Новини
Вслід за відвантаженою партією танкового 125-мм снаряду, передали у війська чергову партію артилерійського 122-мм боєприпасу. Обидва снаряди ми виробляємо спільно з країною НАТО на закордонних потужностях, але за українською технологією та із залученням наших фахівців. Невпинно працюємо на Українську Перемогу.
Відвантажили чергову партію 125-мм танкових снарядів.  Боєприпаси виготовляються спільно з однією з країн-членів НАТО за кордоном.  Працюємо далі, наближаємо перемогу разом.
Державний концерн “Укроборонпром” та найбільший виробник бронетехніки у Польщі “Polska Grupa Zbrojeniowa” спільно здійснюватимуть капітальний ремонт танків Т-64. Відповідну угоду було укладено між Укроборонпромом та заводом Bumar-Łabędy, лідером галузі, що входить до складу PGZ.  Угода передбачає, що українські танки Т-64 будуть обслуговуватися та капітально відновлюватися на новостворених потужностях Bumar-Łabędy у Глівіце.  У перспективі планується поширити співробітництво й на обслуговування танків Т-72 й РТ-91, переданих Польщею українській стороні.  Також розглядається можливість спільного обслуговування танків сімейства Leopard 2, переданих Україні міжнародною бронетанковою коаліцією.  “Наша компанія готова створити хаб з ремонту бронетехніки, яка перебуває на озброєнні української армії. Ми маємо понад 70 років досвіду у сфері виробництва та ремонту. Переозброєння та модернізація бронетехніки стане ключовою допомогою у підтримці обороноздатності української армії. Завдяки регулярним ремонтним та сервісним роботам машини повертатимуть свою боєздатність, – зазначила Едіта Шиманська, президент правління ZM «BUMAR-ŁABĘDY» S.A. “Ми вдячні нашим польським партнерам за допомогу у нарощуванні обсягів бронетехніки для Сил безпеки та оборони України. Кожна така міжнародна угода для нас – це інтеграція у виробничі ланцюжки країн-членів НАТО”, – наголосив генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв.  Нагадаємо, під час візиту Президента України Володимира Зеленського до Польщі обидві сторони також підписали угоду про спільне виробництво 125-мм танкових боєприпасів на польських потужностях.
Одне з підприємств Концерну та Polska Grupa Zbrojeniowa (PGZ S.A) уклали угоду про взаємодію у сфері виробництва танкових снарядів калібру 125 мм. Це відбулося у рамках візиту Президента України Володимира Зеленського до Республіки Польща. Згідно з угодою, передбачено розгортання нових виробничих ліній, розрахованих на виготовлення великої кількості боєприпасів для 125-мм танкових гармат. Беручи до уваги високі ризики російських ракетних ударів по підприємству Укроборонпрому, розглядаються винятково польські міста для створення нового виробництва. Втім, над появою снарядів працюватимуть обидві сторони: Україна надасть свої технології та висококваліфікованих фахівців з відповідними компетенціями та досвідом. Це ще один крок до подальшого зміцнення партнерства між Україною та Польщею в оборонній сфері. Нагадаємо, нещодавно Укроборонпром розпочав виробляти 125-мм боєприпаси для танкової гармати спільно з однією з країн Північноатлантичного альянсу. Таким чином, Укроборонпром вироблятиме снаряди для танків одразу з двома країнами-членами НАТО.
Ексклюзивне інтерв'ю генерального директора концерну «Укроборонпром» Юрія Гусєва агенції «Інтерфакс-Україна» Скільки зараз підприємств об'єднує Укроборонпром? Раніше їх було 118, із них 21 на окупованій території, потім Камбін погодив реорганізацію 43 підприємств. Скільки працюючих зараз? З урахуванням одного новоствореного підприємства, наразі у «периметрі» групи 119 компаній. Три  підприємства передано за час війни до Міністерства оборони, два з них – тимчасово. Це підприємства, які займаються купівлею озброєння на зовнішніх ринках. Модель трансформації «Укроборонпрому» в сучасну оборонну компанію буде реалізована в рамках окремого закону, який наш Президент Володимир Зеленський підписав у жовтні 2021 року, та в рамках нещодавнього рішення Кабінету Мміністрів. Ми плануємо, що 63 підприємства стануть основою для 5-ти галузевих науково-виробничих об'єднань - бронетехніка,  авіаремонт, високоточне озброєння та, боєприпаси, радарні системи і морські системи, і це все має бути зовсім у новому форматі - відповідно до принципів корпоративного управління OECD ,  стандартів НАТО. І, звичайно ж, наша мета – це залучення інвестицій, технологій та інтеграція українського ОПК у глобальний ланцюжок виробництва зброї та військової техніки країн-членів НАТО - насамперед, звичайно, США, Великобританії, Франції, Німеччини. З низкою країн ми підписали контракти та договори про спільну діяльність. Декілька проектів вже реалізуємо разом з компаніями країн-членів НАТО. Це пов'язано з тим, що на території НАТО безпечно виробляти зброю, а наші заводи знаходяться під постійним прицілом. Більше того, ми працюємо над тим, щоб заводи знаходились у безпечних місцях та, відповідно, поглиблювали кооперацію з міжнародними компаніями. «Укроборонпром» перетворюється на АТ «Українська оборонна промисловість». Який сенс цієї реформи та якою буде його структура? За трохи більше року ми трансформували 28 державних підприємств у товариства з обмеженою відповідальністю. Цільова модель нового оборонного холдингу – це невеликий корпоративний центр, у який зараз буде перетворюватися безпосередньо Концерн «Укроборонпром», галузеві холдинги за напрямками. Шість? П'ять, але враховуючи, що ми розвиваємо напрямок безпілотної авіації, це може стати окремим холдингом і окремою кооперацією з приватними виробниками, які, на мій погляд, успішно реалізують свої завдання. Хочу висловити повагу до того, що робить «Армія дронов», команда віце-прем'єра Михайла Федорова, піднімаючи цілу галузь. Безпілотна авіація, високоточне озброєння, безпілотна наземна техніка, безпілотні морські дрони, які вже використовувалися в цій війні, - це те, що даватиме перевагу проти кількості особового складу та техніки ворога. Тобто «Укроборонпром» – це, по суті, керуюча компанія? Це керуюча компанія, що належить державі, далі корпоративному центру належать галузеві холдинги та вони, в свою чергу, мають пакети акцій виробничих підприємств у формі товариств з обмеженою відповідальністю. Деякі підприємства будуть не увійдуть до галузевих холдингів (наприклад, спецекспортери) і будуть у прямому підпорядкуванні корпоративного центру. Форму акціонерного товариства обрано для залучення інвесторів? Така форма обрана для того, щоб, з одного боку, відповідати стандартам корпоративного управління, з іншого боку – стати партнером для міжнародних компаній, з якими ми розпочали співпрацю ще до повномасштабки та поглибили її за цей рік. Наприклад, за час війни ми підписали 33 міжнародні договори з компаніями з 14 країн, які нас підтримують.  Звичайно ж, для того, щоб український ОПК виробляв більше якісної високотехнологічної техніки та озброєння, нам потрібен трансфер технологій. А для цього необхідно відповідати очікуванням партнерів. Так, американські компанії, з якими ведемо переговори і які готові рухатися у напрямку поглиблення співпраці, кажуть: «Ми не розуміємо, що таке державний концерн, а що таке акціонерне товариство – розуміємо. Бо акціонерне товариство з відповідним корпоративним управлінням, комплаєнсом, антикорупційною політикою та ін. для нас може бути партнером у створенні спільних підприємств». Звісно ж, спільні підприємства – це інструмент залучення технологій, інвестицій, які будуть спрямовані на створення нових виробництв на території України. Але зараз вже мова і про те, щоб спільні проекти та виробництво реалізовувати, в тому числі, і за кордоном - насамперед це питання безпеки. Так, Укроборонпромом з відповідним агентством Міністерства оборони Чехії підписано угоду про спільний кластер. На найвищому рівні між нашим Президентом і Прем'єр-Міністром Чехії обговорено питання консолідації зусиль щодо нарощування виробництва зброї, боєприпасів, ремонту техніки. Чехія нам допомагає, низку напрямків ми спільно реалізуємо. Чи увійдуть до нової компанії «Мотор Січ» та АвтоКРАЗ? «Мотор Січ» та «АвтоКРАЗ» - підприємства, які виконують важливі замовлення насамперед для сектору національної безпеки. Звичайно ж, ми вже маємо кооперацію та перспективи співпраці з ними.  На різних рівнях обговорювалась перспектива включення їх до майбутніх холдингів АТ, але це вимагатиме змін у законодавстві. Адже законодавство говорить про те, що націоналізовані підприємства перебувають у сфері управління Міністерства оборони. При цьому в наглядових радах і «Мотор Січ», і «АвтоКРАЗ» є наші представники. Я вважаю, що економіка, яка сьогодні стала повністю на військові рейки і акумулює всі можливі ресурси державного та недержавного секторів для виконання завдань для національної безпеки та оборони України, після перемоги наступні десятиліття виконуватиме замовлення для формування запасів зброї, для нас, а також для наших партнерів.  З тим, що економіка перейшла на військові рейки, багато хто не погодиться... Я вам наведу приклад. У березні 2022 року ми оголосили, що оборонці потрібні люди. На наші робітничі вакансії відгукнулося більше 12 тисячі українців! Тільки в рамках переміщення наших підприємств, створення додаткових виробництв, кооперації із приватними компаніями ми набрали понад 6 тисяч нових співробітників. При тому, що всі наші заводи постраждали від прильотів – їх було більше 150, – але жодне виробництво не припинило свою роботу і не просто виконує, а нарощує обсяги продукції. Ми залучили зараз близько 100 компаній, які раніше не виробляли нічого для збройних сил. Працюємо з очільниками обласних військових адміністрацій, аби промислові підприємства регіонів виконували завдання на тому обладнанні, яке вони мають - теж для потреб ОПК. Ми реалізуємо цілу програму виробництва та ремонту техніки у безпечних місцях. Ремонтуємо не лише стару радянську, але й трофейну, а також і ту техніку, яку нам передають наші партнери. Безумовно, з партнерами ми єдині в думці, що ремонт та обслуговування надалі має перерости у глибшу кооперацію зі збирання та спільного виробництва нових видів озброєння. Це стосується і бронетехніки, і реактивних систем залпового вогню, і засобів ППО. Тому майбутнє у оборонно-промислового комплексу - як у драйвера економіки на наступні кілька десятиліть. Я думаю, це має надихати підприємства, які готові стати частиною ОПК та виробляти зброю і комплектуючі. Як і на яких умовах Ви плануєте створювати в цій новій кампанії наглядові ради та призначати керівників? Наглядові ради повинні відповідати міжнародним вимогам OECD - і так прописано у законі про реформу. Важливим елементом (і коли ми відпрацьовували закон, ми на цьому наполягали) є те, що за жодних умов громадяни країни-агресора не можуть входити до жодних органів управління підприємства оборонно-промислового комплексу. Якщо говорити ширше, то Укроборонпром – це лише частина системи забезпечення озброєнням та технікою нашої армії. Ми 9 років живемо у війні, вже рік повномасштабного вторгнення, і ті виклики, які ми отримали за цей час, абсолютно точно говорять: нам потрібна нова система оборонно-промислового комплексу - адміністрування, керування, фінансування, контролю якості, міжнародної кооперації. Чому? Тому що стара система у вигляді державного концерну, державних підприємств, яка перейшла у спадок Україні від Радянського Союзу, хоч і виконувала свою роль, але сьогодні, на мою думку, нам вже необхідно збудувати іншу.  Історія Другої світової війни та Радянського Союзу говорить про те, що до 1939 року в СРСР був нарком військової промисловості, тобто - міністерство ВПК. 1939-го, очевидно, готуючись до війни, яка тоді вже йшла в Європі, наркомат військової промисловості був трансформований у чотири різні наркомати, фактично у чотири міністерства. Було, наприклад, окреме міністерство, яке займалося боєприпасами. І це міністерство забезпечувало виконання програми з потреб боєприпасів. І це ж міністерство забезпечувало, у тому числі, реалізацію програми ленд-лізу в контексті виробництва боєприпасів. Тоді було збудовано окрему систему державного замовлення, державного контролю, відповідальності за виконанням цього замовлення. Тоді наші партнери за океаном допомогли Радянському Союзу збудувати цілі галузі. Я переконаний, що нам, крім «Рамштайну», який дуже важливий для термінового отримання зброї, боєприпасів, техніки, навчання наших солдатів, інтеграції стандартів НАТО, водночас потрібний індустріальний «Рамштайн», який дозволить отримати технології та обладнання.  Створити необхідну систему замкнутого циклу виробництва, яка була б інтегрована до глобальної системи та забезпечена життєстійкістю. Що таке життєстійкість? Це коли потрапляння ракети в одне місце запускає механізми виробництва в іншому місці в потрібній кількості. Сьогодні нам це конче необхідно. Я дуже радий, що ми з перших днів призначення працюємо у команді із новим Міністром стратегічних галузей промисловості Олександром Камишиним. З профільним комітетом Верховної Ради активно працюємо над тим, щоб на законодавчому рівні визначити ОПК пріоритетною галуззю та зробити нову систему стимулів та преференцій для оборонки, яка стала б найпривабливішою для інвесторів. Щоб не лише «Байрактар» захотів збудувати тут свій завод, а ми стали спрвжнім індустріальним хабом з виробництва новітньої зброї та техніки. Наразі це, напевно, складно через загрози ракетних ударів? Ми зараз вже робимо низку партнерських проектів зі спільного виробництва, зокрема боєприпасів. Мова про країни-члени НАТО. Але також вітаємо готовність окремих відомих європейських компаній говорити про те, що у майбутньому буде збудовано заводи саме в Україні з урахуванням усіх заходів безпеки.. Чи влаштовує вас фінансування? Кілька років тому було прийнято новий Закон «Про оборонні закупівлі»., який передбачає трирічний план, а у воєнний час і цього плану немає. Міністерство оборони ухвалює рішення відповідно до потреб, які визначає генеральний штаб.  Щодо обсягів фінансування – думаю, що Міністерству оборони потрібно більше грошей на ті термінові потреби, які є. З урахуванням того, що нам необхідно наростити і виробничі потужності, і обсяги, таких ресурсів потрібно більше для підготовки виробництва. Я знаю, що парламент нещодавно ухвалив рішення про збільшення бюджету Міністерства оборони. Напевно, такі рішення будуть і надалі. Це стосується не лише боєприпасів, це стосується й інших напрямків. Ми розуміємо, що потреба фінансування для цього сектора є, і, на щастя, це розуміють в уряді та парламенті. Тому впевнений, збільшуватимуться і ресурси на закупівлю вітчизняних боєприпасів, тому що вітчизняне виробництво, повторюся ще раз, - частина національної безпеки. «Укроборонпром», виходить, точка, в якій сходяться Міноборони та Мінстратегпром. Як із ними працюється? Ми виконуємо завдання, які перед нами ставить Президент, а Президент дуже багато уваги приділяє питанням розвитку ОПК і питанням, пов'язаним з міжнародним військово-технічним співробітництвом. Потреби у нас сьогодні величезні, для звільнення наших територій потрібно багато зброї та боєприпасів. Поки що ми не можемо повністю задовольнити потреби ЗСУ власним виробництвом, але ми нарощуємо обсяги і активно працюємо з міжнародними партнерами. Раніше одним із головних напрямів вашої роботи був експорт. Як зараз за умов війни? Нині в умовах війни ми працюємо на нашу перемогу та на потреби збройних сил. Жодних інших пріоритетів у нас  немає. Але вже зараз закладаються стратегії повоєнного відновлення та розвитку. Ми зобов'язані витіснити російську федерацію і зайняти лідируючу позицію на традиційних глобальних ринках озброєння та військової техніки, де поки що вони займають вагоме місце. Це великий виклик і водночас велика можливість - у майбутньому спільно з партнерами виробляти продукцію, яка матиме попит, яка допомагає нам зараз перемогти окупантів, а надалі займатиме лідируючі позиції на міжнародній арені. Безпілотники. У цьому ви збираєтеся співпрацювати з приватними компаніями чи конкурувати з ними? Ми вже співпрацюємо з приватними виробниками, не казатиму назви компаній. На базі одного з наших підприємств плануємо створити центр компетенції безпілотної авіації, який вже має кооперацію з приватними підприєммцями та дозволить нам зберегти життя наших солдатів та наблизити нашу перемогу. У простої людини, яка чує «Шахеди» може виникнути питання, а чи можемо ми повторити цей шлях? Я не переконаний, що треба саме повторювати. Наразі сектор безпілотної авіації, у тому числі дронів-камікадзе, стрімко розвивається. Потрібні і боєприпаси до цих безпілотних комплексів. Мета – не просто повторити досвід Ірану. У нас зараз значно більше можливостей і те, що сьогодні цим напрямком займається Михайло Федоров, те, що є «Армія дронів», є спеціальна координаційна рада, - це правильні кроки. Безпілотна авіація, разом з наземними та морськими безпілотними комплексами – це частина майбутнього. Ми маємо українські зразки зброї, створені раніше в одному примірнику, як та сама «Богдана». Наскільки ви зараз займаєтесь тим, щоб відновити виробництво українських озброєнь? Займаємось. «Богдани», наприклад, виробляє приватна компанія, з якою ми співпрацюємо. І зацікавлені, щоб таких виробів було більше, щоб були українські 155 гаубиці та українські снаряди до них.  Ми пишаємось тією українською технікою, яка зараз воює. Так, БТР-4 є суто українською розробкою, на відміну від радянського сімейства бронетранспортерів (БТР-60/70/80) та їхніх модифікацій. І, що найголовніше, наш БТР-4 є повністю конкурентоспроможним на західному ринку озброєння. Як показує досвід, зі «Стугни», наприклад, можна уражати не лише бронетехніку. Українські бійці довели, що цей комплекс здатен збивати відомі ворожі гвинтокрили – розвідувально-ударні Ка-52 «Алігатор». Бойова частина «Вільхи» майже втричі більша за бойову частину GMLRS. Це неабияка міць, що дає змогу руйнувати вщент деякі фортифікаційні споруди. «Мінерал-У» працює майже безупинно з перших днів повномасштабного вторгнення. Його називають «Очі «Нептуна», оскільки він призначений для роботи в парі саме з «Нептуном». Ну а історію про ураження крейсеру «москва» знає весь світ.  Ви бачите шляхи вирішення питання виробництва снарядів? Потрібно сказати, що десятиліттями Україна не виробляла серійно боєприпаси. Ми навчились виробляти і запустили у серійне виробництво - вперше за 31 рік незалежності України - практично усю лінійку «радянських» боєприпасів:мінометних мін калібрів 82 мм та 120 мм, артилерійських снарядів 122 мм та 152 мм, танкового снаряду 125 мм. Це пріоритет, який наразі є одним з головних. Але цього, звісно, замало. Президент ставить завдання, щоб ми збільшили обсяг, щоб ми залучили всіх, кого необхідно, розуміючи, що це завдання сьогодні є національною безпекою. Впевнений, що разом із новим Міністром стратегічних галузей промисловості ми запропонуємо таку систему управління, яка дозволить збільшити виробництво боєприпасів для артилерії, для безпілотників і не лише боєприпасів.
Військова техніка, яку можна відремонтувати безпосередньо у районах ведення бойових дій, має бути відновлена саме там. За нашими підрахунками, торік 90%-95% усієї бронетехніки ми повернули у стрій саме на фронті. З першого дня повномасштабної агресії рф проти України виїзні ремонтні бригади підприємств Укроборонпрому відновили понад 3000 машин, з яких понад 1500 – важких та стільки ж легкоброньованих. Деяку техніку наші фахівці ремонтували по 5-6 разів – і вона досі нищить окупанта. Як відбуваються ремонти на виїзді – у відео: https://fb.watch/jrLzAsfia-/
Державний концерн «Укроборонпром» у кооперації з країною НАТО налагодив виробництво артилерійського 122-мм снаряду за кордоном та вже встиг відвантажити партію Збройним силам України. Це вже третій вид боєприпасу після мінометної 120-мм міни та танкового 125-мм снаряду, який виготовляється за українською технологією та із залученням українських вузькопрофільних фахівців на закордонних потужностях. Снаряд калібру 122 мм використовується українською артилерією при роботі з причіпними гаубицями Д-30 (максимальна дальність ураження – 15400 м) та САУ 2С1 «Гвоздика» (максимальна дальність ураження – 15200 м). Замовленню Міноборони України передували заводські випробування, на яких Укроборонпром підтвердив необхідні тактико-технічні характеристики снаряду: міцність корпусу при пострілі, стійкість спорядження, максимальна дальність стрільби, перевірка купчастості при стрільбі, повнота розриву снаряду. Характерно, що кількість осколків значно перевищує осколковість штатного «радянського» зразку.
Сьогодні, 21 березня, Кабінет Міністрів України на своєму засіданні ухвалив рішення про перетворення Державного концерну «Укроборонпром» в Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість». Це відправна точка перетворення Укроборонпрому на сучасну високотехнологічну оборонну компанію, де 100% акцій належить державі. «Це рішення відкриває нові можливості для розвитку ОПК України: трансфер технологій, впровадження стандартів ОЕСР та НАТО, залучення інвестицій, ремонт, обслуговування і створення нових видів озброєння та військової техніки, які наближатимуть нашу перемогу!», – зазначає генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв. Нагадаємо, 1 жовтня 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон №1630-ІХ Закон «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», який набрав чинності 6 жовтня 2021 року. На сьогодні 27 підприємств-учасників Укроборонпрому вже перетворені із державних та/чи казенних на господарські товариства (ТОВ/АТ), ще 29 – у процесі перетворення. Загалом впровадження корпоративної форми управління є найкращою світовою практикою, яка убезпечує сектор державного ОПК від корупційних ризиків та прямого політичного впливу, бо компанія стає повністю підзвітна акціонеру-державі, відкрита для інвесторів та прогнозована для партнерів. Процес перетворення Укроборонпрому та його підприємств не впливає на виробництво озброєння та військової техніки для потреб Сил безпеки та оборони України. Детальніше про реформу читайте тут: https://ukroboronprom.com.ua/pro-reformu   
Укроборонпром розпочав виробляти 125-мм снаряди для танкової гармати. Це вже другий боєприпас, виробництво якого підприємства Концерну розгорнули у тісному партнерстві з країною НАТО за кордоном.  За замовленням Міністерства оборони України вже поставлено першу партію 125-мм снарядів для танків Т- 64, Т- 72 і Т-80, якими Сили безпеки та оборони України б’ють окупантів. Загалом Україна вперше за часи незалежності розгорнула власне виробництво боєприпасів: мінометних мін 82 мм та 120 мм, артилерійських снарядів 122 мм та 152 мм, а тепер і танкового снаряду 125 мм. З міркувань безпеки виробництво винесено за межі країни, однак у створенні боєприпасів беруть участь наші люди: конструктори, технологи, токарі, ливарники тощо. Нагадаємо, що нещодавно Укроборонпром підписав з Міністерством оборони України контракт на постачання 120-мм мінометних мін, які також виготовляються у взаємодії з однією з країн-учасників Північноатлантичного альянсу.
Як зазначає пресслужба Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП), працівники НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП повідомили про підозру колишньому директору з правових питань ДП «Антонов» і директору адвокатського об'єднання. Йдеться про розтрату та пособництво в розтраті понад 18 млн грн коштів держпідприємства. Дії колишнього посадовця ДП «Антонов» кваліфіковані за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, директора адвокатського об’єднання - та за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Державний концерн «Укроборонпром» тісно співпрацює з правоохоронними органами та всебічно сприяє розслідуванню цієї справи.
Державний концерн «Укроборонпром» визначив пріоритетні  напрямки антикорупційної діяльності на 2023–2025 роки відповідно до Державної антикорупційної програми (ДАП), яку днями затвердив Кабінет міністрів України. В Концерні має встановитися корпоративне управління відповідно до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку, системи внутрішнього контролю та управління ризиками, залучення громадськості до аналізу та усунення корупційних ризиків, створення інституту уповноважених з питань запобігання корупції, вдосконалення процесів усунення та запобігання конфлікту інтересів тощо. «Пріоритети визначено як для Концерну, так і для його підприємств-учасників. Це підвищить прозорість нашої діяльності, рівень її зрозумілості для громадськості та стане міцним муром проти корупції, – наголошує Микола Роєнко, очільник офісу комплаєнсу Укроборонпрому. – Ще ми зробимо необхідні зміни у наших внутрішніх документах, щоб вони цілком відповідали ДАП». Водночас уповноважений з антикорупційної діяльності Концерну Лілія Ситник зазначає, що в Укроборонпромі та на його підприємствах створюватиметься відповідна єдина система антикорупційного комплаєнсу з урахуванням найкращих світових і національних практик. Нагадаємо, раніше Національне агентство з питань запобігання корупції запевнило, що надаватиме подальшу координаційну та методичну допомогу в побудові антикорупційного комплаєнсу в Концерні на засадах ефективності, прозорості та відповідності міжнародним стандартам.
СБУ затримала ексгендиректора та колишнього начальника підрозділу з авіабезпеки ДП «Антонов». Їм, а також колишньому заступнику керівника цього підприємства, який наразі переховується від правосуддя, повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 114-1 Кримінального кодексу України. Йдеться про перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, яке призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків. Служба безпеки України повідомила, що зібрала ґрунтовну доказову базу, яка доводить: напередодні повномасштабного вторгнення чиновники не допустили військовослужбовців Національної гвардії України на територію Гостомельського аеропорту для підготовки до його захисту. Це призвело до тимчасового захоплення окупаційними військами рф стратегічно важливого аеродрому, навколишніх населених пунктів і знищенню легендарного літака Ан-225 «Мрія». Якщо провину підозрюваних буде доведено у суді, їм загрожує до 15 років за ґратами. Розслідування триває за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора. Державний концерн «Укроборонпром» тісно співпрацює з правоохоронними органами та всебічно сприяє розслідуванню цієї справи.