Верхній
слайдер головна

Що змінить проєкт закону України №3822

Що змінить проєкт закону України №3822 Що змінить проєкт закону України №3822 5 фактів, чому державна оборонка без ухвалення законопроєкту #3822 приречена. А з нею – і наша перемога над окупантом. Факт 1. З-поміж 24 тисяч різних одиниць озброєння, військової техніки (ОВТ) та комплектуючих, які підприємства Укроборонпрому можуть виготовляти на сьогодні, далеко не все має застосування. Приміром, ми маємо підприємства, які виробляють комплектуючі для радянських підводних човнів. Човнів, яких у нас немає. Факт 2. У той час як успішні оборонно-промислові компанії світу витрачають на розробку нових зразків ОВТ до 25% чистого прибутку, в Україні цей показник становить не більше 2–3%. Саме тому у структурі потреб нашої армії ремонт та модернізація існуючої – здебільшого старої радянської – техніки становлять близько 80% рік у рік. Факт 3. Державні оборонні підприємства позбавлені можливості довгострокового планування. Тобто якщо сьогодні ми вирішимо оснастити нашу армію високоточними «нептунами», бойовими «дозорами» чи «оплотами» без жодного російського гвинтика, – не однією одиницею, а цілою партією новітньої сучасної техніки, – то виготовити ми зможемо не більше, ніж держава у нас замовить. Іншими словами, якщо у державному оборонному замовленні (ДОЗ) «стоїть» один «Оплот», то Завод імені Малишева не зможе виготовити два. При цьому щороку частка державних оборонних підприємств у ДОЗ невпинно зменшується: якщо 2017-го на наші підприємства припадало 67% всіх потреб української армії у виготовленні, модернізації й ремонті ОВТ, то у 2020-му — лише 36%. Факт 4. Лише 28 підприємств з-поміж 118-ти, які входять до складу Укроборонпрому, генерують 98% виручки. Решта – живуть у режимі боргів, у т.ч. із виплати заробітної плати. Більшість наших підприємств фактично виживають, якщо не вмирають. Факт 5. Середній вік інженерів-конструкторів, які працюють на наших підприємствах, – 65 років. Відтік молодих кадрів із державної оборонки теж прирікає галузь на вимирання. Реформа Укроборонпрому шляхом ухвалення законопроєкту №3822 – це єдина можливість не лише захистити свої кордони, суверенітет та цілісність, а і виграти війну з окупантом. ====================================================================================================================================== [gallery size="medium" columns="4" ids="11738,11739,11740,11741"] Один з найголовніших міфів навколо реформи Укроборонпрому – мовляв, законопроєкт №3822 передбачає "приховану" або "відкриту" приватизацію підприємств оборонки. Наголошуємо: №3822 визначає законодавчу рамку реорганізації підприємств Концерну у товариства, 100% акцій яких належатиме державі Україна. Простими словами: 100% акцій майбутнього сучасного оборонно-промислового холдингу, який замінить Концерн, належатимуть державі в особі українського уряду. Крапка.   ====================================================================================================================================== Найчутливіший міф-маніпуляція про трансформацію Укроборонпрому – нібито реформа зупинить роботу всього державного ОПК, що, звісно, неприпустимо під час війни. Насправді законопроєкт № 3822 “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності” забезпечує безперервне здійснення виробничої діяльності на підприємствах під час реорганізації.   Іншими словами: реформа не зупинить роботу нашої оборонки.   ====================================================================================================================================== Навіщо державну оборонку корпоратизувати, іншими словами, перетворювати державні та казенні підприємства на господарські товариства? Та тому що в управлінні державними підприємствами їх нерідко “безпечніше” занапастити, аніж розвинути їхній науково-виробничий потенціал. Це багатошарова система суцільних заборон та обмежень.   В управлінні Укроборонпрому – 99 державних унітарних комерційних та 7 казенних підприємств. Це і заводи, і конструкторські бюро, і компанії-спецекспортери. Також Концерн управляє державними пакетами акцій 12 акціонерних товариств. А якщо ти – Ілон Маск, тобто прогресивний керівник компанії, який мислить категоріями квантових стрибків у розвитку свого бізнесу, чекай повістки на допит. Щонайменше, коли мова йде про Україну.   У чому полягають ці заборони та обмеження?   Державні підприємства позбавлені можливості залучати будь-які інвестиції. Погодьтеся, якщо такої змоги немає, підприємство не буде працювати над своєю інвестиційною привабливістю в очах інвесторів, в тому числі міжнародних. Прозорість, відкритість, підзвітність та належне врядування – ніколи не стануть пріоритетами для топ-менеджменту цих підприємств. Державним підприємствам дуже важко взяти банківський кредит на, приміром, дослідно-конструкторську розробку новітніх зразків озброєння та військової техніки (ОВТ). Державні підприємства (за винятком підприємств авіабудування) не можуть створювати спільні підприємства з іноземними компаніями. Якщо ж такі підприємства постають, іноземний партнер за будь-яких обставин, незалежно від обсягів інвестицій, матиме меншу частку. Державним підприємствам важко об’єднувати своє майно, ресурси, технології. Ви лише уявіть: оборонні підприємства, які входять до складу одного Концерну – Укроборонпрому, – позбавлені можливості досягати синергії та кращих результатів у виробництві ОВТ шляхом обміну, приміром, своїми технологіями. При цьому ці підприємства працюють на обороноздатність однієї країни – України.   І це далеко не вичерпний список.   Взагалі такі організаційно-правові форми не притаманні успішним оборонно-промисловим компаніям світу. Шлях корпоратизації вони пройшли ще 20-30 років тому. Так, італійська компанія Leonardo, яка торік очолила рейтинг прозорості оборонних компаній світу, запровадила корпоративну модель управління ще у 2003 році.   Корпоратизація на сьогодні – це можливість оздоровити підприємства і фінансово, і економічно; зробити виробництво технологічнішим; залучити інвестиції; підвищити конкурентоспроможність; і, насамкінець, впровадити ефективну модель управління в державній оборонці.   Усе це передбачає законопроєкт №3822, який чекає на друге читання.   ====================================================================================================================================== [gallery size="medium" link="file" ids="11776,11777,11778"] Понад 10 років діяльність Укроборонпрому регулюється окремим спеціальним законодавством. На сьогодні Концерн є таким собі "міні-Фондом держмайна" чи "квазі-міністерством", виконуючи функції з управління державним майном, делеговані державою. Приміром, Укроборонпром дає згоду на відчуження та списання майна, передачу його в оренду, затверджує фінансові плани державних підприємств-учасників, призначає та звільняє їх директорів тощо. Проте система, яка дозволяє контролювати збереження державного майна, з іншого боку стримує можливості для залучення інвестицій та міжнародного співробітництва. Законопроєкт №3822 дозволить запровадити прозору та ефективну модель корпоративного управління шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром» та усіх його державних підприємств на господарські товариства. Одночасно впроваджується механізм запобігання корупційним ризикам та убезпечення від прямого політичного впливу шляхом створення політично незаангажованих наглядових рад. Чи це працює? Італійська оборонна компанія Leonardo має наглядову раду, яка складається із 12 членів, 10 з яких є незалежними. У 2020 році Leonardo визнано найпрозорішою оборонною компанією світу. Можливість залучати іноземні інвестиції, яку відкриває №3822, змушуватиме оборонні підприємства працювати над своєю інвестиційною привабливістю. А отже, прозорість, відкритість, підзвітність та належне врядування – стануть пріоритетами для топ-менеджменту цих підприємств.   Щороку на розробку нових зразків озброєння та військової техніки українські оборонні підприємства витрачають не більше 2-3% чистого прибутку. Натомість успішні оборонно-промислові компанії світу – до 25%. Разюча відмінність, чи не так?   Інвестувати у нові розробки можуть собі дозволити практично дві категорії підприємств:   Фінансово успішні підприємства державного ОПК, як-от Київське конструкторське бюро “Луч”, що за власні обігові кошти розробляє розвідувально-ударний безпілотний літальний апарат “Сокіл-300”. Підприємства, потенціал яких відроджують учасники бойових дій і де нові зразки зброї “народжувались” буквально на фронті. Так з'явилась нова піхотна гармата “Нічний Хижак” від заводу "Маяк" – під час боїв за Донецький аеропорт та Маріуполь.   Решту відомих вам нових розробок – наприклад, береговий ракетний комплекс “Нептун”, танки “Краб” та “Бастіон” (дослідно-конструкторські розробки, які наразі в роботі) – держава замовила у наших підприємств та фінансує.   А тим часом у структурі потреб нашої армії рік у рік переважає ремонт та модернізація існуючої – здебільшого старої радянської – техніки. А це близько 80% усіх замовлень.   Щоб завтра можна було перейти з рейок ремонту на масове виробництво нових сучасних високотехнологічних, а головне, надійних зразків озброєння та військової техніки, починати креслення потрібно було ще позавчора.   Виходить замкнене коло.   Українська оборонка без “дешевих” кредитів чи інвестицій – приречена. Натомість законопроєкт №3822 про корпоратизацію Укроборонпрому відкриває доступ до капіталу. Після перетворення архаїчної структури нашого ОПК на сучасний бізнес, ми зможемо залучати прямі іноземні інвестиції, створювати додаткову вартість нашій продукції. Українська оборонка стане привабливим та надійним партнером на внутрішньому і зовнішньому ринках.   ====================================================================================================================================== Сьогодні оборонні підприємства не можуть об’єднувати своє майно, ресурси чи технології заради перемоги над окупантом – Росією. Вдумайтесь: 7 з 30 років незалежності України ми перебуваємо у стані війни і увесь цей час оборонні підприємства посилювали обороноздатність нашої країни кожне поодинці. Так виписане чинне законодавство, яке регулює роботу підприємств Укроборонпрому. Законопроєкт № 3822 про трансформацію Концерну дасть змогу підприємствам досягати синергії та кращих результатів у виробництві озброєння та військової техніки шляхом об'єднання майна, ресурсів та технологій. На практиці це означає спрощення та здешевлення виробничих процесів.   Ефект від такої можливості легко пояснити на прикладі централізованих закупівель, які команда Укроборонпрому запровадила на початку 2020 року. 211 мільйонів гривень нам вдалось заощадити, об’єднавши закупівлі одного й того ж самого товару або послуг підприємств Концерну в один тендер.   Посилюймо обороноздатність країни разом!