Верховний Суд може створити прецедент захисту інтересів російських компаній з санкційного списку проти підприємств “Укроборонпрому”

12 грудня 2019 року колегія Верховного Суду розглядатиме заяву російської компанії АТ "Авіа-ФЕД-Сервіс" до Державної акціонерної холдингової компанії "Артем", яка спеціалізується на виготовленні корпусів снарядів та боєприпасів. Раніше у цій справі апеляційний суд під впливом означеного підходу Верховного Суду вже став на сторону російського стягувача.

Керівництво державного концерну "Укроборонпром" стурбоване систематичним рішеннями судових органів, які всупереч економічним санкціям щодо російських підприємств блокують роботу оборонних компаній України. Це здійснюється в рамках судових спорів із компаніями та банками країни-агресора.

Нове рішення Верховного Суду може стати прецедентом порушення прав українських компаній всупереч визнанню Росії країною-агресором, забороні на експорт військової продукції в РФ, запровадженню персональних економічних санкцій проти російських компаній оборонного комплексу. Зараз рішення Верховного Суду або "зацементує" цей підхід, або змінить наявну практику.

Нагадаємо, у 2012-2014 роках Державна акціонерна холдингова компанія "Артем" уклала 4 договори поставки з АТ "Авіа-ФЕД-Сервіс", компанією із Російської Федерації, яка спеціалізується на авіабудівельному та авіаремонтному обладнанні. За цими договорами ДАХК "Артем" зобов’язалася поставити у Росію товари військового призначення, зокрема: лічильники залишку патронів, замки гальмівних парашутів, електродвигуни, тощо. По всіх 4 договорах АТ "Авіа-ФЕД-Сервіс" здійснило попередню оплату, а ДАХК "Артем" розпочала виконання.

У зв’язку із військовою агресією, яка почалась в 2014 році, Україна запровадила низку обмежень на поставки в РФ техніки військового призначення. А саме: почала відкликати експортні дозволи (з червня 2014), припинила експорт в РФ товарів військового призначення з метою їх військового кінцевого використання РФ, стала запроваджувати персональні економічні санкції щодо російських підприємств, які загрожують національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України. У травні 2018 року Указом Президента № 126/2018 щодо АТ "Авіа-ФЕД-Сервіс" на 3 роки було введено економічні санкції у вигляді блокування активів, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України, зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань. Усі ці події унеможливили виконання ДАХК "Артем" своїх обов’язків за договорами.

АТ "Авіа-ФЕД-Сервіс" звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації (м. Москва) й отримало на свою користь 4 арбітражних рішення.

Спочатку українські суди відмовлялися задовольняти заяви АТ "Авіа-ФЕД-Сервіс" на тій підставі, що це суперечитиме публічному порядку України в частині дотримання режиму санкцій проти компаній оборонного комплексу РФ та щодо оборонного сектору країни-агресора.

Проте Верховний Суд з цією позицією не погодився, зазначивши, що агресія РФ проти України не повинна впливати на договірні відносини між АТ "Авіа-ФЕД-Сервіс" та ДАХК "Артем", і повернув справу на новий розгляд. На думку Верховного Суду, відмова у наданні дозволу на примусове виконання російських арбітражних рішень є недопустимою, оскільки порушуватиме права заявника, які захищаються положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 761/46285/16-ц).

Іншими словами: у спорі російської підсанкційної компанії про стягнення грошей з українського стратегічного оборонного підприємства через непоставку в РФ продукції військового призначення у зв’язку із обмеженнями та санкціями, запровадженими у відповідь на російську збройну агресію, український Верховний Суд стає на захист російської компанії, аргументуючи це захистом прав людини. Через що ДАХК "Артем" буде повинен здійснити на користь підсанкційного АТ "Авіа-ФЕД-Сервіс" ті дії, які прямо заборонені економічними санкціями: виконання фінансових зобов’язань.

При цьому визнання Росії країною-агресором, заборона на експорт військової продукції до РФ, запровадження персональних економічних санкцій проти російських компаній оборонного комплексу – ніщо з цього, на думку Верховного Суду, не стосується українського публічного порядку. Як наслідок, виникають 2 паралельних реальності: в одній Росія вчиняє проти України акт агресії, понад 13 тисяч загиблих солдат та мирних жителів, понад 7% території окуповано, проти країни-агресора та її компаній діють національні та міжнародні санкції та обмеження; в іншій – українські компанії поставляють товари військового призначення росіянам, а росіяни в українських судах успішно стягують гроші за невиконання, оскільки це відповідає раніше укладеним договорам.