Останні
новини

Президент: Незважаючи на складність із фінансуванням, оборонний комплекс у 2016 році спрацював добре

Президент: Незважаючи на складність із фінансуванням, оборонний комплекс у 2016 році спрацював добре Президент: Незважаючи на складність із фінансуванням, оборонний комплекс у 2016 році спрацював добре Президент Петро Порошенко наголошує, що оборонний комплекс країни у 2016 році показав свою ефективність, незважаючи на складнощі з фінансуванням, повідомляє Адміністрація Президента України. "Видатки загального фонду Держбюджету, які складали біля 58% від загального обсягу фінансування були профінансовані на 100%, а видатки спеціального фонду були профінансовані менш ніж на 1%. Та незважаючи на це, протягом 2016-го оборонний комплекс України спрацював на тверду "четвірку", на тверде "добре", - сказав Глава держави на засіданні Ради національної безпеки і оборони. Петро Порошенко нагадав, що минулого року на озброєння Збройних Сил було прийнято 17 нових або глибоко модернізованих зразків зброї та військової техніки. Серед них, новий санітарний бронетранспортер БТР 4-С, новий ремонтний БТР 4-РМ, спеціальна апаратна СА-10У, новий кулемет і багато іншого. Президент констатував: "У військах уже добре оцінили перший дослідницький досвід експлуатації новітнього озброєння". За його словами, у зоні бойових дій також була проведена дослідна експлуатація БТР-3. Крім того, що цей бронетранспортер дуже добре продемонстрував себе під час бойових дій, він має величезний експортний потенціал. Проходить також дослідницьку експлуатацію і тактично-бойова колісна машина "Дозор-Б". Глава держави нагадав, що лише 2,5 роки тому Україна не мала на озброєнні жодного ефективного безпілотного літального апарату. Нині ситуація змінилася, зазначив він. Окрему увагу Петро Порошенко звернув на те, що державний концерн "Укроборонпром" в ініціативному порядку за рахунок власного ресурсу минулого року створив низку інноваційних зразків нових ракет, зокрема РС-80, безпілотний авіаційний комплекс "Горлиця", "Фантом". Також були розроблені бойові модулі для бронетехніки, які дуже добре себе показали в бою, додав Президент. Глава держави підкреслив, що підприємства оборонного комплексу будуть забезпечені державним замовленням на виробництво продукції військово-промислового комплексу. Президент наголосив на важливості забезпечення розвитку промислового потенціалу оборонного комплексу, а також розвитку та модернізації виробничих потужностей оборонних підприємств. Джерело: прес-служба Презедента України

"Укроборонпром" надав роботу сотням підприємств України – Володимир Гройсман

"Укроборонпром" надав роботу сотням підприємств України – Володимир Гройсман "Укроборонпром" надав роботу сотням підприємств України – Володимир Гройсман Локалізація виробництва військової продукції за програмою імпортозаміщення Державного концерну "Укроборонпром" надала роботу сотням підприємств України. Про це заявив Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман під час свого візиту на  ДП "Шепетівський ремонтний завод", що у складі Концерну. "Раніше ми були дуже імпортозалежними, в тому числі і від країни-агресора. Комплектуючи для військової техніки та інше оборонне обладнання раніше виготовлялось саме в тій країні. Зараз силами "Укроборонпрому" на 100%  відбулось заміщення. Це означає що десятки, сотні, тисячі підприємств України мають сьогодні роботу на ОПК, мають зарплату та виготовляють національний продукт", – заявив Володимир Гройсман. На прикладі Шепетівського ремонтного заводу Концерн продемонстрував успішність реалізації програми імпортозаміщення. Силами заводу, інших підприємств-учасників Концерну та приватних українських виробників було замінено сотні найменувань комплектуючих. Серед них прицільні коплекси, системи наведення, електронне устаткування та вогневі системи для самохідних артустановок, систем реактивного залпового вогню та гаубиць. "Відома своєю ефективністю РСЗО "Град", отримала українські приціли та блоки імпульсів. Далекобійна гаубиця Д-30 - клин затвору, підьомні та поворотні механізми. Особливу увагу було приділено встановленню на кожну машину сучасних цифрових захищених радіостанцій", – зазначив директор підприємства Олег Турінський . Загалом, за 2 роки Концерн підписав 19 Меморандумів про співпрацю у сфері імпортозаміщення  та виконання державного оборонного замовлення з обласними адміністраціями та залучив до співпраці 367 підприємств. "Укроборонпром" є драйвером економічного розвитку всієї країни – вже понад 200 тисяч працівників долучені до співпраці з Концерном. Навіщо купувати закордоном, якщо є українські підприємства які здатні виготовити необхідну оборонці продукцію.  Лише у разі відсутності можливості зробити щось в Україні ми шукаємо іноземні аналоги", - заявив Генеральний директор "Укроборонпрому" Роман Романов.  

В Україні немає грошей на "Дозори", "Оплоти" та іншу сучасну техніку – "Укроборонпром"

В Україні немає грошей на "Дозори", "Оплоти" та іншу сучасну техніку – "Укроборонпром" В Україні немає грошей на "Дозори", "Оплоти" та іншу сучасну техніку – "Укроборонпром"   Українські військові не отримують сучасні танки «Оплот», бронемашини «Дозор-Б» та іншу новітню техніку через недофінансування. Через відсутність державних коштів  «Укроборонпром» муситиме відправити у неоплачувану відпустку більшість колективу Львівського бронетанкового заводу, заявили у Держконцерні. «Станом на сьогодні можливості «Укрборонпрому» в кілька разів перевищують можливості державного бюджету України. Так, ми виконали державне оборонне замовлення на 100%, тобто віддали армії все, що вона замовляла. Але давайте говорити чесно: наше ДОЗ у кілька разів менше за обсяг коштів, передбачений програмою розвитку ОПК України. Говорячи простою мовою, держава здатна закривати лише мінімальні потреби, без інвестицій у виробництво, без інвестицій у технології. Для порівняння – оборонний бюджет Росії майже 50 млрд дол, він більший за весь консолідований бюджет України», - зауважили в Концерні. В «Укроборонпромі» додають, що роблять все можливе для мінімізації шкоди від браку бюджетних коштів. «Інвестиції, спільні підприємства, трансферт технологій, наукові розробки – це ті інструменти, які підтримують конкурентоздатність нашої оборонки. Завдяки внутрішнім ресурсам ми самі, без державної допомоги вийшли на розробку та виробництво таких новинок, як «Дозор», «Фантом», «Горлиця». Навіть проект з виробництва М-16 в Україні – це не просто гвинтівка. Це спосіб залучити технології, принести в країну гроші, створити робочі місця, масштабувати промислову базу та експертизу наших працівників», - наголосили в Держконцерні. Також важливим чинником розвитку оборонки є експорт, нарощування якого допоможе озброїти українську армію. «Кожен проданий на експорт танк – це кілька танків для нашої армії коштом платників податків інших країн.  Цю просту аксіому мають запам’ятати всі. Експорт дозволяє нам масштабувати виробництво, вкладати в нові верстати, навчати людей, піднімати їхню експертизу. Критикувати його можуть лише неуки та відверті вороги української незалежності», - додали в «Укроборонпромі». Нагадаємо, раніше  «Укроборонпром» презентував стратегію реформування оборонно-промислового комплексу Україні. Вона передбачає чіткі послідовні кроки: корпоратизацію, аудит, кластеризацію, захист технологій і запуск платформи розвитку інновацій. У рамках стратегії «Укроборонпром» створить 5 кластерів, із можливістю залученням приватних компаній. Підприємства будуть структуровані по видах озброєння та військової техніки: авіаційна техніка; бронетанкова техніка; суднобудування й морська техніка; радіолокація, радіозв’язок, РЕБ; високоточна зброя  й боєприпаси. За такою схемою вже створено перший аівбудівний кластер – Українська авіабудівна корпорація – на фундаменті легендарного «Антонова».

БТР-4М для морпіхів Індонезії: вода, вогонь та бездоріжжя

БТР-4М для морпіхів Індонезії: вода, вогонь та бездоріжжя БТР-4М для морпіхів Індонезії: вода, вогонь та бездоріжжя БТР-4М, який успішно воює на Донбасі з самого початку конфлікту та виготовляється силами ДП "Харківське КБ з машинобудування ім. Морозова", що входить до складу ДК "Укроборонпром", успішно пройшов випробування в умовах тропічного клімату у Індонезії. П’ять українських бойових машин були поставлені Корпусу морської піхоти Індонезії у рамках виконання контракту, підписаного на початку 2014 року між Міністерством оборони Індонезії та ДП "Спецтехноекспорт", що входить до складу Концерну. Виконання контракту відбулось вже після постачання головних партій БТР-4 на потреби українського війська, у рамках дозавантаження виробничих потужностей українського оборонного комплексу. Під час випробувань, у присутності українських фахівців, були протестовані амфібійні можливості бронетехніки на морі, проведені вогневі випробування у гірський місцевості та перевірені ходові характеристики українських бойових машин  на трасі та на важкопрохідній місцевості. Директор "Спецтехноекспорту" Павло Барбул зазначив, що випробування української техніки проводила комісія, до складу якої входили представники різних підрозділів Міністерства оборони Індонезії. "Реалізація цього контракту відбулася завдяки ефективній взаємодії підприємств українського оборонно-промислового комплексу та Посольства України в Індонезії", - зазначив Павло Барбул.   Безпосередньо хід випробувань детально висвітлив кореспондент індонезійського видання Angkasa Арио Нугрох, який детально описав всі етапи тестування української бронетехніки, які відбулись 19 січня 2017 року. Марш протяжністю 100 км розпочався ще в ночі, коли колона з БТР-4М власним ходом по автострадах виїхала зі столиці Індонезії Джакарти до узбережжя Яванського моря. А вже на світанку бронемашини протестували свої амфібійні властивості на морі. "Бойові машини стабільно та плавно ведуть себе у воді", - пише індонезійське видання. Відмітивши те, що БТР-4 мають колісну формулу 8x8, оснащується моторами Deutz і трансмісіями Allison, які відповідають стандартам НАТО. Ці двигуни відрізняються своєю надійністю, економічністю та потужністю. Після водних випробувань, колонна БТР-4М направилась на місце проведення стрільб. Попри те, що дорога до стрільбища була розмита потужними дощами, українські бойові машини успішно пройшли ходові випробування. Як відмічає видання Angkasa, індонезійські військові навіть спеціально приготували гусеничну техніку для буксирування, не очікуючи таких потужних ходових властивостей БТР-4М. Місцем вогневих випробувань було обрано каньйон, який дозволяє перевірити здатність головного озброєння української бойової машини. Кожен з п‘яти БТР-4М, які брали учать у стрільбах, успішно вразили умовні цілі на визначених відстанях, довівши точність української зброї. Індонезійські журналісти були відверто вражені можливостями бойового модулю «Парус», який встановлено на БТР-4М, та сучасного цифрового прицільного комплексу. Нагадаємо, що ДК "Укроборонпром" нарощує потужності виробництва БТР-4, в першу чергу для потреб армії України. У рамках цієї програми фахівці ДП "Житомирський бронетанковий завод", що входить до складу Концерну, у 2016 році освоїли виробництво корпусів для БТР-4. Бойові можливості БТР-4 були вже неодноразово доведені під час важких боїв на Донбасі, де українська бойова машина відзначилась живучістю, ефективністю та багатофункціональністю. "Укроборонпром" очікує, що у 2017 році підприємства Концерну отримають потужне замовлення для виробництва цих машин для української армії. Додамо, що "Укроборонпром" у листопаді 2016 року представив інтереси України на  міжнародній виставці Indo Defence-2016, що проходила у Індонезії. Під час зустрічей із представниками силових відомств було обговорено співпрацю по програмі Ан-70, продемонстровано можливості української бронетехніки та ракетного озброєння.

Україна нарощує свою військову промисловість – The Wall Street Journal

Україна нарощує свою військову промисловість – The Wall Street Journal Україна нарощує свою військову промисловість – The Wall Street Journal Україна нарощує можливості свого оборонно-промислового комплексу безпосередньо на смертельній лінії європейського фронту з Росією. Про це пише журналіст оборонного профілю Джуліан Барнс для видання The Wall Street Journal. Командувач армією США в Європі генерал Бен Ходжес та інші військові посадовці повідомили, що за результатами свого візиту до України були вражені стрімким розвитком оборонної промисловості. В першу чергу відмітивши досягнення у розробці безпілотних комплексів, таких як, безпілотний БТР "Фантом", дрони БпАК-МП-1 та інше озброєння, яке виготовляється на підприємствах ДК "Укроборонпром".  "Посадові особи США заявили, що вони були вражені українськими військово-технічними передовими розробками та здатністю швидко використовувати бойовий досвід для підвищення можливостей озброєння", - йдеться у матеріалі The Wall Street Journal. "У нас є фахівці та технології, наш оборонно-промисловий комплекс має величезний потенціал. Але ми потребуємо кооперації з західними партнерами та компаніями аби стати ще ефективнішими", - прокоментував Роман Романов діяльність "Укроборонпрому" для The Wall Street Journal. Найбільшу увагу у своїй статті Джуліан Барнс зосередив на виробничих потужностях українського оборонно-промислового комплексу що знаходять неподалік від бойових дій, зокрема на легендарному заводі ім. В.О.Малишева, що в Харкові. Експерт зазначає, що саме цей завод виготовляв Т-34, що допоміг союзникам перемогти у II світовій війні, а сьогодні на підприємстві модернізують танки для українського війська та виконують експортний контракт по "Оплотам" для Таїланду. Нагадаємо, що ДК "Укроборонпром" активно співпрацює к виробниками країн-членів НАТО та впроваджує міжнародні стандарти на своїх підприємствах. 70% підприємств-учасників Концерну  вже сертифіковані за ISO 9001 та впроваджується система управління та гарантування якості AQAP 2000.В рамках співпраці Україна-НАТО того року вперше відбулась презентація української військової продукції та нових проектів - "День оборонної промисловості України в НАТО" безпосередньо в штаб-квартирі Альянсу (м.Брюссель, Бельгія).

"Укроборонпром" та Велика Британія розширить співпрацю в рамках програми імпортозаміщення

"Укроборонпром" та Велика Британія розширить співпрацю в рамках програми імпортозаміщення "Укроборонпром" та Велика Британія розширить співпрацю в рамках програми імпортозаміщення Можливість оснащення української авіації передовою технікою від британських компаній та поглиблення військово-технічної співпраці обговорили керівники ДК "Укроборонпром" та Міністр оборони Великої Британії Майкл Феллон. Зустріч відбулась на ДП "Антонов", що у складі Концерну. "Я мав змогу на власні очі переконатися у міцних економічних та торговельних зв'язках між ДП "Антонов" та британськими компаніями. Це особливі відносини, які ми сподіваємось поглибити в той час, коли наша країна виходить на новий рівень. Ми рішуче підтримуємо наших українських друзів", - зазначив Міністр оборони Великої Британії, після ознайомлення з новітнім  літаком Ан-132, який створювався за участю британських компаній. "Наше підприємство співпрацює з британськими компаніями майже 30 років. Саме британські комерсанти з компанії "Ейр Фойл" стали вчителями "Антонов" з організації роботи на світовому ринку повітряних перевезень вантажів літаками "Руслан" та "Мрія". Починаючи з 1990 року, літаки "Антонов" виконували задачі Міністерства оборони Великої Британії з перевезення різноманітних вантажів під час військових конфліктів, гуманітарних місій та інших операцій та навчань. Ми також високо цінуємо участь партнерів з Великої Британії, які постачають комплектуючи для виробництва сучасних літаків від "Антонова", – зауважив Президент ДП "Антонов" Олександр Коцюба. Він додав, що січня 2017 року в передмісті Лондона працює представництво "Авіаліній Антонова" - "Dreamlifts Ltd". Нагадаємо, що ДП "Антонов", яке входить до складу Держконцерну "Укроборонпром" та є основним підприємством авіаційного кластеру, 20 грудня 2016 року продемонстрував новий легкий багатоцільовий літак Ан-132D. Джерело фото: Посольство Великої Британії в Україні

Про реформування ДК "Укроборонпром", експортну діяльність, імпортозаміщення та відповіді на "незручні" запитання – у ексклюзивному інтерв`ю "Українській правді"

Про реформування ДК "Укроборонпром", експортну діяльність, імпортозаміщення та відповіді на "незручні" запитання  – у ексклюзивному інтерв`ю "Українській правді" Про реформування ДК "Укроборонпром", експортну діяльність, імпортозаміщення та відповіді на "незручні" запитання – у ексклюзивному інтерв`ю "Українській правді" "Укроборонпром створювали для відмивання грошей", – кажуть сьогодні окремі керівники державного концерну. Проте додають: так було за часів Януковича – а нині геть інакше. Створював Укроборонпром ще Янукович у 2010-му. Концерн оперував сотнями мільйонів доларів на рік і був однією з найзакритіших структур. Після зміни влади в країні змінився й менеджмент в Укроборонпромі. Як і хто контролює оборонну вертикаль, "Українська правда" вже писала. Матеріал викликав гостру реакцію в самому Укроборонпромі. Прес-служба поширила заяву про порушення журналістських стандартів. Однак замість коментарів до матеріалу, як просила УП, – Концерн спочатку порадив записати інтерв'ю з гендиректором Романом Романовим, а згодом запропонував змінити формат на широке спілкування з усім керівництвом. Таким чином Укроборонпром хотів продемонструвати: часи змінилися, і Концерн – це вже не корупційна кормушка, якою була за часів Януковича. Незвичний формат спілкування не дозволив обговорити усі запитання, які накопичилися в "Української правди". Але скласти враження про сьогодення Укроборонпрому читач усе-таки може. ЯК ХЕРСОН СТАВ КУЗНЕЮ КАДРІВ УКРОБОРОНПРОМУ На розмову з УП гендиректор Роман Романов приводить майже усе керівництво. Перепрошує, що відсутні два з семи його заступників: Артур Херувімов та Світлана Хромець. Натомість усіх інших присутніх представляє окремо, про кожного розповідає історію знайомства та компетенції. Отже, у своєрідному круглому столі також взяли участь: Колишній заступник міністра оборони Олександр Стеценко, який "с военными разговаривает на одном языке". Колишній працівник СБУ Владислав Гадіон. Про нього Романов жартома каже: "Бывших, говорят, не бывает". "Гроза всех проверок" Ольга Абрамова, яка раніше працювала прокурором на Херсонщині. Екс-журналіст Олег Катков. На думку Романова, цей працівник має "проинформировать, что сделано, чтобы люди тоже гордились". Роксолана Шейко – колишній прес-секретар Львівської ОДА та колишнього заступника Віталія Кличка Ігоря Ніконова: "Мы первое собеседование с ней провели в кафе за кофе". Денис Гурак з фармацевтичної сфери. "Если в "Укроборонпроме" 80 тысяч человек, то он работал с отраслью в 300 тысяч человек". Володимир Коробов прийшов з держпідприємства "Артем", яке входить до структури Укроборонпрому і уособлює, на думку Романова, "пример социального лифта либо карьерного роста" Представляючи присутніх, Романов вже з першої особи зазначає: "До речі, не херсонець". І це показово. Бо Романову, який сам з Херсона, закидають те, що він розставляє в Концерні своїх земляків. – Ви жартуєте: "З Херсона, не з Херсона". Але чому саме з Херсона багато людей прийшло в структуру Концерну після того, як Ви його очолили? – Много людей – это сложилось у вас в голове. Вы себе нарисовали картинку.. – Ви вже назвали свого заступника Херувімова – він з Херсона, Пінькас був з Херсона, є кілька керівників заводів з Херсона... – Несколько руководителей из 80 тысяч человек. Показовою є історія з Сергієм Пінькасом, колишнім першим заступником гендиректора Укроборонпрому. У серпні 2014-го, у день його призначення Романов казав, що ключовим критерієм усіх призначень є фаховість. Однак з яких питань Пінькас є фахівцем, не уточнив. Раніше у ролі першого віце-мера Пінькас опікувався житлово-комунальним господарством міста Цюрупінська, що на Херсонщині. Усій Україні став відомим по вже крилатій фразі "Я від Кононенка", яку йому приписав Айварас Абромавічус. Нардеп БПП Сергій Лещенко заявляв, що Пінькаса хотіли призначити в міністерство у якості "смотрящего". "С Пинькасом была следующая история, – розповідає Романов. – С ним я был знаком за полгода до трудоустройства сюда. Причем это была одна или максимум две встречи. У нас не было больше никаких отношений. Результат вы знаете – мы не работаем сейчас вместе". Романов згадує, що коли очолив Укроборонпром, то шукав ефективного заступника. За порадою звернувся до Станіслава Путілова, якого вважає мудрою людиною та своїм настувником. І Путілов порекомендував Сергія Пінькаса. Станіслав Путілов – батько Андрія Путілова, екс-нардепа та екс-керівника Херсонської облдержадміністрації. У 2006-му з обома Путіловими Романов у складі "Нашої України" став депутатом Херсонської міськради. Далі політичні шляхи Романова та Путілових розійшлися. Молодший Путілов разом зі своєю командою почав втрапляти в скандальні історії. Зокрема, у матеріалі УП про цьогорічні політичні процеси на Херсонщині згадувалося про дві кримінальні справи, у яких фігурує прізвище Путілова. Але повернемося до "ефективного" Пінькаса. Довго пропрацювати в Укроборонпромі йому не довелося. Причиною став конкурс на призначення керівника херсонського заводу "Палада", який входить до структури Укроборонпрому. Пінькас очолював конкурсну комісію. Переможцем став його батько, а невдовзі сам Пінькас вже не працював в Укроборонпромі. Окремо "Українська правда" розпитує Романова про стосунки з Сергієм Пашинським, який очолював Наглядову раду Укроборонпрому. Останньому довгий час закидали контроль над Концерном. Романов каже, що відставка Пашинського стала для нього неочікуваною. І згадує, що перші комітети у них "починалися з заруби". "Мы абсолютно по-разному смотрели на подход, на происходящее. Я не говорю, у кого правильные, а у кого нет. Я ботаник-очкарик, допустим, у меня KPI, CRM. У него же все ровно и прямо, по-военному. Очень специфический человек и очень своеобразная личность". Окремо і вкотре Романов підкреслює, що Пашинський не просив ані щодо призначення свого сина, ані щодо призначення будь якогось "свого" керівника підприємства. "Є ТАКИЙ ПАПІРЕЦЬ: РОМАНОВ – ЗОЛОТИЙ МЕНЕДЖЕР" Розмову про свою появу в Укроборонпромі Романов починає здалеку. Згадує про досвід в автомобільному бізнесі, як відвідував заводи КІА, Hyundai, Volkswagen. Про останню кампанію згадує історію 2013-го року. Тоді центральний німецький офіс вручив Романову "такую бумажку, где написано, что Романов Роман Анатольевич – золотой менеджер". Саме по питаннях автобізнесу Романов зійшовся з Олегом Гладковським, нині першим заступником Секретаря РНБО. Останній – бізнес-партнер Петра Порошенка, власник корпорації "Богдан". В інтерв'ю Українській правдіГладковський давав гарну характеристику Романову, який свого часу був дилером "Богдана" на Херсонщині. Весною 2014-го Романов очолював херсонський виборчий штаб Петра Порошенка. І показав пристойний результат. – Так получилось, что я смог организовать выборный процесс, местные выборы, с максимальным результатом, – розповідає Романов. – Дальше еще какие-то выборы – целый ряд выборов. В итоге, первое место на юго-востоке Украины. А это тот же самый менеджмент – система, где у тебя все работает слаженно. – Тобто, Вас призначили в Укроборонпром завдяки успішній кампанії? – Нет. Вы поймите, это вопрос менеджмента. Я как раз хотел вас отвести от избирательной кампании. Это синтез всех этих факторов – эффективное управление. – А хто озвучив пропозицію? – Предложение как-то родилось... Наверное, одним из составляющих вопросов был в Администрации президента, когда мне говорили: "Роман Анатольевич, вы эффективно работаете как менеджер-управленец, вы эффективно работаете как управляющий избирательным процессом. Мы формируем группу людей, которые могут эффективно продолжить работу". Собственно, в этом мои функции. – З ким Ви спілкувалися в АП? – И с Гладковским, если вы ждете этих ответов. Позже это предложение озвучил и президент. – Коли Ви працювали з Гладковським з продажу автомобілей, Вам потрібно було показувати результат Гладковському. Коли Ви працювали у виборчій кампанії, Вам потрібно було демонструвати результат Порошенку. В Укроборонпромі Ви кому показуєте результат? – Я привык показывать результат той группе людей, с кем я работаю, и результат для себя. Когда я занимаюсь бизнесом, я делаю результат для себя и тех людей, с которыми работаю. Я всегда называю тех, кто работает со мной, – партнерами, компаньонами. Потому что мы все делаем общее дело, и делаем его для общего результата. Так же, как и в бизнесе, где я работал, результатом пользуются все. Однак регіональна політика, на якій так добре знається Романов, значно відрізняється від національної, тим більше у сфері ОПК.  "Ты часто не понимаешь, откуда удар, – пояснює Романов. – Например, появляется какая-то статья о том, что наши самолеты плохие, а у нас нет претензий от страны эксплуатантов, но возникает конфликт. А оказывается, что он возникает на фоне перспективы заключения контракта с кем-то другим. У нас есть запрос. Эта информация каким-то образом дошла до другой стороны, которая может выполнить эти услуги, и каким-то образом появляется информация, что на каком-то рынке именно эта наша продукция не очень хорошо отработала". ІМПОРТОЗАМІЩЕННЯ. "МИ НЕ ЗАЛЕЖИМ ВІД РОСІЇ У БІЛЬШОСТІ ВИДІВ ТЕХНІКИ" Одна з найгостріших проблем, з якою у 2014-му зіштовхнувся Укроборонпром – залежність від російських комплектуючих як спадщина ще Радянського Союзу. Коли з початком війни Україна розконсервувала склади зі зброєю, не вся техніка була на ходу. Після зупинення оборонно-військової співпраці з Росією постало питання: де брати запчастини? Один з обраних шляхів – імпортозаміщення. Укроборонпром розробив каталог з необхідною номенклатурою. З ним об'їхали усі області країни. Запрошували керівників підприємств – показували, які в держави є потреби. Романов демонструє один графік. На ньому проілюстровано по кожній області: скільки підприємств потенційно можуть працювати по імпортозаміщенню, і скільки вже працює. На перший погляд, жодна область не має 100%. "Харьковская область, всего в ней 110 предприятий, те, которые потенциально могут нас интересовать, – пояснює графік Романов. – Мы собираем предприятия всех форм собственности: государственные, коммунальные и так далее. Из этих 110 предприятий нас потенциально интересуют 66. Мы уже в Харьковской области работаем с 53. Получается, что потенциал Харьковской области мы используем на 48%, Киевской – на 62%. Если в Закарпатской нас интересуют всего 16 предприятий, но среди них с нами работает только одно – то, значит, у них очень низкий процент. Честно говоря, когда я показал это в Кабмине, то это рейтинг ваших губернаторов". Романов переконує, що в імпортозаміщенні в результаті відбувся прорив. Підтверджує це на прикладі двох БТРів, у виробництві яких за два роки повністю вдалося позбутися залежності від російських деталей. Однак це – лише два БТРи, а з іншими видами зброї не завжди може скластися така ж приваблива картинка. Один з приватних виробників поділився на умовах анонімності думками щодо імпортозаміщення та пояснив, чому за 2 роки бізнес не заповнив потреби ОПК. Щоб запустити виробництво аналогічних деталей, бізнесмен має прораховувати: скільки він вкладе в обладнання і скільки зможе продати готової продукції, щоб вийти хоча б в незначний плюс. Так-от, власне розмірів замовлення – представники держави далеко не завжди можуть назвати. І якщо бізнесу потрібен прогноз на кілька років, то через бюджетні особливості говорити про держзамовлення можна лише на рік. Назвати чітку цифру, яку частину російських деталей почали виробляти в Україні, представники Укроборонпрому не змогли. Визнали, що 100% показника ще не досягли. Натомість переконують, що частину потреб можна закрити на ринках країн колишнього "соцтабору": Польщі, Чехії, Словаччини. Раніше в інтерв'ю УП перший заступник Секретаря РНБО Олег Гладковський підтвердив, що в окремих випадках Україні доводиться використовувати треті країни, щоб отримати необхідні комплектуючі. Дізнатися подробиці УП спробувала й у розмові з представниками Укроборонпрому. На цю тему керівництво Концерну говорить неохоче. Пояснюють, що не знають, звідки інші країни беруть продукцію. Натомість підтверджують, що в таких випадках існують комісійні, бо "люди роблять бізнес десь у третіх країнах". Денис Гурак: Щодо скандалу с тими ж, нібито "російськими" двигунами. Ці двигуни куплені в іншій країні. – Це Ви про історію з двигунами, про яку зробили розслідування журналісти проекту "Слідство.Інфо"? Денис Гурак: Так. Договір абсолютно законний, ніхто на ньому зайвої кримінальної копійки не заробив. СБУ перевірила та підтвердила його законність та правомірність. Якщо машина, яка розроблена спеціально під російський двигун – що робити? Треба робити так, щоб машина їхала та воювала. Законність цієї угоди дійсно офіційно визнала СБУ. За контрактом фірма "Укрінмаш", яка входить до Концерну, купила у британської компанії 20 двигунів до БТРів розробки 70-х років. Звідки у Великій Британії взявся цей раритет, спецслужба не пояснила. "НАМ ЛЕГШЕ КОНКУРУВАТИ З РОСІЄЮ НА ЗОВНІШНИХ РИНКАХ" Ще один успіх, про який керівники Укроборонпрому розповідають Українській правді, стосується експортних поставок озброєння. Кажуть, що до 2014-го Україна продавала надлишки зі складів, тепер – готову продукцію. Щоправда, 85% експорту – це послуги та ремонт техніки ще радянських часів. І в цьому питанні стало легше конкурувати з Росією. Денис Гурак: Раніше, до 2014 року, з Росії часто були політичні команди переставати брати участь в тендерах. Проросійська влада припиняла участь. Це було дуже поширене вище. Плюс навіть там, де не було таких команд, де були звичайні взаємини, там була конкуренція. Зараз усі втомилися від Росії, у тому числі, через їх поведінку на зовнішніх ринках як монополіста, і звичайно, усі бачать агресію і санкції. Завдяки цьому нам вдається збільшити частку експорту за рахунок нововиготовленої продукції. УП цікавиться "Оплотами" для Таїланду, контракт на які було укладено ще у 2011-му. Харківський завод імені Малишева мав поставити 49 танків до 2014 року. Сума контракту – 200 мільйонів доларів. Проте в обумовлені терміни замовнику відвантажили лише 5 "Оплотів". Це сталося через саботаж, переконують керівники Укроборонпрому. Роман Романов: Мы участвуем в экономической войне. Я всегда говорю, что она наносит не меньше ущерба. Завод Малышева – это было просто остановленное предприятие. Когда мы пришли, это был действительно проваленный контракт. Сегодня мы вас приглашаем на предприятие: завод ожил. Вы увидите на разных точках, на разных ступенях производственного процесса, увидите подписи на корпусах – 21, 22 башня, там 30-й корпус. – На якому этапі контракт зараз? Денис Гурак: Він виконується, танки виробляються та передаються Таїланду. Гурак, який відповідає в Концерні за зовнішньоекономічну діяльність, розповідає подробиці про експорт. Майже половина йде в країни Далекого Сходу та далекосхідної Азії. Другий ринок – Ближній Схід та Африка, на який припадає до 40% експорту, на увесь інший світ – 15%. Найбільшу частину експортної продукції складає авіація – до 40%, бронетехніка – до 30%. Основний бізнес – обслуговування. Денис Гурак: Є країна Х, у якій потрібно відремонтувати 10 вертольотів. Вони видають запит на пропозицію. Росія каже: "Та ні, ми не будемо вам ремонтувати, давайте краще ми вам 10 нових поставимо". А ми можемо зробити те ж саме з тими ж вертольотами, що й Росія з Мі-17, наприклад. Їм країна говорить: "Ми не хочемо купувати нові, ми хочемо відремонтувати". Після року переговорів Росія каже: "Гаразд, давайте відремонтуємо". Але їх ціна виходить в два рази вища, ніж наша, тому що вони звикли вважати себе монополістом. За рахунок цього ми отримуємо нові контракти. ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ОПК НА 171 МІЛЬЯРДІВ З СУМНІВНИМИ ЦИФРАМИ УП вже писала, що редакція має у своєму розпорядженні програму розвитку ОПК, яку підготував Укроборонпром. Окремі цифри в цій програмі викликають запитання: чи не свідомо автори завищили вартість робіт та чи всі вироби потрібні українській оборонці. Ряд питань щодо цього УП вже ставила першому заступнику Секретаря РНБО Олегу Гладковському. Керівництво Концерну розмову на цю тему починають з історії питання. Олександр Стеценко: Первый этап истории – Кучма. В 2000 году был проведен анализ, что надо, чтобы возобновить всю технику, которая была. На тот момент было нужно 148 миллиардов. Это три национальных валовых продукта на 2001 год. Это невозможно было выполнить. Уменьшили до 45, в результате государство могло дать программе только 12. Следующий этап – Ющенко. Начался с того, что мы страна мирная, с Запада на нас никто не нападает, Россия своя и так далее. Было остановлено вообще все финансирование и развитие ОПК. Когда пришел Янукович, а это уже третий этап, тогда уже целенаправленно не развивались ни оборонка государства, ни техника, ни вооружение. Шло уничтожение вообще Вооруженных сил и оборонно-промышленного комплекса. Чергову програму розвитку ОПК почали готувати вже в умовах воєнних дій. Але навіть війна не стала стимулом для представників влади розробити документ якнайшвидше. У січні-2016 РНБО доручило уряду розробити та затвердити до кінця лютого "Державну програму реформування та розвитку ОПК на період до 2020 року". Однак, по суті, рік втратили: програму досі не затверджено. І хоча самі керівники Укроборонпрому визнають, що розробка програми – не функція Концерну – вони таки взялися написати документ. Мовляв, інші цим взагалі не займалися. Роман Романов: Функции у одного сильно говорящего, извините меня, сотрудника министерства экономразвития. Меня ребята все время сдерживают в этом вопросе, но полтора года на должности – а программы этой нет. Почему-то мы должны были собрать тут 68 человек в рабочую группу, и мы ее сделали – хорошую, кривую или косую.( Романов не уточнює, кого саме має на увазі- УП) Володимир Коробов: Собрали всех конструкторов, Академию наук, Космическое агентство, Минобороны, Минэкономики, кто там был не приглашен – я даже не знаю. Каждый дал туда свое видение тех проблем, которые сегодня накоплены. Эта программа на 171 миллиард включает в себя обучение, потому что все начинается с кадров: работа с кадрами, институтами, обучение профильным специальностям, обучение конструкторов, обучение всех профориентаций. Далее подготовка научной базы, потому что все поотставало по научной базе. Подготовка конструкторских работ и конструкторских бюро, которые являются фундаментом для создания какого-то комплекса вооружений либо какого-то достаточно сложного технического решения. И уже только потом окончательно подготовка производства. Вот этот комплекс из 171 миллиарда, который был принят. Из бюджета на пять лет всего 62. Романов: В этом документе появились "хотелки" всех. Наука, образование – это были хотелки. Это не то, что все эти люди хотели украсть. Все прекрасно понимали, что передали в Минэкономики – господа, это ваш профиль, вы понимаете, как должна работать экономика. На сколько денег можно рассчитывать? Примите решение и распишите. Проте Мінекономіки рішення ухвалювати не поспішає. Існування конфлікту між Укроборонпромом та Мінекономіки керівники Концерну відкидають. Натомість демонструють статистику переписки з кабміном за 2 роки. На схемі показник: 83% звернень не знайшли підтримки уряду. Романов підсумовує: контакту немає. Не дуже посприяв контакту і той факт, що ще влітку цього року заступником Міністра економічного розвитку був призначений Юрій Бровченко зі структури Укроборонпрому. Роман Романов: Во-первых, мы не назначаем. Мы считаем, что это было какое-то мудрое решение, когда было предложено взять человека из системы, с опытом работы в Министерстве экономики... Я не говорю, Бровченко хороший он или плохой – я сам не идеальный. Но у нас с человеком хотя бы картинка одинаковая. У нас есть телефоны друг друга. Ми созвонимся, и в разговоре не будет "товарищ замминистра", а рабочий диалог: "Добрый день, у нас такая проблема, помнишь, мы месяц назад разговаривали в столовой, вот, пожалуйста". Вот какой-то контакт. Нам не нужен лоббист. Нам нужен человек, который понимает проблемы. Володимир Коробов: На сегодняшний день программа, подкорректированная уже от имени Минэкономики, откорректированная от имени МО, согласно их первоочередных заданий, согласно требований бюджета – находится на согласовании в кабмине. То есть, уже есть согласованная программа. Змінилася й сума, яка фігурує у програмі. За словами Коробова, вона зменшилася у 2-3 рази. Але чи закладуть у держбюджет фінансування цієї програми на визначеному рівні – 0,5% ВВП або 12-13 мільярдів гривень, керівники Укроборонпрому не знають. З іншого боку, виникають питання щодо реальності внесених до цієї програми сум та необхідності усього того озброєння, яке підприємства ОПК можуть виробити в результаті виконання програми. Конкретної відповіді Романов не дає, проте розлого коментує процес, як саме погоджувалися цифри, які підприємства надали Концерну для внесення до програми: "В эту работу подключились одни, вторые, третьи, пятые – и родился этот документ. Этот документ попадает в Минэкономики. Он сделает выжимку и говорит "нет". Вот такая сумма в этом документе звучит. Но реальные возможности бюджета в два или в три раза меньше. Замечания подаются в Министерство обороны. МО говорит: "Ага, если в два раза, то вот это все-таки оставьте, мы будем настаивать, а вот это – до свидания". Керівник Укроборонпрому впевнений, що за таких умов "несправедливі рішення" просто не просочяться: "Самое главное, что это решение принимает не один человек. Это несправедливое решение в любом случае будет отслежено либо сегодня, либо завтра. Если оно несправедливое, то необратимость наказания за него все равно последует. Жизнь это уже доказала. Я исповедую такие принципы". Реальність кількох пунктів програми УП все ж намагається дізнатися – зокрема, по заводу "Ленінська кузня", який належить Петру Порошенку. Відповідно до внесених до програми даних, на підготовку виробництва 18 плавзасобів, серед яких катер "Гюрза", закладено майже 300 мільйонів гривень. У разі фінансування це дасть можливість виготовити протягом 5 років 101 одиницю продукції, зокрема 18 катерів "Гюрза". Але зважаючи на плани по забудові території заводу "Ленкузня" житловими будинками, ці прогнози виглядають сумнівними. – Наскільки ця цифра – 18 катерів "Гюрза" реальна? Денис Гурак: А ви в "Ленкузні" запитували? Я, чесно кажучи, взагалі не знаю, що відбувається на "Ленкузні", крім того, що ми їм імпортуємо деякі складові, які вони ставлять на катери. Це все, що я знаю про "Ленкузню", бо це підприємство не входить до складу "Укроборонпрому". Роман Романов: Я так понимаю, что тут бізнес-процес. Я бы воспринял этот бизнес-процесс. Если у меня есть под заказ 18, значит, я делаю застройку, переношу этот завод куда-то в Николаев, Херсон. "НА СКЛАДАХ МІНОБОРОНИ ЗАЛИШАЄТЬСЯ БІЛЬШЕ 2 ТИСЯЧ ТАНКІВ" Однак якщо в заводів Концерну є можливість виробляти танки "Оплот" та інші види озброєння – то чому цієї техніки не вистачає на передовій? Це питання журналістам постійно задають військові в АТО. Романов жаліється, що йому й самому цікаво поїхати в зону АТО, але його не пускають. Щодо техніки, то це питання грошей: замовляти нову – дорого, той же "Оплот" коштує кілька мільйонів доларів. Натомість гендиректор Укроборонпрому бачить потенціал на складах Міноборони. За звітами, там зберігається більше 2 тисяч танків. Романов: На сегодняшний день модернизовано 900 танков. То есть, еще тысяча корпусов где-то стоит. Мы предлагаем Министерству обороны несколько уровней модернизации, из этого танка сделать совершенно другой. Мы предлагаем убрать старый двигатель и поставить новый, убрать вообще всю оптику и поставить всю ультрасовременную – инфракрасную, термическую. Не нужно делать полностью заново танк. Нужно просто задать ему нужные характеристики. Мы загружены на 25%. Дайте нам заказ. Денис Гурак: Кожен повинен робити свою частину роботи на загальний результат. Це ж питання чисто економічне. Чи є у держави гроші розвивати свою індустрію, чи ні. Усім би хотілося, щоб були. А їх немає.   Матеріал статті Олексія Братущака : Війна і бізнес. Укроборонпром та його золотий менеджер. Частина 2  

ДП "Красилівський агрегатний завод" збільшив дохід в 1,3 рази

ДП "Красилівський агрегатний завод" збільшив дохід в 1,3 рази ДП "Красилівський агрегатний завод" збільшив дохід в 1,3 рази Державне підприємство "Красилівський агрегатний завод", що входить до складу ДК "Укроборонпром", відзвітувало про отримання понад чверті мільярда гривень чистого доходу за результатами роботи в 2016. Це в 1,3 рази більше, ніж у попередній рік. "Протягом 2016 року підприємство працювало стабільно та досягло запланованих техніко-економічних показників діяльності. Постачання продукції оборонного значення здійснено в повному обсязі", - повідомив очільник заводу Максим Адамович. Також, серед основних показників діяльності він виокремив понад 30 млн гривень сплачених державі та середній рівень заробітної плати, що нині становить 6 500 грн. В 2016 Красильвський агрегатний завод модернізував виробничі потужності –  закуплено 4 нові верстати. Окрім цього, завершено освоєння лінії з виробництва автомату «Малюк», а сам виріб успішно пройшов весь комплекс державних випробувань. Нагадаємо, що державне оборонне замовлення 2016 року виконано Концерном у повному обсязі.