Після перемоги у війні проти росіян на Україну чекає ще один, більш розтягнутий у часі, та при цьому не менш важливий фронт: відновлення та зебезпечення сталого прискорювального розвитку.  Наші економічні втрати зараз колосальні. За дослідженням Київської Школи Економіки (KSE), загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури складає $110.4 млрд, мінімальні потреби у відновленні зруйнованих активів зросли до $188 млрд.  Все це треба відновити: будинки, школи, лікарні, мости, дороги, вокзали, аеропорти, театри, бібліотеки. Це значні кошти, і ми всі: держава, бізнес, що продовжує працювати та люди, які сплачують податки маємо їх десь заробити.  Сподіватися лише на репарації та міжнародну допомогу — значить відкинути передумови для майбутнього прискореного зростання ВВП, яке тягне за собою підвищення зарплат та серйозну соціальну складову.  Маємо створити умови для розвитку виробництва, у першу чергу, продукції з високою доданою вартістю. Після перемоги у війні проти росіян на Україну чекає ще один, більш розтягнутий у часі, та при цьому не менш важливий фронт: відновлення та зебезпечення сталого прискорювального розвитку.  Наші економічні втрати зараз колосальні. За дослідженням Київської Школи Економіки (KSE), загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури складає $110.4 млрд, мінімальні потреби у відновленні зруйнованих активів зросли до $188 млрд.  Все це треба відновити: будинки, школи, лікарні, мости, дороги, вокзали, аеропорти, театри, бібліотеки. Це значні кошти, і ми всі: держава, бізнес, що продовжує працювати та люди, які сплачують податки маємо їх десь заробити.  Сподіватися лише на репарації та міжнародну допомогу — значить відкинути передумови для майбутнього прискореного зростання ВВП, яке тягне за собою підвищення зарплат та серйозну соціальну складову.  Маємо створити умови для розвитку виробництва, у першу чергу, продукції з високою доданою вартістю. Для цього потрібна високотехнологічна економіка, яка зможе об’єднати навколо себе та запустити низку суміжних секторів. В умовах війни головним пріоритетом є оборонно-промисловий комплекс.  З міркувань безпеки не можу зараз описати, де і як працюють наші підприємства наближаючи перемогу України, але очевидним є те, що після війни завдань для української оборонки буде ще більше. Чому саме ОПК? Відповідь багатоскладова. Перше — і головне — нам треба ставати сильнішими та більш технологічними.  Напад росії на Україну — це масштабний виклик для безпеки нашої країни, безпеки Європи та світу. Тому ЄС приміром збільшує оборонні бюджети.  Німеччина вже спрямувала в сектор понад 100 млрд євро додаткових витрат і підвищить витрати на безпеку до 2% ВВП з 2024 року. Литва збільшить витрати на оборону до понад 2,5% ВВП.  Сьогодні питання оборони є головним пріоритетом і всі кошти передусім спрямовуються на потреби Збройних Сил України та інших військових формувань. І ці гроші мають працювати. Тобто, стати інвестиціями.  Для того, щоб гроші перетворилися на інвестиції, потрібно розуміти, як саме вони використовуються. Для цього варто поглянути на економічні ланцюжки. Створення сучасного озброєння — це military tech. Під час нинішньої війни ми побачили, яку цінність мають саме технології, що допомагають вести розвідку та завдавати високоточних ударів, не втрачаючи при цьому людських життів.  Щоб створювати military tech сектор, необхідно створити і залучити до нього чимало фахівців. Ті ж дрони, які показали себе з кращого боку і вже увійшли до новітнього українського фольклору у вигляді пісень та мемів — це складна річ.  Для їх виробництва потрібно об’єднати чимало технологій — від виробництва спеціальних металів та пластиків до «начинки» — це і елементи штучного інтелекту, і системи радіоелектронної розвідки та боротьби, і, бажано, ще й супутникове угрупування, яке зможе постачати інформацію в режимі реального часу.  Тобто, щоб створити повноцінну армію дронів, нам необхідно прискорено розбудовувати високотехнологічні сектори, включаючи космічну галузь. І це лише один приклад. Є й простіший. Щоб виготовити або принаймні відремонтувати одну одиницю бронетехніки, треба задіяти до п’ятдесяти різних постачальників: від металообробки до фарби та електроніки.  З цього виходить, що понад третину грошей від вартості винятково військової продукції отримують суміжні галузі економіки. Є і складніший приклад, який знайшов своє підтвердження на цій війні. Йдеться про розробки, створені українськими інженерами, що цікаві і нам тут, під час ведення бойових дій, і забезпеченню нової системи безпеки майбутнього.  Про інженерну школу, що зробила можливим виробництво високоточної зброї, яка щодня нищить техніку супротивника на фронті. Цю школу необхідно розвивати, тобто — вкладатися в розвиток науки. Military tech тягне за собою й інший цікавий мультиплікаційний ефект. У всьому світі так роблять розвинені економіки: вони створюють продукт для воєнного застосування, а потім масштабують його у цивільний світ.  Так, наприклад, виник інтернет. І відкриття, які зробили інженери та IT-спеціалісти України на війні можуть стати в найближчому майбутньому дорогоцінними патентами, які зароблять Україні ім’я, славу та необхідні кошти. Зараз розбудова ОПК — одне з ключових завдань, яке ставить Президент України Володимир Зеленський, і над яким наша команда працює у рамках роботи Національної ради з відновлення України.  Поки бої тривають, Державний концерн «Укроборонпром» спільно з органами державної влади, Генеральним штабом ЗСУ, народними депутатами та Національною академією наук України розробляє та вже впроваджує відповідні програми. Які ми бачимо драйвери вже зараз для оборонки. По-перше, українська армія переходить на стандарти НАТО. Це своєрідний технологічний стрибок. Військові отримують унікальний досвід — і надають зворотній зв’язок з приводу недоліків, які можуть бути навіть у західному озброєнні.  Працівники підприємств освоюють ремонт і відновлення іноземних зразків. Паралельно «Укроборонпром» готує кадри, які працюватимуть на ліцензійних заводах з виробництва окремого озброєння. По-друге, ми маємо чимало трофеїв. Росіяни витратили на вдосконалення радянських зразків 30 років. Зараз ці всі ноу-хау в наших руках і українські конструктори та науковці можуть відновити найбільш цінні зразки методом реверсного інжинірингу. По-третє, ми створюємо новий оборонно-промисловий комплекс вже зараз. Це невідворотній процес, тому що військо відбиваючи ворожий повномасштабний наступ ворога точно знає, що саме йому потрібно.  Наші Збройні Сили формують потреби, спілкуються з інженерами та конструкторам — і конструктори працюють над втіленням нових ідей в життя. У нас зараз дуже багато досвіду. Незважаючи на понад 100 ворожих ударів по підприємствах «Укроборонпрому».  Україна активно забезпечує трансфер технологій, який вже став базою для створення високотехнологічної безпекової галузі, де наука, інженерія, IT, металургія, матеріалознавство та інші сектори в прямому контакті з реальним використанням створюють гнучкий та стійкий синтез нової мілітарної економіки. Ці знання в майбутньому підуть в інші галузі: щось забере фудтек, щось — агротек, щось — медицина. Так, на жаль, війна триває і ми все ще маємо велику потребу у сучасній високоточній зброї та боєприпасах.  Але ми разом з нашими міжнародними партнерами щоденно працюємо, робимо правильні висновки і формуємо базу для відновлення вже сьогодні, завтра загарбника зустріне нова потужна Українська Держава. Регіональний лідер та захисник вільного світу. Джерело: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/08/30/690957/ 

Державний концерн «Укроборонпром» спільно з Генштабом Збройних сил України розробили програму розвитку безпілотних систем для Сил безпеки та оборони нашої держави. Це зроблено на виконання доручення Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Фахівці, які залучені до цього проєкту, систематизували знання щодо бойового застосування безпілотників, їхнього місця на полі бою, опрацювали питання щодо видів техніки, їх тактико-технічних характеристик, а також необхідних боєприпасів тощо. Під час роботи було враховано закордонні напрацювання, а також бойовий досвід українських пілотів. Також програма передбачає плідне партнерство з приватними розробниками БПЛА задля швидкого та безпечного виробництва безпілотників на їхніх потужностях. Автори програми презентували її Головкому ЗСУ та розраховують на якнайшвидшу її реалізацію, а це своєю чергою дасть змогу прискорити перемогу України у війні з росією. «Ця робота покликана допомогти в тому числі приватним виробникам, багато з яких зараз працюють на благо Сил безпеки та оборони. Для цього ми збирали представників, говорили про потреби, про можливу допомогу, про масштабування та про оперативність і безпеку виробництва», – додає менеджер проєктів Укроборонпрому Олег Болдирєв. Нагадаємо, що Концерн є партнером одразу двох хакатонів, присвячених зокрема розвитку безпілотних систем: Drone Hackathon і хакатон IDI Camp. Детальніше про ці заходи можна дізнатися за посиланням: https://ukroboronprom.com.ua/news/v-ukrayini-vidbudutsya-odrazu-dva-oboronni-xakatoni-za-pidtrimki-ukroboronpromu Крім цього, експерти Концерну залучені до оцінювання розробок у сфері безпеки та оборони (в тому числі БПЛА), поданих у рамках грантової програми, яку реалізують Концерн і Український фонд стартапів (USF) спільно з Урядом нашої держави: https://ukroboronprom.com.ua/news/ukroboronprom-vivcaje-oboronni-startapi-ukrayinciv-bpla-kompleksi-kontrbatareinoyi-borotbi-novi-transportni-zasobi 

Експерти державного концерну «Укроборонпром» оцінили перші 13 розробок у сфері безпеки та оборони, подані в рамках грантової програми. Ці ініціативи мають на меті сприяти підвищенню обороноздатності країни та її швидкій післявоєнній відбудові. Програму реалізують Концерн і Український фонд стартапів (USF) спільно з Урядом нашої держави. Запропоновані проєкти стосуються розвитку безпілотних літальних апаратів, CRM-систем та оптимізації даних, нових транспортних засобів, комплексів контрбатарейної боротьби тощо. Потенційно ці пропозиції здатні підсилити Збройні сили України та стати потужним імпульсом для подальшого розвитку інноваційних технологій у військовій сфері. Разом з представниками Укроборонпрому розробки оцінює пул незалежних експертів із різних галузей економіки. Проєкти, які відповідають ключовим критеріям відбору (затребуваність, здійсненність і життєздатність), спрямовуються на розгляд Наглядової ради Українського фонду стартапів. Вона ухвалює рішення про фінансування та укладення договору про надання гранту. Програма грантової підтримки започаткована у червні поточного року. Відтоді на розгляд надійшло близько 100 проєктів, які стосуються технологій військового та подвійного використання, відбудови інфраструктури тощо. Сума гранту на реалізацію найкращих ініціатив – до $35 000. Усі, хто має досвід роботи в оборонці й суміжних галузях, та шукає можливості для втілення своїх ідей, мають змогу долучитися до цієї програми. Заявки від учасників приймаються на постійній основі за посиланням: https://cutt.ly/KJksODk Саме ваші ініціативи можуть стати міцним підґрунтям для перемоги України! Довідка: Український фонд стартапів (USF) – державний фонд, започаткований за ініціативи Кабінету Міністрів України з метою розвитку технологічних стартапів на ранніх стадіях.

Державний концерн «Укроборонпром» став партнером двох хакатонів, присвячених IT-інноваціям у військовій сфері. Перший – Drone Hackathon – зосередиться на тематиці безпілотних літальних апаратів. Другий – хакатон IDI Camp – охопить потреби військових у новому софті, технічних та технологічних рішеннях. Обидва мають на меті допомогти Україні отримати перевагу над ворогом. Хто організовує? Drone Hackathon організовує Міністерство цифрової трансформації України разом з Українським фондом стартапів, Генеральним штабом ЗСУ, Укроборонпромом та Innovation Defence Initiative (IDI) у рамках проєкту Армія дронів. Хакатон IDI Camp ініціювали співзасновники Innovation Defence Initiative Євген Горошко, Дмитро Ковальчук та Анатолій Маслов за підтримки Укроборонпрому, Мінцифри та благодійного проєкту Паляниця. Коли? Drone Hackathon відбудеться офлайн у Києві з 26 до 29 серпня (до цього зареєстровані учасники працюватимуть над вирішенням завдання дистанційно). Хакатон IDI Camp відбудеться офлайн та онлайн 23-25 вересня. Хто може взяти участь у хакатонах? Програмісти, які працюють на Python, Java, R, C++, Tensorflow або ж займаються Embedded-розробкою, оператори безпілотників, радіоінженери та інженери-конструктори. Чи є призовий фонд? На розробників найкращих рішень чекає грошова винагорода та пропозиції від інвесторів. Як зареєструватись? Реєстрація на Drone Hackathon (можна подаватися і командою, і самостійно) триватиме до 23 серпня за посиланням: https://curly.click/r/e587 Реєстрація на хакатон IDI Camp за посиланням: https://idi.camp/. Також будуть залучені ментори, журі та потенційні інвестори для стартапів. Результатом хакатонів мають стати інвестиційно привабливі продукти та готові якісні рішення для прискорення нашої перемоги у війні. Довідково. Хакатон – захід, під час якого фахівці з розробки ІТ-рішень командно працюють над розв'язанням певної проблеми за обмежений час.

Державний концерн «Укроборонпром» створив Міжнародний інженерний центр (скорочено – МІЦь), який займатиметься ремонтом ОВТ закордонного виробництва. Це дасть змогу вчасно та якісно обслуговувати іноземне озброєння, що працює на перемогу України у війні з рф. Фахівці МІЦь проходитимуть навчання та сертифікацію задля роботи із закордонною військовою технікою. Кожна одиниця озброєння, яку Україна отримала від міжнародних партнерів, має воювати, а у випадку виведення її з ладу – бути негайно відремонтована. Повертати бойову готовність ОВТ іноземного виробництва у максимально стислі строки й покликаний створений Міжнародний інженерний центр.

Операція з порятунку 2,5 тисяч захисників Маріуполя була єдиним можливим варіантом, щоб зберегти життя нашим Героям. Альтернативи на кшталт екстракшн не було, стояв вибір: операція з порятунку чи загибель на «Азовсталі» насамперед тяжкопоранених. Адже запаси необхідних медикаментів закінчувалися. Саме тяжкопоранених нам вдалося врятувати першими під час обміну в червні: 144 особи, з яких 95 – захисників Маріуполя, вже повернули. Більшість із них мали тяжкі поранення. Станом на зараз вони отримали необхідну медичну допомогу та реабілітацію. Усі державні інституції працюють над тим, щоб повернути Героїв Маріуполя та усіх українців, які перебувають у полоні ворога. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими продовжує працювати 24/7 для визволення українських Захисників та Захисниць із полону, розшуку осіб, які зникли безвісти за особливих обставин. Водночас ми підтримуємо зв’язок із родинами полонених військовослужбовців та виконуємо зобов’язання щодо їхнього соціального захисту. Тим часом російська федерація не дотримується зобов’язань, нехтує домовленостями, не визнає міжнародних норм і правил ведення війни. З огляду на це питання обміну полоненими є складним і чутливим. Зі свого боку Україна постійно посилює публічну комунікацію з нашими партнерами, звертається до міжнародних організацій та світових лідерів, привертає увагу світу до дій, які чинить ворог із українськими військовими, які перебувають у полоні. Ми закликаємо увесь цивілізований світ не допустити анонсованого катами судилища у Маріуполі над українськими Захисниками та Захисницями. Вимагаємо негайно направити представників Організації Об'єднаних Націй, Міжнародного комітету Червоного Хреста до місць, в яких утримують українських військовополонених, передусім – Оленівки.

Сьогодні, 10 серпня, Державний концерн «Укроборонпром» та Данська асоціація оборонної й безпекової промисловості (DI Defense and Security Industries Association) уклали угоду про співпрацю. До складу Асоціації увійшли 18 передових данських компаній. Угода має допомогти зміцнити обороноздатність України в умовах відсічі повномасштабного російського вторгнення, а у більш віддаленій перспективі посилити оборонно-промисловий комплекс України.   Зокрема йдеться про можливу співпрацю у напрямках безпілотних і морських систем, кіберзахисту, потенційну виробничу кооперацію тощо.   «Світ змінюється, і на цих змінах відбиток російського вторгнення в Україну. Ситуація вимагає нашої згуртованості, а також покладає відповідальність на західні демократії, організації та компанії підтримувати український народ», — відзначив директор Данської асоціації оборонної й безпекової промисловості Йоахім Фінкельман.

Про відновлення виробничих потужностей України, які постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення рф, а також про підготовку заводів оборонно-промислового комплексу до зими йшлося, зокрема, на зустрічі генерального директора Укроборонпому Юрій Гусєв та Надзвичайного і Повноважного Посла Королівства Нідерландів в Україні пана Йеннеса де Мола. Також учасники порушили питання щодо можливої участі Нідерландів у відновленні підприємств півдня України, зокрема, Херсонщини.

Товари, необхідні для виробництва та відновлення військової техніки, відбудови виробничих потужностей, українські промисловці продають підприємствам Укроборонпрому за собівартістю або узагалі передають безоплатно. У такий спосіб бізнес, який не перейшов на військові рейки, робить свій вклад в обороноздатність України та посилення незламного кола супротиву армії рф. Крім того, українські виробники таким чином отримують можливість бодай частково завантажити свої виробничі потужності, зберегти фахівців, а в окремих випадках підтримати економіку держави за рахунок створення додаткових робочих місць.  З міркувань безпеки ми навмисно не розкриваємо назви компаній – неодмінно зробимо це після війни. Однак вже зараз таке державно-приватне партнерство сприяє якнайшвидшому забезпеченню Збройних сил України якісною та своєчасною військовою технікою й озброєнням. Усе задля перемоги над ворогом! Виробників, які мають можливість та бажання запропонувати товари по собівартості чи надати їх у вигляді благодійної допомоги, просимо направляти свої пропозиції на електронну адресу Укроборонпрому: control@ukroboronprom.com. 

Сьогодні, 20 липня, одразу два європейські міністри закордонних справ відвідали аеродром ДП «Антонов» у Гостомелі. Федеральний міністр європейських, інтеграційних та закордонних справ Австрії Александр Шалленберг та міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський оглянули місця віроломних злочинів російської федерації проти українського народу. Бачачи зруйновані Ан-225 «Мрія», Ан-124 «Руслан», Ан-22 «Антей», міністри були вражені, як таке можливо у ХХІ сторіччі. Поважні гості згадали неоціненний внесок українських літаків у доставку життєво необхідних вантажів під час всесвітньої пандемії Covid-19. Тоді вони рятували світ від невідомої хвороби, сьогодні ж увесь цивілізований світ об’єднався навколо допомоги Україні від російського нашестя.

Сьогодні, 12 липня, Генеральний директор Державного концерну «Укроборонпром» Юрій Гусєв провів робочу зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом Франції в Україні Етьєном де Понсеном. Йшлося про можливості поглибленого співробітництва у військовій сфері в умовах протистояння України російському воєнному вторгненню. Франція надає підтримку нашій країні в усіх сферах: від постачання зброї та боєприпасів і технологій до фінансової, гуманітарної допомоги та санкцій. Нагадаємо, днями Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з Головою Сенату Французької Республіки Жераром Ларше та делегацією верхньої палати французького парламенту. Пан Ларше запевнив, що Франція підтримуватиме Україну на шляху до членства в ЄС.  

За підсумками червня підприємства Укроборонпрому перевиконали місячний план виробництва й відновлення озброєння та військової техніки для ЗСУ на 15%. Попри складнощі, які спіткають державні оборонні підприємства кожного дня, плани на липень – не збавляти обертів. Концерн продовжує укладати контракти з міжнародними партнерами щодо переміщення наявних ліній виробництва важкого озброєння, а також розгортання нових на безпечній території. Вже досягнуто домовленості про будівництво нового оборонного заводу. З міркувань безпеки ми не можемо повідомити, де та якого. Однак роботи розпочаті, інтереси України враховані. Укроборонпром у тісній співпраці з Генштабом ЗСУ та Міноборони напрацював ракетну, бронетанкову та радарну державні програми. Ними, зокрема, передбачено, чим Україна оборонятиметься, відвойовуватиме та захищатиме свої землі у середньо- та довгостроковій перспективі. Деякі із перелічених програм Уряд України вже затвердив. Концерн продовжує укладати контракти на імпорт необхідної для Збройних сил України оборонної продукції. Як ми повідомляли раніше, на сьогодні ми веземо в Україну важкого озброєння на понад 10 млрд грн.