Останні
новини

95-а окрема десантно-штурмова бригада обкатала новітні бойові машини від "Укроборонпрому"

95-а окрема десантно-штурмова бригада обкатала новітні бойові машини від "Укроборонпрому" 95-а окрема десантно-штурмова бригада обкатала новітні бойові машини від "Укроборонпрому" 95-а окрема десантно-штурмова бригада Збройних Сил України застосувала на бригадних тактичних навчаннях БТР-3ДА від ДП "Київський бронетанковий завод", що входить до складу ДК "Укроборонпром". Своїми враженнями застосування новітніх бойових машин поділилися самі бійці у інтерв‘ю Інформаційному агентству Міністерства оборони України "АрміяINFORM". БТР-3ДА - серійно виробляється на "Київському бронетанковому заводі", що входить до складу ДК "Укроборонпром", та на постійній основі постачається до українського війська. З початком війни до Збройних Сил України, Національної гвардії та інших силових структур України було поставлено декілька сотень БТР-3, які отримали численні схвальні відгуки від бійців на передовій. "Наша бригада має дуже напружений ритм бойової підготовки. У Збройних Силах України я вже понад вісім років. Встиг застати те, що було раніше на озброєнні, і тому можу порівняти з тим, що ми отримали нещодавно. Нині ми проводимо, так би мовити, "обкатку" цих машин. Техніка не підводить", - розповідає боєць 95-ї окремої десантно-штурмової бригади - старший водій роти вогневої підтримки старший солдат Андрій Маркір’єв, який керує БТР-3ДА.   Серед беззаперечного позитиву своєї нової машини старший солдат Андрій Маркір’єв назвав хороші німецькі двигуни, автоматичну коробку передач та покращену ходову частину. Крім цього, за словами військовослужбовця, бійці бригади схвально відгукуються про посилений броньовий захист бойової машини. Окремої уваги заслуговує електронне начиння бронетранспортера та його вогнева міць. "Розумієте, тут стоїть не просто електроніка, яка запалює габаритні лампочки та підсвічує панель приборів, це вже складний комп’ютер, можна сказати, штучний інтелект. Дуже хороші приціли, що дозволяють вести точний вогонь зі всього озброєння на далеких дистанціях. Крім цього, є окрема взаємно дублююча система роботи командир-навідник. Це дуже зручно в бою, адже можна швидко визначати особливо небезпечні цілі та знищувати їх. Командир може додатково робити цілевказання навіднику, або вести вогонь самостійно. Також у нас стоять новітні прилади нічного бачення, яке дозволяє вести прицільний вогонь уночі і в умовах сильного задимлення місцевості. Хочу подякувати конструкторам і за хорошу ергономічність бойової машини. Всі місця екіпажу дуже зручні. Можна виконувати свої завдання, не заважаючи один одному", - розповів старший солдат Андрій Маркір’єв. Також схвально відгукувались українські воїни і про засоби зв’язку, що встановлені на цих машинах. Вони виготовлені з урахуванням можливостей російських військ ставити перешкоди та знищувати наші канали зв’язку. Це дозволяє безперервно керувати підрозділами, коли російські окупаційні війська застосовують свої засоби радіоелектронної боротьби. Під час робіт поруч з військовослужбовцями бригади завжди були представники заводу-виробника. Інженери та механіки ретельно вивчали недоліки, які проявились у ході експлуатації техніки на полігоні. Також вони дослухались до всіх побажань військовослужбовців щодо розміщення обладнання в бойових машинах. Високої оцінки заслужила наша новітня техніка і від військовослужбовців країн НАТО, які нині проводять сумісні тренування з бійцями Збройних Сил України. "На нинішніх навчаннях я вперше побачив ці бойові машини українського виробництва. Вони викликають захоплення і щодо вогневого ураження, і щодо можливостей пересуватись місцевістю. Це потужна і сучасна техніка. Вона за певними характеристиками перевершує багато іноземних зразків", -  поділився своїми враженнями лейтенант Канадських Збройних Сил Мартін Вікс. БТР-3ДА оснащений бойовим модулем "Штурм-М" з 30-мм автоматичною гарматою, що має скорострільність у 330 пострілів за хвилину, кулеметом та автоматичним гранатометом. Завдяки наведенню озброєння за допомогою сучасного цифрового комплексу з лазерним далекоміром, а також стабілізатору гармати, вдається досягти високої точності та кучності на всіх режимах вогню. Окрім того, БТР-3ДА оснащений високоточним протитанковим комплексом "Бар‘єр", що здатний знищувати сучасну бронетехніку противника на відстані до 5 км.  За маневреність на полі бою відповідає шасі 8х8 та потужний німецький двигун Deutz, який поєднаний з американською автоматичною трансмісією від Allison. Це дозволяє розганяти 16-тону машину до 100 км/год та забезпечити високу прохідність, а також можливість форсування водний перешкод уплав.   Також БТР-3ДА оснащений сучасними цифровими системами, які відповідають за захищений зв‘язок, супутникову навігацію, виявлення противника та спостереження за полем бою.

У КПІ відбувся перший випуск за магістерською програмою з підготовки фахівців оборонної промисловості

У КПІ відбувся перший випуск за магістерською програмою з підготовки фахівців оборонної промисловості У КПІ відбувся перший випуск за магістерською програмою з підготовки фахівців оборонної промисловості У Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського" відбувся випуск за магістерською програмою "Управління у сфері оборонно-промислового комплексу". Ця магістерська програма передбачає інтенсивну 1,5 річну підготовку спеціалізованих кадрів для оборонної промисловості України, що є одним із етапів широкої співпраці "Укроборонпрому" з "КПІ ім. Ігоря Сікорського". Завдяки цій програмі перші півтори сотні висококваліфікованих фахівців отримали сучасні знання, об‘єднавши їх з власним досвідом роботи у сфері оборони. Окрім спеціалістів Концерну та підприємств, що входять до його складу, навчання також проходили фахівці Міноборони та інших силових відомств, а також спеціалісти приватних оборонних підприємств. "Магістерська програма є лише одним з елементів більш масштабної задачі з підготовки фахівців для оборонної промисловості. Наразі ми працюємо над охопленням всіх трьох рівнів вищої освіти: бакалавр-магістр-PhD. Це дасть змогу випускати для "оборонки" фахівців, які з самого першого дня свого навчання у виші будуть готуватись до роботи, яка має свою унікальну специфіку та величезне значення для всієї країни", - заявив ректор "КПІ ім. Ігоря Сікорського", академік НАН України, Михайло Згуровський. "Наразі між "Укроборонпром" та КПІ, який є провідним технічним вишем України, розгорнуто найбільш широку співпрацю за всі роки. Окрім навчання фахівців, ми кожного дня запроваджуємо у виробництво передові наукові розробки, які народжуються саме в стінах "Київської політехніки". У цьому році було проведено перший конкурс оборонних технологій "Sikorsky Challenge", на якому було відібрано 32 перспективних інноваційних оборонних проекти. Всі вони отримали максимальну підтримку, як з боку підприємств Концерну та Міноборони, для найшвидшого впровадження у життя. І наша спільна робота над посиленням обороноздатності України буде розвиватися й надалі, бо поєднання науки та виробництва є  фундаментом подальшого розвитку української оборонної промисловості", - наголосив Генеральний директор ДК "Укроборонпром" Павло Букін. Зазначимо, що набір студентів у Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського" на магістерську програму "Управління у сфері оборонно-промислового комплексу" триватиме з 10.07.2019 по 23.07.2019р. Для детальної інформації просимо звертатись до куратора Програми Поліщука Анатолія Станіславовича за тел. 095-277-10-10 та співробітника кафедри Корогодової Олени Олександрівни за тел. 066-913-63-53.  Повна інформація за посиланням: http://ied.kpi.ua/uk/2019/05/11/attention-military-applicants 

Новообраний голова Наглядової ради "Укроборонпрому" Айварас Абромавичус: головні завдання – аудит та реформування

Новообраний голова Наглядової ради "Укроборонпрому" Айварас Абромавичус: головні завдання – аудит та реформування Новообраний голова Наглядової ради "Укроборонпрому" Айварас Абромавичус: головні завдання – аудит та реформування Головними завданнями на найближчу перспективу для ДК “Укроборонпром” є проведення міжнародного аудиту своєї фінансової діяльності та здійснення реформ. Про це йшлося під час засідання оновленого складу Наглядової Ради Концерну, у ході якого керівництво “Укроборонпрому” прозвітувало про процес підготовки до проведення аудиту, здійснення актуальних реформ тощо. Зі станом справ також ознайомилися керівництво Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони та представники Посольства США в Україні. Окрім того, на засіданні Наглядової ради було обрано її нового голову - Айвараса Абромавичуса. "Вважаю, що за останні декілька років «Укроборонпром» здійснив декілька успішних кроків у сфері реформування. Але, водночас, деякі інші українські державні компанії зробили більше. Тому в нас є багато завдань, які ми маємо виконати якнайшвидше. І одне з найбільш пріоритетних з них - проведення аудиту «Укроборонпрому», - заявив новообраний голова Наглядової ради. Враховуючи обмежені кошти, що були виділені Кабінетом Міністрів України, та необхідність здійснення оперативного аналізу діяльності «Укроборонпрому», Наглядовою радою ухвалено рішення провести міжнародний аудит фінансової діяльності всіх підприємств Концерну за 2018-2019 роки. Для обрання аудитора на електронному майданчику Prozorro буде створено нову позицію із закупівлі послуг, а визначення переможця тендеру відбудеться за процедурою «відкритих торгів». Очолить тендерний комітет із проведення міжнародного аудиту голова Наглядової ради Айварас Абромавичус. «Ми очікуємо, що вже у вересні буде обрано переможця торгів, який розпочне аудит «Укроборонпрому». За нашими оцінками, він триватиме 6-9 місяців. Це дозволить отримати детальну інформацію щодо реального стану речей на кожному підприємстві Концерну. Водночас, ми не можемо провести аудит, який охопить більший період. По-перше, якщо взяти для аналізу період з 2014, не кажучи вже про період з 2011 року, то результатів цього аудиту доведеться очікувати роками. По-друге, виділених Урядом 32,5 млн грн на це просто не вистачає», - заявив Айварас Абромавичус. Він додав, що після підсумків фінансового аудиту буде розпочато процедуру із проведення стратегічного аудиту та аудиту корпоративного управління – витрати на них буде запропоновано передбачити у проекті  Держбюджету на 2020 рік. Айварас Абромавичус також запропонував внести до порядку денного наступного засідання Наглядової ради питання проведення forensic-аудиту підприємств Концерну. У ході засідання Наглядової ради Генеральний директор Концерну Павло Букін повідомив про досягнення щодо реформування «Укроборонпрому» за період 2018-2019 років. Зокрема, за цей час здійснено вагомі кроки з підвищення ефективності роботи підприємств Концерну, запровадження принципів прозорості та максимальної відкритості оборонно-промислового комплексу загалом. Так, у Концерні наразі вже сформовано 5 виробничих кластерів та кластер спецекспортерів. Це дозволило забезпечити чітку кооперацію між підприємствами, створити систему ефективного управління і взаємодії, та прискорити запровадження інноваційних технологій у виробництво. Крім того, було завершено процес корпоратизації ДП «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» та ПАТ «Херсонський завод Судмаш». Також перші 10 підприємств, які не спеціалізуються на виробництві оборонної продукції, були передані Концерном Фонду державного майна України, наразі щодо них очікується відповідне рішення Кабінету Міністрів України. Починаючи з 2018 року досягнуто значних зрушень у питанні максимальної відкритості підприємств та контролю їх закупівельної діяльності. Зокрема, було обрано єдиний публічний електронний майданчик для всіх підприємств Концерну і скасовано процедуру кваліфікації постачальників. Для реалізації майна підприємств було задіяно публічну платформу Prozorro.Продажі, що дозволило зробити абсолютно відкритою діяльність підприємств у цих сферах та запобігати будь-яким зловживанням. За ініціативою Концерну було значно лібералізовано сферу, яка роками перебувала у державній монополії: йдеться про інститут спецекспортерів, які мали виключне право на проведення експортно-імпортних операцій з продукцією оборонного та подвійного призначення. Наразі в Україні вже діють чотири приватні компанії із відповідним правом на експортно-імпортні операції.  Натомість, головним негативним чинником, який сповільнює процес реформування Концерну, є обмеження законодавства, що зберегло у собі численні атавізми та рудименти часів СРСР. «Концерн є ініціатором змін у законодавстві, яке вже не перший рік блокує його реформування. «Укроборонпромом» розроблено та направлено до державних органів десятки ініціатив. Від деяких з них - залежить доля не лише «Укроборонпрому», а й всієї оборонної промисловості України. Йдеться про нову редакцію Закону України «Про державне оборонне замовлення», завдання якого зробити оборонні замовлення для української армії максимально відкритими. Ми говоримо про необхідність розблокування можливості корпоратизації деяких державних підприємств. Потребує перегляду порядок формування ціни на оборонну продукцію з боку Міністерства оборони України, який сьогодні не відповідає умовам сучасної економіки та є «спадком» СРСР. Ми виступаємо за зміну системи стандартизації, де досі використовуються застаріли ГОСТи 40-річної давнини. Однак, нажаль, ці ініціативи «загубились» у коридорах Верховної Ради та інших державних установ», - підкреслив Павло Букін. У свою чергу, Айварас Абромавичус запевнив, що Наглядова рада Концерну буде збиратись якомога частіше та докладатиме максимум зусиль для якнайшвидшого вирішення основних проблемних питань реформування «Укроборонпрому». Як відомо, Президент України Володимир Зеленський змінив склад Наглядової ради «Укроборонпрому», призначивши до неї 12 червня Айвараса Абромавичуса, а 9 липня - Давида Арахамію та Андрія Загороднюка. Таким чином склад Наглядової ради наразі наступний: Айварас Абромавичус (Голова Наглядової ради), Ентоні Тетер, Давид Арахамія та Андрій Загороднюк. Ще одна посада члена Наглядової ради, яка належить до квоти Кабінету Міністрів України, на сьогодні є вакантною. Зазначимо, що Наглядова рада є вищим органом управління «Укроборонпрому». Серед її повноважень затвердження стратегії розвитку і напрямів діяльності Концерну, здійснення контролю за виконанням Концерном і його учасниками покладених на них завдань у сфері оборонно-промислового комплексу та військово-технічного співробітництва, затвердження напрямів діяльності Концерну, визначення інвестиційної політики. Окрім того, Наглядова рада здійснює контроль за ефективним використанням і збереженням об’єктів державної власності, переданих в управління Концерну, провадження фінансово-господарської діяльності Концерну та виконує інші завдання у відповідності до Статуту "Укроборонпрому".

"Оберіг" від мін та фугасів: новітня система захисту від "Новатора" пішла у серію

"Оберіг" від мін та фугасів: новітня система захисту від "Новатора" пішла у серію "Оберіг" від мін та фугасів: новітня система захисту від "Новатора" пішла у серію ДП "Новатор", що входить до складу ДК "Укроборонпром", розпочало серійне виготовлення спеціальної системи "Оберіг-С", яка призначена для захисту бійців від радіокерованих вибухових пристроїв - мін, фугасів тощо. "Оберіг" може заглушити будь-яку передачу команди на підрив через радіостанції та мобільні телефони у діапазоні від 20 до 4000 МГц. Фактично, у зоні роботи "Оберегу", не працює жодний приймач, який приводить в дію детонатор вибухівки. Це забезпечує гарантований захист бійців, важливих об‘єктів та мирного населення. Саме такі системи зараз активно розробляються і постачаються до армій провідних країн світу, які ведуть бойові дії в умовах активної терористичної загрози, зокрема проти ІДІЛ. Використання таких систем дозволяє попередити теракти, які направлені проти цивільного населення, військових та інфраструктурних об‘єктів. "Оберіг-С" Особливістю "Оберіг-С" є те, що він може встановлюватися на бронетехніку та автотранспорт, забезпечуючи захист всієї колони техніки під час руху. Це дозволяє уникнути втрат на марші чи стоянці від закладених фугасів. Також він може встановлюватись на стаціонарні об‘єкти, такі як блокпости, шпиталі, склади боєприпасів чи центри управління та зв‘язку. Масоване використання "Оберегів" дозволяє сотворити, навіть у найнебезпечніших місцях з найвищим ризиком терористичної атаки, захищені "зелені зони".   Окрім того, "Новатор" розробив більш легку версію цієї системи - "Оберіг-Н", який може переноситись одним бійцем. Ця версія призначена для захисту саперів при розмінуванні, локального придушення зв‘язку, а також забезпечення захисту бійців під час спеціальних операцій. Наразі "Оберіг-Н" проходить державні випробування, за позитивними результатами яких та включення у Держоборонзамовлення, він зможе постачатись до української армії. "Оберіг-Н" Нагадаємо, що ДП "Новатор" є одним з провідних підприємств "Укроборонпрому", яке виробляє авіоніку, радари для літаків, засоби радіоелектронного придушення та інші електронні компоненти. Це підприємство володіє унікальним для України циклом виробництва електронних плат, які використовуються у "оборонці" та найсучасніших зразках української військової техніки та озброєнні. Окрім того, "Новатор" виробляє критично необхідні для української авіації радіолокаційні прицільні комплекси, метеонавігаційні радіолокаційні станції та бортові системи запобігання зіткнень.

Виробник фінської бронесталі запевняє у її високій якості та закликає припинити спекуляції

Виробник фінської бронесталі запевняє у її високій якості та закликає припинити спекуляції Виробник фінської бронесталі запевняє у її високій якості та закликає припинити спекуляції Виробник бронесталі Miilux Protection 500 фінська корпорація Miilux Ltd закликає припинити дискредитаційну інформаційну кампанію, яку сьогодні розгорнуто в українських медіа у зв’язку з відмовою військової прийомки Міністерства оборони України приймати  БТР-4, та запевняє у високій якості власної продукції. Про це йдеться у офіційному листі керівництва Miilux Ltd, який надіслано на адреси ДК «Укроборонпром», Ради національної безпеки та оборони України, Міністерства оборони України та Посольства України у Фінляндській Республіці. «Репутацію нашої компанії, відомого та надійного виробника сталі, яку використовують у бронетехніці протягом багатьох років, піддано сумніву. Наша сталь тестувалася не тільки у дослідних умовах, але і у військових», - зазначають у фінській компанії. У Miilux Ltd запевняють, що виробництво бронесталі «відповідає усім необхідним стандартам якості у Європейському союзі та має усі сертифікати хімічного аналізу, який підтверджує її придатність для використання у виробництві оборонного обладнання в Україні», У компанії нагадують, що 14 одиниць бронетехніки, виготовленої із їхньої бронесталі, вже було прийнято в експлуатацію українськими військовими ще два роки тому. І, за цей час, жодних нарікань на якість броні, що використана у цих машинах, не надходило. Як зазначається у листі, 19 грудня 2018 року було підписано черговий контракт між представником Miilux Ltd - компанією "TEXPROTEСT Sр. Z.о.о." (Польща) - та Харківським конструкторським бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова. «Контракт  був виконаний у повному обсязі та в обумовлені строки. Сталь, вироблена Miilux Ltd, разом із супутніми документами (інвойсами, сертифікатами і т.д.) була поставлена в Україну», - повідомляють представники Miilux Ltd. За необхідності  Miilux Ltd та TEXPROTECT Sp. Zo.o. можуть повторно  надати необхідну супутню документацію, яка була надана разом із продукцією представникам ДП "ХКБМ ім. Морозова", та закликають врегулювати ситуацію довкола міжнародного контракту у юридичній площині. У Miilux Ltd нагадують, що займаються виробництвом бронесталі з 1967 року та співпрацюють із понад 40 країнами світу.  Її якість підтверджено багаторічним використанням у найсильніших арміях. З фінської бронесталі виробляються бойові машини у США, Німеччині, Франції, Великобританії, Нідерландах, Бельгії, Польщі та інших країнах світу. Як відомо, 85-е військове представництво, яке працює на ДП "ХКБМ ім. Морозова", в черговий раз заблокувало виробництво БТР-4 з броні Європейського союзу. Вони заявляють, що у бронесталі Miilux Protection 500 виявлено більше сірки та фосфору, ніж визначено у нормах часів СРСР і тому, на думку чиновників Міноборони, її неможливо використовувати для БТР-4.

На "Заводі ім. Малишева" затримано на хабарі двох працівників

На "Заводі ім. Малишева" затримано на хабарі двох працівників На "Заводі ім. Малишева" затримано на хабарі двох працівників Служба безпеки України, спільно із службою внутрішньої безпеки ДП "Завод ім. Малишева", викрила на хабарі двох працівників підприємства, які організували протиправний механізм вимагання та одержання грошей за надання в оренду приміщень заводу. За оренду трьох приміщень складського і побутового призначення, які не застосовуються у виробничій діяльності підприємства, начальник одного з відділів та його підлеглий - інспектор відділу вимагали щоквартально сплачувати їм неправомірну вигоду, за що суттєво знижували комерсантам офіційну суму оренди. Співробітники СБУ затримали працівників у робочих кабінетах після одержання чергового траншу за наступні три місяці. Вирішується питання щодо повідомлення посадовцям про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. Тривають невідкладні слідчо-оперативні дії, повідомляє СБУ.  У свою чергу, новопризначений директор "Завод ім. Малишева" Олександр Чурсін  тимчасово, до рішення суду, відсторонив затриманих осіб від виконання обов‘язків. На підприємстві розпочато службове розслідування, а всі необхідні матеріали передаються до СБУ.    Зазначимо, що надання нерухомого майна в оренду знаходить у компетенції підприємств. З метою мінімізації ризиків "Укроборонпром" впроваджує спеціальний публічний механізм відкритих торгів на майданчику ProZorro.Продажі. Наразі він вже діє для всіх акціонерних товариств, що входять до складу Концерну.  Водночас для його впровадження для роботи на державних підприємствах необхідно змінити відповідні положення постанов Кабміну. І розроблені Концерном проекти цих змін направлені до Кабінету Міністрів України. Очікуємо, що впровадження максимальної відкритості у сфері діяльності оборонних підприємств допоможе мінімізувати будь-які корупційні ризики. Нагадаємо, що Концерну став першими потужним промисловим об‘єднанням, який впровадив систему прозорих закупівель ще у 2014 році.   Лише за 2018 рік підприємствами ДК "Укроборонпром" було створено понад 43 тисячі комерційних електронних тендерів. Загалом, за період використання електронних торгових майданчиків, кількість оголошених тендерів підприємствами Концерну сягнуло 140 тисяч.

"Укроборонпром" у апеляційному суді відстояв інтереси України у справі "Красилівського агрегатного заводу" та російського "МиГ"

"Укроборонпром" у апеляційному суді відстояв інтереси України у справі "Красилівського агрегатного заводу" та російського "МиГ" "Укроборонпром" у апеляційному суді відстояв інтереси України у справі "Красилівського агрегатного заводу" та російського "МиГ" Північно-західний апеляційний господарський суд виніс рішення на користь України у справі ДП "Красилівський агрегатний завод", що входить до складу ДК "Укроборонпром", та "Российской самолетостроительной корпорацией "МиГ", яка входить до складу "Объединённая авиастроительная корпорация", 100% акцій якої належить Російській Федерації. У позові російської компанії до українського оборонного підприємства повністю відмовлено. Відповідне рішення було прийнято судом 27 червня.    Нагадаємо, що російське підприємство намагалось відсудити у "Красилівського агрегатного заводу" 5 млн рублів. До того ж, суд першої інстанції - Господарський суд Хмельницької області, у квітні цього року підтримав країну-агресора. Але завдяки тому, що Концерн оскаржив це рішення, інтереси українського оборонного підприємства вдалось повністю захистити.

Відсутність замовлень на снаряди, майбутне "Антонова" та необхідність державної підтримки – Павло Букін відповів на гострі питання "Цензора"

Відсутність замовлень на снаряди, майбутне "Антонова" та необхідність державної підтримки – Павло Букін відповів на гострі питання "Цензора" Відсутність замовлень на снаряди, майбутне "Антонова" та необхідність державної підтримки – Павло Букін відповів на гострі питання "Цензора" Генеральний директор ДК "Укроборонпром" відповів на гострі питання видання "Цензор", які стосувались збиткових підприємств Концерну, недобудованого ракетного крейсеру, кадрову проблему, майбутнє авіаційної галузі, про причини стагнації бронетанкових заводів та про аудит Концерну та наявну державну підтримку обороноздатності України. - Ми спілкувалися рік тому практично одразу після призначення вас на посаду Генерального директора. Ви тоді озвучили ряд завдань. Як оцінюєте результати? Які цілі досягнуті? Почну з локальних успіхів, з серії: "дрібниця, а приємно". Ми в Концерні запустили електронний документообіг, фактично оцифрувавши всю бюрократію. Тепер, перебуваючи на виїзді, наприклад, на нараді в Кабміні, з планшета переглядаю і підписую документи, пишу резолюції. В "цифру" перейшли всі документи, крім кадрових і бухгалтерських, які законодавство вимагає готувати на папері. Ця система реалізована за рік. В Концерні відбувається структурна і кадрова трансформація. - Що поки не вийшло? Можливо, в якихось ситуаціях був недостатньо жорстким і не продавлював те, що потрібно було продавити. На жаль, за деякими спецекспортерами є провали через політично призначений непрофесійній менеджмент. Там, де зберігся нормальний менеджмент, ситуація нормальна... Коли мені запропонували очолити Концерн, я наполіг, що буду призначати людей сам. Обговорення, звичайно, були. Але призначав сам. За жодне призначення на підприємствах Концерну, яке при мені було здійснено, мені не соромно. Проблеми виникли там, де кадри були призначені раніше. Сьогодні ми вже змінили там ситуацію. Але, на жаль, втратили час. - Підприємства вже структуровані у дивізіонах? Дивізіони створені - авіаційний, боєприпасів і високоточних озброєнь, бронетанковий, РЛС, морський. Формуємо їх кадрову структуру. На жаль, на ринку не просто знайти професіоналів, готових виконати поставлені завдання на рівні топ-менеджера дивізіону або підприємства, які знають технологічні процеси і мають необхідний управлінський досвід. Один з варіантів - залучення молодих фахівців. Їх легше навчити, ніж перевчити деяких досвідчених. -   Мета дивізіонів - підвищити виробництво кінцевої продукції в загальній структурі виробництва? Це важливе завдання. Окрім того, ми збираємо підприємства в галузеві кластери. Всередині кожного здійснюємо трансформацію. Кінцева мета - створення галузевих акціонерних компаній, які можна буде підпорядкувати як центральному органу управління, скажімо ДК "Укроборонпром", так і державній акціонерній холдинговій компанії. Наша мета - створити універсальну систему, яка буде ефективно виконувати завдання держави і зможе бути інтегрована в будь-яку структуру державного управління. Остаточний вибір буде залежати від поставлених Урядом завдань. Необхідно також оптимізувати виробничі потужності Концерну, передавши до Фонду держмайна підприємства, виключені з оборонного циклу.  - Перші заводи вже передали? Готуємо 10 підприємств. Відповідні документи подані до Кабміну. Всього ж заплановано близько 20. На жаль, ця процедура не швидка. ФДМ хоче бачити, як йдуть справи на заводах, наскільки там критична ситуація, чи потрібен аудит. Важливе рішення - вилучення частини підприємств Концерну зі списку заборонених до приватизації. Їх перебування там не має сенсу, якщо вони не задіяні в Державному оборонному замовлені і не є носіями унікальних технологій. Через ці заборони вони не можуть вийти на ринок і залучити інвестиції для випуску цивільної продукції. Разом з Верховною Радою і Урядом ми повинні вирішити це питання. - Скільки в Концерні живих підприємств, забезпечених замовленнями?  З 97 підприємств 42 - з боргами по зарплаті. Їх наявність - основний критерій неефективності управління. Відносно ефективно працюють 55. Аудит Маккензі 2012 року показав, що тільки 10 підприємств Концерну розвиваються. Сьогодні додалися ще близько 10, задіяних в оборонному замовленні. - Чи потрібен "Укроборонпром" для управління 20 успішними підприємствами? Якби Концерн керував тільки ними, все було б набагато простіше. Але ще є велика кількість підприємств з синдромом відкладених управлінських рішень. Необхідні рішення не приймали роками і сьогодні проблеми стали критичними. При створенні Концерну одним із завдань було відокремити казенні підприємства від бюджету, з якого їх фактично утримували. До "Укроборонпрому" передали чимало таких заводів, переклавши на нього відповідальність за їх утримання.  Наприклад, по Харківському авіазаводу борги по зарплатах висять з дня його передачі і перевищують 200 млн гривень. Концерн змушений утримувати і "Миколаївський суднобудівний завод", переданий йому з колосальними боргами. За поточний рік ми акумулювали більше 40 млн гривень на виплату частини цього боргу. Перед кожною виплатою формуємо пул з персоналу, який після отримання грошей звільнявся. Таким чином звільнено близько 300 людей. Але борг продовжує нарощуватися, хоча швидкість зменшилась. Але ми гасимо старі борги грошима, які могли витратити на розвиток підприємств. - Фактично Концерн не має можливості позбутися від баласту. Ви змушені витрачати кошти на утримання того, що з року в рік приносить плановий збиток... Як вийти з цього клінчу? Концерн має обмежені ресурси для трансформації. Приватизація - єдина можливість зняти з балансу Концерну підприємства без виробництва або ті що не представляють цінності для держави. Але це можливо тільки при активній позиції ФДМ. Повертаючись до "Миколаївського суднобудівного", за нашими оцінками, 2/3 підприємства потрібно віддати ФДМ або в комунальну власність. Третина потужностей можна залишити в держвласності, як ремонтну базу для ВМСУ. Але для підтвердження оцінок Концерну нам необхідні відповідні рішення Міноборони, які формують потреби відомства в кораблебудуванні на найближчі роки. Чи будуть там добудовувати корвет, чи будуть замовляти патрульні кораблі або плануються обмежитися ремонтом існуючого флоту - це компетенція Міноборони. Це стосується і інших підприємств, скажімо, всіх серійних заводів. Для прийняття управлінських рішень на рівні Концерну, потрібно розуміти державну стратегію розвитку ОПК. - Чому таку стратегію не створили при О. Гладковском, який як заступник секретаря РНБОУ, був куратором галузі протягом п'яти років? Я б сказав про надлишок стратегій, не прив'язаних до бюджету і реальності по крокам. Наприклад, є Концепція розвитку галузі до 2023 року. Але без покрокового розкладу і захищеного фінансування це - набір філософських ідей. Для прикладу можна навести реалізацію курсу до НАТО. У нас на озброєнні стоїть пістолет Макарова, автомат Калашникова і снайперська гвинтівка Драгунова. Якщо переходимо на стандарти НАТО, то по цих позиціях потрібні відповідні рішення Міноборони. До якого року вони їх експлуатують і на яку зброю переходять після зняття з озброєння. Для того щоб узгодити другу частину рішення, потрібно протестувати аналоги світових і українських виробників. Відстріляти їх, скласти і вивчити звіти, проаналізувати маркетинг і, врешті-решт, визначитися з термінами та виробниками. Наприклад, в Концерні є завод "Маяк", який займається виробництвом стрілецької зброї. Там можуть виробляти деякі власні зразки, або створити майданчик в рамках локалізації виробництва. Але повторюся, для цього нам потрібно розуміти стратегічне бачення Міноборони. - Чи існують варіанти розвитку "Укроборонпрому" в нинішній державній формі власності, фактично без права приватизації та без залучення приватних інвестицій? Українська промисловість, не тільки ОПК, при державній формі власності не має довгострокових перспектив розвитку. Державне унітарне підприємство - закрита форма з точки зору залучення інвестицій і створення спільних підприємств. Відповідно вони мають мінімальні можливості для технологічного розвитку. Повертаючись до заборонених до приватизації підприємств скажу, що списки, сформовані ще в 90-х, давно не актуальні. Вони не відображають реальні потреби держави. Часто тих заводів не існує в природі, але юридичний статус не дозволяє їх ліквідувати, знявши з держави бездумні витрати на утримання. Зазначу також, що ініціативи, спрямовані на створення інвестиційних механізмів, часто не знаходять підтримки в трудових колективах. Наприклад, ідеї акціонування ДП "Антонов", спрямовані на відродження авіабудівного флагмана. - Саме ця позиція знизила інтерес Саудівської Аравії до спільного проекту з Антоновим? Діалог з близькосхідними партнерами триває, хоча не так швидко, як ми розраховували. Проект зі спільного виробництва Ан-132 з Саудівською Аравією не перейшов в активну фазу, в тому числі через те, що наші партнери не продовжили його, а також через суперечності в концепті співпраці. Крім того, не до кінця реалізовані правові механізми, які дозволять українському авіабудування створювати спільні підприємства. Адже рішення Камбіну про виділення цільових коштів не виконано. Крім того, не завершені складні процеси в області заміщення комплектуючих з РФ європейськими та американськими аналогами. При цьому наша ментальність - також одна з причин, що гальмує міжнародну технологічну інтеграцію України. Переговори з будь-яким інвестором це торг. Йому цікаво інвестувати в живі і перспективні напрямки. Ми ж розраховуємо залучити інвестиції, в тому числі і для вирішення завдань, які гальмують розвиток. У переговорах важливо знаходити компроміс. Позиція, яка полягає в тому, що ти самий передовий в світі, рідко знаходить розуміння партнера. Часто ми неадекватно оцінюємо свої технологічні можливості. Вважаємо, що стоїмо мільярди, втрачаючи реальні можливості залучити мільйони. Позиція, при якій одна сторона вимагає 51% в спільне підприємство, вкладаючи тільки інтелектуальну власність і виробничі можливості, може відштовхнути інвестора. Адже той не збирається ризикувати своїми грошима, якщо не до кінця розуміє перспективи проекту. - Саудити хочуть 51%? Вони розраховують на більшу частину в спільному підприємстві з "Антоновим". Цей проект - реальний при певній рішучості з нашого боку. - Мене вражає, що ДП "Антонов" містить 10 тисяч співробітників, не випускаючи вже кілька років літаки і займаючись лише ремонтом... На підприємстві зайнято 2 тисячі основних працівників. Ще є фахівці в конструкторському бюро та авіакомпанії. Дійсно, два роки "Антонов" не випускає літаки. І це - не тільки вина підприємства. У всьому світі авіабудівники живуть в системі державного лобізму. Є така фраза - літаки продають президенти. Так було в СРСР, коли наші літаки купували всі країни Варшавського договору. І сьогодні галузь потребує державного лобізму. Але і авіабудівники повинні відповідати вимогам сучасного маркетингу, адекватно оцінюючи закони інвестиційних процесів. Я бачу різницю в сприйнятті цих питань на рівні керівництва "Антонова" і трудового колективу. Колектив розраховує, що літаки і далі продаватимуть президенти. А поки цього не відбулось, там готові отримувати зарплату просто за вихід на роботу і причетність до легендарної марки. - Весь цей "комунізм", я розумію, фінансує авіаційна компанія "Антонов", створюючи умови для стабільного отримання зарплати всього колективу? Для мене, як для керівника, це - гордіїв вузол, для колективу - ситуація комфорту. Спроби Концерну звузити зону комфорту викликають протестні настрої. Ми розуміємо важливість соціальних зобов'язань держави. Але усвідомлюємо і те, що ці гарантії не можуть бути безмежними. Вони повинні визначатися масштабами виробництва, в даному випадку - випущеними літаками. Я бачу, як президент ДП "Антонов" Олександр Донець намагається змінювати свідомість трудового колективу, проводячи роз'яснювальну роботу і акцентуючи на створенні покрокового плану трансформації. Я дуже сподіваюся, що трудовий колектив буде правильно оцінювати нинішню складну ситуацію. Тоді ми знайдемо з неї вихід. - Слухаючи виступ нового члена Наглядової ради Концерну Айвараса Абромавічуса мені здалося, що багато хто наївно вважає, що головна перешкода в розвитку ОПК - відсутність аудиту. У чому суть цього аудиту і чим він допоможе галузі? Більше року тому оголосили тендер в Prozzoro. По кожному лоту визначили групу переможців, готових до переговорних процедур. Україна розраховувала на допомогу міжнародних донорів, оскільки аудит був ініціативою іноземних партнерів. На жаль, зовнішнє фінансування не надали. Нам довелося самим шукати ці гроші. Вже є розпорядження прем'єр-міністра про виділення з резервного фонду Кабміну 32 млн гривень на фінансовий аудит, найбільш актуальний з точки зору розвитку Концерну. Як тільки гроші надійдуть, почнемо переговорну процедуру і укладемо договір з переможцем. Мені здається, аудит потрібен для підведення риски під поточним станом Концерну і прийняття рішення щодо його трансформації. - Впевнений, що аудит - не панацея. Головним завданням є порятунок життєздатних підприємств галузі. Повністю згоден з такою точкою зору. Для порятунку підприємств значно важливіший чинник - підтримка їх замовленнями Міноборони. У той же час не можу сказати, що участь Концерну в програмах військового відомства суттєво сприяє розвитку заводів.  У 2018-му за продукцію наших підприємств Міноборони заплатило 11,8 млрд грн. У 2019 м ж за півроку - 2,9 млрд. Це менше 3% бюджету Міністерства за півроку.  Навіть при збереженні цієї тенденції (в чому я не впевнений) ці кошти не переважать баласт, який тягне заводи вниз. В першу чергу, пов'язаний з вимушеною підтримкою неефективних підприємств і їх управлінських трансформацій. - Ми рік тому говорили про бич вітчизняної промисловості у вигляді розрахунково-калькуляційних матеріалів (РКМ) Міноборони, який вбиває адекватне ціноутворення. Що зроблено, щоб цю біду знищити? Дуже правильно слово - "знищити". Це - моя особиста позиція по РКМ і системі ціноутворення, які вони визначають. Знищення РКМ пов'язано безпосередньо зі зміною законодавства. Про це Степан Тимофійович Полторак прямо заявив на одному із засідань уряду. Без змін закону ми не змінимо підхід в відкритості закупівель. Найважливіше завдання - прийняття нового Закону "Про Державне оборонне замовлення". Концерн розробив його разом з НАКО, експертами і передав на розгляд до Уряду. Зауваження та пропозиції запропонував парламентський комітет з питань національної безпеки і оборони. Коли закон буде прийнятий - відкрите питання. - Які ще потрібні закони, щоб сформувати новий порядок денний в галузі? Потрібні в цілому три закони. Перший - Про ДОЗ, другий - про виключення деяких підприємств зі списку заборонених до приватизації. І третій закон, який ми розробили і переданий - про порядок петворення держпідприємства в акціонерне підприємство. У разі їх прийняття ми зрушимо ситуацію з місця і забезпечимо розвиток. - Одна з проблем - відтік з підприємств кваліфікованих кадрів. Як його припинити? Наша HR-служба проїхала по підприємствах Концерну і сформувала кадровий резерв галузі з середньої та вищої ланки. Займаємося галузевими програмами навчання менеджменту. Збираємося організувати навчання наших фахівців в рамках німецької програми Refa в Україні з виробничого менеджменту. Використовуємо університетські наукові розробки, в першу чергу НТУУ "КПІ", оскільки ректор М. Згуровський - глава Наглядової ради Концерну. Починаємо формувати студентський пул, залучати їх до стажувань, з можливістю подальшого працевлаштування на підприємствах "Укроборонпрому". На цьому ринку, до речі, існує серйозна конкуренція західних компаній, які намагаються "застовпити" найперспективніших студентів вже з третього курсу. - Які існують можливості держпідприємств в плані залучення нових кадрів? Які середні зарплати? Зарплата генерального директора - 80 тисяч гривень - мінус податки. - Тобто, менеджер, обсяг реалізації продукції у якого в минулому році склав $1 млрд, заробляє $3 тисячі..? Саме так. Директор дивізіону в концерні - 35 тисяч гривень. Головний інженер успішного підприємства - 35-45 тисяч. Середня зарплата в концерні без обчислених податків - 36 тисяч. Зарплата оператора верстата з ЧПУ залежить від підприємства і регіону. На "ФЕД" або на "Красилівському агрегатному заводі" вона становить 14 тисяч "брудними".  - Як на такі умови вдається знаходити кадри, тим більше з числа амбітних молодих фахівців? Дуже складно, м'яко кажучи. Нещодавно на виставці в Стамбулі разом з Сергієм Кривоносом зустрічалися з українською спільнотою. Українець, який в Туреччині професійно займається авіаційними композитними матеріалами, каже: "Я б хотів повернутися в Україну. Ось моє CV, хотів би працювати в авіаційній галузі. Маю п'ятирічний досвід роботи в компанії, яка займається композитами, в тому числі на замовлення європейських компаній. Мені цікаво розвивати цей напрям в Україні". Після уточнення питання зарплати питання втратило актуальність. Максимум, на що він може розраховувати на ДП "Антонов" - $1000. Адже такі країни, як Туреччина, пропонують фахівцям зарплату значно вище. Початківець конструктор, по суті - випускник університету - відразу отримує $800. Ще нічого не вміючи і тільки набираючи перший досвід. Неринкова система оплата праці на українських держпідприємствах обмежує можливості залучити активних людей. Концерн неодноразово питання це піднімав. Але ми пам'ятаємо дискусії в суспільстві з приводу зарплат в "Нафтогазі"... - Там дійсно космічні зарплати... Нам сказали, що дискусія про зарплати "не на часі", оскільки занадто гостро сприймається в суспільстві. - Ви ж скоротили апарат Концерну для збільшення зарплатного фонду? Ми скоротили з 326 до 200 фахівців, щоб збільшити фонд заробітної плати. Планували це зробити ще восени 2018 року. В результаті зекономлені гроші ми заплатили "Миколаївському суднобудівному" для погашення заборгованості по зарплатах. Мало того - з тих грошей ще й заплатили близько 9 млн податку на прибуток. - Держава ще й забирає прибуток підприємства, наскільки я розумію? З прибутку підприємство сплачує 18% податку на прибуток. А потім - 30% дивіденди державі.  - Пройдемося по больових точках. Крейсер в Миколаєві. Скільки коштує його утримання за рік? У 2012-13 рр. за договором з Міноборони на місяць оплачувалося 600 тисяч гривень. За сьогоднішніми цінами - близько 15 млн гривень на рік. Він же підключений до електроенергії, потрібно тримати живлення всіх систем. Однак у 2014 році Міноборони припинило оплату. - Синдром відкладених рішень в чистому вигляді. Корабель стоїть біля причальної стінки 28 років. Гроші йдуть, при цьому... Найгірше, що гроші не йдуть і корабель гниє. Але завод змушений все одно виділяти певні ресурси, підтримуючи не введені в експлуатацію, недобудований, небоеготовий корабель. Було кілька варіантів постанов Уряду з цього крейсеру. Але жодне не прийнято. Все це - результат багаторівневої системи колективного прийняття рішень, коли міністр спорту або культури, наприклад, голосує за рішення по оборонці. Що стосується крейсера - держава повинна прийняти рішення по його майбутнє. Коли це майно стане операбельним, ми зможемо знайти рішення цієї проблеми. - Ви восени його виставите на продаж?  Без рішення Уряду я можу тільки, як Дон Кіхот стрибнути на млин. Адже майно - державне. Тому має бути рішення Уряду, яке базується на запиті Міноборони, наприклад, як пропонує "Укроборонпром" - реалізувати його на зовнішньому ринку. - У чому причина стагнації бронетанкових заводів? Вони зав'язані на корпуси, які виробляє приватне підприємство в Лозовій. Там можуть поставляти максимум два корпуси в місяць і кілька комплектів для подальшого збирання. Це не дозволяє Концерну вчасно виконувати виробничі програми Міністерства оборони.  Рік тому для вирішення цієї проблеми ми підписали спільне з Міноборони рішення про притягнення в виробництво імпортної бронесталі, в тому числі фінської. У нас є всі необхідні підтвердження якості. Ми готові варити корпуси з цієї сталі, яку використовують світові виробники. Але нам це забороняє 85-е військове представництво. Я переконаний в їх особистій заангажованості в тому, щоб фінська сталь не була задіяна у виробництві. Їх позиція поставила наші заводи на межу виживання і позбавила армію нових надійних машин. Ми довго намагалися вирішити питання без публічного рівня. Але ситуація зайшла в глухий кут. Останній приклад - військова прийомка заявила про знаходження в фінської стали "смертельного" вмісту фосфору і сірки. Це була чергова причина не приймати корпусу з імпортної сталі. Виявилося, що в даних тієї експертизи військова прийомка неадекватно розставила коми, перекрутивши результати. Потім вони заявили, що фінська компанія, яка постачає броню по всьому світу, привезла в Україну сміття. На це, я думаю, буде відповідна публічна реакція виробника по дипломатичних каналах. - Що відбувається у нас зі снарядами? Голосно презентували, купили і відкрили виробничу лінію. Хоч один снаряд замовлений цієї лінії? У заводу "Артем" замовлень Міноборони в частині снарядів немає. - Тобто, лінію президент урочисто відкрив і вона стоїть. А навіщо будували? Йдуть переговори з Міністерством оборони про ціну боєприпасу. Міноборони порівнює його вартість з гіпотетичною можливістю альтернативної закупівлі. Кажу "гіпотетичної", оскільки з 2015 року ні в кого закупити не вдалося.  Всі країни-виробники нам відомі. Там є обмеження, напівофіційні, щодо поставок летального озброєння Україні. Це все можна, звичайно, купувати партизанськими стежками, на особистих відносинах і довірі. Але в невеликих кількостях.  Нам необхідно запускати в серію своє власне виробництво. Зазначу, що Міністерство оборони працює і з приватними виробниками в цьому напрямку. - Вони замовляють у якихось приватних виробників? Йде маркетингова робота з приватними виробниками, які декларують, що можуть виробляти снаряди. - Тобто, ніхто не замовляє в Україні снаряди. І у випадку широкомасштабних бойових дій ми не зможемо швидко запустити це виробництво, оскільки воно не налагоджено. Воно швидко не запускається... Це стосується не тільки снарядів, а в цілому боєприпасів. - Це - наочний приклад. Багато говорилося про дефіцит снарядів 152-мм, особливо після вибухів складів. І у нас державний виробник не завантажений замовленнями. При цьому куплена лінія, з якої ніхто нічого не замовляє. Вражаюча ситуація... Концерном проведена широка маркетингова робота по створенню боєприпасного виробництва. Наприклад, ми передали Міноборони пропозиції щодо тематики від 9 мм до 30 мм. Якщо будуть прийняті рішення, Концерн готовий включитися в процес. Зі свого боку, в ініціативному порядку, а пізніше - згідно з рішенням РНБО ми провели маркетингову роботу зі світовими виробниками. Отримали пропозиції про можливості поставки обладнання для організації таких виробництв. Все це передано до Міністерства оборони та РНБО. Якщо будуть рішення, якщо під це будуть виділені певні бюджети, ми будемо готові розвивати процес. - Як йде проект "Нептун"? По "Нептуну" процес йде в штатному порядку. Все, як передбачено головним конструктором. Є певні технічні питання. Вони вирішуються. Проводимо випробування. Якщо буде, дасть Бог, достатнє фінансування, то в передбачені терміни вийдемо на серійне виробництво. - Два-три роки, не менш, так? Два роки, я думаю. - Проект "Вільха" - це успіх? Він дійсно, як це рапортують, готовий до серійного виробництва?  "Вільха-Р" готова до серійного виробництва. "Вільха-М" ще випробовується. - Скільки вартість буде однієї ракети в серійному виробництві? На світовому ринку вона коштує до $200 тисяч. У нас буде дешевше. "Вільха" вже сьогодні має значний експортний потенціал. На всіх випробування присутні військові аташе дружніх країн. Вже є певне обговорення щодо перспективних постачання цих виробів. Знову ж важливо розуміти, яка кількість необхідна Міноборони. Як тільки запустимо комплекс в серію, будемо, в першу чергу, виконувати потреби Міністерства. А потім - експортні замовлення.