна виходить на новий рівень. Ми рішуче підтримуємо наших українських друзів", - зазначив Міністр оборони Великої Британії, після ознайомлення з новітнім  літаком Ан-132, який створювався за участю британських компаній. "Наше підприємство співпрацює з британськими компаніями майже 30 років. Саме британські комерсанти з компанії "Ейр Фойл" стали вчителями "Антонов" з організації роботи на світовому ринку повітряних перевезень вантажів літаками "Руслан" та "Мрія". Починаючи з 1990 року, літаки "Антонов" виконували задачі Міністерства оборони Великої Британії з перевезення різноманітних вантажів під час військових конфліктів, гуманітарних місій та інших операцій та навчань. Ми також високо цінуємо участь партнерів з Великої Британії, які постачають комплектуючи для виробництва сучасних літаків від "Антонова", – зауважив Президент ДП "Антонов" Олександр Коцюба. Він додав, що січня 2017 року в передмісті Лондона працює представництво "Авіаліній Антонова" - "Dreamlifts Ltd". Нагадаємо, що ДП "Антонов", яке входить до складу Держконцерну "Укроборонпром" та є основним підприємством авіаційного кластеру, 20 грудня 2016 року продемонстрував новий легкий багатоцільовий літак Ан-132D.
Про реформування ДК “Укроборонпром”, експортну діяльність, імпортозаміщення та відповіді на “незручні” запитання  – у ексклюзивному інтерв`ю “Українській правді”
Про реформування ДК “Укроборонпром”, експортну діяльність, імпортозаміщення та відповіді на “незручні” запитання – у ексклюзивному інтерв`ю “Українській правді” "Укроборонпром створювали для відмивання грошей", – кажуть сьогодні окремі керівники державного концерну. Проте додають: так було за часів Януковича – а нині геть інакше. Створював Укроборонпром ще Янукович у 2010-му. Концерн оперував сотнями мільйонів доларів на рік і був однією з найзакритіших структур. Після зміни влади в країні змінився й менеджмент в Укроборонпромі. Як і хто контролює оборонну вертикаль, "Українська правда" вже писала. Матеріал викликав гостру реакцію в самому Укроборонпромі. Прес-служба поширила заяву про порушення журналістських стандартів. Однак замість коментарів до матеріалу, як просила УП, – Концерн спочатку порадив записати інтерв'ю з гендиректором Романом Романовим, а згодом запропонував змінити формат на широке спілкування з усім керівництвом. Таким чином Укроборонпром хотів продемонструвати: часи змінилися, і Концерн – це вже не корупційна кормушка, якою була за часів Януковича. Незвичний формат спілкування не дозволив обговорити усі запитання, які накопичилися в "Української правди". Але скласти враження про сьогодення Укроборонпрому читач усе-таки може. ЯК ХЕРСОН СТАВ КУЗНЕЮ КАДРІВ УКРОБОРОНПРОМУ На розмову з УП гендиректор Роман Романов приводить майже усе керівництво. Перепрошує, що відсутні два з семи його заступників: Артур Херувімов та Світлана Хромець. Натомість усіх інших присутніх представляє окремо, про кожного розповідає історію знайомства та компетенції. Отже, у своєрідному круглому столі також взяли участь: Колишній заступник міністра оборони Олександр Стеценко, який "с военными разговаривает на одном языке". Колишній працівник СБУ Владислав Гадіон. Про нього Романов жартома каже: "Бывших, говорят, не бывает". "Гроза всех проверок" Ольга Абрамова, яка раніше працювала прокурором на Херсонщині. Екс-журналіст Олег Катков. На думку Романова, цей працівник має "проинформировать, что сделано, чтобы люди тоже гордились". Роксолана Шейко – колишній прес-секретар Львівської ОДА та колишнього заступника Віталія Кличка Ігоря Ніконова: "Мы первое собеседование с ней провели в кафе за кофе". Денис Гурак з фармацевтичної сфери. "Если в "Укроборонпроме" 80 тысяч человек, то он работал с отраслью в 300 тысяч человек". Володимир Коробов прийшов з держпідприємства "Артем", яке входить до структури Укроборонпрому і уособлює, на думку Романова, "пример социального лифта либо карьерного роста" Представляючи присутніх, Романов вже з першої особи зазначає: "До речі, не херсонець". І це показово. Бо Романову, який сам з Херсона, закидають те, що він розставляє в Концерні своїх земляків. – Ви жартуєте: "З Херсона, не з Херсона". Але чому саме з Херсона багато людей прийшло в структуру Концерну після того, як Ви його очолили? – Много людей – это сложилось у вас в голове. Вы себе нарисовали картинку.. – Ви вже назвали свого заступника Херувімова – він з Херсона, Пінькас був з Херсона, є кілька керівників заводів з Херсона... – Несколько руководителей из 80 тысяч человек. Показовою є історія з Сергієм Пінькасом, колишнім першим заступником гендиректора Укроборонпрому. У серпні 2014-го, у день його призначення Романов казав, що ключовим критерієм усіх призначень є фаховість. Однак з яких питань Пінькас є фахівцем, не уточнив. Раніше у ролі першого віце-мера Пінькас опікувався житлово-комунальним господарством міста Цюрупінська, що на Херсонщині. Усій Україні став відомим по вже крилатій фразі "Я від Кононенка", яку йому приписав Айварас Абромавічус. Нардеп БПП Сергій Лещенко заявляв, що Пінькаса хотіли призначити в міністерство у якості "смотрящего". "С Пинькасом была следующая история, – розповідає Романов. – С ним я был знаком за полгода до трудоустройства сюда. Причем это была одна или максимум две встречи. У нас не было больше никаких отношений. Результат вы знаете – мы не работаем сейчас вместе". Романов згадує, що коли очолив Укроборонпром, то шукав ефективного заступника. За порадою звернувся до Станіслава Путілова, якого вважає мудрою людиною та своїм настувником. І Путілов порекомендував Сергія Пінькаса. Станіслав Путілов – батько Андрія Путілова, екс-нардепа та екс-керівника Херсонської облдержадміністрації. У 2006-му з обома Путіловими Романов у складі "Нашої України" став депутатом Херсонської міськради. Далі політичні шляхи Романова та Путілових розійшлися. Молодший Путілов разом зі своєю командою почав втрапляти в скандальні історії. Зокрема, у матеріалі УП про цьогорічні політичні процеси на Херсонщині згадувалося про дві кримінальні справи, у яких фігурує прізвище Путілова. Але повернемося до "ефективного" Пінькаса. Довго пропрацювати в Укроборонпромі йому не довелося. Причиною став конкурс на призначення керівника херсонського заводу "Палада", який входить до структури Укроборонпрому. Пінькас очолював конкурсну комісію. Переможцем став його батько, а невдовзі сам Пінькас вже не працював в Укроборонпромі. Окремо "Українська правда" розпитує Романова про стосунки з Сергієм Пашинським, який очолював Наглядову раду Укроборонпрому. Останньому довгий час закидали контроль над Концерном. Романов каже, що відставка Пашинського стала для нього неочікуваною. І згадує, що перші комітети у них "починалися з заруби". "Мы абсолютно по-разному смотрели на подход, на происходящее. Я не говорю, у кого правильные, а у кого нет. Я ботаник-очкарик, допустим, у меня KPI, CRM. У него же все ровно и прямо, по-военному. Очень специфический человек и очень своеобразная личность". Окремо і вкотре Романов підкреслює, що Пашинський не просив ані щодо призначення свого сина, ані щодо призначення будь якогось "свого" керівника підприємства. "Є ТАКИЙ ПАПІРЕЦЬ: РОМАНОВ – ЗОЛОТИЙ МЕНЕДЖЕР" Розмову про свою появу в Укроборонпромі Романов починає здалеку. Згадує про досвід в автомобільному бізнесі, як відвідував заводи КІА, Hyundai, Volkswagen. Про останню кампанію згадує історію 2013-го року. Тоді центральний німецький офіс вручив Романову "такую бумажку, где написано, что Романов Роман Анатольевич – золотой менеджер". Саме по питаннях автобізнесу Романов зійшовся з Олегом Гладковським, нині першим заступником Секретаря РНБО. Останній – бізнес-партнер Петра Порошенка, власник корпорації "Богдан". В інтерв'ю Українській правдіГладковський давав гарну характеристику Романову, який свого часу був дилером "Богдана" на Херсонщині. Весною 2014-го Романов очолював херсонський виборчий штаб Петра Порошенка. І показав пристойний результат. – Так получилось, что я смог организовать выборный процесс, местные выборы, с максимальным результатом, – розповідає Романов. – Дальше еще какие-то выборы – целый ряд выборов. В итоге, первое место на юго-востоке Украины. А это тот же самый менеджмент – система, где у тебя все работает слаженно. – Тобто, Вас призначили в Укроборонпром завдяки успішній кампанії? – Нет. Вы поймите, это вопрос менеджмента. Я как раз хотел вас отвести от избирательной кампании. Это синтез всех этих факторов – эффективное управление. – А хто озвучив пропозицію? – Предложение как-то родилось... Наверное, одним из составляющих вопросов был в Администрации президента, когда мне говорили: "Роман Анатольевич, вы эффективно работаете как менеджер-управленец, вы эффективно работаете как управляющий избирательным процессом. Мы формируем группу людей, которые могут эффективно продолжить работу". Собственно, в этом мои функции. – З ким Ви спілкувалися в АП? – И с Гладковским, если вы ждете этих ответов. Позже это предложение озвучил и президент. – Коли Ви працювали з Гладковським з продажу автомобілей, Вам потрібно було показувати результат Гладковському. Коли Ви працювали у виборчій кампанії, Вам потрібно було демонструвати результат Порошенку. В Укроборонпромі Ви кому показуєте результат? – Я привык показывать результат той группе людей, с кем я работаю, и результат для себя. Когда я занимаюсь бизнесом, я делаю результат для себя и тех людей, с которыми работаю. Я всегда называю тех, кто работает со мной, – партнерами, компаньонами. Потому что мы все делаем общее дело, и делаем его для общего результата. Так же, как и в бизнесе, где я работал, результатом пользуются все. Однак регіональна політика, на якій так добре знається Романов, значно відрізняється від національної, тим більше у сфері ОПК.  "Ты часто не понимаешь, откуда удар, – пояснює Романов. – Например, появляется какая-то статья о том, что наши самолеты плохие, а у нас нет претензий от страны эксплуатантов, но возникает конфликт. А оказывается, что он возникает на фоне перспективы заключения контракта с кем-то другим. У нас есть запрос. Эта информация каким-то образом дошла до другой стороны, которая может выполнить эти услуги, и каким-то образом появляется информация, что на каком-то рынке именно эта наша продукция не очень хорошо отработала". ІМПОРТОЗАМІЩЕННЯ. "МИ НЕ ЗАЛЕЖИМ ВІД РОСІЇ У БІЛЬШОСТІ ВИДІВ ТЕХНІКИ" Одна з найгостріших проблем, з якою у 2014-му зіштовхнувся Укроборонпром – залежність від російських комплектуючих як спадщина ще Радянського Союзу. Коли з початком війни Україна розконсервувала склади зі зброєю, не вся техніка була на ходу. Після зупинення оборонно-військової співпраці з Росією постало питання: де брати запчастини? Один з обраних шляхів – імпортозаміщення. Укроборонпром розробив каталог з необхідною номенклатурою. З ним об'їхали усі області країни. Запрошували керівників підприємств – показували, які в держави є потреби. Романов демонструє один графік. На ньому проілюстровано по кожній області: скільки підприємств потенційно можуть працювати по імпортозаміщенню, і скільки вже працює. На перший погляд, жодна область не має 100%. "Харьковская область, всего в ней 110 предприятий, те, которые потенциально могут нас интересовать, – пояснює графік Романов. – Мы собираем предприятия всех форм собственности: государственные, коммунальные и так далее. Из этих 110 предприятий нас потенциально интересуют 66. Мы уже в Харьковской области работаем с 53. Получается, что потенциал Харьковской области мы используем на 48%, Киевской – на 62%. Если в Закарпатской нас интересуют всего 16 предприятий, но среди них с нами работает только одно – то, значит, у них очень низкий процент. Честно говоря, когда я показал это в Кабмине, то это рейтинг ваших губернаторов". Романов переконує, що в імпортозаміщенні в результаті відбувся прорив. Підтверджує це на прикладі двох БТРів, у виробництві яких за два роки повністю вдалося позбутися залежності від російських деталей. Однак це – лише два БТРи, а з іншими видами зброї не завжди може скластися така ж приваблива картинка. Один з приватних виробників поділився на умовах анонімності думками щодо імпортозаміщення та пояснив, чому за 2 роки бізнес не заповнив потреби ОПК. Щоб запустити виробництво аналогічних деталей, бізнесмен має прораховувати: скільки він вкладе в обладнання і скільки зможе продати готової продукції, щоб вийти хоча б в незначний плюс. Так-от, власне розмірів замовлення – представники держави далеко не завжди можуть назвати. І якщо бізнесу потрібен прогноз на кілька років, то через бюджетні особливості говорити про держзамовлення можна лише на рік. Назвати чітку цифру, яку частину російських деталей почали виробляти в Україні, представники Укроборонпрому не змогли. Визнали, що 100% показника ще не досягли. Натомість переконують, що частину потреб можна закрити на ринках країн колишнього "соцтабору": Польщі, Чехії, Словаччини. Раніше в інтерв'ю УП перший заступник Секретаря РНБО Олег Гладковський підтвердив, що в окремих випадках Україні доводиться використовувати треті країни, щоб отримати необхідні комплектуючі. Дізнатися подробиці УП спробувала й у розмові з представниками Укроборонпрому. На цю тему керівництво Концерну говорить неохоче. Пояснюють, що не знають, звідки інші країни беруть продукцію. Натомість підтверджують, що в таких випадках існують комісійні, бо "люди роблять бізнес десь у третіх країнах". Денис Гурак: Щодо скандалу с тими ж, нібито "російськими" двигунами. Ці двигуни куплені в іншій країні. – Це Ви про історію з двигунами, про яку зробили розслідування журналісти проекту "Слідство.Інфо"? Денис Гурак: Так. Договір абсолютно законний, ніхто на ньому зайвої кримінальної копійки не заробив. СБУ перевірила та підтвердила його законність та правомірність. Якщо машина, яка розроблена спеціально під російський двигун – що робити? Треба робити так, щоб машина їхала та воювала. Законність цієї угоди дійсно офіційно визнала СБУ. За контрактом фірма "Укрінмаш", яка входить до Концерну, купила у британської компанії 20 двигунів до БТРів розробки 70-х років. Звідки у Великій Британії взявся цей раритет, спецслужба не пояснила. "НАМ ЛЕГШЕ КОНКУРУВАТИ З РОСІЄЮ НА ЗОВНІШНИХ РИНКАХ" Ще один успіх, про який керівники Укроборонпрому розповідають Українській правді, стосується експортних поставок озброєння. Кажуть, що до 2014-го Україна продавала надлишки зі складів, тепер – готову продукцію. Щоправда, 85% експорту – це послуги та ремонт техніки ще радянських часів. І в цьому питанні стало легше конкурувати з Росією. Денис Гурак: Раніше, до 2014 року, з Росії часто були політичні команди переставати брати участь в тендерах. Проросійська влада припиняла участь. Це було дуже поширене вище. Плюс навіть там, де не було таких команд, де були звичайні взаємини, там була конкуренція. Зараз усі втомилися від Росії, у тому числі, через їх поведінку на зовнішніх ринках як монополіста, і звичайно, усі бачать агресію і санкції. Завдяки цьому нам вдається збільшити частку експорту за рахунок нововиготовленої продукції. УП цікавиться "Оплотами" для Таїланду, контракт на які було укладено ще у 2011-му. Харківський завод імені Малишева мав поставити 49 танків до 2014 року. Сума контракту – 200 мільйонів доларів. Проте в обумовлені терміни замовнику відвантажили лише 5 "Оплотів". Це сталося через саботаж, переконують керівники Укроборонпрому. Роман Романов: Мы участвуем в экономической войне. Я всегда говорю, что она наносит не меньше ущерба. Завод Малышева – это было просто остановленное предприятие. Когда мы пришли, это был действительно проваленный контракт. Сегодня мы вас приглашаем на предприятие: завод ожил. Вы увидите на разных точках, на разных ступенях производственного процесса, увидите подписи на корпусах – 21, 22 башня, там 30-й корпус. – На якому этапі контракт зараз? Денис Гурак: Він виконується, танки виробляються та передаються Таїланду. Гурак, який відповідає в Концерні за зовнішньоекономічну діяльність, розповідає подробиці про експорт. Майже половина йде в країни Далекого Сходу та далекосхідної Азії. Другий ринок – Ближній Схід та Африка, на який припадає до 40% експорту, на увесь інший світ – 15%. Найбільшу частину експортної продукції складає авіація – до 40%, бронетехніка – до 30%. Основний бізнес – обслуговування. Денис Гурак: Є країна Х, у якій потрібно відремонтувати 10 вертольотів. Вони видають запит на пропозицію. Росія каже: "Та ні, ми не будемо вам ремонтувати, давайте краще ми вам 10 нових поставимо". А ми можемо зробити те ж саме з тими ж вертольотами, що й Росія з Мі-17, наприклад. Їм країна говорить: "Ми не хочемо купувати нові, ми хочемо відремонтувати". Після року переговорів Росія каже: "Гаразд, давайте відремонтуємо". Але їх ціна виходить в два рази вища, ніж наша, тому що вони звикли вважати себе монополістом. За рахунок цього ми отримуємо нові контракти. ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ОПК НА 171 МІЛЬЯРДІВ З СУМНІВНИМИ ЦИФРАМИ УП вже писала, що редакція має у своєму розпорядженні програму розвитку ОПК, яку підготував Укроборонпром. Окремі цифри в цій програмі викликають запитання: чи не свідомо автори завищили вартість робіт та чи всі вироби потрібні українській оборонці. Ряд питань щодо цього УП вже ставила першому заступнику Секретаря РНБО Олегу Гладковському. Керівництво Концерну розмову на цю тему починають з історії питання. Олександр Стеценко: Первый этап истории – Кучма. В 2000 году был проведен анализ, что надо, чтобы возобновить всю технику, которая была. На тот момент было нужно 148 миллиардов. Это три национальных валовых продукта на 2001 год. Это невозможно было выполнить. Уменьшили до 45, в результате государство могло дать программе только 12. Следующий этап – Ющенко. Начался с того, что мы страна мирная, с Запада на нас никто не нападает, Россия своя и так далее. Было остановлено вообще все финансирование и развитие ОПК. Когда пришел Янукович, а это уже третий этап, тогда уже целенаправленно не развивались ни оборонка государства, ни техника, ни вооружение. Шло уничтожение вообще Вооруженных сил и оборонно-промышленного комплекса. Чергову програму розвитку ОПК почали готувати вже в умовах воєнних дій. Але навіть війна не стала стимулом для представників влади розробити документ якнайшвидше. У січні-2016 РНБО доручило уряду розробити та затвердити до кінця лютого "Державну програму реформування та розвитку ОПК на період до 2020 року". Однак, по суті, рік втратили: програму досі не затверджено. І хоча самі керівники Укроборонпрому визнають, що розробка програми – не функція Концерну – вони таки взялися написати документ. Мовляв, інші цим взагалі не займалися. Роман Романов: Функции у одного сильно говорящего, извините меня, сотрудника министерства экономразвития. Меня ребята все время сдерживают в этом вопросе, но полтора года на должности – а программы этой нет. Почему-то мы должны были собрать тут 68 человек в рабочую группу, и мы ее сделали – хорошую, кривую или косую.( Романов не уточнює, кого саме має на увазі- УП) Володимир Коробов: Собрали всех конструкторов, Академию наук, Космическое агентство, Минобороны, Минэкономики, кто там был не приглашен – я даже не знаю. Каждый дал туда свое видение тех проблем, которые сегодня накоплены. Эта программа на 171 миллиард включает в себя обучение, потому что все начинается с кадров: работа с кадрами, институтами, обучение профильным специальностям, обучение конструкторов, обучение всех профориентаций. Далее подготовка научной базы, потому что все поотставало по научной базе. Подготовка конструкторских работ и конструкторских бюро, которые являются фундаментом для создания какого-то комплекса вооружений либо какого-то достаточно сложного технического решения. И уже только потом окончательно подготовка производства. Вот этот комплекс из 171 миллиарда, который был принят. Из бюджета на пять лет всего 62. Романов: В этом документе появились "хотелки" всех. Наука, образование – это были хотелки. Это не то, что все эти люди хотели украсть. Все прекрасно понимали, что передали в Минэкономики – господа, это ваш профиль, вы понимаете, как должна работать экономика. На сколько денег можно рассчитывать? Примите решение и распишите. Проте Мінекономіки рішення ухвалювати не поспішає. Існування конфлікту між Укроборонпромом та Мінекономіки керівники Концерну відкидають. Натомість демонструють статистику переписки з кабміном за 2 роки. На схемі показник: 83% звернень не знайшли підтримки уряду. Романов підсумовує: контакту немає. Не дуже посприяв контакту і той факт, що ще влітку цього року заступником Міністра економічного розвитку був призначений Юрій Бровченко зі структури Укроборонпрому. Роман Романов: Во-первых, мы не назначаем. Мы считаем, что это было какое-то мудрое решение, когда было предложено взять человека из системы, с опытом работы в Министерстве экономики... Я не говорю, Бровченко хороший он или плохой – я сам не идеальный. Но у нас с человеком хотя бы картинка одинаковая. У нас есть телефоны друг друга. Ми созвонимся, и в разговоре не будет "товарищ замминистра", а рабочий диалог: "Добрый день, у нас такая проблема, помнишь, мы месяц назад разговаривали в столовой, вот, пожалуйста". Вот какой-то контакт. Нам не нужен лоббист. Нам нужен человек, который понимает проблемы. Володимир Коробов: На сегодняшний день программа, подкорректированная уже от имени Минэкономики, откорректированная от имени МО, согласно их первоочередных заданий, согласно требований бюджета – находится на согласовании в кабмине. То есть, уже есть согласованная программа. Змінилася й сума, яка фігурує у програмі. За словами Коробова, вона зменшилася у 2-3 рази. Але чи закладуть у держбюджет фінансування цієї програми на визначеному рівні – 0,5% ВВП або 12-13 мільярдів гривень, керівники Укроборонпрому не знають. З іншого боку, виникають питання щодо реальності внесених до цієї програми сум та необхідності усього того озброєння, яке підприємства ОПК можуть виробити в результаті виконання програми. Конкретної відповіді Романов не дає, проте розлого коментує процес, як саме погоджувалися цифри, які підприємства надали Концерну для внесення до програми: "В эту работу подключились одни, вторые, третьи, пятые – и родился этот документ. Этот документ попадает в Минэкономики. Он сделает выжимку и говорит "нет". Вот такая сумма в этом документе звучит. Но реальные возможности бюджета в два или в три раза меньше. Замечания подаются в Министерство обороны. МО говорит: "Ага, если в два раза, то вот это все-таки оставьте, мы будем настаивать, а вот это – до свидания". Керівник Укроборонпрому впевнений, що за таких умов "несправедливі рішення" просто не просочяться: "Самое главное, что это решение принимает не один человек. Это несправедливое решение в любом случае будет отслежено либо сегодня, либо завтра. Если оно несправедливое, то необратимость наказания за него все равно последует. Жизнь это уже доказала. Я исповедую такие принципы". Реальність кількох пунктів програми УП все ж намагається дізнатися – зокрема, по заводу "Ленінська кузня", який належить Петру Порошенку. Відповідно до внесених до програми даних, на підготовку виробництва 18 плавзасобів, серед яких катер "Гюрза", закладено майже 300 мільйонів гривень. У разі фінансування це дасть можливість виготовити протягом 5 років 101 одиницю продукції, зокрема 18 катерів "Гюрза". Але зважаючи на плани по забудові території заводу "Ленкузня" житловими будинками, ці прогнози виглядають сумнівними. – Наскільки ця цифра – 18 катерів "Гюрза" реальна? Денис Гурак: А ви в "Ленкузні" запитували? Я, чесно кажучи, взагалі не знаю, що відбувається на "Ленкузні", крім того, що ми їм імпортуємо деякі складові, які вони ставлять на катери. Це все, що я знаю про "Ленкузню", бо це підприємство не входить до складу "Укроборонпрому". Роман Романов: Я так понимаю, что тут бізнес-процес. Я бы воспринял этот бизнес-процесс. Если у меня есть под заказ 18, значит, я делаю застройку, переношу этот завод куда-то в Николаев, Херсон. "НА СКЛАДАХ МІНОБОРОНИ ЗАЛИШАЄТЬСЯ БІЛЬШЕ 2 ТИСЯЧ ТАНКІВ" Однак якщо в заводів Концерну є можливість виробляти танки "Оплот" та інші види озброєння – то чому цієї техніки не вистачає на передовій? Це питання журналістам постійно задають військові в АТО. Романов жаліється, що йому й самому цікаво поїхати в зону АТО, але його не пускають. Щодо техніки, то це питання грошей: замовляти нову – дорого, той же "Оплот" коштує кілька мільйонів доларів. Натомість гендиректор Укроборонпрому бачить потенціал на складах Міноборони. За звітами, там зберігається більше 2 тисяч танків. Романов: На сегодняшний день модернизовано 900 танков. То есть, еще тысяча корпусов где-то стоит. Мы предлагаем Министерству обороны несколько уровней модернизации, из этого танка сделать совершенно другой. Мы предлагаем убрать старый двигатель и поставить новый, убрать вообще всю оптику и поставить всю ультрасовременную – инфракрасную, термическую. Не нужно делать полностью заново танк. Нужно просто задать ему нужные характеристики. Мы загружены на 25%. Дайте нам заказ. Денис Гурак: Кожен повинен робити свою частину роботи на загальний результат. Це ж питання чисто економічне. Чи є у держави гроші розвивати свою індустрію, чи ні. Усім би хотілося, щоб були. А їх немає.   Матеріал статті Олексія Братущака : Війна і бізнес. Укроборонпром та його золотий менеджер. Частина 2  
ДП “Красилівський агрегатний завод” збільшив дохід в 1,3 рази
ДП “Красилівський агрегатний завод” збільшив дохід в 1,3 рази Державне підприємство "Красилівський агрегатний завод", що входить до складу ДК "Укроборонпром", відзвітувало про отримання понад чверті мільярда гривень чистого доходу за результатами роботи в 2016. Це в 1,3 рази більше, ніж у попередній рік. "Протягом 2016 року підприємство працювало стабільно та досягло запланованих техніко-економічних показників діяльності. Постачання продукції оборонного значення здійснено в повному обсязі", - повідомив очільник заводу Максим Адамович. Також, серед основних показників діяльності він виокремив понад 30 млн гривень сплачених державі та середній рівень заробітної плати, що нині становить 6 500 грн. В 2016 Красильвський агрегатний завод модернізував виробничі потужності –  закуплено 4 нові верстати. Окрім цього, завершено освоєння лінії з виробництва автомату «Малюк», а сам виріб успішно пройшов весь комплекс державних випробувань. Нагадаємо, що державне оборонне замовлення 2016 року виконано Концерном у повному обсязі.
M16 – WAC-47 для української армії від ДК “Укроборонпром”
M16 – WAC-47 для української армії від ДК “Укроборонпром” Штурмова гвинтівка M16, яка буде вироблятися в Україні на підприємствах ДК "Укроборонпром" у кооперації з американською компанією Aeroscraft, є надсучасною зброєю, яка поєднала у собі багаторічний досвід виробництва та використання у бойових умовах. Нова штурмова гвинтівка має стати справжньою стрілецькою системою у відповідності до стандартів, прийнятих в арміях НАТО. Її виготовлення в Україні означає реальний крок нашої країни та української армії до євроатлантичних структур. Слід зазначити, що Держконцерн "Укроборонпром" не вирішує питання чим мають воювати українські бійці, а лише сумлінно і в повному обсязі виконує свої зобов'язання у відповідності до державного оборонного замовлення. Але розуміючи, що перед всією країною стоїть глобальна стратегічна задача відходу від ще радянських систем озброєння, пропонує різноманітні варіанти ефективного вирішення цієї задачі. При цьому, цей шлях неможливо пройти за лічені дні, він потребує років наполегливої праці та зваженого підходу, і робити перші кроки у цьому напрямі необхідно вже сьогодні.   І ця робота проходить у всіх сферах оборонно-промислового комплексу. Підприємства "Укроборонпорму" озброюють українську армію сучасними безпілотниками, системами спостереження, новою бронетехнікою, високоточним ракетним та іншим озброєнням. Одночасно з цим проводячи модернізації та ремонт вже існуючої техніки, що дозволяє підвищувати боєздатність наших захисників.  Прес-служба ДК "Укроборонпром" підготувала спеціальний матеріал, який детально розповість про WAC-47, що буде виготовлятися в Україні завдяки підписаному Меморандуму про співпрацю між ДП "Укроборонсервіс", який входить до складу Концерну, та американської компанії Aeroscraft. Інтеграція до Альянсу Перед Україною стоїть глобальна задача переходу до стандартів НАТО на противагу пострадянським рішенням, які з‘явились, як тимчасова вимушена міра. Кожна країна, яка виривалась з орбіти Росії, проходила чи проходить зараз цей складний етап, який займає багато років і вимагає великих зусиль. В умовах агресії Кремля, перед Україною зараз стоять ті ж самі задачі і вирішувати їх необхідно у стислі терміни та за умов, які далекі від ідеальних.   Вже зараз українські бійці беруть участь у спільних з НАТО навчаннях, існує спільна з Литвою та Польщею бригада, запропоновано створення аналогічного підрозділу з іншими країнами НАТО - Румунією та Болгарією. Врешті-решт, Україна на постійній основі проводить сумісні миротворчі операції. І у кожному з цих випадків одною з проблем є вирішення питання логістики. Наприклад у Литовсько-Польсько-Українській бригаді польські бійці використовують штурмову гвинтівку Beryl, калібром 5,56×45, у той час, коли українські бійці - автомат АКМ або АКМС калібром 7,62х39. З аналогічними проблемами зіткнулись українські сапери в Афганістані під час участі у місії ISAF. Для вирішення проблеми з різними стандартами зброї українські війська були вимушені використовувати німецькі штурмові гвинтівки G36, які передали литовські бійці.     І при подальшій інтеграції України у системи НАТО, якщо не прийняти відповідне рішення, аналогічні проблеми, не тільки із стрілецькою зброєю, а й з іншим озброєнням, лише будуть поглиблюватись. Саме тому Концерн пропонує варіанти, які дозволяють у перспективі уникнути вищезгаданих проблем, один з них - створення штурмової гвинтівки на базі M16.   Модульний підхід Штурмова гвинтівка M16, яка після багатьох модифікацій перетворилась у надійний та точний інструмент військових, стоїть на озброєнні десятків країн світу.  Головною особливістю M16 є модульність конструкції, яка дозволяє створити на її базі різноманітні версії, які якнайкраще відповідають потребам бійців. Це дозволяє змінювати калібри, збільшувати або навпаки - зменшувати довжину ствола, міняти цілі частини зброї від прикладу та рукояток до механізму газовідведення та ударно-спускової групи. Завдяки такій системі M16 може бути компактною зброєю з невеликими габаритами, які якнайкраще підходять для дій у приміщеннях, або навпаки - гвинтівкою піхотних снайперів, яка оснащена більш довгим стволом та оптичним прицілом.   Одним з варіантів M16 є М4, яка є коротшою версією M16А2. Саме цю штурмову гвинтівку Командування спеціальних операцій США визначило, як зброю яка є єдиною для всіх американських сил спеціальних операцій.  І це рішення було прийнято керівництвом самої передової армії у світі, яка має найбільший оборонний бюджет, без огляду на думки самоназваних "військових експертів". Професійна армія вимагає зброї для професіоналів, яка здатна повністю реалізувати весь потенціал бійця на полі бою. Завдяки застосуванню кріплень типу RIS, за лічені хвилини сучасні варіанти штурмової гвинтівки M16 можливо оснастити коліматорним або оптичним прицілом, приладом нічного бачення або тепловізором, підствольним  гранатометом, системою лазерного покажчика цілі, не говорячи вже про тактичні рукоятки або ліхтарі. M16 для української армії Саме на основі М16 підприємства Концерну і будуть виробляти варіант штурмової гвинтівки, яка отримала назву WAC-47. Ця зброя несе у собі всі переваги, притаманні базовому варіанту.  Завдяки модульній конструкції існує можливість встановлення різних за довжиною стволів у відповідності до потреб: 10.5”, 11.5”, 14.5”, 18” або 24”. Що дозволяє варіювати зброю у відповідності до індивідуальних завдань бійця. Наприклад, піхотний снайпер може використовувати довгий 24-дюймовий ствол, який забезпечує ведення ефективного прицільного вогню на 600 метрів, у той час, коли короткий у 10,5-дюймів ствол краще відповідає потребам індивідуальної компактної автоматичної вогнепальної зброї.  Використання модульного підходу дозволяє адаптувати WAC-47 під різноманітні калібри: 5,45х39, 7,62х39, 5.56х45 NАТО. А також новітніх типів боєприпасів: .458 SOCOM, надпотужний та важкий набій з дозвуковою кулею, або 6.8 SPC II з високою кінетичною енергією та зупиняючими властивостями. Таким чином, WAC-47 може "працювати" з калібром 7,62х39 або 5,45х39, які знаходиться на озброєнні української армії. А при необхідності, завдяки модульній конструкції, цю штурмову гвинтівку можливо переоснастити під використання набою 5.56х45 НАТО, який, у відповідності до стандарту STANAG 4172, використовується в усіх штурмових гвинтівках Альянсу. В цей же час, для озброєння сил спеціальних операцій, можуть знадобитися варіанти штурмової гвинтівки, які використовують спеціальні боєприпаси, призначені для вузькопрофільного застосування.  Завдяки цьому стає можливим зробити "плавний" та більш економічно ефективний перехід до впровадження нового для української армії калібру. Це дозволить ефективно використати запаси існуючих боєприпасів, уникнути проблем із розподілом та логістикою нових набоїв та мінімізувати ризики. У свою чергу, українські бійці, також мають отримувати нову натівську штурмову гвинтівку поступово. У відповідності до плану, перша партія модифікації WAC-47 поступить у дослідну експлуатацію у бойові підрозділи української армії, під час якої буде проходити збір всієї інформації щодо застосування штурмової гвинтівки безпосередньо у польових умовах. Збір відгуків від українських бійців дозволить внести необхідні зміни перед початком масового виробництва. Окрім того, освоєння стрілецької зброї за стандартом НАТО, у випадку отримання Україною летального озброєння від західних партнерів, дозволить у більш стислі терміни та з більшою ефективністю його застосувати на полі бою. Українська M16 Важливим аспектом у виробництві натівської гвинтівки є те, що її будуть виробляти в Україні на основі ліцензії від уряду США. При цьому перша ліцензія для випробування та оцінки була отримана три тижні тому. Завдяки цьому ДП "Укроборонсервіс", що входить до складу ДК "Укроборонпром," спільно з американською компанією "Aeroscraft" вже у найближчий час будуть виробляти стрілецьку зброю за стандартами НАТО в Україні. "Цей проект дасть можливість переходу української армії та промисловості на стандарти НАТО. Наші бійці будуть озброюватися українською зброєю, що дасть поштовх усій економіці. Це означає роботу нашим підприємствам, створення робочих місць, збільшення кількості податків, підвищення технологічності виробництва. Окрім того, це стане ще одним етапом розвитку стосунків з євроатлантичними партнерами, а також інтегрує Україну в глобальні світові ринки", - підкреслив Заступник генерального директора з авіабудування та виробництва ДК "Укроборонпром" Володимир Коробов. Окрім того, ДК "Укроборонпром" готовий, за умови фінансування з боку держави, побудувати завод по виробництву боєприпасів, як ще радянських, так і натівських калібрів. Всі проекти створення заводу вже знаходяться на розгляді Кабінету міністрів. Реалізація проекту після отримання коштів займе 18 місяців. Створення такого заводу, замість втрачених через російську агресію потужностей, дозволить вирішити стратегічну задачу - забезпечення обороноздатності України. Джерела фото: Міноборони України, US Army.
Всі новини
Наша продукція
Бойовий модуль “Тайпан” У рамках міжнародної виставки "Зброя та Безпеки", яка проходить у Києві, відбулась українська публічна прем‘єра бойового модулю "Тайпан", який був розроблений ДП "СпецТехноЕкспорт", що входить до складу ДК "Укроборонпром". Новий бойовий модуль "Тайпан" має технічні характеристики, які відповідають кращим західним зразкам. А його унікальність полягає у встановленій системі безлюфтових планетарних редукторів та вентильних двигунів, що забезпечують точне наведення на ціль на будь-яких швидкостях обертання модуля. Завдяки сучасній електроніці "Тайпан" здійснює автоматичне наведення гармати на обрані цілі, утримує озброєння в заданому положенні незалежно від зміни положення корпусу бойового автомобіля під час руху, здійснює автоматичний супровід цілі. Також на бойовий модуль встановлена система автоматичної видачі команд наведення з урахуванням метеоумов, типу снарядів, виду озброєння, кутової швидкості і дальності цілі. Система прицілювання може налаштовуватися як відповідно до лінії стволу, так і до лінії горизонту. Зараз "Тайпан" обладнано скорострільною двоствольною гарматою калібру 23 мм, ефективна дальність стрільби якого сягає 1,8 км. Інші модифікації бойового модуля можуть бути обладнані кулеметом калібру 7,62 мм або 12,7 мм, а також 30 мм гранатометом з окремим вертикальним приводом. При цьому мінімальна вага бойового модуля складає лише 350 кг. Окрім того, цей бойовий модуль можливо встановлювати не тільки на мобільні платформи, але і оснастити їм фортифікаційні споруди, наприклад блокпости, керуючи модулем дистанційно. Або взагалі використовувати його, як автономну вогневу точку без подачі електроживлення, час роботи бойового модуля "Тайпан" у такому режимі становить 3 години. "Бойовий модуль "Тайпан" був створений  разом з нашими українськими партнерами у дуже короткі терміни. Слід зазначити, що вся електроніка та програмне забезпечення розроблено та створено українськими фахівцями, а технічні особливості "Тайпана" мають всі шанси зацікавити українських виробників бронетехніки", -  зазначив директор ДП ДГЗП "СпецТехноЕкспорт" Павло Барбул. Нагадаємо, що XIII міжнародна спеціалізована виставка “Зброя та Безпека-2016” пройде 11-14 жовтня 2016 у Міжнародному Виставковому Центрі, який знаходиться на Броварському проспекті, 15.
Бойовий модуль “Тайпан”
Докладніше
БМП-1УМД Державне підприємство "Житомирський Бронетанковий Завод", яке входить до складу ДК "Укроборонпром", адаптували німецький двигун від Deutz до використання у бойових машинах піхоти. Оновлена машина піхоти отримала офіційну назву БМП-1УМД. Перша публічна демонстрація БМП-1УМД відбулась на виставці "Зброя та безпека", яка стартувала 11 жовтня у Міжнародному Виставкому Центрі у Києві. Роботи по заміщенню російського двигуна УТД-20 на Deutz TCD2013 L64V зайняли лише три місяці. Цей 4-тактний, 6-циліндровий двигун з тубонадувом та електронним блоком управління має потужність у 330 к.с., з можливістю програмного підвищення потужності до 390 к.с. В цей же час двигун УТД-20 має потужність лише 300 к.с. Окрім того, німецький двигун має значно більший ресурс, він тихіший та економічніший. "Адаптація бойової машини піхоти до використання німецьких двигунів від Deutz є ще одним кроком у виконанні програми імпортозаміщення, над який зараз працює "Укроборонпром". Двигунами цього виробника вже оснащуються інша українська бронетехніка, наприклад, БТР-4, які виготовляються на "Харьківському КБ з машинобудування ім. Морозова", - наголосив очільник ДК "Укроборонпром" Роман Романов. Під час створення БМП-1УМД були проведені роботи по впровадженню комплексу заходів з підвищення вогневої потужності, вдосконалення системи керування вогнем, поліпшення ергономічних та функціональних характеристик машини. Окрему увагу українські зброярі приділили реалізації комплексу засобів маскування у видимому та інфрачервоному діапазоні.  
БМП-1УМД
Докладніше
Безпілотний БТР “Фантом” "Фантом" є однією із передових розробок ДП "СпецТехноЕкспорт", який входить до складу ДК "Укроборонпром". Він є першим кроком у створенні перспективних систем, які мають замінити традиційне озброєння. Перша публічна демонстрація безпілотного тактичного багатоцільового транспортного засобу "Фантом" відбулась на виставці "Зброя та безпека", яка стартувала 11 жовтня у Міжнародному Виставковому Центрі у Києві. "Безпілотний тактичний багатоцільовий транспортний засіб "Фантом" є відповіддю на виклики технологічної ери, яка диктує свої умови для створення зовсім нових типів озброєння. Вони мають бути безпілотними, багатофункціональним та виконувати завдання, які зараз, із ризиком для власного життя, можуть виконати лише бійці. Саме такі можливості демонструє "Фантом"", - пояснив особливості нового озброєння очільник ДК "Укрроборонпром" Роман Романов. "Фантом" - це дистанційно керований мінібронетранспортер. Денний та нічний комплекси прицілювання дозволятимуть вести вогонь у будь-який час доби на відстані понад 1 км. Запас ходу становить до 20 км, керування здійснюється за захищеним радіоканалом або через волоконний кабель довжиною 5 км. Окрім того його можливо оснастити високоточним протитанковим ракетним озброєнням.   "Можливості "Фантому" насправді важко переоцінити, вони дозволяють йому взяти на себе великий спектр задач. Така техніка може доставляти боєкомплекти та вантажі через зони, які знаходяться під загрозою обстрілу противника, або в зоні ризику замінування, безпечно і швидко евакуйовувати поранених з полю бою. На "Фантом" можна встановлювати різні види озброєння для здійснення вогневої підтримки. Якщо, наприклад, встановити на нього протитанковий ракетний комплекс, то армія отримає малопомітний, мобільний та ефективний засіб знищення бронетехніки противника", - додав керівник ДП "СпецТехноЕкспорт" Павло Барбул.    
Безпілотний БТР “Фантом”
Докладніше
Всі продукти
АН-132D – демонстрація нової крилатої машини
АН-132D – демонстрація нової крилатої машини [vc_row][vc_column][vc_gallery type="image_grid" images="3004,3005,3006,3003,3021,3020,3019,3009,3010,3011,3012,3013,3014,3018,3017,3016,3015"][/vc_column][/vc_row]
Всі фото