Медіацентр

Радіогідроакустична система "Ятрань" від "КНДІ Гідроприладів" прийнята на озброєння Збройних Сил України

Радіогідроакустична система "Ятрань" від "КНДІ Гідроприладів" прийнята на озброєння Збройних Сил України Радіогідроакустична система "Ятрань" від "КНДІ Гідроприладів" прийнята на озброєння Збройних Сил України   Радіогідроакустична система "Ятрань", яка призначена для виявлення ворожих кораблів та підводних човнів, прийнята на озброєння Збройних Сил України. Відповідний наказ підписав Міністр оборони України Степан Полторак на підставі позитивних результатів державних випробувань. Система "Ятрань", яка за власні обігові кошти була розроблена "КНДІ Гідроприладів", що входять до складу ДК "Укроборонпром", складається зі спеціальних гідроакустичних буїв, що мають надчутливі акустичні сенсори, та цифрового центру обробки інформації. Загалом система побудована таким чином, що об‘єднує інформацію з багатьох гідроакустичних буїв, які працюють у пасивному режимі та абсолютно непомітні для противника. Це дає змогу повністю контролювати переміщення ворожих кораблів та підводних човнів та передавати координати цілей для знищення. Ще однією особливістю гідроакустичних буїв "Ятрані" є те, що вони можуть скидатись з вертольотів. Це дозволяє за мінімальний час створити мережу з сенсорів, які повністю охоплюють велику акваторію та побачити повну картину розташування та переміщення всіх кораблів противника. Відео заводських випробувань, які проходили у 2018 році:  "КД НДІ гідроприладів" успішно завершив заводські випробування нової радіогідроакустичної системи "Ятрань" ДП "Київський науково-дослідний інститут гідроприладів", що входить до складу ДК "Укроборонпром", успішно завершив заводські випробування радіогідроакустичної системи "Ятрань". Випробування, під час яких було здійснено скидання буїв з вертольоту Мі-14ПЧ, проходили під час масштабних міжнародних навчань "Сі Бриз-2018" у Чорному морі, в умовах максимально наближених до бойових. "Система "Ятрань" складається зі спеціальних гідроакустичних буїв, що мають надчутливі акустичні сенсори, та цифрового центру обробки інформації. Система побудована таким чином, що об‘єднує інформацію з багатьох буїв та дає змогу повністю контролювати велику акваторію та оперативно передавати координати цілей для знищення", - повідомив Юрій Меленко, директор ДП "Київський науково-дослідний інститут гідроприладів". Він зазначив, що розробка цієї системи була проведена інститутом за свої власні обігові кошти. Однією з особливостей роботи системи "Ятрань" є те, що гідроакустичні буї працюють у повністю пасивному режимі. Це робить їх абсолютно непомітними для противника. Завдяки ним можна контролювати переміщення підводних човнів противника, що дозволяє гарантовано їх знищувати. Загалом, високі характеристики системи "Ятрань" підвищують бойову ефективність протичовнової оборони у рази. Наразі фахівці інституту готують "Ятрань" до проведення державних випробувань. Успішне завершення яких дозволить розпочати, у випадку замовлення, серійне виробництво системи та її постачання для посилення обороноздатності України. Зазначимо, що на минулорічних міжнародних навчаннях "Сі Бриз", завдяки системі "Ятрань" також було успішно виявлено підводний човен умовного "противника". При цьому, за рік роботи над удосконаленням системи ДП "Київський науково-дослідний інститут гідроприладів", значно розширив її експлуатаційні можливості та характеристики. Опубликовано Державний концерн "Укроборонпром" Четверг, 19 июля 2018 г. До того ж, ця система використовувалась під час декількох міжнародних навчань "Сі Бриз", в умовах максимально наближених до бойових. Загалом, під час цих міжнародних навчань у Чорному морі було неодноразово доведено високі характеристики системи "Ятрань", яка на практиці у рази підвищує бойову ефективність протичовнової оборони Військово-морських Сил України.   Наразі фахівці "КНДІ Гідроприладів" готують "Ятрань" до серійного виробництва, яке планується розгорнути у рамках Державного оборонного замовлення.  

Бронесталь з ЄС для БТР-4: військова прийомка продовжує блокувати виробництво бойових машин

Бронесталь з ЄС для БТР-4: військова прийомка продовжує блокувати виробництво бойових машин Бронесталь з ЄС для БТР-4: військова прийомка продовжує блокувати виробництво бойових машин 85-е військове представництво, яке працює на ДП "ХКБМ ім. Морозова", в черговий раз заблокувало виробництво БТР-4 з броні Європейського союзу. На цей раз причиною стало те, що у Фінляндії на сучасному металургійному підприємстві не використовують радянські ГОСТи. У бронесталі Miilux Protection 500 виявлено більше сірки та фосфору, ніж визначено у нормах часів СРСР і тому, на думку чиновників Міноборони, її неможливо використовувати для БТР-4. Про всяк випадок, Концерн звернувся до фінського виробника сталі та поцікавився, чи зможуть вони змінити склад броні на такий, який задовольнить військову прийомку. У Miilux лиш розвели руками: там не розуміють, чому броня, яка постачається у 40 країн світу та відповідає всім нормам ЄС та США, виявилась непридатною для 85-го військового представництва і чому в Україні не визнають сертифікати якості Євросоюзу та стандартів НАТО STANAG. Більше того, Miilux Protection 500 виявилась непридатною лише для БТР-4 і лише у 2019 році. Офіційний лист від Miilux підтверджує, що було закуплено саме ту броню, яка використовується у всьому світі та навіть саме та, яка була використана декілька років тому в Україні для виробництва точно таких же БТР-4.   Бо у 2016 в Україні була виготовлена партія БТР-4 з Miilux Protection 500. Однак тоді корпуси були вироблені приватним ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод", а не "ХКБМ". Всі ці машини успішно пройшли всі випробування та наразі знаходяться у війську. Зрештою, саме з фінської броні приватні зброярі виробляють бронемашини "Козак" та "Варта". І, як неодноразово наголошували самі військові, жодних претензій до броні цих машин, у них немає. Цю ж фінську бронесталь застосовують для бронювання машин новітнього ракетного комплексу "Нептун". Таким чином, станом на 2019 рік склалась наступна ситуація: "ХКБМ ім. Морозова" створив виробничу лінію для зварювання корпусів, але дозволу на виготовлення БТР-4 зі сталі країн НАТО та ЄС отримати не може - через бюрократичне затягування з боку 85-го військового представництва Міноборони України. Знайти хоча б один логічний аргумент з боку представників замовника досить складно. Європейська броня активно та на постійній основі використовується в українських бронемашинах інших виробників, з неї можна швидше виробляти бойові машини та постачати їх до війська. І вона не дорожча за українську. Більше того, БТР-4 з європейської броні для українського війська коштує дешевше за виготовлену з української броні, принаймні при існуючому зараз оподаткуванні та додаткових витратах на підрядників. Вартість європейської броні зараз становить близько 150 грн за кілограм, включаючи всі додаткові витрати (транспортування, розмитнення і т.п.). Вона постачається одразу у загартованому вигляді, у будь-якій кількості та у всіх необхідних товщинах. До того ж, вона постачається без сплати ПДВ та у строк від 14 до 45 днів. Водночас, виготовлення корпусу зі сталі українського виробництва марки "71", потребує 100% передоплати та сплати ПДВ. Виплавляють її великими партіями у 240 т. і з моменту замовлення до поставки проходить декілька місяців. Потім "71" сталь необхідно загартувати, що може зробити тільки приватне ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" і це займає декілька місяців. А всі потужності лозівського заводу дозволяють виробляти максимум декілька корпусів за місяць. Таким чином, вартість одного кілограму української "71" сталі у деталях корпусу БТР-4, як мінімум, виходить на тому ж рівні, що і європейська сталь. У результаті, через такі складнощі виробництва корпусу з "71" сталі БТР-4 коштує значно дорожче. Загалом корпус зі сталі виробництва ЄС, виготовлений на "ХКБМ" або "Заводі ім. Малишева", коштує на 770-870 тисяч гривень дешевше (в залежності від курсу валют). Тобто, українська армія може отримати більше бойових машин за менші кошти. Водночас, над питанням здешевлення "71" сталі та розширення можливості виробництва БТР-4 з неї зараз активно працюють на металургійному комбінаті. Зокрема освоюється випуск вже загартованої сталі, але наразі її мінімальна товщина складає 10 мм, а для виробництва БТР-4 необхідні сталі і меншої товщини. Але все ж таки, оподаткування оборонної продукції залишається досить великим чинником, який впливає на вартість. Нагадаємо, що БТР-4 - це одна з найновіших серійних бойових машин, яка успішно використовується українськими військовими на Донбасі з 2014 року. БТР-4 об‘єднав у собі потужний захист, німецький двигун, швидкострільну автоматичну 30-мм гармату, високоточну ракетну зброю, цифрові системи управління, наведення, навігації та зв‘язку.  

Військова прийомка на "ХКБМ" витребувала випробування в умовах Арктики та не бажає брати участь у відстрілі броні   

Військова прийомка на "ХКБМ" витребувала випробування в умовах Арктики та не бажає брати участь у відстрілі броні    Військова прийомка на "ХКБМ" витребувала випробування в умовах Арктики та не бажає брати участь у відстрілі броні      85-е військове представництво, яке працює на ДП "ХКБМ ім. Морозова", робить все для того, щоб БТР-4 не потрапили до українського війська. Про це говорять численні факти навмисного затягування ними приймання виготовленої бронетехніки, яка без їх рішення не може потрапити до діючих бойових частин Збройних Сил України. Так, військова прийомка витребувала проведення випробувань за ГОСТом німецького двигуна Deutz, що встановлюється на БТР-4. Йдеться про перевірку роботи його патрубків та інших гумово-технічних виробів при екстремально низькій температурі у -45 С. І це враховуючи те, що найнижча температура в Україні за весь час проведення метеорологічних досліджень становила -42 С і була зафіксована у 30-х роках минулого сторіччя. Норма ж у -45 С є умовою ГОСТ і встановлювалась з урахуванням можливості ведення бойових дій СРСР в умовах арктичного клімату. Сучасний німецький двигун Deutz витримав ці випробування, але на проведення такого тестування було витрачено декілька тижнів. Крім того, військова прийомка витребувала проведення чергового відстрілу броні виробництва Євросоюзу попри те, що такі випробування проводились на постійній основі з 2016 року десятки разів та щоразу були успішними. Нещодавно було проведено черговий відстріл бронеплит - жодного пробиття броні не зафіксовано. Проте представники військової прийомки відмовились визнавати ці випробування та демонстративно залишили полігон. Випробування броні з ЄС для БТР-4 "ХКБМ ім. Морозова" виготовив чергову партію БТР-4 з фінської сталі MiiLux Protection. Всі корпуси БТР-4 з неї успішно пройшли повний цикл випробувань, зокрема і відстрілом, який довів високу якість броні та всієї машини. Але військова прийомка (представники Міноборони, які контролюють якість робіт на "ХКБМ ім. Морозова") відмовилась приймати виготовлену продукцію, до того, як підприємство не підтвердить хімічний склад фінської броні на її відповідність діючим в українському ОПК стандартам. Вони, як відомо, - застарілі радянські ГОСТи, які затверджені ще 30-40 років тому. Тобто, наявність сертифікатів якості Європейського союзу та Фінляндії, підтвердження відповідності стандартам ISO, STANAG тощо для військової прийомки – нічого не варті, адже вони не відповідають ГОСТу часів СРСР. Детальніше: https://ukroboronprom.com.ua/uk/media/prosti-vidpovidi-na-pytannya-pro-standartyzatsiyu-vijskovu-pryjomku-ta-chomu-btr-4-zalyshyvsya-bez-broni-nato.html Опубликовано Державний концерн "Укроборонпром" Понедельник, 3 июня 2019 г. Офіційна причина: через високу температуру (+35 С), швидкість польоту кулі була більша за встановлену і мала більше бронепробиття, ніж у діючих зараз архаїчних нормах ГОСТ, якими керується військова прийомка. Тобто, обстріл боєприпасом, який має більшу потужність, однак не пробиває броню, не визнається, тому що це не прописано у нормах 30-40 річної давнини. Загалом БТР-4 пройшли вже понад півсотні різноманітних випробувань. Але кожного разу 85-е військове представництво знаходить нові причини, аби техніка не потрапила у бойові підрозділи української армії. Таке затягування процесу прийому бойових машин може тривати роками. Адже БТР-4 на 40% складається з деталей виробництва країн НАТО та ЄС, а сертифікати якості Євросоюзу чи будь-якої іншої країни, військовою прийомкою не визнаються. При формалістичному відношенні до справи, військова прийомка може витребувати перевірку понад 8 000 деталей, вузлів і агрегатів, які імпортуються з Євросоюзу та країн НАТО на їх відповідність ГОСТам. Вкрай формалізований та бюрократичний підхід 85-го військового представництва до своїх обов'язків дає привід звернутися до військової прокуратури, яка має встановити можливі корупційні або інші ризики пов‘язані із діяльністю військової прийомки на оборонному заводі. Прості відповіді на питання про стандартизацію, військову прийомку та чому БТР-4 залишився без броні НАТО.

Україно-турецький бойовий модуль "Serdar" пройшов вогневі випробування та готовий до серійного виробництва

Україно-турецький бойовий модуль "Serdar" пройшов вогневі випробування та готовий до серійного виробництва Україно-турецький бойовий модуль "Serdar" пройшов вогневі випробування та готовий до серійного виробництва В Україні завершилися кваліфікаційні випробування першого україно-турецького бойового модуля "Serdar" що створений на замовлення третіх країн. Відтепер, спільна розробка турецької компанії "Aselsan" та підприємств ДК "Укроборонпром" - ДККБ "ЛУЧ" та "Спецтехноекспорт" готова до серійного постачання в рамках діючого контракту з іноземним замовником. Очікується, що у подальшому до нової системи проявлять інтерес оборонні відомства України та Туреччини, повідомляє "Спецтехноекспорт".  Турецька компанія виступила розробником та інтегратором бойового модуля, зокрема, систем стабілізації та дистанційного керування вогнем, систем захоплення та супроводу цілей, денного та нічного каналів спостереження. У свою чергу "Спецтехноекспорт" забезпечує постачання керованих ракет, що розроблені та виробляються "ДККБ "ЛУЧ", та систем наведення і керування до них. "Serdar" - це універсальна дистанційно керована та стабілізована система озброєння, що забезпечує високу ефективність оборонних та наступальних операцій проти наземних цілей вдень та вночі, за будь-яких погодних умов. Основним озброєнням бойового модуля є мобільна версія високоточного протитанкового комплексу "Скіф" з двома (в окремих версіях – чотирма) пусковими установками для ракет РК-2С. Ці високоточні українські ракети калібру 130 мм здатні знищувати ціль на відстані 5 км та пробивати броню товщиною 800 мм за динамічним захистом. Також, система озброєння оснащена двома кулеметами калібру 12,7 мм та 7,62 мм. Окрім цього, за бажанням замовників, на бойовому модулі можуть бути встановлені пускові установки з ракетами РК-2М калібру 152 мм. В такому разі дальність польоту керованої ракети становитиме 5,5 км, а пробиття броні збільшиться до 1100 мм за динамічним захистом. Завдяки малій вазі, бойовий модуль може бути інтегрований в різні типи бойових транспортних засобів, значно підвищуючи їх боєздатність.  Нова система управління вогнем дозволяє з високою точністю виконувати усі бойові завдання зсередини транспортного засобу. Даний проект є першим прикладом спільного просування українсько-турецьких оборонних продуктів на ринках третіх країн. Вперше, україно-турецький бойовий модуль було продемонстровано під час випробувань в Україні у травні 2018 року. Нагадаємо, в ході міжнародної оборонної виставки IDEF'19 у м. Стамбул, між українським підприємством "Спецтехноекспорт" та турецькою державною корпорацією "MKEK" було парафовано контракт на постачання 120 мм ствольних керованих ракет "Конус" виробництва ДП "ДККБ "ЛУЧ". Також, в ході IDEF'19 "Спецтехноекспорт" підписало серію контрактів з турецькою компанією "Aselsan" щодо постачання товарів військового призначення для потреб Збройних сил України та інших силових підрозділів. Зокрема, мова йде про охолоджувальні тепловізори для встановлення на системи керованого протитанкового озброєння, а також чергові партії засобів захищеного радіозв'язку УКХ-діапазону.

Новопризначеному гендиректору "Заводу ім. Малишева" та його сім‘ї погрожують розправою

Новопризначеному гендиректору "Заводу ім. Малишева" та його сім‘ї погрожують розправою Новопризначеному гендиректору "Заводу ім. Малишева" та його сім‘ї погрожують розправою Генеральному директору ДП "Заводу ім. Малишева", що входить до складу ДК "Укроборонпром", Олександру Чурсіну та його родині погрожують розправою. Одразу після призначення Олександр Чурсін зіткнувся з жорстким спротивом вже колишнього директора заводу Олександра Хланя, який був звільнений з посади у зв’язку із завершенням дії контракту. За останній тиждень біля прохідної заводу був організований малочисельний "мітинг на підтримку Хланя", а ним самим подано позов до Комінтернівського районного суду Харкова. Станом на сьогодні суд визнав правомірність звільнення Хланя. Проте Олександр Чурсін та члени його сім‘ї зіткнулись із погрозами, які надходять по телефону. Невідомі обіцяють розправитись з Чурсіним та його родиною, якщо він не відмовиться від займаної посади. У Концерні переконані, що таке свавілля, погрози та намагання залякати нового керівника стратегічного для українського оборонно-промислового комплексу підприємства – є неприпустимими. Така ситуація потребує негайного втручання правоохоронців, які зобов’язані виявити зловмисників. У свою чергу суд має надати правову оцінку їхнім діям та призначити відповідне покарання. Зазначимо, що відповідну заяву вже передано до правоохоронних органів. Крім того, Концерн вимагає від правоохоронців гарантувати безпеку Олександра Чурсіна та його сім’ї. Натомість, закликаємо колишнього керівника заводу Олександра Хланя не ставити свої особисті амбіції вище за інтереси підприємства та бронетанкової галузі. Укроборонпром також застерігає, що будь-які дії спрямовані на дестабілізацію ситуації ДП «Завод ім. Малишева» отримають негайну правову оцінку й рішуче реагування з боку правоохоронної системи.

Прості відповіді на питання про стандартизацію, військову прийомку та чому БТР-4 залишився без броні НАТО

Прості відповіді на питання про стандартизацію, військову прийомку та чому БТР-4 залишився без броні НАТО Прості відповіді на питання про стандартизацію, військову прийомку та чому БТР-4 залишився без броні НАТО   БТР-4 продовжують залишатись без натівської броні через рішення військової прийомки Міністерства оборони України, яке спричинено існуючою в Україні архаїчною системою стандартизації в "оборонці". На ці проблеми "Укроборонпром" неодноразово звертав увагу. БТР-4 - це одна з найновіших серійних бойових машин, яка успішно використовується українськими військовими на Донбасі з 2014 року. БТР-4 об‘єднав у собі потужний захист, німецький двигун, швидкострільну автоматичну 30-мм гармату, високоточну ракетну зброю, цифрові системи управління, наведення, навігації та зв‘язку. Але через рішення військової прийомки, українське військо може залишитись без цієї бойової машини, а у подальшому, якщо ситуацію не виправити, і без інших видів нового озброєння та техніки. Для розуміння ситуації, що склалася, прес-служба Концерну підготувала детальне роз‘яснення проблеми та наводить офіційну причину, через яку військова прийомка відмовилась визнавати броню виробництва ЄС та НАТО для української бронетехніки. Чому військова прийомка відмовилась від натівської бронесталі? "ХКБМ ім. Морозова" виготовив чергову партію БТР-4 з фінської сталі MiiLux Protection. Всі корпуси БТР-4 з неї успішно пройшли повний цикл випробувань, зокрема і відстрілом, який довів високу якість броні та всієї машини. Випробування броні з ЄС для БТР-4 "ХКБМ ім. Морозова" виготовив чергову партію БТР-4 з фінської сталі MiiLux Protection. Всі корпуси БТР-4 з неї успішно пройшли повний цикл випробувань, зокрема і відстрілом, який довів високу якість броні та всієї машини. Але військова прийомка (представники Міноборони, які контролюють якість робіт на "ХКБМ ім. Морозова") відмовилась приймати виготовлену продукцію, до того, як підприємство не підтвердить хімічний склад фінської броні на її відповідність діючим в українському ОПК стандартам. Вони, як відомо, - застарілі радянські ГОСТи, які затверджені ще 30-40 років тому. Детальніше: https://ukroboronprom.com.ua/uk/media/prosti-vidpovidi-na-pytannya-pro-standartyzatsiyu-vijskovu-pryjomku-ta-chomu-btr-4-zalyshyvsya-bez-broni-nato.html Опубликовано Державний концерн "Укроборонпром" Понедельник, 3 июня 2019 г. Але військова прийомка (представники Міноборони, які контролюють якість робіт на "ХКБМ ім. Морозова") відмовилась приймати виготовлену продукцію, до того, як підприємство не підтвердить хімічний склад фінської броні на її відповідність діючим в українському ОПК стандартам. Вони, як відомо, - застарілі радянські ГОСТи, які затверджені ще 30-40 років тому. Тобто, наявність сертифікатів якості Європейського союзу та Фінляндії, підтвердження відповідності стандартам ISO, STANAG тощо для військової прийомки - нічого не варті, адже вони не відповідають ГОСТу часів СРСР. Яка ситуація зараз з виробництвом БТР-4? Без рішення військової прийомки виготовлена техніка не передається українському війську, завод не отримує гроші за виконану роботу і на нього нараховуються штрафні санкції, оскільки до передачі вважається, що підприємство замовлення не виконало. У результаті - бійці залишаються без нової зброї, завод обкладається штрафами, а отримані збитки у подальшому, серед іншого, можуть спричинити проблеми із виплатою зарплати працівникам. Така ситуація є абсолютним абсурдом і серйозним прецедентом, який може мати критичні негативні наслідки для всього оборонно-промислового комплексу України. Адже вся нова зброя, яку розробляють оборонні підприємства, і йдеться не тільки про "Укроборонпром", а і про приватних виробників, конструюється у відповідності до загальносвітових сучасних стандартів, а не радянських ГОСТів. І ситуація, що склалася довкола корпусів БТР-4, може трапитись і з іншими зразками озброєння та військової техніки.   Яка бронесталь може використовуватись для виробництва корпусів БТР-4? Для виготовлення корпусів БТР-4, у відповідності до конструкторської документації, може використовуватись броня українського виробництва марки "71", а також фінська, бельгійська та польська броньована сталь. Марки натівських сталей було обрано після всебічних хімічних досліджень та фізичних випробувань, відстрілу з різних дистанцій та зброї різного калібру. Окрім того, ці сталі використовуються для виробництва бронетехніки по всьому світу, мають численні сертифікати якості країн ЄС та відповідають стандартам НАТО. Навіщо така кількість сталей? Можливість використання різних типів броні пов‘язана із тим, що до початку російської агресії єдиним виробником "71" сталі в Україні був "Алчевський металургійний комбінат", який з літа 2014 знаходиться під окупацією. Поки випуск "71" сталі опановували на іншому металургійному комбінаті на підконтрольній Україні території, питання з чого робити українську бронетехніку під час війни вимагало термінового вирішення. Окрім того, в рамках програми імпортозаміщення БТР-4 почали оснащувати новими німецькими двигунами, американськими трансмісіями, загалом зробивши декілька десятків інших важливих замін та нововведень, враховуючи побажання бійців та реальний бойовий досвід. Яка сталь краще захищає? З точки зору захисних властивостей, як українська "71" сталь, так і сталі з ЄС - однакові. Тобто для бійця немає різниці, з якої броні зроблений корпус БТР-4, він однаково якісно захистить його від ворожого вогню. Перша партія БТР-4, корпуси яких виготовлені з натівської броні, відповідно до спільного рішення з Міноборони, була допущена до підконтрольної експлуатації у військах. І за цей час жодних нарікань з боку військових на натівську броню БТР-4 не було. В чому ж між ними різниця? "71" сталь виробляється лише на одному українському металургійному комбінаті та постачається у незагартованому вигляді. Загартувати "71" сталь в Україні, станом на сьогодні, може лише приватне ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" на якому знаходяться потужні термопреси з зусиллям у декілька сотень тон. З цим пов‘язано і ще один "мінус" використання "71" сталі - на "ЛКМЗ" не можуть гартувати великі за розмірами деталі корпусу БТР-4. Через це борт бойової машини з української сталі зварюється з декількох окремих листів, що неможливо назвати технологічним рішенням. З моменту надходження листів до "Лозовського ковальсько-механічного заводу" до виготовлення корпусу проходить від трьох місяців, але на практиці траплялись затримки і до півроку. Тобто у технологічному ланцюгу виробництва бойової машини створюється "вузьке місце", яке зав‘язане на виробничих потужностях одного підприємства, яке до того ж, отримує права монополіста. Водночас, сталь з ЄС одразу постачається у загартованому вигляді. Це дозволяє розмістити нові технологічні лінії на бронетанкових заводах, скоротити виробничі витрати, а головне - ліквідувати залежність від єдиного постачальника та отримати можливість розгорнути дійсно масштабне серійне виробництво БТР-4. З якої сталі робити дешевше? Попри те, що "71" на металургійному комбінати коштує дешевше, за сталь з ЄС, те що потім українську сталь необхідно загартувати, робить ціни на них приблизно однаковими. На практиці ж, виготовлення "71" сталі для бронетанкових заводів не становить значного прибутку для металургів і у обсягах роботи комбінату складає лічені відсотки. Це призводить до значної затримки у її постачанні - з моменту предоплати до поставки української сталі проходить 70-90 днів та потребує замовлення одразу великої партії сталі.   В цей же час, сталь з ЄС можливо замовляти будь-якими, навіть мінімальними, партіями. А строк її поставки складає 14-45 днів. Завдяки цьому, у реальному виробництві, БТР-4 із натівської сталі коштує, як мінімум, однаково, а зазвичай і дешевше.     Який вихід з ситуації? Як неодноразово наголошував "Укроборонпром", ситуація у сфері стандартизації вимагає швидкого, але, водночас, глибокого і систематичного вирішення. Врегулювання наявної проблеми потребує, насамперед, скоординованих дій Верховної Ради України та низки державних органів. Крім того, вимагає реформування інститут військової прийомки, який є радянським рудиментом, але водночас залишається ключовою ланкою у існуючій системі виконання Державного оборонного замовлення. Фактично, від волі однієї людини - керівника військової прийомки на оборонному підприємстві, залежить робота заводу та обороноздатність українського війська. Розмови про це тривають уже декілька років, і не тільки на підприємствах ОПК, а і у всіх органах влади. Однак, на сьогодні, питання прозорості ДОЗу, необхідності заміни радянських підходів на ринкові при його формуванні, а також проблема диктату з боку замовника так і залишаються відкритими.  

Коментар щодо перебування військового майна на територіях підприємств "Укроборонпрому"

Коментар щодо перебування військового майна на територіях підприємств "Укроборонпрому" Коментар щодо перебування військового майна на територіях підприємств "Укроборонпрому" 31 травня 2019 року інтернет-виданням «Економічна правда», з посиланням на проект «Марлін», опубліковано повідомлення під назвою «Аудит «Укроборонпрому»: мільйонні втрати та корозія металу». У матеріалі, зокрема, йдеться, що через неврегульовані питання перебування на територіях оборонно-промислових підприємств військового майна Міністерства оборони України, учасники Концерну зазнають фінансових збитків. У зв’язку з цим Концерн має повідомити, що станом на сьогодні на територіях підприємств-учасників дійсно перебуває військове майно, що є власністю  Міноборони України. ДК «Укроборонпром», починаючи з моменту свого створення, неодноразово порушував питання щодо проведення інвентаризації озброєння та військової техніки (майна), що перебуває на обліку Міноборони, а також про необхідність укладання договорів відповідального зберігання між підприємствами Концерну та суб’єктами господарювання, що належать до МОУ. Проте, лише після створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, у Міністерстві оборони були утворені інвентаризаційні комісії, які відповідальні за проведення позапланової інвентаризації військового майна. Вищезазначені комісії розпочали роботу з 1 квітня 2019 року, яка наразі триває. З боку керівництва Концерну та підприємств надається всебічна допомога та сприяння діяльності цих комісій.  Результати роботи комісій дозволять привести облік озброєння та військової техніки (майна) у відповідність до чинного законодавства. За підсумками інвентаризації комісії мають підготувати пропозиції щодо подальшого використання військового майна. Зокрема, того, що перебуває на обліку Міноборони понад установлені норми забезпечення, або ж із відпрацьованим ресурсом чи з перевищеним терміном зберігання.

Через рішення військової прийомки Міноборони в Україні може бути зірвано виробництво бронетехніки

Через рішення військової прийомки Міноборони в Україні може бути зірвано виробництво бронетехніки Через рішення військової прийомки Міноборони в Україні може бути зірвано виробництво бронетехніки На ДП "Житомирський бронетанковий завод" призупинено роботу цеху з виробництва корпусів БТР-4. Це вимушене рішення прийнято керівництвом підприємства через відмову військової прийомки Міністерства оборони України допустити до експлуатації у військах БТР-4, корпуси яких виготовлені з бронесталі виробництва країн ЄС та НАТО. Ситуація пов'язана із проблемою у сфері стандартизації в ОПК. Її розв’язання вимагає скоординованих дій Верховної Ради України та низки державних органів. Укроборонпром неодноразово наголошував на критичності цього питання для усіх підприємств галузі, як державної, так і приватної форми власності. Наголошуємо, що внаслідок позиції військової прийомки Міноборони та через досі чинні архаїчні норми стандартизації призупинено спеціально створену виробничу лінію на житомирському заводі. Ситуація виглядає абсурдною, адже бронесталі, з яких виробляються бойові машини у США, Німеччині, Франції, Великобританії, Нідерландах, Бельгії, Польщі та інших країнах світу, визнано непридатними для української бронетехніки. "Укроборонпром" підкреслює, що недопущення у виробництво європейських бронесталей спричинить критичні проблеми і на інших заводах бронетанкового кластеру Концерну, а також - у приватних компаніях. На підприємствах "Укроборонпрому", зокрема, на  ДП «Завод ім. В.Малишева», ДП "ХКБМ ім. Морозова" та ДП "Київський бронетанковий завод" також створено лінії з виробництва бронетранспортерів. Це пов‘язано із запланованим розширенням серійного виробництва для українського війська. БТР-4 та БТР-3 мали замінити наявні зараз в ЗСУ бронетранспортери радянського виробництва.  Серійне виробництво нових бойових машин залежить від поставок броньованої сталі і розраховане на її імпорт з країн ЄС. Адже єдине в Україні підприємство із зварювання корпусів з української бронесталі – приватне ТОВ "Лозовський ковальско-механічний завод" - не спроможне задовольнити потреби українського війська. Наголошуємо, на необхідності якнайшвидшого вирішення проблеми стандартизації, зокрема щодо допуску у внутрішнє виробництво імпортних бронесталей. Водночас, з огляду на звернення працівників ДП "ЖБТЗ", для вивчення дій керівництва підприємства щодо призупинки лінії буде здійснено позачергову перевірку фахівцями Концерну. На час роботи комісії, з метою забезпечення її об'єктивності, директора "ЖБТЗ" Ігоря Пшеничного тимчасово відсторонено від обов‘язків.