Новини
З ініціативи Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та за участі команди Укроборонпрому у четвер відбулася онлайн-зустріч з послами України. Мета – активізація взаємодії з міжнародними партнерами задля зміцнення обороноздатності України. «На самому початку російського вторгнення Президент Володимир Зеленський поставив українській дипломатії завдання максимально активізувати співпрацю із міжнародними партнерами у військовій сфері. На першому етапі, насамперед, йшлося про постачання сучасної зброї та боєприпасів для задоволення негайних потреб української армії. У цій сфері спільними з Міністерством оборони зусиллями були досягнуті вагомі результати», – заявив Міністр закордонних справ Кулеба. Сьогодні перед українською оборонкою постав новий виклик – прискорений перехід на високотехнологічні рейки, подвоєння, а подекуди, й потроєння можливостей виготовляти, обслуговувати та ремонтувати озброєння та військову техніку (ОВТ), розробка інноваційних рішень у співпраці з країнами-партнерами. Дмитро Кулеба озвучив три пріоритети української дипломатії, визначені Президентом України Володимиром Зеленським: збільшення постачання систем ППО, залпового вогню, артсистем, бронетехніки та боєприпасів; забезпечення фінансування партнерами видатків на придбання озброєнь та техніки у третіх країнах; розвиток міжнародного партнерства у сфері виробництва озброєння і боєприпасів та обслуговування й ремонту техніки за участі провідних українських оборонних підприємств. Генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв своєю чергою окреслив учасникам зустрічі ключові потреби наших оборонних підприємств і низку конкретних проєктів, які потребують сприяння. У підсумку Міністерство та Концерн домовилися про подальшу координацію дій задля появи нових та прискореного розвитку наявних міжнародних оборонних проєктів, які сприятимуть розвитку оборонно-промислового комплексу України із залученням іноземних партнерів.
247 доба повномасштабної російсько-української війни Укроборонпром продовжує цілодобово працювати над відновленням військової техніки після бойових пошкоджень, над її приведенням до бойової готовності та модернізацією, а також над виробництвом нового озброєння. Включно з боєприпасами. За ці вісім місяців Укроборонпром передав Збройним силам України в рази більше озброєння, ніж за цілий календарний 2021-й. За деякими видами важкої військової техніки ми передали нашому війську у 7 і 12 разів більше, ніж за весь минулий рік. Після війни ми зобов’язуємося оприлюднити детальну інформацію про кількість і види ОВТ, які Укроборонпром виробив і відремонтував для наших захисників і захисниць. Воєнний час – час викликів, на які потрібно давати гідні відповіді. Так, одне з наших підприємств освоїло виробництво понад 22 видів невластивої для себе продукції військового призначення. Це ще один крок до спільної перемоги над російським агресором. Підприємства Концерну не лише утримують цілодобовий режим роботи, але й шукають, купують та везуть в Україну необхідне нашій армії озброєння. Лише за останні тижні ми завезли в Україну близько 100 тисяч артилерійських пострілів. Один із радіолокаційних комплексів, розроблених в Україні, безупинно працює на фронті усі 8 місяців. І це попри норму безперебійної роботи у 24 години. Укроборонпром спільно з профільним Комітетом Верховної Ради України працює над тим, щоб і в українських державних, і в українських приватних виробників зброї та техніки були рівні можливості. Наразі не йдеться про конкуренцію, наразі йдеться про максимальне об'єднання зусиль задля перемоги над ворогом. Ми вже обговорили з представниками приватного бізнесу комплексний законопроєкт, який має на меті максимальну лозалізацію виробництва ОВТ на території України та створення замкнутих циклів виробництва ОВТ. Проєкт закону готовий до винесення у парламент.  
Державний концерн «Укроборонпром» відсторонив від виконання службових обов’язків директора приладобудівного заводу через повідомлену йому слідчими підозру у корупції та махінаціях з товарами військового призначення.  Сьогодні, 25 жовтня, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру черговому фігуранту кримінального провадження, пов'язаного з ТОВ «Оптимумспецдеталь». Ним виявився очільник одного з підприємств-учасників Концерну.  Так, згідно з повідомленнями НАБУ та САП, впродовж вересня 2016 – січня 2017 років керівник заводу отримав від представників Оптимумспецдеталі понад 2 млн 440 тис. грн неправомірної вигоди за приховування низки махінацій. ДК «Укроборонпром» співпрацює з правоохоронними органами та надає всебічне сприяння щодо розслідування як цієї справи, так і розкриття усіх кримінальних злочинів, провадження щодо котрих натепер відкрито.
Проєкт Закону України про оборонно-промисловий комплекс як пріоритетну галузь промисловості пройшов усі етапи обговорень та відповідних редагувань. Його дія поширюватиметься як на підприємства Укроборонпрому, так і на приватних виробників ОВТ, чиї інтереси та зауваження були враховані під час роботи над законопроєктом.   До розробки проєкту Закону, підготовленого Укроборонпромом та профільним парламентським комітетом, були залучені приватні виробники озброєння та військової техніки, представники Посольства США, Незалежної антикорупційної комісії (НАКО), а також українські аналітичні центри й науково-дослідні установи. Нині законопроєкт готовий до винесення на розгляд ВРУ. Український ОПК в умовах відсічі збройної агресії рф працює, в першу чергу, на гарантоване забезпечення потреб ЗСУ озброєнням та військовою технікою, що в перспективі потребує створення замкненого циклу власного виробництва сучасного ОВТ. Це і є кінцевою метою усієї концепції законопроєкту.   Закон має створити стимули для іноземних компаній, які мають сучасні технології та нове бачення розвитку окремих галузей, засновувати оборонні підприємства тут, в Україні.   Законопроєктом також передбачені  * забезпечення пріоритетності оборонних закупівель у національних виробників ОВТ (за наявності відповідної пропозиції); * надання останнім податкових та митних преференцій, спрямованих на заохочення модернізації та переоснащення виробництва; * підвищення престижності роботи на підприємствах ОПК через систему соціальних пільг та гарантій; * заохочення розвитку освіти у галузях, пов’язаних з оборонною промисловістю тощо.   Реалізація запропонованих змін дозволить не просто сприяти розвитку ОПК та максимальній локалізації виробництва на території України, але й стане істотним стимулом для розвитку суміжних галузей та створення нових робочих місць, рухаючи всю економіку України вперед.
Це інтерв’ю було вперше опубліковане зранку 10 жовтня 2022 року. Зараз ми публікуємо його знову, оскільки це актуальний текст, що пояснює, як Україна збирається використовувати власні безпілотники у відповідь на агресію росії.  Наприкінці літа державний концерн «Укроборонпром» спільно з Генштабом ЗСУ розробили програму розвитку безпілотних систем для Сил безпеки та оборони нашої держави. Вона відповідає на запитання: якими БПЛА воюватиме українська армія, у якій кількості потрібно тих чи інших видів безпілотників (ударних, коригувальних, розвідувальних тощо), чи потрібен уніфікований боєприпас тощо. Детальніше про програму в ексклюзивному інтерв’ю dev.ua розповів радник генерального директора «Укроборонпрому» з високотехнологічних систем, провідний експерт у сфері високих оборонних технологій та їхнього бойового застосування, доктор технічних наук, професор, генерал-майор Юрій Даник. Навіщо армії БПЛА  Безпілотний літальний апарат — це платформа, яка несе на собі корисне навантаження у вигляді засобів розвідки, ретранслятора, боєприпасу тощо. Однак в основі однаково — платформа-носій, яка керується комплексом електронних, програмних та електромеханічних засобів (ідеться про засоби навігації, автопілот тощо). Вона повинна вийти в задане місце (район, зону) і виконати ту чи іншу задачу. При цьому потрібно забезпечити відповідне керування (в автоматичному або дистанційному режимах) як самою платформою-носієм, так і корисним навантаженням. Безпілотні системи сьогодні за ступенем свого розвитку і значенням для збройної боротьби в деякому сенсі подібні до літаків і танків у війнах ХХ століття. Вони будуть інтенсивно розвиватися і використовуватися, постійно удосконалюючись і займаючи все більш визначне місце у збройній боротьбі. Про перші безпілотники Ще за Наполеонівських війн для дистанційного ураження противника запускали повітряні кулі з певними зарядами. А ще раніше течією спускали кораблі-брандери без людей на борту, щоб нанести удар по об’єктам, які опиняться на їх шляху. У часи Першої світової війни були спроби розробки і застосування повітряних дронів вже літакового типу. У бік противника скеровували літак з годинниковим механізмом всередині, який фіксував рух і через певний час скидав боєприпас. Наскільки точно — ніхто не знає. Таким чином, на початку ХХ століття певні напрацювання у сфері безпілотних літальних систем вже були. Напередодні Другої світової війни для створення автономно керованих дронів все ще не вистачало систем навігації та наведення на ціль, наявні засоби зв’язку не дозволяли дистанційно керувати безпілотними апаратами на великій дальності. Автопілоту, як такого, теж ще не існувало.  Про напівпровідникові електронні прилади також на той час ще не йшлося — застосовувалась лампова електроніка. Таким чином, безпілотники хоч й не набули масового розповсюдження, та все ж існували і навіть використовувались для вирішення деяких задач у збройній боротьбі. І Німеччина, і СРСР з різним ступенем успіху конструювали різноманітні дистанційно керовані засоби. Наприклад, у той час колишній Радянський Союз створив важкий бомбардувальник, на борту якого перебували оператори, що дистанційно вели літаки поруч. Були навіть й деякі автоматично керовані засоби.  Натомість слід зазначити, що при ознайомленні з експозицією у Німецькому музеї Мюнхена (прим. — найбільший музей техніки у світі), можна побачити безпілотники, які ззовні майже такі самі, як зараз. Їх випускала Німеччина у роки Другої світової війни. Але широкого застосування вони також не набули. Існували і наземні безпілотні засоби, наприклад, безпілотний танк «Голіаф», який спочатку керувався по дротах, а потім — і по радіоканалу. Нацисти застосували його під час подавлення Варшавського повстання, щоб пробити діру в обороні. Фактично, це була дистанційно керована танкетка з потужним зарядом. Ті ж ФАУ-1 (крилаті ракети) і ФАУ-2 (балістичні ракети) — це теж приклади безпілотної зброї. Адже ракети, як і космічні супутники, — це теж безпілотники. Про сучасну історію дронів Під час в’єтнамської війни, намагаючись знищити добре захищений міст, американці втратили чимало літаків. Це наштовхнуло їх на думку переробити дрон-повітряну мішень в ударний дрон, щоб зрештою нанести успішніший удар. У 1982 році ізраїльська армія ефективно застосувала безпілотники як засоби розвідки та постановки радіозавад в Лівані: передусім задля подавлення протиповітряної оборони. Після цього в Ізраїлі почався бурхливий розвиток у цій сфері. На той час там відкрилася найбільша у світі кількість фірм, що займалися дронами. Фактично, саме тоді була створена більшість відомих нам моделей сучасних дронів. Те, що ми бачимо зараз, — практично часткові або навіть цілковиті репліки різноманітних ізраїльських розробок.  Війна, яка розпочалася в Україні у 2014 році, відкрила наступний період розвитку дронів та їх бойового застосування. Вже на її початку стало зрозуміло, що пілотовану авіацію в сучасній високотехнологічній війні застосувати подекуди дуже важко, а деінде — практично неможливо без надвеликих втрат. При цьому засобів розвідки, які б надавали необхідну інформацію, здебільшого і дуже часто не вистачає. Іноді уражати противника треба в надзвичайно недоступних для звичайних засобів ураження місцях.  Безумовно, для ефективного ураження противника треба заздалегідь знати, де він розташовується, зосереджується і що робить. Тому, зважаючи на суттєвий дефіцит штатних безпілотних засобів, на допомогу війську приходять волонтери. Як наслідок, в штатному розписі немає ані цих засобів, ані вказівок, хто і як їх застосовує. Простіше кажучи, протиборчі сторони широко та у великій кількості використовують звичайні побутові дрони.  Про власний досвід Тематикою високих оборонних технологій та їх бойового застосування у сучасній війні я займаюся з початку 90-х років. Вже тоді було очевидно, що застосування безпілотних літальних апаратів у комплексі з системами технічних видів розвідки та автоматизованого управління силами й засобами в бойових діях невідворотне. При цьому ефективне застосування БПЛА визначається не тільки їхніми кількістю та можливостями. Для цього потрібно мати висококваліфікованих фахівців-професіоналів, які застосовуватимуть безпілотники у бою, та напрацювати форми, способи й тактику їх бойового застосування.  Будучи ректором Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова, ми з колективом узялись за практичну реалізацію питань розвитку безпілотних систем та їх застосування в інтересах національної безпеки і оборони держави. Ми самостійно, з підручних засобів, збирали дрони і засоби управління ними; робили моделі, на яких можна було відпрацьовувати тактику бойового застосування тощо. З 2011 року ми застосовували різноманітні моделі безпілотників, систем управління силами і засобами, засобів технічних видів розвідки та РЕБ практично на всіх основних навчаннях військ (сил) в Україні.  Коли в 2014 році розпочалися бойові дії, з провідних фахівців Інституту була сформована група високотехнологічної підтримки АТО, яка застосовувала в бойових діях різноманітні високотехнологічні засоби, в тому числі дрони.  Практика показала та підтвердила необхідність системних підходів, штатних засобів, стандартизації й уніфікації, а також системи акселерації високотехнологічних інноваційних оборонних розробок.  Про важливість уніфікації БПЛА Візьміть гвинтівку М-16: штатна, відпрацьована, серійна, має свій унітарний боєприпас. Так само повинно бути і з безпілотниками. Інакше буде хаос: ми станемо заручниками різноманіття моделей і їх особливостей, складністю їх спільного бойового застосування й обслуговування, підготовки фахівців тощо. Уявіть собі, що людина почала пілотувати на одній моделі, де свої особливості та нюанси. Потім отримала другу модель, де вже свої особливості й нюанси, потім — третю. В результаті оператор примножує не лише свої напрацювання, які на різних моделях не завжди працюють, але й помилки, які мають тенденцію до примноження. Приміром, одна модель квадрокоптера має систему захисту, яка зупинить його перед перешкодою, інша — ні.  Та не це головне. Головне — простота й оснащення необхідною кількістю засобів, сервісне обслуговування та узгодженість бойового застосування. Все це дуже і дуже залежить від того, чи є уніфікація та стандартизація техніки, та наскільки вони вдалі.  Про важливість уніфікації та стандартизації техніки для війська свідчить історія. Так, першу стандартизовану армію світу створили ще давні римляни. Якщо ми подивимося на будь-яку успішну армію світу, то побачимо, що уніфікація озброєння й військової техніки, наприклад, засобів вогневого ураження та найбільш ефективних боєприпасів до них тощо є обов’язковою.  Розмноження різних моделей та зразків техніки призводить до великої сукупності проблем. Наприклад, з логістикою. Скільки, куди і чого потрібно доставити? Якщо у нас буде одночасно 100 моделей, хтось завжди привезе щось не те.  Історії відомий так званий «французький синдром». Напередодні Другої світової Франція профінансувала розробку великої кількості різноманітних моделей літаків, які випустили невеличкими партіями. В результаті їхнє застосування виявилося складним та неефективним. Попри те, що окремі моделі самі по собі були надзвичайно ефективними засобами, їхня надмірна різноманітність не дала змоги все це успішно застосовувати.  Тому маємо втілити принцип НАТО щодо уніфікації та стандартизації техніки: коли підрозділ, приміром, Німеччини передає свою зброю аналогічному підрозділу Польщі, — й останній застосовує отримане озброєння так само ефективно, як і той, якому воно до цього належало. Причому, застосування і тактика дій в них теж стандартна. Подібного треба досягти і з безпілотниками.  Про деякі цікаві задачі, які можуть виконувати безпілотники Припустимо, нам треба знищити засоби доставки вантажів противника, щоб йому не було на чому підвозити боєприпаси, їжу, воду. Фронт без їхнього постачання протримається в ідеалі декілька діб, 5-7 — максимум. Вода, їжа, набої, боєприпаси, ракети, навіть прості батарейки, паливо, щоб генератор запустити, — без цього воювати неможливо. Якщо нічого не буде надходити у підрозділи, якщо припиниться постачання, люди просто самі почнуть повзти назад. Виходить, жодної вантажівки від лінії зіткнення на глибину до 80, а краще 180 кілометрів, не має бути. Це можуть забезпечити ударні дрони, адже ракети РСЗВ і високоточні снаряди набагато дорожчі й не мають такої дальності дії.  Для цього застосування ударних дронів потрібно належним чином організувати, командири й особовий склад повинні мати відповідне розвідувально-інформаційне забезпечення, а також зручну та надійну систему управління. Ми повинні бачити ворога, точно наводити на нього ударні безпілотні засоби, а також мати підтвердження їх успішного застосування. Інший приклад. Для підвищення ефективності застосування дрони дальньої дії мусять перебувати у повітрі певний час. Більше того, вони повинні не тільки вийти в район виконання бойового завдання, а й очікувати на команду в повітрі. Іншими словами, патрулювати. Для підвищення бойової ефективності ударних безпілотників одним із рішень може бути застосування певної кількості ударних дронів.  Загалом, це ставить багато задач як перед розробниками, так і перед особовим складом, який використовуватиме такі засоби. При цьому бажано, щоб це було якнайпростіше: натиснув кнопку — злетів; натиснув іншу — захопив ціль; натиснув третю — знищив ціль. Технічно все це вже є реальним. Врешті-решт, можливо, навіть дійде до того, що крилаті ракети стануть менш ефективними, ніж дрони дальньої дії. Про дрони на озброєнні у ЗСУ На озброєнні Збройних сил України перебуває низка безпілотників, серед яких — «Лелека-100», «Фурія-АС», ПД-2 тощо.  На сьогодні у військах застосовуються понад 100 різноманітних моделей безпілотних авіаційних комплексів різного походження. Щось передали країни-партнери, щось волонтери закупили.  Те саме й щодо кількості різноманітних безпілотних ударних засобів. Наприклад, Switchblade-300: класний, але не потужний. На полі бою ефект від його застосування незначний, бо не може знищити техніку противника, особливо важку техніку. Для цього потрібен достатньо потужний штатний уніфікований боєприпас, а також носії з високоточним наведенням на ціль.  Щоб працювати на оперативній глибині, потрібні уніфіковані моделі БПЛА, які можуть перебувати в повітрі не менше 24 годин, та виконувати завдання на дальності 80–180 кілометрів з різним, але при цьому також уніфікованим корисним навантаженням. Придивімося, що застосовує проти нас ворог. «Орлан» — непоганий БПЛА, бо достатньо бюджетний, простий у виробництві й застосуванні, і — поки що — достатньо стійкий до ураження. Нам потрібні свої подібні моделі, але, бажано, набагато кращі, ніж у противника.  При цьому слід розуміти, що час перебування у повітрі подібних дронів визначає ефективність їхнього бойового застосування. У тому числі й те, скільки часу вони будуть виконувати бойове завдання по відношенню до часу виходу на місце його виконання та повернення назад. Тобто скільки разів в процесі бойового застосування дрон буде вимушеній перетинати лінію зіткнення з усіма можливими деструктивними впливами на нього.  Коли кажуть «нам і три години достатньо», то лукавлять, бо недостатньо. Дрон тільки прилетів у місце виконання бойового завдання і вже має летіти назад, тобто замість того, щоб виконувати бойове завдання, його просто ганятимуть туди-сюди, намагаючись при цьому не потрапити під вогонь ППО й дію засобів РЕБ. Є декілька моделей, які підходять під ці задачі, але в цьому класі потрібна модель масового, дешевого та ефективного дрона.  Про швидкість розробки і впровадження високотехнологічних інновацій Я дуже часто наводжу такий приклад: під час Другої світової війни деякі моделі бойової техніки, в силу обставин, розробляли надзвичайно швидко. Було навіть таке, що принципове проєктування відбувалося протягом кількох діб.  Так, відома історія про створення однієї із самохідних артилерійських установок, коли в умовах жорсткого браку часу взяли існуючу рухому базу від танку, поставили на неї потрібну гармату, броню зімітували з фанери, заміряли, подивилися кути — і почали робити креслення, щоб виготовити її вже із заліза. Через тиждень прототип цієї установки пішов на полігон для попередніх випробувань.  Сьогодні нам конче потрібен подібний до цього механізм акселератора оборонних інновацій. Механізм, який дозволить дуже швидко, але без порушень в основних процесах, створювати й виводити нову високотехнологічну зброю на випробування, приймати на озброєння і постачати у війська. При цьому, безумовно, треба завжди пам’ятати, що жарти зі зброєю — недоречні та неприпустимі. Усе потрібно робити правильно, відповідно до стандартів. Але коли є реальні можливості прискорення без шкоди для результату, вони повинні бути реалізованими. Тоді дуже багато чого можна буде зробити швидко і якісно.  Не слід розпорошувати зусилля та створювати все більше й більше малих осередків винахідництва або невеличких тренінгових центрів. Це не дає глобального позитивного результату. Має з’явитися єдиний хаб для системного й комплексного розвитку, а також застосування високотехнологічних оборонних систем, зокрема безпілотних. Там буде зібрано все: найкращі викладачі та потужна освітня база, найсучасніші технології, талановиті інженери та науковці, лабораторії та випробувальні майданчики. Саме на такий базі доцільно зосередити наукові дослідження за пріоритетними напрямками: експлуатація та бойове застосування роботизованих комплексів і систем боротьби з ними, ІТ-технології, інформаційна та кібербезпека, технічні види розвідки, радіоелектронна боротьба тощо. Про перетворення війни артилерії на війну дронів Зараз росія веде проти України війну артилерії та ракет. Запоріжжя, Миколаїв, Харків та багато інших міст, військові та цивільні об’єкти на передовій та в тилу потерпають від потужних обстрілів ворога.  Високотехнологічні системи, зокрема безпілотні, є у центрі уваги секторів національної безпеки та оборони всіх провідних країн світу, їх оборонної промисловості. І в державному концерні «Укроборонпром» цей напрям — один із пріоритетних. Ми прагнемо, щоб сили безпеки та оборони нашої країни отримали все необхідне своєчасно і в потрібній кількості, та працюємо над цим цілодобово, постійно й безперервно.  Повномасштабне вторгнення росії в Україну остаточно розставило всі крапки над «ї» щодо БПЛА, та супроводжується застосуванням різних типів безпілотних літальних апаратів з обох боків. І на першому етапі Сили безпеки та оборони нашої країни мали у цьому неабиякий успіх. Проте невдовзі війна почала перетворюватися на класичне лінійне протистояння армій. Ворог став ще активніше використовувати реактивну та ствольну артилерію, оскільки має великі запаси снарядів і озброєння. Слід визнати, що у цьому випадку ми поки не здатні відповісти кількістю на кількість. Тут є низка чинників: участь України після розпаду СРСР у міжнародних програмах зі скорочення артилерії певних калібрів та утилізації боєприпасів, багаторічне недофінансування армії, відомі пожежі на складах тощо.  Тому наша відповідь має бути асиметричною. Наприклад, високоточне ураження ворожих об’єктів за допомогою дронів. Це удари по засобах електронної розвідки, радіолокаційним станціям, складам боєприпасів, пального, зброї та спорядження, а також по ланцюгах постачання.  Завдяки БПЛА українське військо здатне зробити ворога сліпим, глухим, голодним і беззбройним, унеможливити здатність підвозити та накопичувати необхідні для ведення бойових дій засоби. Знищити логістику — одне з найголовніших завдань, бо без неї армія втрачає боєздатність. Як доводить історія війн, це — шлях до перемоги. Про комплексний підхід Успішне використання БПЛА означає ефективні комплексні рішення з планування, розподілу цілей та завдань, уміння визначитися з типом апаратів, їхнім озброєнням і порядком використання, здатність отримувати всю необхідну інформацію й водночас унеможливлювати це для ворога тощо. Саме такий підхід було закладено у програму розвитку безпілотних систем, над якими Укроборонпром працював разом з Генеральним штабом ЗСУ. Команда концерну підійшла до цього питання максимально зосереджено та професійно. Це дало змогу оперативно розробити інноваційну стратегію асиметричних дій, визначитися з тим, які сили та засоби необхідні, запропонувати замінити те, чого не вистачає, виробами оборонної промисловості України та країн-партнерів і в першу чергу підприємств концерну.  Зрештою, ми визначили універсальні платформи-носії для ефективного виконання всіх типів завдань, притаманних безпілотникам: розвідки, корегування, ураження, ретрансляції тощо. Це дасть змогу швидко налагодити серійне виробництво на підприємствах різних форм власності, зробити обслуговування менш вартісним і організувати навчання пілотів за єдиною програмою. Впевнений, що завдяки уніфікації БПЛА-платформ, боєприпасів для них і початку серійного виробництва ми неодмінно досягнемо мети: наблизимо перемогу та одночасно створимо міцний фундамент для подальшого розвитку високотехнологічної зброї. Резюмуючи, сьогодні в державному концерні «Укроборонпром» є низка надзвичайно цікавих розробок, поява яких буде неприємною несподіванкою для противника.  Джерело: https://dev.ua/news/drony-interviu 
Дальність — 1000 км, вага бойової частини — 75 кг. Завершуємо розробку. Сьогодні Київ вчергове зазнав атаки ударних безпілотників «Герань-2», відомих як «Шахед-136». Більшість ворожих БПЛА були успішно знищені. На жаль, не всі. ЗСУ перемагають на полі бою, а тому атаки повітряними «мопедами» – ніщо інше, як агонія російської федерації. Залякування, терор цивільних мирних людей – їхні ниці методи. Росіяни не зламають ні наші плани, ні наш дух. Укроборонпром працює у посиленому режимі з часу повномасштабного вторгнення. Ми практично нічого вам не розповідаємо (так треба, повірте), але це «нічого» успішно працює на полі бою, а ще деяке «нічого» раз за разом проходить успішні випробування. Ви скажете, цього недостатньо. Згодні, тому віддаємо перевагу працювати 24/7, аніж заполоняти медіапростір голосними заявами.
НАЗК підтримує роботу Концерну з підвищення прозорості діяльності та усунення корупційних ризиків, а також зазначає важливість та ефективність кроків Укроборонпрому з розвитку функції антикорупційного комплаєнсу. Про це йшлося 4 жовтня під час зустрічі представників керівництва Агентства з Миколою Роєнком і Лілією Ситник – очільником офісу комплаєнсу та уповноваженою з антикорупційної діяльності Укроборонпрому відповідно. Крім цього на заході розглянули поточну діяльність Концерну та його підприємств-учасників із запобігання корупції за реформи державного сектору ОПК, обговорили можливості вдосконалення чинного антикорупційного законодавства, впровадження сучасної моделі корпоративного управління згідно з рекомендаціями міжнародної Організації економічного співробітництва та розвитку тощо. Нагадаємо, у листопаді 2021 року між Концерном і Національним агентством з питань запобігання корупції було укладено меморандум про співпрацю, який визначив ключові напрямки партнерства.
200 учасників, 50 команд і  10 найкращих проєктів – такі підсумки першого оборонного хакатону IDI Camp, який відбувся у Києві 23-25 вересня за підтримки Державного концерну «Укроборонпром». Упродовж трьох днів фахівці з ІТ, інженери та конструктори спільно з військовими працювали над  інноваційними рішеннями, які допоможуть здобути Збройним силам України технологічну перевагу над ворогом. Йдеться про системи відволікання та психологічного впливу, електромагнітну зброю, обстеження та пошук мін і вибухонебезпечних предметів, БПЛА, протидію ворожим засобам РЕБ, мобільні радіолокаційні станції тощо. Експертну та менторську підтримку під час форуму для розробників (хакатону) командам надавали представники Укроборонпрому, Генерального штабу ЗСУ, Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗСУ, а також військові, які спеціально приїхали з передової. Київська школа економіки навчила учасників презентувати стартапи потенційним інвесторам. Усі запропоновані командам завдання – актуальні для нашої країни та ЗСУ вже зараз. Наприклад, 270 тисяч квадратних кілометрів, звільнені від ворога, потребують ефективного та швидкого розмінування. Аби не розміновувати їх десятками років потрібні сучасні технологічні рішення. Крім цього, є нагальні питання з автоматизації низки процесів, подальшої роботизації озброєння, а також зі створення новітніх програмних продуктів. Усе це здатне як підсилити окремі ланки, так і комплексно підвищити боєздатність Збройних сил України. Фінальну оцінку проєктам виставляло компетентне журі за чотирма критеріями: актуальність, інноваційність, живучість рішення та якість презентації стартапу. «Цей захід особливий, тому що відбувається під час війни. Тому ми сьогодні маємо розробляти те, що вже завтра може бути прийнято на озброєння ЗСУ і допомагати українським військовим визволяти наші міста, – наголосив генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв. – Ви інвестуєте зараз свої знання, таланти, працю та час у майбутню перемогу над ворогом – і ми разом з армійцями маємо посприяти тому, щоб якомога скоріше втілити у життя найкращі інновації». «Україна неодмінно переможе, тому що у нас є такі талановиті та самовіддані люди. Сподіваюся, що деякі ідеї вже незабаром будуть реалізовані, що буде вагомою допомогою для ЗСУ», – зазначив заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України Володимир Коваль. Загальний призовий фонд становив $25000. Гранти отримали 10 проєктів. За перше місце – $4000, за друге – $1000. «Ми хочемо створити сприятливе середовище для реалізації та розвитку оборонних стартапів для того, щоб якомога більше ІТ-фахівців до цього долучалися, щоб створювалося багато інноваційних проєктів, корисних для України та смертельно небезпечних для ворога», – наголосив Анатолій Маслов, співзасновник Innovation Defence Initiative (IDI), засновник та СЕО ElifTech. Хакатон IDI Camp ініціювали співзасновники Innovation Defence Initiative Євген Горошко, Дмитро Ковальчук та Анатолій Маслов за підтримки Укроборонпрому, Київської школи економіки, Українського фонду стартапів і низки інших компаній та фундацій.  
Укроборонпром спільно з країною-членом НАТО будує боєприпасний завод. Відповідну угоду сторони підписали напередодні. І це вже друге оборонне підприємство, про будівництво якого досягнуто міжнародні домовленості та укладено відповідний договір. Виробництву боєприпасів за стандартами НАТО бути. Водночас Укроборонпром продовжує допомагати Генштабу Збройних сил України укомплектовувати бойові підрозділи. Підприємства державного ОПК працюють цілодобово над виробництвом, модернізацією та відновленням необхідного озброєння. З початком повномасштабного вторгнення підприємства Концерну передали ЗСУ у п’ять разів більше військової техніки та озброєння, ніж за увесь минулий рік. Деяка броньована техніка після чергових бойових пошкоджень заходила на ремонт по п‘ятому колу, а після відновлення — повертались у стрій. Цілодобово працюють й виїзні ремонтні бригади, повертаючи до бойового стану техніку прямо у полях. Таким чином, приведення у бойову готовність – в тому числі після пошкоджень – української, іноземної та трофейної техніки – це ключова компетенція Державного концерну «Укроборонпром» станом на сьогодні. Одне з підприємств Концерну отримало право здійснювати розмінування та інші операції з вибухонебезпечними предметами на території нашої держави. Воно має власний Центр гуманітарного розмінування, акредитацію в ООН та фахівців високого класу. Підприємство стало третім в Україні – після Збройних сил та Держслужби з надзвичайних ситуацій, – яке може знешкоджувати та утилізовувати боєприпаси. Наприкінці цього тижня – з 23-го по 25-те вересня – відбудеться оборонний форум для розробників або, як його ще називають, хакатон IDI Camp. Електромагнітна зброя, дрони-перехоплювачі, розмінування територій, системи психологічного впливу та захист БПЛА від засобів РЕБ — теми для розробок та стартапів. Укроборонпром як партнер хакатону допоможе втілити найкращі проривні рішення. Українська армія має отримати технологічну перевагу над ворогом.  
Державний концерн «Укроборонпром» збирає перспективні рішення з розмінування територій. Автори найкращих ідей та технологій отримають фінансування та/або матеріально-технічну базу для їх реалізації. Партнер проєкту – Український фонд стартапів. Концерн запрошує до співпраці авторів ідей та технологій з розмінування. Що нас цікавить: пошук мін і вибухонебезпечних предметів; аналіз, обробка та передача інформації про замінування за допомогою цифрових протоколів; створення електронних карт замінованих територій із фіксацією розташування вибухонебезпечних предметів. Свої розробки щодо вдосконалення технологій розмінування можна подати за цим посиланням: https://portal.usf.com.ua Вперше прокачати свої ідею чи технологію можна буде під час оборонного хакатону IDI Camp (https://idi.camp), який відбудеться у Києві 23-25 вересня. Запропоновані інноваційні рішення з розмінування розглянуть й експерти грантової програми Українського фонду стартапів (сума гранту на реалізацію найкращих ініціатив – до $35 000). За оцінкою експертів, на сьогодні 270 тис. км2 території України – заміновані. Їхнє розмінування триватиме роками. Щоб прискорити цей процес, потрібні нові підходи та технології, які зможуть використовувати державні органи та підприємства, що мають ліцензії на розмінування.
Завтра, 15 вересня, директор департаменту з інформаційних систем Укроборонпрому Тимур Коритний розповість про роль стартапів під час війни та розвиток нових технологій у сфері оборонки. У вебінарі «Інсайти по роботі з оборонними стартапами» також візьмуть участь представники Українського фонду стартапів і хакатону NASA. Сам вербінар відбудеться у рамках підготовки до оборонного хакатону (форум для розробників) IDI Camp. Теми до обговорення: якщо ви придумали/розробили якусь технологію, як ефективно її просувати; як отримати грант (фінансування) на оборонну розробку; як проводять хакатони у світі: міжнародний досвід; як працюють провідні стартап-організації. Вебінар відбудеться завтра, 15 вересня, з 19:00 до 20:20. Реєстрація на вебінар: https://forms.gle/cDADy9Y8tXpJiEcK6 Посилання на вебінар надійде зареєстрованим учасникам на електронну пошту. Нагадаємо, оборонний хакатон IDI Camp відбудеться у Києві 23-25 вересня. Його учасники шукатимуть рішення у сферах електромагнітної зброї, систем психологічного впливу, дронів-перехоплювачів, розмінування територій та захисту БПЛА від засобів РЕБ. Дізнатися більше про хакатон і зареєструватися у якості учасника, ментора, члена журі чи інвестора можна за посиланням: https://idi.camp/ Ініціатори заходу: співзасновники Innovation Defence Initiative Євген Горошко, Дмитро Ковальчук та Анатолій Маслов за підтримки Укроборонпрому, Міністерства цифрової трансформації та Київської школи економіки (KSE). Під час хакатону представники KSE навчать учасників, як «продавати» інноваційні проєкти.
Державний концерн «Укроборонпром» спільно з Комітетом ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки розробили комплексний законопроєкт про оборонно-промисловий комплекс (ОПК) як пріоритетну галузь економіки. Проєкт закону має на меті створити умови для  розвитку в Україні виробництва;  інтеграції вітчизняного ОПК у глобальні ланцюги кооперації з країнами НАТО; забезпечення ремонту сучасного озброєння та військової техніки (ОВТ), у тому числі іноземних. Документ враховує та захищає інтереси як державних, так і приватних виробників ОВТ. Зокрема, передбачає низку стимулів для виробників ОВТ. Наприклад, пільгове оподаткування імпорту устаткування та обладнання для виконання оборонних контрактів чи заохочення інвестицій у модернізацію оборонного виробництва. Після обговорень в експертному та професійному середовищі проєкт буде винесено на розгляд Верховної Ради України. Вдячні головам Комітету Олександру Завітневичу та профільного підкомітету Ігорю Копитіну за плідну співпрацю та постійну підтримку ОПК України.