УКРОБОРОНПРОМ ШУКАЄ МЕХАНІЗМИ СПІВПРАЦІ З ПРИВАТНИМ БІЗНЕСОМ У СФЕРІ БПА

Державний концерн "Укроборонпром" відкритий до державно-приватної взаємодії у сфері ОПК та шукає оптимальні механізми співпраці з приватними виробниками озброєння, зокрема, щодо розвитку авіаційних та наземних безпілотних апаратів оборонного та подвійного призначення. 

Таку позицію озвучила заступник генерального директора Укроборонпрому з інновацій Надія Васильєва під час проведення круглого столу, організованого Концерном спільно з Міністерством оборони України, Лігою оборонних підприємств та Центром досліджень армії, конверсії та роззброєння. 

За словами Васильєвої, співпрацю державного концерну та приватного сектору вирішили обговорювати саме на прикладі безпілотних апаратів, оскільки вже розроблено велику кількість легких розвідувальних та моніторингових комплексів, але наразі на українському ринки немає бойових машин, поставлених на озброєння.

"За останні 2 місяця ми суттєво просунулися у розробці продуктової стратегії інноваційних продуктів Укроборонпрому і ми відкриті до співпраці з приватним сектором щодо нових розробок. Ми працюємо на зближення потреб ринку та можливостей наших конструкторських бюро аби дійсно створювати, з одного боку, новітні зразки, які би були цікавими на ринку, а з іншого боку  – безпосередньо задовольняти потреби МОУ та Генштабу. Тому ми вирішили розпочати з такого перспективного напрямку, як безпілотні апарати, і зібрали за одним столом ключових гравців українського ринку БПА та наших основних клієнтів – сили безпеки та оборони України, аби визначити спільні інтереси та очікування. Діалог вийшов напрочуд цікавим, ми напрацювали кілька потенційних моделей співпраці з приватним сектором, такі як, наприклад, спільні проекти або консорціуми, і продовжимо обговорення  та пошук нових інвестиційних та фінансових моделей. Наступного тижня ми плануємо обговорення цих бізнес-моделей співпраці у Міністерстві економіки", – заявила Надія Васильєва. 

Під час зустрічі представники приватних компаній-виробників БПА одностайно підтримали ідею співпраці з державним концерном Укроборонпром та висловили свої очікування  від такої взаємодії. За словами Васильєвої, основні очікування приватного сектору від Укроборонпрому стосуються загального проектного менеджменту для проведення фінального продукта через всі складні бюрократичні процеси системи постановки на озброєння, а також спільної розробки апаратів, створення їх бойової частини та підготовки до серійного виробництва, що передбачає значні витрати. У свою чергу представники Генерального штабу ЗСУ пояснили що ключовою причиною неприйняття вже виготовлених машин є брак їх випробувань в реальних бойових РЕБ умовах на полігонах.

Серед іншого, учасники ринку озвучили і інші проблеми: відсутність державного фінансування підготовки серійного виробництва, обмеження нормами прибутку для постановки на озброєння в нашу армію на рівні в 1 та 1,5% та необхідність інвестування держави в НІР замість ДКР. 

Це перша подібна зустріч з цілої низки подій, запланованих Укроборонпромом задля діалогу з  представниками оборонних відомств, експертами та приватними виробниками озброєння та військової техніки. У дискусії взяло участь близька 30 учасників, включно із представниками Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ, Національного інституту стратегічних досліджень та більше ніж 10 приватних компаній, які спеціалізуються на розробці та виробництві безпілотних апаратів.

Нагадаємо, Укроборонпром планує до кінця травня завершити розробку середньострокової продуктової стратегії з фокусом на 1-2 суто інноваційних високомаржинальних продукта у кожній сфері Укроборонпрому (повітря, море, суходіл) та невдовзі представити концепції назагал.

Для визначення продуктової стратегії в квітні, після 8 років перерви, Укроборонпром перезапустив роботу Науково-технічної ради Концерну. НТР об’єднує як представників секторальних дивізіонів та конструкторських бюро підприємств Концерну, так і експертів ринку, представників профільних міністерств та інших органів влади. Продуктова стратегія Укроборонпрому буде враховувати очікування та запити ключових стейкхолдерів – сил безпеки та оборони України,  сильні сторони та потенціал підприємств Концерну, можливості  партнерської кооперації та світові тренди.