Повернутись
Летальної зброї нам не дала жодна країна світу. Ми її зробили чи модернізували самі - Роман Романов

Генеральний директор ДК "Укроборонпром" Роман Романов в ексклюзивному інтерв’ю виданню "Високий замок" розвіяв міфи довкола провідного концерну в галузі оборонної промисловості України.

На Львівщині побував "десант" керівництва Державного концерну "Укроборонпром" на чолі з генеральним директором Романом Романовим (на фото). З такими поїздками керівництво концерну об’їжджає всі області України, підписує меморандуми з регіональними держадміністраціями, укладає угоди із заводами, які випускають продукцію, необхідну для української "оборонки". Ще у 2015-му між концерном і Львівською ОДА було підписано Меморандум про співпрацю. У Львівській області розміщено шість підприємств ДК "Укроборонпром". Це такі відомі підприємства, як Львівський державний авіаційно-ремонтний завод, Львівський бронетанковий завод, Львівський державний завод "ЛОРТА" та ін.

Замовленнями від ДК "Укроборонпром" завантажено 32підприємства Львівщини, а це 6% у структурі замовлень концерну. Обсяги замовлень за 2016рік зросли на 50%. Постачають спецсидіння для "Дозорів", паливоміри, фільтри, датчики для військової техніки та багато інших необхідних деталей. У 2017-му ЛОДА та "Укроборонпром" хочуть збільшити кількість таких підприємств до 50і наростити обсяги замовлень. У Львові гендиректор концерну РоманРомановвідвідав авіаційно-ремонтний завод, а також поінформував, що на Львівщині може з’явитися патронний завод. Про це та інші цікавинки, проблеми і плани на майбутнє Роман Романов розповів в ексклюзивному інтерв’ю "ВЗ".

ДП ЛДАРЗ_033 (1)
Пане Романе, чим поясните статтю у польському виданні "Річ Посполита" від 30січня цього року, яка стверджує, що у 2016р. Росія була найбільшим покупцем української зброї: українські оборонні підприємства буцімто експортували до Росії зброї на 169млн. доларів, а російський імпорт зброї з України зріс протягом року на 72%.

– Такі публікації не відповідають дійсності. Це прояви гібридної війни проти України. Ми підрахували, за підсумками 2016року 64% інформаційних атак на "Укроборонпром" було в російських ЗМІ, 21%— у ЗМІ тимчасово окупованих територій. Щодо цієї конкретної публікації— в Україні експортом оборонної продукції займається не лише "Укроборонпром". Є низка приватних підприємств. Зокрема, і "Мотор-січ", яке належить нардепу Богуслаєву. "Мотор-січ" також зробила таку заяву — категорично спростувала торгівлю з Росією. Продукцію військового призначення у нас і в багатьох країнах світу практично неможливо продати без контролю держави. В Україні цей процес контр­олюють Служба експортного контролю при Кабміні, СБУ. А на час проведення бойових дій підсилили цю дозвільну систему. Під дозволом експортувати будь-яку техніку і озброєння ставить свій підпис особисто або міністр оборони, або начальник Генштабу, а ще — Міжвідомча комісія при РНБО, СБУ, Служба експортного контролю. Це колосальна кількість посадовців, тому неможливо вивезти щось із країни незаконно. Росія з "Укроборонпромом" також не працює, бо в них діє аналогічна заборона.

– Тобто теоретично якісь приватні підприємства в обхід цих заборон усе-таки можуть торгувати з Росією?

– Ми можемо говорити тільки за себе. Але оскільки така торгівля заборонена рішенням президента і РНБО, думаю, це виключено. Не може "Укроборонпром" запакувати щось у посилку і відправити кудись. Наведу ще приклади гібридної війни проти нас. Пам’ятаєте, торік була інформаційна кампанія проти випущених нами мінометів "Молот", буцімто вони самі вибухають у війську та ще й мають "феєричну" ціну — 480тисяч гривень? Усе просто — досі в Україні таких мінометів не виробляли. Ми зробили їх за власні кошти і поставили в армію. Почалися крики: "Зрада! Це так дорого!". Аналогічний сербський міномет коштує більш ніж 1мільйон 200тисяч грн., а західний міномет — 2мільйони. На світовому ринку може продатися дуже мало цих мінометів—3−4тисячіодиниць. Те саме— в авіації. Тільки починається у світі якийсь авіаційний тендер, одразу в пресі з’являється інформація, буцімто українці на якийсь ринок зробили винищувачі, вони дуже погані, поламані тощо. Потім виявляється, що ми туди взагалі нічого не постачаємо…

ДП ЛДАРЗ_096– Де у світі найбільше купують українську зброю?

– Наша географія— увесь світ. Якщо раніше це була переважно Африка, і здебільшого експортували те, що залежалося на складах Міноборони, то тепер це нова або модернізована техніка, комплексні послуги з обслуговування та ремонту. Зараз експортуємо в Азію, Європу, навіть за океан. Тільки торік підписали 65меморандумів про співпрацю з 20країнами світу.

– Як вдалося оперативно замінити компоненти озброєння, які надходили з Росії?

– Коли почалася війна, ми лише 55% компонентів робили в Україні, 10% брали західні, а 35% були з Російської Федерації. А вже у другій половині 2014року в нас повністю було призупинено співпрацю з РФ, ми 70% поставляли з України, 30%— західні компоненти. У 2016-му підключили до програми імпортозаміщення підприємства усіх форм власності по всій країні.

У бронетанковій сфері ми вже 87% робимо в Україні, а лише 13% закуповуємо у західних країнах. У 2016році на 368підприємствах України вироблялося понад 1000заміщених вузлів та агрегатів. Один із показових прикладів імпортозаміщення — виробництво літака Ан-178. Якщо у 2015-му 48% деталей для нього вироблялося в Україні, 41%— у Росії і 11%— в інших країнах, то вже у 2016-му 78% почало вироблятися в Україні, а 22%— в інших країнах. Від Росії не залежимо.

Яка ще інституція, крім нашої, почала займатися імпортозаміщенням? Прем’єр-міністр нам сказав: як ви до цього додумалися? Якщо у нас в "Укроборонпромі" 130підприємств, ми на сьогодні підключили до імпортозаміщення 368(!) заводів України. Будь-якої форми власності. Тобто там, де ми раніше критично залежали від поставок з-за кордону, зараз отримуємо продукцію, виготовлену в Україні.

Цей показник треба внести у рейтинг ОДА, який робить Кабмін. Це буде справедлива оцінка. Я зустрічаюся з губернаторами і "звіряю годинники"— наскільки вони задіяли весь потенціал підприємств області. У цьому процесі Львівщина та Харківщина— лідери. Голова ЛОДА Олег Синютка наполягав на тому, щоб максимальна локалізація виробництва того ж "Дозору" була у Львівській області, щоб не випускати кошти з регіону. Під час однієї із зустрічей у Львові пройшла інформація, що кабелі нам поставляють з Івано-Франківська. Голова ЛОДА до цього поставився з ревністю— і мені це подобається! Він хотів би, щоб цю продукцію випускали на Львівщині. Усі губернатори мають із такою відповідальністю ставитись до промисловості своєї області.

DSC_0886

– Нардеп Тетяна Чорновол стверджувала торік, що в Україні фактично зупинилися всі оборонні заводи — через те, що депутати блокували виділення коштів для них. Зокрема, Львівський бронетанковий завод багато простоював…

– Така ситуація була наприкінці минулого року. Ми стали заручниками політики. У 2015-му забезпечення Міністерства оборони в бюджеті прописали за рахунок засобів зі спецконфіскату, тобто грошей Януковича. Ці кошти мали піти на виробництво оборонної техніки й озброєння. У 2016-му для цього треба було прийняти закон про спецконфіскацію. А депутати за нього не проголосували. Тому ці гроші не надійшли Мінобороні та іншим силовим структурам, які не змогли закупити на наших підприємствах техніку та зброю у рамках державного оборонного замовлення. Як наслідок, у другій половині року почали зупинятися оборонні підприємства. Наприклад, Львівський бронетанковий завод відправив 500працівників у вимушені відпустки. Ми забили на сполох. Наприкінці року втрутився президент, відповідні дії провели Кабмін та РНБО, завдяки чому було забезпечено фінансування цих заводів. Зараз є нормальне завантаження, в тому числі й Львівського бронетанкового заводу. Повне завантаження і на Львівському авіаремонтному заводі. Починаємо знову розкручувати цей механізм. Розігнаний паровоз важко зупинити, а потім знову розігнати. Ми це робимо.

– Як вдалося так швидко "розкрутити" концерн? Адже коли ви його очолили, він занепадав…

– "Укроборонпром" існує п’ять років, за 2,5 останніх до керівництва прийшла наша команда. Аби вивести концерн із занепаду, розробили систему антикризового менеджменту. Було вирішено трансформувати "Укроборон­пром" зсередини, через принцип "малого числа"— змінити управлінський менеджмент, що змінює принципи роботи системи, підвищити рівень фаховості та ефективності. Відвідуючи підприємства, бачу, що є відчуття патріо­тизму, у людей горять очі, вони переживають за справу.

У 2014році у нас не було ні армії, ні техніки, ні озброєння. зараз в Україні є армія. І в цьому велика заслуга 80-тисячного колективу "Укроборонпрому". летальної зброї нам не дала жодна країна світу. Ми її зробили чи модернізували самі. "Укроборонпром" був прабатьком системи Prozorro.

Раніше на державних підприємствах була така модель: припустимо, підприємство отримало 2млн. грн. прибутку за місяць. Директор на 1мільйон 999грн. купував у брата, свата скло, метал, фарбу. Підприємство залишалося прибутковим, але прибуток був— одна гривня. Усе решта розсовувалося по кишенях. У 2014році, коли в концерн прийшла наша команда, одним з перших завдань було ввести нову систему проведення тендерів.

Ми запросили ІТ-спеціалістів, команду Олексія Щербатенка, для розробки програми Smart Tender, і вона була успішно запущена. "Укр­оборонпром" став першою з усіх держструктур, яка впровадила прозорі електронні закупівлі. А вже потім ці ж спеціалісти створили Рrozzoro, беручи за основу напрацювання у нас. У 2016-му Prozorro почала користуватися вся Україна.

На прозорих тендерах від жовтня 2014року до 1лютого 2017-го зекономлено більш ніж 830мільйонів гривень. Ці гроші скеровано на модернізацію виробництва, підвищення зарплатні, наукові розробки та розвиток підприємств концерну. Загальна кількість проведених тендерів— 50958. У 2014-му у нас було 830нових постачальників, у 2015-му додалося ще 4830, а у 2016році — 12тисяч нових постачальників зареєстровано на електрон­них майданчиках. Без системи електрон­них тендерів коло корупції було би безконечним. А зараз майже усі рішення приймає система, машина. Сухий програмний код та жорсткий алгоритм, побудований на законах відкритої економіки та вільного ринку.

– Бачила, на авіаремонтному заводі інженери з гордістю демонстрували Універсальний автоматичний вимірювальний комплекс, але до нього був під’єднаний старезний комп’ютер. Треба закуповувати сучасне обладнання…

– Держава не виділяє жодної копійки на це. Поширена помилкова думка, що "Укр­оборонпром" фінансується з держбюджету. "Укроборон­пром" належить державі, але практично це комерційна структура. Вона бореться на ринку за свої замовлення. Доводить Міністерству оборони та іншим силовим структурам, що може виробити якісну продукцію. Ми повністю на самоокупності. Тому мусимо сучасне обладнання купувати за власний кошт.

z01

Ви бачили, на військових заводах працюють "аксакали", і нам треба підсилювати їх молоддю, яка знає іноземні мови, комп’ютери, інновації. Досвід "аксакалів" плюс інноваційний підхід молоді дасть результат. Надаю велику увагу освітнім програмам. Торік поставив завдання перед заступниками, щоб ми з провідними вузами країни підписали меморандуми. У нас у Львові при заводі "ЛОРТА" відкривається філіал кафедри "Технологія. Машинобудування" Львівської політехніки. Коли звітує той чи інший керівник, у мене до нього перше запитання: скільки ти студентів навчив і скільки молоді взяв до себе на роботу? За результатами 2016року "Укр­оборонпром" забезпечив стажування 5,5 тисячі студентів. З них 10% залишилися в нас працювати.

У рейтингу "Форбс" ми з 50компаній України увійшли у десятку. Скажіть, кому це сподобається, особливо опонентам? Згідно з оцінками світових експертів, у щорічному світовому рейтингу виробників озброєння DefenseNews ми піднялися на 24позиції — у 2015-му були на 92-му місці, а у 2016-му — вже на 68-му. Також піднялися на 11позицій у рейтингу SIPRI — зараз на 81-й позиції.

Хотілося б, щоб у цей непростий час кожен українець розумів, що в Україні є Збройні сили і є українськаоборонна промисловість. Той, хто це заперечує, особливо народні депутати, робить це лише заради дешевого піару.