"Укроборонпром" отримав перші звіти щодо ситуації з БТР
"Укроборонпром" отримав перші звіти щодо ситуації з БТР Державний Концерн «Укроборонпром» отримав попередні звіти від директора Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені O.O. Морозова та власника "Лозівського ковальсько-механічного заводу" щодо перевірки інформації про якість зварювання корпусів БТР-4Е. Згідно з отриманою від співвиконавців технологічною документацією, під час вхідного контролю на корпусах, виготовлених ТОВ “ЛКМЗ”, виявлені тріщини зварних з'єднань на корпусах БТР-4Е. За твердженням керівництва ЛКМЗ, ці пошкодження виникають в процесі зварювання, є невід'ємною частиною технологічного циклу виробництва корпусів і усуваються в подальшому під час виготовлення кінцевої продукції. Робота з контролю якості комплектуючих та усунення пошкоджень, які надходять від ЛКМЗ, виконуються на ХКБМ спільно з представниками Військових представництв та є звичайною технологічною практикою. У зв'язку із виявленою інформацією керівництво Державного концерну разом з фахівцями Міністерства оборони та Збройних сил України, а також представниками підприємств, що виробляють БТР, створило робочу групу для перевірки якості комплектуючих військової техніки, що перебуває у місцях постійної дислокації в Збройних Cилах України. 24 січня робоча група перевірила та виявила наявність пошкоджень зміцнюючої наплавки на зварних з’єднаннях бортів на кількох бронетранспортерах. Наразі члени робочої групи, спільно з представниками підприємств, проводять перевірку обставин і причини виникнення згаданих дефектів. Керівництво державного концерну вимагатиме від "Лозівського ковальсько-механічного заводу" у повному обсязі та за власний рахунок виконати свої зобов’язання щодо якості комплектуючих згідно із вимогами технічної документації. Окрім того, керівництво Державного концерну доручило директору Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені O.O. Морозова з’ясувати кваліфікацію працівників, що здійснюють зварювальні роботи, посилити контроль якості виготовленої продукції та перевірити можливі факти неналежного виконання замовлення відповідальними особами. Нагадаємо, що керівництво "Укроборонпрому" дало директору Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені O.O. Морозова та власнику "Лозівського ковальсько-механічного заводу" 24 години для з’ясування достовірності оприлюдненої у ЗМІ інформації щодо якості зварювання корпусів БТР-4Е.
Керівництво Укроборонпрому взяли участь в зустрічі для посилення українсько-турецької співпраці з оборонних питань
Керівництво Укроборонпрому взяли участь в зустрічі для посилення українсько-турецької співпраці з оборонних питань Заступники генерального директора Укроборонпрому Мустафа Найєм та Михайло Морозов взяли участь в 7 засіданні Українсько-турецької комісії з питань оборонно-промислового співробітництва, яке відбулось у Києві. На зустрічі були присутні: заступник Міністр оборони України Анатолій Петренко та Віце-президент Директорату оборонної промисловості Турецької Республіки Сердар Демірель, а також члени української та турецької частин Комісії, представники міністерств, відомств, організацій двох країн. Під час заходу було напрацьовано подальші кроки для посилення співпраці та партнерства країн у оборонно-промисловій сфері. За результатами роботи підписано Протокол засідання Комісії. Нагадаємо, що під час візиту Президента України Володимира Зеленського до Туреччини у серпні 2019 року була укладено Угоду щодо створення спільного підприємства у сфері високоточної зброї та аерокосмічних технологій між ДК «Укрспецекспорт», ДП «ЗМКБ «Прогрес» ім. академіка О.Г. Івченка» та турецькою компанією «Baykar Defence».
Керівництво "Укроборонпром" дало директорам заводів добу для з’ясування достовірності інформації щодо якості зварювання корпусів БТР-4Е
Керівництво "Укроборонпром" дало директорам заводів добу для з’ясування достовірності інформації щодо якості зварювання корпусів БТР-4Е Керівництво "Укроборонпрому" дало директору Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені O.O. Морозова та власнику "Лозівського ковальсько-механічного заводу" 24 години для з’ясування достовірності оприлюдненої у ЗМІ інформації щодо якості зварювання корпусів БТР-4Е. Директор Харківського конструкторського бюро машинобудування ім. Морозова (ХКБМ) Яков Мормило отримав наказ терміново створити комісію і протягом доби провести верифікацію оприлюднених фотографій та інформації щодо стану корпусів для виготовлення БТР-4Е за контрактом з Міністерством оборони України. Для з’ясування обставин керівництво "Укроборонпрому" запросило до Києва директора та власника "Лозівський ковальсько-механічний завод" (ЛКМЗ) з вимогою пояснити оприлюднену інформацію. Безвідносно результатів перевірок Державний Концерн "Укроборонпром" пропонує Управлінню військових представництв Міністерства оборони України повторно перевірити усі корпуси виробництва "Лозівський ковальсько-механічний завод", що перебувають на цей час у виробництві.  У випадку виявлення браку або технологічних недоліків, Державний Концерн "Укроборонпром" буде вимагати від співвиконавця контракту виконати свої зобов'язання щодо якості продукції згідно з вимогами технічної документації у повному обсязі та за власний рахунок. У той же час хочемо зазначити, що інформація, викладена директором інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергієм Згурцем щодо виконання вищезазначеного контракту містить певні маніпуляції та неточності, зокрема: Контракт на виробництво та постачання БТРів був укладений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2016 р. №431. На момент призначення нового керівництва Концерну в серпні 2019 року контракт не виконувався, за три роки Збройні Сили України не отримали жодної одиниці техніки за цим контрактом.  За особистим дорученням Президента України за результатами його візиту до Харкова у листопаді 2019 зусиллями нового керівництва Концерну та Міністерства оборони виконання контракту було відновлено. На момент відновлення виконання контракту співвиконавці, в тому числі ЛКМЗ, уже були визначені та погоджені замовником. Умови контракту та монопольне становище одного зі співвиконавців унеможливлює його зміну у процесі виконання контракту. Виготовлення БТР-4Е зі сталі марки 71 було вимогою замовника в рамках тактико-технічного завдання, що не могло бути змінено виробником.  Нагадаємо, що у 2016-2017 роках причиною зриву виконання даного контракту стала, в тому числі, спроба замінити сталь марки 71 на сталь імпортного виробництва. Щодо претензій до виконання контракту з серійного виробництва військової техніки на потужностях конструкторського бюро.  Конструкторська документація на виготовлення БТР-4Е була розроблена на ХКБМ і на момент підписання контракту у 2016 році бюро було єдиним підтвердженим виробником з боку замовника даної продукції. Про це достеменно відомо автору публікації.  У той же час, сьогодні на Харківському конструкторському бюро з машинобудування імені O.O. Морозова освоюється процес самостійного виготовлення корпусів.  "Укроборонпром" підтверджує відкритість у наданні будь-яких пояснень та інформації щодо роботи своїх підприємств.  Запрошуємо журналістів та експертів до спільної роботи над перевіркою оприлюднених фактів. 
Позов російської підсанкційної компанії "Авіа-ФЕД-Сервіс" до державної компанії "Артем" знову розглядає Верховний Суд України
Позов російської підсанкційної компанії "Авіа-ФЕД-Сервіс" до державної компанії "Артем" знову розглядає Верховний Суд України 22 січня 2020 року Верховний Суд України у складі суддів Касаційного цивільного суду розглядають чергову з 4 скарг про стягнення заборгованості за позовом російської компанії «Авіа-Фед-Сервіс» до державної акціонерної холдингової компанії «Артем», що входить до складу концерну «Укроборонпром». Що сталося? У 2012-2014 роках державна акціонерна холдингова компанія «Артем» уклала 4 договори поставки з російською компанією АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» (спеціалізується на авіабудівельному та авіаремонтному обладнанні). За цими договорами ДАХТ «Артем» зобов’язалася поставити в Росію товари військового призначення, зокрема: лічильники залишку патронів, замки гальмівних парашутів, електродвигуни, тощо. По всіх договорах «Авіа-ФЕД-Сервіс» зробило передплату і «Артем» розпочав виконання. У зв’язку із військовою агресією РФ влітку 2014-го року Україна запровадила цілу низку обмежень на поставки в Росію техніки військового призначення, а саме: почала відкликати експортні дозволи (з червня 2014), припинила експорт в РФ військових товарів для кінцевого використання РФ (серпень 2014), стала запроваджувати економічні санкції щодо російських підприємств, які загрожують національним інтересам, безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України. У травні 2018 р. Указом Президента №126/2018 було введено економічні санкції до АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» на 3 роки у вигляді блокування активів, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань. Усі ці події унеможливили виконання ДАХТ «Артем» своїх обов’язків за договорами. Перебіг справи АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації (м. Москва) й отримало на свою користь 4 арбітражних рішення. Вони зобов’язували компанію «Артем» повернути передплату на загальну суму 2,33 млн дол. США, сплатити відсотки та відшкодувати вартість юридичних послуг і арбітражного збору (усього близько 7,18 млн руб.). Після цього компанія «Авіа-ФЕД-Сервіс» звернулася до українських судів із 4 заявами про визнання та виконання на території України цих арбітражних рішень. Чому Україна має право не виконувати шкідливі арбітражні рішення Росії Рішення міжнародних комерційних арбітражів ніде у світі не застосовуються безпосередньо і повинні проходити формальну процедуру визнання у державі, де сторона має намір його виконати. Ця процедура регулюється міжнародним правом, а саме Нью-Йоркською конвенцією про визнання та надання дозволу на виконання іноземних арбітражних рішень (1958 р.), сторонами якої є і Україна, і Росія. Логіка Нью-Йоркської конвенції дуже проста: арбітражні рішення, прийняті за кордоном, підлягають обов’язковому визнанню національними судами, якщо тільки не буде встановлено наявності якогось з винятків, вичерпний перелік яких наводиться у Конвенції. Ці винятки здебільшого пов’язані з істотними процесуальними недоліками, допущеними при розгляді спору (відсутність згоди відповідача на розгляд спору арбітражем, неналежне повідомлення відповідача, неправильний склад арбітрів тощо). Але один з винятків стоїть осторонь: суперечність публічному порядку країни. Цей виняток дозволяє будь-якій державі вирішувати, чи не порушує те чи інше арбітражне рішення основи її публічного правопорядку, чи не буде виконання такого рішення суперечити державній політиці, і якщо буде – надає право відмовитися його визнавати та виконувати. Спочатку українські суди залишали заяви АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» про визнання рішень московського арбітражу без задоволення саме на цій підставі - суперечності публічному порядку України в частині дотримання режиму санкцій проти компаній оборонного комплексу РФ. Справа російська фірма дійшла до найвищої судової інстанції - Верховного суду України. У вересні 2018 року Верховний суд з цією позицією судів інших інстанцій не погодився, зазначивши, що агресія РФ проти України не повинна впливати на договірні відносини між АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» та ДАХК «Артем», і повернув справу на новий розгляд. 9 січня 2020 за закритими дверима та без виклику сторін Верховний суд підтверджує свою позицію 2018 року та зобов’язує компанію «Артем» виконати рішення арбітражу на користь російської «Авіа-ФЕД-Сервіс». Аргументи Верховного Суду на користь російської компанії На думку Верховного Суду, відмова у наданні дозволу на примусове виконання російських арбітражних рішень є недопустимою, оскільки порушуватиме права заявника, які захищаються положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 761/46285/16-ц). Ані визнання Росії країною-агресором, ані заборона на експорт військової продукції в РФ, ані запровадження персональних економічних санкцій проти російських компаній оборонного комплексу, зокрема і до «Авіа-ФЕД-Сервіс» – ніщо з цього, на думку Верховного Суду, не стосується українського публічного порядку. Цей підхід Верховного Суду вже вплинув на інші рішення судів, хоча є надія, що ще не став остаточним і не закріпився у вигляді усталеної практики. Як виконує арбітражні рішення українських судів Росія У російських суддів не виникає жодних проблем із відмовою у виконанні українських арбітражних рішень на території Росії навіть без посилання на публічний порядок чи інші належні підстави. Так, у червні 2017 року московські суди відмовили у визнанні та наданні дозволу на виконання в Росії одразу 5 рішень МКАС при ТПП України, що стосувалися кримських компаній. Як рішення Верховного Суду впливають на долю українських оборонних підприємств Спір «Авіа-ФЕД-Сервіс» та ДАХТ «Артем» - не єдиний для концерну випадок. Зараз у судах також зараз розглядається справа № 924/774/18 за позовом АТ «Російська літакобудівельна корпорація "МіГ» до ДП «Красилівський агрегатний завод» про стягнення 5 304 005,72 російських рублів передплати за договором поставки військової продукції від 2013 р., виконання якого стало неможливим через запровадження санкцій. У цій справі Верховний Суд під впливом рішення своїх колег у справі «Авіа-ФЕД-Сервіс» повернув справу на новий розгляд в суд першої інстанції. Таким чином в Україні утворюється негативна судова практика покладення на українські компанії фінансових зобов’язань за позовами їх російських контрагентів через невиконання договорів поставки військової продукції у РФ у зв’язку з дією санкцій.
Наша продукція
БТР-4МВ1 БТР-4МВ1 створений фахівцями "Харківського конструкторського бюро ім. Морозова", що входить до складу "Укроборонпрому". Ця машина є модернізацією БТР-4, який активно використовується захисниками нашої країни у ході АТО. Завдяки змінам у фронтальній частині броньованої машини, а також її технологічному рішенню у відповідності до останніх тенденцій бронетехніки НАТО, вдалось досягти принципово нового рівня захисту БТР-4. При створенні БТР-4МВ1 розробники використали модульний підхід побудови бронезахисту активно використали рознесену броню. Такий модульний підхід дозволяє у польових умовах оперативно замінювати елементи верхнього шару броні. Завдяки цим заходам захист БТР-4МВ1 значно перевищує будь-який зразок БТР чи БМП, який зараз знаходиться на озброєнні українських захисників.    Технологічні рішення, які прийняли фахівці "Харківського конструкторського бюро ім. Морозова" дозволили збільшити вагу БТР-4МВ1 лише до 24-25 т., що на 2-3 тони більше за звичайну версію БТР-4. Всі ходові властивості, які забезпечує колісна формула 8х8 у поєднанні із німецьким двигуном від Deutz та американською трансмісією Alisson, залишились без змін: максимальна швидкість – 110 км/год. Окрім того, БТР-4МВ1 зберіг можливість форсування водних перешкод уплав, зі швидкістю до 10 км/год. "БТР-4МВ1 – є машиною, яка забезпечує захист екіпажу на найвищому рівні, для цього класу бронетехніки. А завдяки модульному підходу у бронюванні і наявності багатоцільових відсіків, які дозоляють встановлювати додаткові паливні баки, поплавки або додаткову броню, ми тепер можемо за мінімальний час переоснастити БТР-4МВ1. Окрім того, використання бойових модулів також дозволяє проводити заміну озброєння бойової машини. Фактично зараз БТР-4МВ1 можливо за короткий час пристосувати до виконання будь-якої задачі, від дозорно-розвідувальної до машини-амфібії для морської піхоти. Це підхід, який використовується у найкращих зразках бронетехніки країн-членів НАТО, вже реалізовано у українському БТР-4", – заявив директор "Харківського конструкторського бюро ім. Морозова" Олексій Бабіч.
БТР-4МВ1
Докладніше
3D-РАДАР 80К6Т КП "Науковий виробничий комплекс "Іскра", що входить до складу ДК "Укроборонпром", розробив новий 3D оглядовий локатор 80К6Т, в основу конструкції якого покладені твердотільні модулі.   Цей радар призначений для видачі цілевказівок засобам ППО та може працювати з всіма зенітно-ракетними комплексами, які стоять на озброєнні Збройних Сил України. Окрім того, потужні можливості радару дозволяють його використовувати, як інформаційну ланку у підрозділах Повітряних сил України.   Головною особливістю 80К6Т стала цифрова фазована активна решітка. Ця технологія дозволяє виявляти та супроводжувати цілі з надвисокою точністю. При цьому, завдяки тільки одній станції виконується одночасне вимірювання положення цілі одразу за трьома координатами: дальності, азимуту та висоти.       Можливості 80К6Т дозволяють виявляти повітряні об‘єкти на відстані до 500 км, на висотах до 40 км. Одночасно радар може відслідковувати до 500 цілей. При цьому ця радіолокаційна станція може працювати при значній протидії засобів радіоелектронної боротьби противника. Завдяки цьому оператори 80К6Т можуть без перешкод "бачити" повітряний простір, що є однією з головних умов ефективності протиповітряної оборони.   За одну хвилину радар робить до 12 обертів, що забезпечує оновлення данних про цілі кожні 5 секунд, а велика зона огляду по куту місця, до 70 градусів, дозволяють виявляти тактичні та оперативно-тактичні ракети. Окрім того, спеціальна система обробки сигналів, дає можливість виявляти малорозмірні та крилаті ракети, які йдуть на малих висотах з огинанням рельєфу.   При розробці 80К6Т фахівці КП "НВК "Іскра" приділили окрему увагу мобільності комплексу, який складається з двох малогабаритних транспортних одиниць: в одній з яких знаходяться оператори радіолокаційної станції та генератори автономного живлення, а в другій – вся апаратура радару. Завдяки такому рішенню 80К6Т можливо транспортувати за допомогою малотоннажних літаків.
3D-РАДАР 80К6Т
Докладніше
M4 – WAC-47 Автоматичний карабін M4 побудований за модульним принципом та дозволяє адаптувати його під різноманітні калібри. Основаною версією M4 – WAC-47 є варіант під калібр 7,62х39, який зараз активно використовуються у Збройних Силах України, але завдяки заміні модулів, що можливо здійснити навіть у польових умовах за 20 секунд, M4 – WAC-47 адаптується до 5.56х45 NАТО – який є основним патроном у країнах Альянсу для цього типу зброї. Саме завдяки M4 – WAC-47 можливо реалізувати "плавний" та більш економічно ефективний перехід до впровадження нового для української армії натівського калібру стрілецької зброї. Це дозволить ефективно використати запаси існуючих боєприпасів, уникнути проблем із розподілом та логістикою нових набоїв та мінімізувати ризики. Окрім того можлива адаптація до 5,45х39, який також використовується в українській армії, новітніх типів боєприпасів: .458 SOCOM, надпотужного та важкого набою з дозвуковою кулею, або 6.8 SPC II з високою кінетичною енергією та зупиняючими властивостями. Ще однією важливою перевагою модульної конструкції автоматичного карабіну M4 – WAC-47 є можливість використання різних за довжиною стволів у відповідності до потреб: 10.5”, 11.5”, 14.5”, 18” або 24”. Що дозволяє варіювати зброю у відповідності до індивідуальних завдань бійця. Наприклад, піхотний снайпер може використовувати довгий 24-дюймовий ствол, який забезпечує ведення ефективного прицільного вогню на 600 метрів, у той час, коли короткий у 10,5-дюймів ствол краще відповідає потребам індивідуальної компактної автоматичної вогнепальної зброї. У поєднанні із кріпленнями типу RIS, які призначені для швидкого встановлення коліматорних або оптичних прицілів, приладів нічного бачення або тепловізорів, підствольних гранатометів, систем лазерного покажчика цілі, не говорячи вже про тактичні рукоятки або ліхтарі, дозволяє реалізувати весь потенціал бійця на полі бою.
M4 – WAC-47
Докладніше