Інновації

ПРЕДСТАВНИКИ 20 ПІДПРИЄМСТВ УВІЙШЛИ ДО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ РАДИ УКРОБОРОНПРОМУ

ПРЕДСТАВНИКИ 20 ПІДПРИЄМСТВ УВІЙШЛИ ДО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ РАДИ УКРОБОРОНПРОМУ ПРЕДСТАВНИКИ 20 ПІДПРИЄМСТВ УВІЙШЛИ ДО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ РАДИ УКРОБОРОНПРОМУ Затверджено персональний склад Науково-технічної ради Державного концерну «Укроборонпром» - до неї увійшли представники 20 конструкторських бюро, науково-дослідних інститутів та підприємств-учасників Концерну з різних секторів: авіабудування, бронетанкової техніки, радіолокації, радіозв’язку та спеціального приладобудування, суднобудування та морської техніки, високоточної зброї і боєприпасів. Відповідне рішення було прийнято на засіданні НТР, яке відбулося 24 червня в онлайн-режимі. Серед підприємств, які беруть участь у роботі цього дорадчого органу Концерну: Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова, ДП «Антонов», ДП «Запорізьке машинобудівне КБ «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка, «НВК «Іскра», ДП НВК «Зоря»-«Машпроект», ДП «Дослідно-проектний центр кораблебудування», ДП Держ ККБ Луч, ДАХК «Артем» та інші. «Цього місяця було затверджено Положення про Науково-технічну раду Укроборонпрому, одними з основних завдань якої є визначення перспективних напрямів наукової та науково-технічної діяльності підприємств Концерну, а також надання науково-обґрунтованих рекомендацій формування та реалізації державних програм розвитку ОВТ та програм створення нових технологій. Попри карантин, за 2 місяці роботи нам вдалося побудувати ефективну співпрацю із представниками легендарних конструкторських бюро Укроборонпрому, передових підприємств та унікальних науково-дослідних інститутів, які увійшли до складу Ради. Ми покладаємо великі сподівання на роботу НТР. Для нас це і консультаційна основа для конструкторської реформи, і передумова створення передового центру інновацій, і платформа для комунікації та координації дій у сфері новітніх розробок, - заявив генеральний директор ДК «Укроборонпром» Айварас Абромавичус. З моменту перезапуску роботи Науково-технічної ради було визначено перелік перспективних інноваційних продуктів, який стане основою продуктової стратегії Концерну, узгоджено новий формат подання ініціативних дослідно-конструкторський робіт, запущено реформу конструкторського напрямку. «Ми розпочали велику трансформацію конструкторського напрямку, особливо в частині, яка стосується інтелектуальної власності та навчання конструкторів. Ми провели внутрішнє оцінювання і визначили, що однією з важливих сфер розвитку компетенцій наших конструкторів є проектний менеджмент. Тому ми розробили перший етап впровадження проектного менеджменту для конструкторських проектів, незабаром проведемо відповідне навчання. Це допоможе оновити інструменти та підходи до розробок за рахунок оптимізації процесів та суттєвого скорочення терміну таких робіт», - переконана заступник генерального директора з інновацій Концерну Надія Васильєва. Науково-технічна Рада ДК «Укроборонпром» - це дорадчий орган, покликаний координувати зусилля профільних дивізіонів та конструкторських бюро підприємств-учасників Концерну для розвитку науково-технічних розробок  та інноваційного напрямку. Роботу НТР Концерну було перезапущено у квітні 2020 року, після восьмирічної перерви. Науково-технічну раду очолює Генеральний директор Концерну Айварас Абромавичус, заступник голови НТР - Надія Васильєва, яка опікується у Концерні інноваціями.

УКРОБОРОНПРОМ ШУКАЄ МЕХАНІЗМ СПІВПРАЦІ З РОЗРОБНИКАМИ ІННОВАЦІЙНИХ ТОВАРІВ ПОДВІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЗАДЛЯ ІМПОРТОЗАМІЩЕННЯ СКЛАДОВИХ

УКРОБОРОНПРОМ ШУКАЄ МЕХАНІЗМ СПІВПРАЦІ З РОЗРОБНИКАМИ ІННОВАЦІЙНИХ ТОВАРІВ ПОДВІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЗАДЛЯ ІМПОРТОЗАМІЩЕННЯ СКЛАДОВИХ УКРОБОРОНПРОМ ШУКАЄ МЕХАНІЗМ СПІВПРАЦІ З РОЗРОБНИКАМИ ІННОВАЦІЙНИХ ТОВАРІВ ПОДВІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЗАДЛЯ ІМПОРТОЗАМІЩЕННЯ СКЛАДОВИХ Державний концерн «Укроборонпром» продовжує пошук оптимальних механізмів державно-приватної взаємодії, який, зокрема, дозволить запустити співпрацю з виробниками інноваційних товарів подвійного призначення задля  міжгалузевого  трансферу технологій в оборонній сфері та розвитку сучасного матеріаловедення. Про це заявила заступник Генерального директора Укроборонпрому з інновацій Надія Васильєва під час зустрічі з представниками приватних компаній-виробників товарів подвійного призначення. «Ми хочемо перейти до нових технологій, в тому числі, за рахунок приватного сектору, який вже переобладнався та готовий до спільних розробок або спільного виробництва комплектуючих кінцевого продукту. У такому випадку, ми зможемо хоча б частково відійти від імпортозалежності, а також скоротити час виходу продукту на ринок, покращити якісні характеристики, зменшити собівартість. Укроборонпром розглядає різні форми співпраці із приватними виробниками – це можуть бути і спільні підприємства, і консорціуми, і інші формати – за умови фінансування з боку приватного сектору. У нашому випадку оцінкою перспективних напрямків роботи займається Науково-технічна рада Укроборонрому, яка проводить оцінку усіх наявних в Концерні технологій та тих, що зараз знаходяться у розробці», - повідомила пані Васильєва.  Укроборонпром планує сформувати експертну команду на базі Науково-технічної ради Концерну, яка буде допомагати оцінювати перспективні технології для нових продуктів оборонних підприємств з точки зору підвищення якості продукції, терміну виробництва, конкурентоспроможності,  зменшення собівартості. Така експертна рада буду складатися у рівній мірі з  конструкторів Концерну, фахівців НАНУ та з експертів-представників  приватного сектору, який виготовляє військову чи високотехнологічну продукцію, конкурентоспроможну на світовому ринку. «Ми попросили представників бізнесу подати власні критерії для відбору членів нашої експертної ради. Ми дійсно хочемо створити дієвий майданчик для обговорення інноваційних продуктів, аби відшукати саме ті розробки, які задовільнять попит сил безпеки та оборони України та зможуть якісно конкурувати у сегменті високомаржинальних продуктів на міжнародному рівні», - підкреслила заступник генерального директора з інновацій. Це вже другий круглий стіл, організований командою державного концерну Укроборонпром в рамках пошуку моделей державно-приватної взаємодії у сфері ОПК. Минулого тижня відбулася зустріч, організована спільно з Міністерством оборони України, Лігою оборонних підприємств та Центром досліджень армії, конверсії та роззброєння, під час якої обговорювалися перспективи співпраці з приватними виробниками безпілотних апаратів оборонного та подвійного призначення. Нагадаємо, Укроборонпром завершує розробку середньострокової продуктової стратегії інновацій, яка незабаром буде представлена Науково-технічній раді Концерну. Нагадаємо, у квітні, після 8 років перерви, Укроборонпром перезапустив роботу Науково-технічної ради. НТР об’єднує як представників секторальних дивізіонів та конструкторських бюро підприємств Концерну, так і експертів ринку, представників профільних міністерств та інших органів влади. Продуктова стратегія Укроборонпрому буде враховувати очікування та запити ключових стейкхолдерів – сил безпеки та оборони України,  сильні сторони та потенціал підприємств Концерну, можливості  партнерської кооперації та світові тренди. [gallery columns="4" ids="8535,8536,8534,8533"]

УКРОБОРОНПРОМ ШУКАЄ МЕХАНІЗМИ СПІВПРАЦІ З ПРИВАТНИМ БІЗНЕСОМ У СФЕРІ БПА

УКРОБОРОНПРОМ ШУКАЄ МЕХАНІЗМИ СПІВПРАЦІ З ПРИВАТНИМ БІЗНЕСОМ У СФЕРІ БПА УКРОБОРОНПРОМ ШУКАЄ МЕХАНІЗМИ СПІВПРАЦІ З ПРИВАТНИМ БІЗНЕСОМ У СФЕРІ БПА Державний концерн «Укроборонпром» відкритий до державно-приватної взаємодії у сфері ОПК та шукає оптимальні механізми співпраці з приватними виробниками озброєння, зокрема, щодо розвитку авіаційних та наземних безпілотних апаратів оборонного та подвійного призначення.  Таку позицію озвучила заступник генерального директора Укроборонпрому з інновацій Надія Васильєва під час проведення круглого столу, організованого Концерном спільно з Міністерством оборони України, Лігою оборонних підприємств та Центром досліджень армії, конверсії та роззброєння.  За словами Васильєвої, співпрацю державного концерну та приватного сектору вирішили обговорювати саме на прикладі безпілотних апаратів, оскільки вже розроблено велику кількість легких розвідувальних та моніторингових комплексів, але наразі на українському ринки немає бойових машин, поставлених на озброєння. «За останні 2 місяця ми суттєво просунулися у розробці продуктової стратегії інноваційних продуктів Укроборонпрому і ми відкриті до співпраці з приватним сектором щодо нових розробок. Ми працюємо на зближення потреб ринку та можливостей наших конструкторських бюро аби дійсно створювати, з одного боку, новітні зразки, які би були цікавими на ринку, а з іншого боку  – безпосередньо задовольняти потреби МОУ та Генштабу. Тому ми вирішили розпочати з такого перспективного напрямку, як безпілотні апарати, і зібрали за одним столом ключових гравців українського ринку БПА та наших основних клієнтів – сили безпеки та оборони України, аби визначити спільні інтереси та очікування. Діалог вийшов напрочуд цікавим, ми напрацювали кілька потенційних моделей співпраці з приватним сектором, такі як, наприклад, спільні проекти або консорціуми, і продовжимо обговорення  та пошук нових інвестиційних та фінансових моделей. Наступного тижня ми плануємо обговорення цих бізнес-моделей співпраці у Міністерстві економіки», - заявила Надія Васильєва.  Під час зустрічі представники приватних компаній-виробників БПА одностайно підтримали ідею співпраці з державним концерном Укроборонпром та висловили свої очікування  від такої взаємодії. За словами Васильєвої, основні очікування приватного сектору від Укроборонпрому стосуються загального проектного менеджменту для проведення фінального продукта через всі складні бюрократичні процеси системи постановки на озброєння, а також спільної розробки апаратів, створення їх бойової частини та підготовки до серійного виробництва, що передбачає значні витрати. У свою чергу представники Генерального штабу ЗСУ пояснили що ключовою причиною неприйняття вже виготовлених машин є брак їх випробувань в реальних бойових РЕБ умовах на полігонах. Серед іншого, учасники ринку озвучили і інші проблеми: відсутність державного фінансування підготовки серійного виробництва, обмеження нормами прибутку для постановки на озброєння в нашу армію на рівні в 1 та 1,5% та необхідність інвестування держави в НІР замість ДКР.  Це перша подібна зустріч з цілої низки подій, запланованих Укроборонпромом задля діалогу з  представниками оборонних відомств, експертами та приватними виробниками озброєння та військової техніки. У дискусії взяло участь близька 30 учасників, включно із представниками Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ, Національного інституту стратегічних досліджень та більше ніж 10 приватних компаній, які спеціалізуються на розробці та виробництві безпілотних апаратів. Нагадаємо, Укроборонпром планує до кінця травня завершити розробку середньострокової продуктової стратегії з фокусом на 1-2 суто інноваційних високомаржинальних продукта у кожній сфері Укроборонпрому (повітря, море, суходіл) та невдовзі представити концепції назагал. Для визначення продуктової стратегії в квітні, після 8 років перерви, Укроборонпром перезапустив роботу Науково-технічної ради Концерну. НТР об’єднує як представників секторальних дивізіонів та конструкторських бюро підприємств Концерну, так і експертів ринку, представників профільних міністерств та інших органів влади. Продуктова стратегія Укроборонпрому буде враховувати очікування та запити ключових стейкхолдерів – сил безпеки та оборони України,  сильні сторони та потенціал підприємств Концерну, можливості  партнерської кооперації та світові тренди.  

В УКРОБОРОНПРОМІ ПЕРЕЗАПУСТИЛИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ РАДУ ДЛЯ ПЕРСПЕКТИВНИХ РОЗРОБОК

В УКРОБОРОНПРОМІ ПЕРЕЗАПУСТИЛИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ РАДУ ДЛЯ ПЕРСПЕКТИВНИХ РОЗРОБОК В УКРОБОРОНПРОМІ ПЕРЕЗАПУСТИЛИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ РАДУ ДЛЯ ПЕРСПЕКТИВНИХ РОЗРОБОК 22 квітня, після восьмирічної перерви, відбулося установче засідання Науково-технічної Ради ДК «Укроборонпром». Цей дорадчий орган покликаний координувати зусилля профільних дивізіонів та конструкторських бюро підприємств-учасників Концерну для розвитку науково-технічних розробок  та інноваційного напрямку. Науково-технічну раду Укроборонпрому очолив Генеральний директор Концерну Айварас Абромавичус. Заступником голови НТР призначили Надію Васильєву, яка опікується у Концерні інноваціями. «На жаль, в останні роки у галузі новітніх розробок у державному секторі або не проводилося активних дій, або вони не закінчувались трансфером технологій для забезпечення нашої армії або іноземних партнерів сучасними зразками військової техніки. Я бачу інновації, посилення конструкторського напрямку, захист власної інтелектуальної власності невід'ємними складовими процесу трансформації Укроборонпрому. Це вкрай важливо заради посилення обороноздатності нашої країни та її економічного зростання», - наголосив Айварас Абромавичус. За словами Надії Васильєвої, долю України у сукупному військовому світовому бюджеті можна нарощувати в середньостроковому періоді: «Високомаржинальні технології слід шукати у переліку так званих критичних технологій, визначених міжвідомчою групою Кабміну під головуванням МОН/НАНУ. Також нам важливо чітко окреслити власні конкурентні переваги, як з точки зору досвіду  нашої продукції у збройних конфліктах, так і в унікальних технологіях, які має наразі Укроборонпром та його підприємства. У рамках стратегії інновацій ми також плануємо реформувати сферу захисту інтелектуальної власності. Це вкрай необхідно для монетизації наших нематеріальних активів. Також працюємо над тим, аби оновити інструменти та підходи до розробок, суттєво скоротивши термін розробок за умови одночасного зростання їх якості. Нам потрібно підходити по-новому до інновацій, що передумовлено сучасними викликами та обмеженими ресурсами у цій сфері», - повідомила пані Васильєва. Через заходи карантину перше засідання НТР відбулося в онлайн-режимі, до зустрічі приєдналося близька 30 учасників – представників дивізіонів Концерну та конструкторських бюро окремих підприємств. Під час зустрічі учасники обговорили основні тенденції ринку розробок та стратегію інновацій Укроборонпрому. До кінця травня в Концерні планують закінчити розробку та затвердити середньострокову продуктову стратегію Укроборонпрому з фокусом на обмежену кількість суто інноваційних продуктів, яка буде враховувати позиції ключових стейкхолдерів (Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ), ринкові тренди та потенціал підприємств Концерну.

Надія Васильєва: Півроку цифровізації "Укроборонпрому" – помилки та перемоги

Надія Васильєва: Півроку цифровізації "Укроборонпрому" – помилки та перемоги Надія Васильєва: Півроку цифровізації "Укроборонпрому" – помилки та перемоги Авторський матеріал Надії Васильєвої, заступника Генерального директора «Укроборонпрому» з інновацій. Оборонка – найбільш інтелектуальний сектор української економіки. І, на жаль, саме інтелектуальна галузь в оборонній промисловості опинилася у «цифровому провалі» та економічному хаосі. Тому цифрова трансформація в одному з найбільш консервативних та закритих ринків – оборонному - схожа більше на ломку, ніж на системну роботу, і у списку пріоритетів підприємств цієї галузі стоїть в кінці. Саме тому мені хотілось спробувати: чи можливо досягти успіху у майже неможливому, і допомогти Укроборопрому зробити цифровий ривок. Розповім, що вдалося, з чим стикнулася і що раджу робити тим, хто тільки на початку цифрової трансформації консервативних державних підприємств.   10 «стоперів» цифрової трансформації виробничо-конструкторської держкомпанії – про них важливо знати всім, хто розпочинає процес змін у схожих до УОП умовах. 1. Низька організованість процесів підприємств і, як наслідок, розмита відповідальність та слабкий контроль процесів, а не людей. Це потребує негайного реінжинірингу процесів за кожним з напрямків роботи. Ми почали з дебюрократизації. Почали описувати свої процеси, визначатися з ключовими принципами для вимірювання етапів процесу, шукати причини результатів та ключові стимули відповідальності в процесі роботи, а не лише за її результат. 2. Відсутня будь-яка бізнес-аналітика в частині оперативного управління підприємством. Ухвалення рішень на основі щоквартальних даних – неефективне та ризиковане, адже і підприємство, і ринок, і політична ситуація та клієнт змінюються за квартал докорінно. Нещодавно запропонували в Концерні модуль аналітики, який повинен бути представлений даш бордами (управлінськими панелями) дивізіонів для управління в реальному часі з поточними даними. Надалі будемо будувати показники ефективності кожного, пов‘язаного з поточним показником. 3. Дуже скептичне ставлення більшості співробітників і особливо управлінців до Data Science, Розумних машин та Інтернету речей. Чим це зумовлено? Відсутністю навчання та системного розвитку персоналу в таких напрямах. Увесь скептицизм зникає, як тільки люди відчувають перший ефект економії часу від роботи з автоматизованими даними та розуміють як захищати інформацію, тому пілотувати треба навіть проміжні рішення. 4. Поряд із зарегульованим і тотальним контролем за людьми, опису і контролю за простими бізнес-процесами – немає. Єдиного процесу створення цінності для замовника на рівні підприємств-дослідників, розробників, серійних виробників, ремонтників або продавців – теж. Розуміння клієнта як пріоритетного визначальника кінцевого продукту - дуже лімітоване. Тому ми розпочали системну роботу з визначення основного процесу кожного напрямку у відповідності до ключових клієнтів, вбудували це в проект Науково-технічної ради та в подальшому - в проект по корпоратизації. 5. Підрозділи цифровізації знаходяться настільки глибоко всередині організаційних структур, що відповідні співробітники не те що не можуть відстояти свою ініціативу та стратегію, вони навіть не мають права голосу заявити про це. У Концерні ми вирішили підняти ці підрозділи на рівень координації концерну щодо технологій та методів роботи, не втручаючись в сутність задач, які як завжди виставляють керівники підприємств. 6. Відсутність єдиної комунікаційної інфраструктури між підприємствами одного кластеру або, в нашому випадку, Концерну. Серед 119 підприємств Укроборонпрому всього 46 мали доменні адреси, а такі адреси є базою для подальшої цифрової розбудови підприємства. Це не дозволяло об‘єднати користувачів в одну керовану комунікаційну мережу для обміну інформацією, аналізу та прийняття рішень, унеможливлювало спільну операційну роботу і тим більше, спільну розробку. Ми навчили більше 240 співробітників УОП та біля 700 співробітників підприємств працювати віддалено при тісній взаємодії з концерном. 7. Не застосовуються міжнародні стандарти та найкращі практики для бази побудови сталої системи розвитку, такі як ITIL, BSI або Cobit, а звідси і низький рівень обслуговування існуючих сервісів, обґрунтування бюджетів та розуміння підходів для побудови стратегії сталих і захищених інфраструктур та стандартів для таких потужних наукоємних підприємств розробницької та виробничої галузі. В УОП ми провели аудит кібербезпеки і побудували план робіт та принципів з вдосконалення системи захисту і запровадження міжнародних стандартів. 8. Відсутність технологій спільної роботи, проектного управління, єдиного середовища розробки і, як наслідок, - відсутність спільних реєстрів, єдиних довідників та номенклаторів, актуальної конструкторської та технічної документації. Це створює проблеми в об'єднанні потужних підприємств в єдиний механізм підтримки та спільної роботи. Ми розсортували всю інформацію на ту, що потрібно захищати у закритих внутрішніх системах та за спеціальними протоколами і системами, та ту, що можно вільно використовувати в більш масштабованій та дешевій хмарі з високим рівнем захищеності, але дозволеної місцевим законодавством. Це дозволило побудували гібридні рішення для інфраструктури і швидко масштабувати комунікації та сховища для роботи віддалено, для взаємодії людей між собою в групах та взаємодії з контрагентами, клієнтами та зовнішніми партнерами. Налаштували можливості управління мобільними пристроями та подвійну ідентифікацію для безпечної роботи в тренді BYOD (використання власних пристроїв). 9. Рівень паперового бюрократизму у держпідприємствах – брутальний. Прикритий правилами безпеки та таємністю, він цементує консерватизм і старі радянські норми, які були актуальними у 70-ті роки минулого століття при авторитарному управлінні післявоєнного покоління, але відійшли назавжди у минуле, разом з капіталомісткими технологіями без економічного обґрунтування. Паперова бюрократія є вбивчою для покоління міленіалів та молоді, яка є носієм та рушієм інновацій. Тому в Укроборонпромі ми прийняли принцип дебюрократизації процесів не лише з паперової форми, але й з аналогової (коли йде паперовий сканований документ в системі документообігу) - в транзакційну. 10. Культура вертикального лідерства, коли останнє слово за авторитарним керівником – її необхідно змінювати на нову корпоративну культуру взаємодії та розвитку із горизонтальними зв’язками та колективним ухваленням рішень. Ми змінюємо ціннісний підхід та об'єднуємо функціональні підрозділі всіх підприємств у спільні групи розвитку та модернізації, що дозволить нам створити більш інтегровану, цілісну і поступову модель розбудови підходу сталого розвитку. Якщо компанія, в якій ви розпочинаєте цифрову трансформацію, є консервативною, і всі 10 описаних вище «стоперів» присутні, ось мої 5 уроків, які мною досліджені не лише теоретично, але й підтверджені практикою. З чого варто розпочати роботу: 1) Відштовхніться від агрегації скудних даних у просту комунікаційну таблицю, щоб з'ясувати очікування клієнтів від вашої компанії чи вашої функції; ви повинні бачити однакові факти та відштовхуватися від об‘єктивних даних з якими згодні обидві сторони. 2) Зробіть пару пілотів та порівняйте вхідні та вихідні дані - за результатами впроваджуйте далі, або програвайте та відмовляйтесь швидко; головне - підтримуйте постійним розвитком базову сучасну гнучку інфраструктуру. 3) Почніть з бачення спільної комунікаційної платформи, щоб об'єднати всі комунікаційні механізми в один, що спростить та суттєво пришвидшить комунікації та розуміння; надайте людям сучасні інструменти для роботи, або забезпечте безпечне та правильне використання їх приватних інструментів, які вони вже використовують у роботі. 4) Постійно навчайте людей тому, що їм цікаво, за допомогою нових інструментів комунікації. Залучайте їх у спільний діалог та прибирайте бар'єри між підрозділами, щоб люди почули один одного та навчились використовувати «колективний мозок». 5) Використовуйте ефект терміновості та актуальності для застосування найбільш прогресивних ідей та технологій. Краще спробувати і помилитись, ніж довго думати і залишитись не конкурентноздатним та поза ринком, де можна втратити все. І головне: вірте в свої сили та знаходьте мотивацію за будь-яких умов, спілкуючись з тими, у кого виходить, визнавайте позитивні досягнення інших та намагайтесь їх масштабувати всередині. Відбирайте за цінностями. Пам’ятайте, що в трансформації дороги назад немає. Є лише шлях вперед: більш або менш кривий. Але точно не хайвей високої швидкості. #UOPDigitalInnovations

Кібербезпека ІТ-систем Укроборонпрому – круглий стіл

Кібербезпека ІТ-систем Укроборонпрому – круглий стіл Кібербезпека ІТ-систем Укроборонпрому – круглий стіл 13 березня о 13:00 в «Укроборонпром» відбудеться круглий стіл на тему кібербезпеки ІТ-систем державного концерну. Під час зустрічі з експертами представники концерну планують обговорити з експертами питання щодо покращення внутрішніх політики безпеки та управління ІТ-активами (best practices) концерну, доступу до інформації та використання його мережевих ресурсів. В Укроборонпромі запрошують фахівців поділитися досвідом успішного впровадження систем захисту інформації на об’єктах державної власності та надати свої пропозиції щодо удосконалення існуючої системи в Концерні. Круглі столи з експертним середовищем та фахівцями приватних компаній є однією з ініціатив Концерну з цифровізації та інновацій. Мета заходів – налагодити державно-приватне партнерство та запровадити найкращі рішення з впровадження сучасних систем кіберзахисту для оборонних підприємств. Участь у круглому столі братимуть: Надія Васильєва, заступник генерального директора ДК «Укроборонпром» з цифровізації та інновацій Ігор Пігарєв, експерт ДК «Укроборонпром» з кібербезпеки Адреса заходу: вул. Дегтярівська, 36, ДК «Укроборонпром». Форма для реєстрації: https://cutt.ly/Mta4mon Контактна особа: Ігор Пігарєв - 067 246 01 90.

Укроборонпром шукає інноваційні проекти – ОПИТУВАННЯ

Укроборонпром шукає інноваційні проекти – ОПИТУВАННЯ Укроборонпром шукає інноваційні проекти – ОПИТУВАННЯ Державний Концерн "Укроборонпром" закликає розробників взяти участь у спільному опитуванні про визначення пріоритетних напрямків наукових досліджень, яке здійснюється Міністерством освіти і науки України, Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністерством цифрової трансформації. В опитуванні беруть участь представники вітчизняного бізнесу. З його допомогою планується визначити пріоритетні напрямки наукових досліджень і подальшого розвитку української науки та інновацій відповідно до потреб вітчизняної промисловості та оборонного комплексу. Результати опитування сприятимуть ефективному розподіленню бюджетних коштів та фінансуванню, в першу чергу, затребуваних бізнесом наукових напрямків. Крім того, опитування дасть можливість: отримати широкий доступ до українських досліджень та розробок (далі – R&D), які можуть мати низку переваг перед закордонними аналогами; отримати інформацію про існуючі українські R&D; переорієнтувати український R&D сектор на вирішення реальних потреб бізнесу; зменшити бар’єри та запровадити підтримку розвитку українських компаній на основі інновацій; налагодити системну комунікацію в трикутнику: держава, бізнес, заклади вищої освіти і наукові установи для посилення конкурентоспроможності вітчизняних продукції та послуг. В опитуванні можна взяти участь, заповнивши анкету.

АНОНС. "Індустрія 4.0 в оборонці": Укроборонпром шукає інновації для енергоефективності

АНОНС. "Індустрія 4.0 в оборонці": Укроборонпром шукає інновації для енергоефективності АНОНС. "Індустрія 4.0 в оборонці": Укроборонпром шукає інновації для енергоефективності Державний концерн «Укроборонпром» у партнерстві з, об’єднанням «Індустрія 4.0», розпочинає серію публічних обговорень для пошуку інноваційних рішень з цифровізації промислового виробництва у оборонній сфері. Перша публічна дискусія, присвячена темі енергоефективності процесів на підприємствах Концерну, відбудеться 6 лютого о 15:30 в HUB 4.0 за адресою провулок Ярославський, 1/3. Модеруватиме зустріч Надія Васильєва, заступник генерального директора «Укроборонпром» з питань цифровізації та інновацій. Для участі у серії публічних дискусій та подачі проектів потрібно заповнити анкету за посиланням: До участі запрошені розробники та провайдери інноваційних рішень у сфері підвищення енергоефективності промислового виробництва за трьома напрямками: електроенергія, газ, вода. Рішення проходитимуть оцінку в трьох вимірах: економічна доцільність впровадження; сертифікація провайдера та відповідність вимогам безпеки у оборонній сфері. Пілоти найкращих рішень у сфері Державний концерн планує впроваджувати на двох підприємствах – авіаремонтному та бронетанковому. Публічні дискусії – лише перший етап глобального проекту з цифровізації «Укроборонпрому», в рамках якого концерн планує створити екосистему для впровадження змін у процесах, продуктах та бізнес-моделі Концерну. Наступний етап – пілотування рішень та розробка дорожньої карти цифровізації для вітчизняної оборонної промисловості.