Медіацентр

Президент України припинив повноваження члена Наглядової Ради Укроборонпрому Юрія Вітренка

Президент України припинив повноваження члена Наглядової Ради Укроборонпрому Юрія Вітренка Президент України припинив повноваження члена Наглядової Ради Укроборонпрому Юрія Вітренка Відповідний Указ №23/2020 оприлюднено на сайті Президента. Юрій Вітренко прокоментував рішення Президента так: "Ще 15 січня цього року я формально звернувся до Президента України з проханням припинити мої повноваження члена Наглядової ради «Укробронопром». Це пов’язано передусім з моїми власними планами на майбутнє - що я можу, і що я хочу робити на тому якісному рівні, який я сам від себе вимагаю". Зміни Наглядової Ради концерну є "передбачуваними", адже чинна Наглядова Рада є “перехідною” (transition board). «Ми вдячні Юрію Вітренку за роботу в Наглядовій Раді. Завдяки його участі, досвіду й політичній вазі вдалося запустити корпоратизацію – перетворення концерну на нормальну компанію з міжнародними стандартами управління, а також запустити реформу спецекспорта. Досвід трансформації НАК “Нафтогаз” є безцінним для змін Укроборонпрому і він допоможе уникнути очевидних криз та ризиків у такому складному та довготривалому процесі. Зміна голови не вплине на роботу Наглядової Ради, оскільки кворум залишається. Наступне засідання має відбутися найближчим часом". – подякував Юрію Вітренку за роботу Роман Бондар, Заступник Генерального директора з трансформації державного концерну «Укроборонпром».

"Укроборонпром" отримав перші звіти щодо ситуації з БТР

"Укроборонпром" отримав перші звіти щодо ситуації з БТР "Укроборонпром" отримав перші звіти щодо ситуації з БТР Державний Концерн «Укроборонпром» отримав попередні звіти від директора Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені O.O. Морозова та власника "Лозівського ковальсько-механічного заводу" щодо перевірки інформації про якість зварювання корпусів БТР-4Е. Згідно з отриманою від співвиконавців технологічною документацією, під час вхідного контролю на корпусах, виготовлених ТОВ “ЛКМЗ”, виявлені тріщини зварних з'єднань на корпусах БТР-4Е. За твердженням керівництва ЛКМЗ, ці пошкодження виникають в процесі зварювання, є невід'ємною частиною технологічного циклу виробництва корпусів і усуваються в подальшому під час виготовлення кінцевої продукції. Робота з контролю якості комплектуючих та усунення пошкоджень, які надходять від ЛКМЗ, виконуються на ХКБМ спільно з представниками Військових представництв та є звичайною технологічною практикою. У зв'язку із виявленою інформацією керівництво Державного концерну разом з фахівцями Міністерства оборони та Збройних сил України, а також представниками підприємств, що виробляють БТР, створило робочу групу для перевірки якості комплектуючих військової техніки, що перебуває у місцях постійної дислокації в Збройних Cилах України. 24 січня робоча група перевірила та виявила наявність пошкоджень зміцнюючої наплавки на зварних з’єднаннях бортів на кількох бронетранспортерах. Наразі члени робочої групи, спільно з представниками підприємств, проводять перевірку обставин і причини виникнення згаданих дефектів. Керівництво державного концерну вимагатиме від "Лозівського ковальсько-механічного заводу" у повному обсязі та за власний рахунок виконати свої зобов’язання щодо якості комплектуючих згідно із вимогами технічної документації. Окрім того, керівництво Державного концерну доручило директору Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені O.O. Морозова з’ясувати кваліфікацію працівників, що здійснюють зварювальні роботи, посилити контроль якості виготовленої продукції та перевірити можливі факти неналежного виконання замовлення відповідальними особами. Нагадаємо, що керівництво "Укроборонпрому" дало директору Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені O.O. Морозова та власнику "Лозівського ковальсько-механічного заводу" 24 години для з’ясування достовірності оприлюдненої у ЗМІ інформації щодо якості зварювання корпусів БТР-4Е.

Керівництво Укроборонпрому взяли участь в зустрічі для посилення українсько-турецької співпраці з оборонних питань

Керівництво Укроборонпрому взяли участь в зустрічі для посилення українсько-турецької співпраці з оборонних питань Керівництво Укроборонпрому взяли участь в зустрічі для посилення українсько-турецької співпраці з оборонних питань Заступники генерального директора Укроборонпрому Мустафа Найєм та Михайло Морозов взяли участь в 7 засіданні Українсько-турецької комісії з питань оборонно-промислового співробітництва, яке відбулось у Києві. На зустрічі були присутні: заступник Міністр оборони України Анатолій Петренко та Віце-президент Директорату оборонної промисловості Турецької Республіки Сердар Демірель, а також члени української та турецької частин Комісії, представники міністерств, відомств, організацій двох країн. Під час заходу було напрацьовано подальші кроки для посилення співпраці та партнерства країн у оборонно-промисловій сфері. За результатами роботи підписано Протокол засідання Комісії. Нагадаємо, що під час візиту Президента України Володимира Зеленського до Туреччини у серпні 2019 року була укладено Угоду щодо створення спільного підприємства у сфері високоточної зброї та аерокосмічних технологій між ДК «Укрспецекспорт», ДП «ЗМКБ «Прогрес» ім. академіка О.Г. Івченка» та турецькою компанією «Baykar Defence».

Керівництво "Укроборонпром" дало директорам заводів добу для з’ясування достовірності інформації щодо якості зварювання корпусів БТР-4Е

Керівництво "Укроборонпром" дало директорам заводів добу для з’ясування достовірності інформації щодо якості зварювання корпусів БТР-4Е Керівництво "Укроборонпром" дало директорам заводів добу для з’ясування достовірності інформації щодо якості зварювання корпусів БТР-4Е Керівництво "Укроборонпрому" дало директору Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені O.O. Морозова та власнику "Лозівського ковальсько-механічного заводу" 24 години для з’ясування достовірності оприлюдненої у ЗМІ інформації щодо якості зварювання корпусів БТР-4Е. Директор Харківського конструкторського бюро машинобудування ім. Морозова (ХКБМ) Яков Мормило отримав наказ терміново створити комісію і протягом доби провести верифікацію оприлюднених фотографій та інформації щодо стану корпусів для виготовлення БТР-4Е за контрактом з Міністерством оборони України. Для з’ясування обставин керівництво "Укроборонпрому" запросило до Києва директора та власника "Лозівський ковальсько-механічний завод" (ЛКМЗ) з вимогою пояснити оприлюднену інформацію. Безвідносно результатів перевірок Державний Концерн "Укроборонпром" пропонує Управлінню військових представництв Міністерства оборони України повторно перевірити усі корпуси виробництва "Лозівський ковальсько-механічний завод", що перебувають на цей час у виробництві.  У випадку виявлення браку або технологічних недоліків, Державний Концерн "Укроборонпром" буде вимагати від співвиконавця контракту виконати свої зобов'язання щодо якості продукції згідно з вимогами технічної документації у повному обсязі та за власний рахунок. У той же час хочемо зазначити, що інформація, викладена директором інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергієм Згурцем щодо виконання вищезазначеного контракту містить певні маніпуляції та неточності, зокрема: Контракт на виробництво та постачання БТРів був укладений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2016 р. №431. На момент призначення нового керівництва Концерну в серпні 2019 року контракт не виконувався, за три роки Збройні Сили України не отримали жодної одиниці техніки за цим контрактом.  За особистим дорученням Президента України за результатами його візиту до Харкова у листопаді 2019 зусиллями нового керівництва Концерну та Міністерства оборони виконання контракту було відновлено. На момент відновлення виконання контракту співвиконавці, в тому числі ЛКМЗ, уже були визначені та погоджені замовником. Умови контракту та монопольне становище одного зі співвиконавців унеможливлює його зміну у процесі виконання контракту. Виготовлення БТР-4Е зі сталі марки 71 було вимогою замовника в рамках тактико-технічного завдання, що не могло бути змінено виробником.  Нагадаємо, що у 2016-2017 роках причиною зриву виконання даного контракту стала, в тому числі, спроба замінити сталь марки 71 на сталь імпортного виробництва. Щодо претензій до виконання контракту з серійного виробництва військової техніки на потужностях конструкторського бюро.  Конструкторська документація на виготовлення БТР-4Е була розроблена на ХКБМ і на момент підписання контракту у 2016 році бюро було єдиним підтвердженим виробником з боку замовника даної продукції. Про це достеменно відомо автору публікації.  У той же час, сьогодні на Харківському конструкторському бюро з машинобудування імені O.O. Морозова освоюється процес самостійного виготовлення корпусів.  "Укроборонпром" підтверджує відкритість у наданні будь-яких пояснень та інформації щодо роботи своїх підприємств.  Запрошуємо журналістів та експертів до спільної роботи над перевіркою оприлюднених фактів. 

Позов російської підсанкційної компанії "Авіа-ФЕД-Сервіс" до державної компанії "Артем" знову розглядає Верховний Суд України

Позов російської підсанкційної компанії "Авіа-ФЕД-Сервіс" до державної компанії "Артем" знову розглядає Верховний Суд України Позов російської підсанкційної компанії "Авіа-ФЕД-Сервіс" до державної компанії "Артем" знову розглядає Верховний Суд України 22 січня 2020 року Верховний Суд України у складі суддів Касаційного цивільного суду розглядають чергову з 4 скарг про стягнення заборгованості за позовом російської компанії «Авіа-Фед-Сервіс» до державної акціонерної холдингової компанії «Артем», що входить до складу концерну «Укроборонпром». Що сталося? У 2012-2014 роках державна акціонерна холдингова компанія «Артем» уклала 4 договори поставки з російською компанією АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» (спеціалізується на авіабудівельному та авіаремонтному обладнанні). За цими договорами ДАХТ «Артем» зобов’язалася поставити в Росію товари військового призначення, зокрема: лічильники залишку патронів, замки гальмівних парашутів, електродвигуни, тощо. По всіх договорах «Авіа-ФЕД-Сервіс» зробило передплату і «Артем» розпочав виконання. У зв’язку із військовою агресією РФ влітку 2014-го року Україна запровадила цілу низку обмежень на поставки в Росію техніки військового призначення, а саме: почала відкликати експортні дозволи (з червня 2014), припинила експорт в РФ військових товарів для кінцевого використання РФ (серпень 2014), стала запроваджувати економічні санкції щодо російських підприємств, які загрожують національним інтересам, безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України. У травні 2018 р. Указом Президента №126/2018 було введено економічні санкції до АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» на 3 роки у вигляді блокування активів, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань. Усі ці події унеможливили виконання ДАХТ «Артем» своїх обов’язків за договорами. Перебіг справи АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації (м. Москва) й отримало на свою користь 4 арбітражних рішення. Вони зобов’язували компанію «Артем» повернути передплату на загальну суму 2,33 млн дол. США, сплатити відсотки та відшкодувати вартість юридичних послуг і арбітражного збору (усього близько 7,18 млн руб.). Після цього компанія «Авіа-ФЕД-Сервіс» звернулася до українських судів із 4 заявами про визнання та виконання на території України цих арбітражних рішень. Чому Україна має право не виконувати шкідливі арбітражні рішення Росії Рішення міжнародних комерційних арбітражів ніде у світі не застосовуються безпосередньо і повинні проходити формальну процедуру визнання у державі, де сторона має намір його виконати. Ця процедура регулюється міжнародним правом, а саме Нью-Йоркською конвенцією про визнання та надання дозволу на виконання іноземних арбітражних рішень (1958 р.), сторонами якої є і Україна, і Росія. Логіка Нью-Йоркської конвенції дуже проста: арбітражні рішення, прийняті за кордоном, підлягають обов’язковому визнанню національними судами, якщо тільки не буде встановлено наявності якогось з винятків, вичерпний перелік яких наводиться у Конвенції. Ці винятки здебільшого пов’язані з істотними процесуальними недоліками, допущеними при розгляді спору (відсутність згоди відповідача на розгляд спору арбітражем, неналежне повідомлення відповідача, неправильний склад арбітрів тощо). Але один з винятків стоїть осторонь: суперечність публічному порядку країни. Цей виняток дозволяє будь-якій державі вирішувати, чи не порушує те чи інше арбітражне рішення основи її публічного правопорядку, чи не буде виконання такого рішення суперечити державній політиці, і якщо буде – надає право відмовитися його визнавати та виконувати. Спочатку українські суди залишали заяви АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» про визнання рішень московського арбітражу без задоволення саме на цій підставі - суперечності публічному порядку України в частині дотримання режиму санкцій проти компаній оборонного комплексу РФ. Справа російська фірма дійшла до найвищої судової інстанції - Верховного суду України. У вересні 2018 року Верховний суд з цією позицією судів інших інстанцій не погодився, зазначивши, що агресія РФ проти України не повинна впливати на договірні відносини між АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» та ДАХК «Артем», і повернув справу на новий розгляд. 9 січня 2020 за закритими дверима та без виклику сторін Верховний суд підтверджує свою позицію 2018 року та зобов’язує компанію «Артем» виконати рішення арбітражу на користь російської «Авіа-ФЕД-Сервіс». Аргументи Верховного Суду на користь російської компанії На думку Верховного Суду, відмова у наданні дозволу на примусове виконання російських арбітражних рішень є недопустимою, оскільки порушуватиме права заявника, які захищаються положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 761/46285/16-ц). Ані визнання Росії країною-агресором, ані заборона на експорт військової продукції в РФ, ані запровадження персональних економічних санкцій проти російських компаній оборонного комплексу, зокрема і до «Авіа-ФЕД-Сервіс» – ніщо з цього, на думку Верховного Суду, не стосується українського публічного порядку. Цей підхід Верховного Суду вже вплинув на інші рішення судів, хоча є надія, що ще не став остаточним і не закріпився у вигляді усталеної практики. Як виконує арбітражні рішення українських судів Росія У російських суддів не виникає жодних проблем із відмовою у виконанні українських арбітражних рішень на території Росії навіть без посилання на публічний порядок чи інші належні підстави. Так, у червні 2017 року московські суди відмовили у визнанні та наданні дозволу на виконання в Росії одразу 5 рішень МКАС при ТПП України, що стосувалися кримських компаній. Як рішення Верховного Суду впливають на долю українських оборонних підприємств Спір «Авіа-ФЕД-Сервіс» та ДАХТ «Артем» - не єдиний для концерну випадок. Зараз у судах також зараз розглядається справа № 924/774/18 за позовом АТ «Російська літакобудівельна корпорація "МіГ» до ДП «Красилівський агрегатний завод» про стягнення 5 304 005,72 російських рублів передплати за договором поставки військової продукції від 2013 р., виконання якого стало неможливим через запровадження санкцій. У цій справі Верховний Суд під впливом рішення своїх колег у справі «Авіа-ФЕД-Сервіс» повернув справу на новий розгляд в суд першої інстанції. Таким чином в Україні утворюється негативна судова практика покладення на українські компанії фінансових зобов’язань за позовами їх російських контрагентів через невиконання договорів поставки військової продукції у РФ у зв’язку з дією санкцій.

АНОНС. Судове засідання у справі стягнення боргів з компанії "Артем" на користь російської компанії

АНОНС. Судове засідання у справі стягнення боргів з компанії "Артем" на користь російської компанії АНОНС. Судове засідання у справі стягнення боргів з компанії "Артем" на користь російської компанії Шановні журналісти! Запрошуємо вас сьогодні (23 січня) о 14:00 на судове засідання у справі про стягнення заборгованості за позовом російського компанії «Авіа-Фед-Сервіс» до державної акціонерної холдингової компанії «Артем», що входить до складу концерну «Укроборонпром». Засідання відбудеться у приміщенні Верховного Суду у складі суддів Касаційного цивільного суду за адресою: просп. Повітрофлотський, 28. Суть справи: російська фірма, що перебуває під санкціями в Україні у зв’язку з війною з Росією, стягує через суд майже 3 млн дол. з українського стратегічного оборонного підприємства «Артем» через те, що той не поставив, згідно контрактів, військову продукцію в РФ. Верховний суд України вже розглядав позови цієї фірми і став, фактично, на бік російської компанії. Сьогоднішнє рішення Верховного Суду або «зацементує» цей підхід, або змінить наявну практику, бо справу слухає нова колегія суддів. Суддя-доповідач: Осіян Олексій Миколайович; член колегії: Білоконь Олена Валеріївна; член колегії: Сакара Наталія Юріївна Порядок доступу: Відкритий судовий процес. Довідка у справі: У 2012-2014 роках державна акціонерна холдингова компанія «Артем» уклала 4 договори з компанією з Російської Федерації АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» на поставку товарів російського призначення. По всіх 4 договорах «Авіа-ФЕД-Сервіс» зробило попередню оплату, а «Артем» розпочала виконання. У зв’язку із військовою агресією РФ, починаючи з літа 2014 року Україна запровадила цілу низку обмежень на поставки до РФ військової техніки і «Авіа-ФЕД-Сервіс» потрапила під санкції. Це унеможливило виконання «Артемом» своїх обов’язків за договорами. «Авіа-ФЕД-Сервіс» звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації й отримало на свою користь 4 арбітражних рішення. Ці рішення зобов’язують «Артем» повернути 2,33 млн.дол. США передплати, сплатити проценти, а також відшкодувати вартість юридичних послуг (усього близько 7,18 млн. руб.). Після цього «Авіа-ФЕД-Сервіс» звернулося до українських судів із 4 заявами про визнання та виконання на території України цих арбітражних рішень. Спочатку українські суди залишали заяви «Авіа-ФЕД-Сервіс" без задоволення, адже вони суперечили режиму санкцій проти компаній оборонного комплексу РФ. Але у вересні 2018 року Верховний Суд України з цією позицією судів не погодився, зазначивши, що агресія РФ проти України не повинна впливати на договірні відносини між компаніями, і повернув справу на новий розгляд. На початку 2020 за закритими дверима без виклику сторін ВСУ підтверджує цю позицію та зобов’язує «Артем» виконати рішення арбітражу на користь російської «Авіа-ФЕД-Сервіс». Тобто, у спорі російської підсанкційної компанії про стягнення грошей з українського стратегічного оборонного підприємства, яке не поставило в РФ військову продукцію через санкції та війну, український Верховний Суд стає на захист компанії держави-агресора. Таким чином виникають дві паралельних реальності: в одній Росія вчиняє проти України акт агресії, проти Росії та її компаній діють національні та міжнародні санкції та обмеження; в іншій – українські компанії не поставляють товари військового призначення росіянам, а росіяни в українських судах успішно стягують гроші за це, оскільки, на думку судів, це відповідає раніше укладеним договорам.

"Укроборонпром" планує зекономити 33 млн грн. на закупівлі електроенергії

"Укроборонпром" планує зекономити 33 млн грн. на закупівлі електроенергії "Укроборонпром" планує зекономити 33 млн грн. на закупівлі електроенергії “Укроборонпром“ продовжує впроваджувати заходи з метою економії на закупівлях. 33 млн гривень. Саме стільки планує зекономити концерн завдяки “агрегованій закупівлі“ електроенергії для 60 підприємств Укроборонпрому. І це лише лише за 6 місяців. Агреговані закупівлі – це процедура, коли концерн централізовано купляє товари та послуги для підприємств концерну. Ціна під час таких торгів, зазвичай, нижча, ніж для кожного підприємства окремо. Такий підхід дозволяє економити кошти внутрішніх замовників концерну за рахунок більшого масштабу закупівлі. Перша агрегована закупівля електроенергії для 60 підприємств відбулася у грудні минулого року. Торги показали, що у разі централізованої купівлі великого обсягу можна зекономити значні кошти, тож найближчим часом такий підхід буде застосований до закупівлі інших енергоносіїв. Окремо варто зазначити, що агреговані закупівлі це 1 тендер, замість 60 по кожному окремому підприємству. Тож впровадження агрегованих закупівель, це також і економія робочого часу співробітників підприємств.

Українським військовим презентували розробку розвідувального українського квадрокоптера "Берегиня"

Українським військовим презентували розробку розвідувального українського квадрокоптера "Берегиня" Українським військовим презентували розробку розвідувального українського квадрокоптера "Берегиня" ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, що входить до складу державного концерну "Укроборонпром", презентував потенційним замовником власну розробку – квадрокоптер "Берегиня" для розвідувальних операцій. Керівником проекту розробки літального апарату став 23-річний працівник заводу Максим Шеремет, аспірант спеціальності "авіоніка" КПІ ім. Сікорського. "Воєнні події на сході України показали можливості та переваги використання для вирішення багатьох задач малих безпілотних літальних апаратів, в тому числі мультикоптерного типу. Завдяки малим габаритам, високій маневреності, відносній простоті експлуатації та використання вони стають надійними, а інколи і незамінними засобами підвищення ефективності військових підрозділів збройних сил, вирішуючи завдання розвідки, наведення та інші". – прокоментував керівник проекту Максим Шеремет. "Берегиня" – перший військовий квадрокоптер вітчизняного виробництва. Його рама надрукована із карбону за допомогою 3D принтера, вага – до 2 кг. Цей матеріал є міцним і легким, що робить безпілотник мобільним та ефективним для розвідувальних цілей. Це також здешевлює ремонт апарату. Час повного розгортання комплексу, за умови підготовки операторів – до 2 хвилин, заміна акумулятора – до 1 хвилини. Безпілотник за 3 секунди набирає висоту 100 метрів. При швидкості вітру 20м/с (тропічний шторм) в ручному режимі ним можна керувати без обмежень. Квадрокоптер оснащений 2-ма камерами (цифрова та аналогова). Також зображення із безпілотника передається не тільки пілоту, але й на наземну станцію. "Берегиня", на відміну від квадрокоптерів для цивільних потреб, має захищені канали зв’язку, що убезпечує пілота від (виявлення) спеціалізованим обладнанням. "Минулого тижня на зустрічі міністр оборони окремим пунктом виділив, що розвиток авіації, зокрема, безпілотної, є одним із пріоритетів для України. Нам дуже важливо оперативно отримати зворотній зв'язок про даний літальний апарат від тих хто буде використовувати та все доопрацювати відповідно до потреб кінцевого користувача. Сподіваюсь, що через кілька місяців ці квадрокоптери будуть на озброєнні Збройних Сил України". – наголосив заступник Генерального директора з бронетанкової, радіолокаційної та спеціальної техніки Укроборонпрому Ігор Фоменко. "Меридіан" отримав запит від Міністерства оборони на розробку квадрокоптера у березні минулого року. В результаті Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України розробив робочі матеріали до проекту тактико-технічних вимог і завод "Меридіан" розпочав виробництво. А в жовтні відбулися перші випробовування квадрокоптера "Берегиня". Таким чином, від розробки до демонстраційного польоту минуло трохи менше ніж півроку.