Укроборонпром: реформувати не можна залишити

Укроборонпром: реформувати не можна залишити – Юрій Гусєв

Генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв в колонці на Цензор.НЕТ пояснив необхідність реформування Концерну і оборонно-промислового комплексу України загалом.

За 30 років незалежності Україна розробила низку військово-транспортних літаків, серед яких Ан-70 є одним із найкращих у своєму класі. А три найновітніші літаки Ан-178, контракт про будівництво яких було підписано за сприяння та у присутності Президента України Володимира Зеленського 29 грудня 2020 року, вже будуються для ЗСУ. Український бронетранспортер БТР-4 входить у 10-ку найкращої легкоброньованої колісної техніки. За високоточним артилерійським озброєнням – снарядами "Квітник" і його модифікацією "Барвінок" – Україна посідає 6-те місце у світі за спроможністю виготовляти таку надточну зброю після США, Китаю, Росії, Ізраїлю та Швеції. Насамкінець вперше в історії незалежної України створено і серійно виготовляється протикорабельний ракетний комплекс "Нептун" та високоточні реактивні снаряди "Вільха" і "Вільха-М".

Крім того, Україна – одна із небагатьох країн світу, яка виготовляє двигуни до танків, а ще розробляє радари майбутнього, якими найпотужніші армії удосконалюють свою протиповітряну оборону.

Однак, попри значні досягнення у сфері оборонно-промислового комплексу, 7 з 30-ти років незалежності Україна захищає свій суверенітет у війні з агресором – Російською Федерацією. І щоб відновити контроль над тимчасово окупованими українськими територіями, Укроборонпром та підприємства-учасники як державні виробники озброєння та військової техніки (ОВТ) мають бути реформовані. Перемога – на боці того, хто готується до війни майбутнього. Саме цю глобальну мету – підвищити ефективність державного ОПК та зміцнити обороноздатність Збройних сил України для відсічі ворогу – покладено в основу законопроєкту № 3822, який парламент невдовзі розгляне у другому читанні.

ВИКЛИКИ ДЛЯ ДЕРЖАВНОГО ОПК

Україна дістала у спадок 30% оборонної промисловості Радянського Союзу. За часів СРСР ці державні оборонні підприємства жили у режимі освоєння грошей: держава повинна дати їм замовлення та гроші на його виконання. В ті роки битися за клієнтів оборонним заводам не доводилося: поява на внутрішньому ринку, приміром, зброярських компаній з країн – членів НАТО була неможливою.

Крах Радянського Союзу кинув виклик українським державним виробникам ОВТ – навчитися виживати в умовах ринкової клієнтоорієнтованої економіки. Втім, мала кількість прибуткових та ефективних підприємств у структурі Укроборонпрому свідчить про те, що із цим завданням впоралися далеко не усі.

На сьогодні лише 28 підприємств Укроборонпрому зі 118 генерують 98% виручки, решта – перебувають у режимі виживання або накопичення боргів, у т.ч. із зарплати, відсутності обігових грошей та замовлень, низької ліквідності, зношеності обладнання та надлишкового майна, яке потрібно постійно утримувати.

Так, відсутність вільних обігових коштів позбавляє підприємства державного ОПК можливості інвестувати в розробку (R&D) сучасних високотехнологічних та наукоємних зразків ОВТ, що дадуть змогу повернути клієнтів та завоювати нові ринки збуту. На сьогодні Україна витрачає на R&D в оборонці лише 2–3% чистого прибутку, у той час як успішні оборонно-промислові компанії світу – до 25%.

Унеможливлює серійну появу нових зразків ОВТ й тотальна застарілість виробничого устаткування. На сьогодні зношеність обладнання в державному секторі ОПК сягає в середньому 80%.

Обтяжують підприємства Концерну й надлишкові активи: понад 1,85 мільйона квадратних метрів з майже 9-ти мільйонів кв. м – надлишкове майно, яке вже давно не задіяне у виробничих процесах. Водночас витрати на його утримання щомісяця зростають, негативно відображаючись на собівартості продукції та загальному економічному стані підприємств.

Врешті-решт, накопичені за роки незалежності України борги у понад 14 мільярдів гривень роблять окремі державні підприємства неспроможними ефективно виконувати замовлення. Тим часом середній вік працівників на заводах Концерну рік у рік зростає і на сьогодні становить 54 роки. Натомість середній вік представників найважливіших для оборонки професій – вищого інженерно-конструкторського складу – ще більший: 65 років.

У підсумку усе це призводить до того, що один наш працівник заводу виробляє за рік товарів і послуг на 20 тис. доларів, в той час як працівник оборонної компанії країни – члена НАТО ؘ– на 350 тис. доларів. Тобто майже у 20 разів більше. Це велика проблема для державного сектору ОПК України, оскільки оборонка в усьому світі є передусім інноваційною галуззю. Доказом цьому слугує факт винайдення Інтернету Американською агенцією оборонних технологій.

ЗДОБУТКИ ДЕРЖАВНОГО ОПК

Попри масштабні виклики, які стоять перед державним ОПК, та зменшення частки підприємств – учасників Укроборонпрому в державному оборонному замовленні (тогоріч – лише 36%), Збройні сили України залишаються головним державним замовником з найвищим пріоритетом. Своєчасне, повне та якісне забезпечення потреб сил безпеки та оборони України військовою технікою та озброєнням є головним завданням і навіть місією Концерну.

Яскравим підтвердженням цього є зростання виробництва ОВТ на підприємствах Укроборонпрому. Так, за 4 місяці 2021 року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року наші підприємства наростили обсяги виробництва на 21%.

Крім того, чистий прибуток Укроборонпрому за 2020 рік збільшився в 2 рази у порівнянні з 2019 роком і становить 2,5 мільярда гривень.

Сума укладених контрактів спецекспортерами за 4 місяці 2021 року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшилася у 2,4 раза і становить 280,5 млн дол.

Врешті-решт, з січня 2020 року підприємства Укроборонпрому зекономили понад 1 мільярд гривень, добровільно перейшовши на закупівлі через систему Prozorro.

І це здобутки лише за останній – ковідний – рік.

Однак для помітнішого – квантового – стрибка у зміцненні обороноздатності України та перемоги потрібні докорінні зміни. Скоротити технологічний розрив із провідними гравцями світового ринку ОВТ, дати підприємствам Концерну нові можливості для розвитку, та – найголовніше – відновити контроль над тимчасово окупованими українськими територіями покликаний законопроєкт №3822. Простіше кажучи, підприємства Укроборонпрому мають бути корпоратизовані за стандартами ОЕСР та убезпечені від корупційних ризиків й прямого політичного впливу.

І робота у цьому напрямку триває. Так, з грудня 2020 року на доручення Президента України здійснюється підготовка до корпоратизації підприємств Концерну. А нещодавно парламентський Комітет з питань нацбезпеки, оборони та розвідки вдруге одноголосно рекомендував депутатам підтримати законопроєкт №3822 у другому читанні.

ПЕРСПЕКТИВИ ДЕРЖАВНОГО ОПК

На сьогодні підприємства державного ОПК мають застарілі форми управління – унітарну чи казенну, які не дозволяють їм відповідати викликам сучасності. Це зумовлено тим, що тривалий час наші оборонні заводи працювали самі по собі, а Концерн виконував роль квазіміністерства. Нарешті і Україна стала на шлях запровадження корпоративної моделі управління в секторі ОПК, яку успішні оборонні компанії світу перейняли ще 20–30 років тому.

Що дасть реформа Укроборонпрому, законодавчу рамку якої визначає законопроєкт №3822?

Перше. Корпоратизація Укроборонпрому – це перетворення негнучких оборонних підприємств на сучасні акціонерні товариства. Корпоратизація відкриє доступ до капіталу, інвестицій та міжнародного трансферу технологій. Після перетворення архаїчної структури нашого державного ОПК на сучасний бізнес, ми зможемо залучати прямі іноземні інвестиції, започатковувати спільні підприємства з іноземними партнерами та створювати додаткову вартість нашій продукції. Українська оборонка стане привабливим та надійним партнером на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Друге. Корпоратизація дасть можливість ефективно об’єднати виробничі потужності підприємств, подолати "розпорошеність" виробничих активів, ресурсів і технологій між різними державними підприємствами – учасниками Концерну, що на сьогодні значно ускладнює комплексні виробничі процеси і, на жаль, подекуди призводить до спорів між підприємствами Концерну.

Третє. Корпоратизація Укроборонпрому робить більш ефективними виробничі процеси на підприємствах. Ефект від такої можливості легко пояснити на прикладі централізованих закупівель, які команда Укроборонпрому запровадила на початку 2020 року. 211 мільйонів гривень нам вдалось заощадити, об’єднавши закупівлі одного й того ж самого товару або послуг підприємств Концерну в один тендер.

У підсумку трансформація державного ОПК дозволить створювати зброю майбутнього – сучасну, високотехнологічну, наукоємну, з використанням штучного інтелекту. Ту, яка допоможе українській армії здійняти жовто-блакитний стяг у Донецьку та Луганську, Сімферополі та Севастополі.

Саме тому Укроборонпром не можна залишати у такому стані і саме тому Президент доручив терміново реформувати державний ОПК, для чого необхідно об’єднатись та у другому читанні схвалити законопроєкт №3822.

РАЗОМ РОБИМО УКРАЇНУ СИЛЬНОЮ!