Чому Укроборонпром робить ставку на безпілотні технології і які розробки вже є? Визвольна війна, яку веде Україна проти російських загарбників, стала не лише випробуванням на міцність для кожного з нас, але й вкотре довела важливість безпілотних систем для сучасних бойових дій.  Я свідомо користуюся словом «системи», оскільки вони вже давно не просто апарати, які виконують бойові завдання за мінімальної або дистанційної участі людини.  Це – потужні комплекси, побудовані з використанням найсучасніших технологій. Деякі з них вже не тільки допомагають швидше та влучніше уражати ворога на більших відстанях – вони пропонують людині різні варіанти розвитку ситуації на полі бою і можливі рішення.  Технології, які не так давно були суто експериментальними та використовувались лише на окремих зразках техніки, наразі пішли у серію. Одразу скажу, що інновації заради інновацій, процес заради процесу, нам не цікаві. Під час війни не можна дозволити собі нескінченні експерименти з незрозумілим результатом у віддаленому майбутньому.  По-перше, необхідно, щоб час між розробкою та прийняттям на озброєння був якомога меншим. По-друге – в українських реаліях сучасні оборонні технології мають швидко доводити свою ефективність у бою.   Об’єктивно Україна не в змозі виставляти у полі 100 своїх танків проти 100 рашистських і 100 артилерійських систем проти 100 у супротивника. Та чи потрібно це?  Ми маємо остаточно прийняти таку реальність і знайти альтернативний шлях до перемоги. Шлях не кількості, а якості, не лінійного мислення, а ефективних альтернатив, не виробництва за кресленнями ХХ сторіччя, а створення сучасної оборонної промисловості. Зараз ми поки що обмежені у далекобійному високоточному озброєнні. Але на ракетний терор з боку рф наші Збройні сили повинні давати гідну асиметричну відповідь.  У пригоді стають повітряні безпілотні системи, розвитку яких приділяє особливу увагу Президент України Володимир Зеленський.  Спільно з Головнокомандувачем ЗСУ генералом Валерієм Залужним та командою Генерального штабу фахівці Укроборонпрому розробили програму розвитку безпілотних систем для Сил безпеки та оборони нашої держави.  Команда професіоналів проаналізувала та систематизувала інформацію про місце та роль БпЛА у бою, їх тактико-технічні характеристики, типи боєприпасів, які вони використовують тощо. Це стратегічна програма розрахована на перспективу, проте асиметрична відповідь агресору потрібна вже сьогодні. Тому ми не зволікаємо і працюємо над цим питанням 24/7.  Одним з варіантів може стати наш новий ударний дрон, над низкою характеристик якого ми вже прочинили завісу. Так, він може діяти на дальності 1000 км, а за певних умов – до 1200 км.  Його корисне навантаження становить близько 75 кг. Ми максимально пришвидшили виробництво першого дослідного зразка, випробували його у повітрі та готуємося до наступного етапу – демонстрації можливостей цього комплексу керівництву Сил безпеки та оборони нашої держави. Варто окремо наголосити, що роботизованими є не лише літальні апарати, а й техніка для землі та води. Наприкінці жовтня, наприклад, чорноморський флот агресора зазнав влучного удару в бухті Севастополя.  Бухті, яка, за словами росіян, була захищеною усіма можливими засобами навіть не на 100%, а на 150%. Проте цей захист було проламано морськими дронами.  Це потужний сигнал про те, що відтепер флот агресора не може почуватися у безпеці абсолютно ніде, а сама парадигма війни на морі змінюється.  Питанням роботизованих систем наша команда приділяла час і до повномасштабного вторгнення ворога. Фахівці нашого бронетанкового напрямку активно працювали над створенням бронетехніки з дистанційним керуванням.  Так, зараз пріоритети змінилися й нам набагато важливіше повертати до життя пошкоджені бойові машини, на яких наші воїни запекло б’ються з ворогом на фронті.  Деяку техніку фахівці підприємств Концерну лагодять по декілька разів і знов віддають на передову. Цілодобово, часто під обстрілами, працюють наші виїзні ремонтні бригади.  Але від своїх намірів щодо створення безпілотної техніки ми не відмовляємося, і навіть зараз продовжуємо цю роботу. Також є думка, що Укроборонпром не дуже-то поспішає з розробками нових озброєнь, зокрема дронів-камікадзе. Мовляв, дивиться, як Іран може швидко та масово виробляти ці примітивні «мопеди».  Чому підприємства Концерну не спроможні виготовити вже на вчора безліч безпілотників та озброїти ними армійців? Давайте говорити відверто та без недооцінювання техніки, якою користується ворог.  Розробка та вдосконалення дронів Shahed 136 тривали протягом багатьох-багатьох років з використанням провідних технологій, що доводить серйозність підходу до них. Вітчизняна оборонка, зокрема підприємства Укроборонпрому має величезний науково-технічний потенціал, у нас працюють талановиті інженери та конструктори, яким до снаги створювати сучасні безпілотні системи.  Такі комплекси дадуть можливість давати потужну асиметричну відповідь ворогу, наблизять нашу перемогу та що не менш важливо – допоможуть зберігати життя наших воїнів на фронті. Поки б’ється робот, солдат житиме – такими можуть невдовзі стати реалії війни. Як у випадку з іншими видами озброєнь, виробництво новітніх безпілотних систем є імпульсом для  розвитку багатьох сфер: ІТ, зв’язок, високоточне приладобудування, боєприпаси тощо.  І ми спільно з нашими стратегічними партнерами повинні докласти всіх зусиль, щоб ці напрямки розвивались саме в Україні, щоб саме наші фахівці розробляли програмне забезпечення, якісні двигуни, матеріали для планерів і багато іншого.  Мають з’являтися нові можливості для розбудови державно-приватного партнерства, трансферу найсучасніших оборонних технологій, залучення інвестицій та найкращих професіоналів. Ми добре розуміємо, що саме безпілотні комплекси та високоточне озброєння визначатимуть перевагу на полі бою. З часів, коли у баталіях стала брати участь техніка, якою керують на відстані, безпілотні системи змінювалися та еволюціонували.  Це відбувалося значно швидше, ніж в інших видах озброєння. Наприклад, між появою кременевої стрілецької зброї та масовим використанням гвинтівок пройшло майже три з половиною сторіччя.  А перший дерев’яний безпілотний літак з годинниковим механізмом і широке застосування ізраїльських БпЛА під час битви у долині Бекаа розділяють менш як 70 років.  Тут водночас зіграли свою роль бурхливий розвиток технологій та стратегічне бачення майбутнього роботизованих систем. І це майбутнє вже стало сьогоденням. Джерело: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/11/29/694363/

Фахівці одного з підприємств Укроборонпрому створили дослідний зразок виробу для пропалювання металу (ВПМ) SF-1, зовнішньо схожого на олівець. Завдяки його екзотермічній порошковій суміші він ефективно пропалює металеві оболонки вибухонебезпечних предметів, приміром, боєприпасів. Це спричиняє вигорання вибухової речовини. Такий олівець можна застосовувати під час розмінування територій. Розробники вже працюють над технологією дистанційного використання ВПМ SF-1 за допомогою безпілотних літальних апаратів. Це підвищить якість розмінування та збереже життя людей. Важливо, що пристрій безпечний у використанні. Підприємство-розробник олівця є оператором протимінної діяльності в Україні та отримало сертифікат, який дає право здійснювати розмінування та інші операції з вибухонебезпечними предметами на території нашої держави. Також підприємство Укроборонпрому має власний Центр гуманітарного розмінування, в якому працюють фахівці високого класу. З 2010 року Центр акредитований в ООН як постачальник послуг з протимінної діяльності та є партнером UNMAS, відповідної служби Організації Об’єднаних Націй.

Україна інтегрується в оборонно-промисловий комплекс НАТО. Укроборонпром спільно вироблятиме та розроблятиме важке озброєння та військову техніку мінімум з 6-ма країнами-членами Альянсу. Польща, Чехія, Франція, Данія та ще кількома, укладені угоди з якими не передбачають розголошення будь-яких даних. Так, ми створюємо спільні оборонні підприємства, будуємо лінії виробництва боєприпасів замкнутого циклу, спільно виробляємо броньовану техніку й реактивні системи залпового вогню та спільно розробляємо нові високотехнологічні зразки озброєння. Для цього використовуємо як наявні потужності, так і новостворені у безпечних місцях. Однією з останніх укладених угод була угода з Чехією. Державний концерн «Укроборонпром» і Міжурядова агенція оборонної співпраці при Міністерстві оборони Чеської Республіки допомились про створення спільного оборонного кластеру. Це відбулося згідно з досягнутими домовленостями між Президентом України Володимиром Зеленським та чеським Прем’єр-міністром Петром Фіалою. Так, угода передбачає: 1) виробництво військової техніки; 2) збільшення обсягів виготовлення боєприпасів різних калібрів; 3) розбудову сервісних хабів з обслуговування та ремонту озброєння та техніки; 4) співпрацю у сфері високих технологій, зокрема, створення спільних науково-дослідних центрів. Для реалізації цих планів ми залучатимемо як провідні українські та чеські оборонні підприємства, так і міжнародних фінансових донорів.   Загалом для прискореного розвитку наявних міжнародних оборонних проєктів та появи нових Укроборонпром та Міністерство закордонних справ України домовилися про подальшу координацію дій. Це має допомогти залучити більше іноземних партнерів до зміцнення оборонно-промислового комплексу України. України, яка є форпостом оборони для усього західного світу. Укроборонпром налагодив виробництво боєприпасів калібру 122 та 152 міліметрів, а також міни калібру 120-мм. Засоби ураження пройшли успішні випробування та виготовляються за технологією НАТО. Вже не перший місяць. Роззосережено, на різних потужностях, в тому числі країн-партнерів. Боєприпаси, вироблені Укроборонпромом, мають зменшити залежність української артилерії від постачань з-за кордону, де запаси снарядів і мін радянських калібрів поступово вичерпуються. Довіра до України та її оборонно-промислового комплексу невпинно зростає. Цьому сприяє і розпочата нами реформа з перетворення Укроборонпрому у сучасну високотехнологічну оборонну компанію. Станом на сьогодні перетворено у господарські товариства понад два десятки підприємств державної оборонки, на черзі – сам Концерн. Реформа надасть можливість підвищити ступінь прозорості діяльності державного сектору ОПК, залучати ще більше інвестицій, здійснювати трансфер технологій, створювати більше спільних підприємств в тому числі з країнами НАТО і допоможе убезпечити оборонку від корупційних ризиків.

Вчора, 9 листопада, Державний концерн «Укроборонпром» та Міжурядова агенція оборонної співпраці (AMOS) при Міністерстві оборони Чеської Республіки підписали угоду про створення спільного оборонного кластеру згідно з досягнутими минулого тижня домовленостями між Президентом України Володимиром Зеленським та Прем’єр-міністром Чеської Республіки Петром Фіалою. Створення оборонного кластеру передбачає виробництво військової техніки, збільшення обсягів виробництва боєприпасів різних калібрів (як на наявних потужностях, так і на новостворених у безпечних місцях), розбудову сервісних хабів з обслуговування та ремонту ОВТ, а також співпрацю у сфері високих технологій, зокрема, створення спільних науково-дослідних центрів. Для реалізації цих планів залучатимуть провідні українські та чеські оборонні підприємства, а також міжнародних фінансових донорів. «Чеська Республіка стане надійним промисловим тилом для української оборони та усього оборонно-промислового комплексу», – відзначив Томаш Копечний, заступник міністра оборони Чеської Республіки.

«Для нас важливо, щоб ворог пішов з нашої землі. Для цього нам потрібні дрони, які знищать логістику противника: щоб він не зміг підвезти до лінії зіткнення ані боєприпасів, ані ракет. Повністю припинити постачання – це, мабуть, найважливіше питання. Жоден танк не зрушить з місця, якщо не буде пального. Жоден танк не зможе стріляти, якщо не підвезуть боєприпаси», – Юрій Даник, радник Укроборонпрому з високотехнологічних систем, про навні БпЛА та перспективні українські розробки в ефірі Радіо НВ. «Якщо ви захочете створити систему, абсолютно захищену від засобів РЕБ, то противник буде розвивати засоби РЕБ і долати цей захист. Цей процес технологічно нескінченний. Якщо хтось зробить більш потужну броню, то хтось зробить більш потужний боєприпас. Якщо хтось зробить більш потужний боєприпас, то хтось зробить більш потужну броню. Створити абсолютну систему, ту, яка б подолала усе і всіх, була б не вразливою, була б дешевою, потужною та ефективною, – неможливо. Треба робити ті системи, які можуть, завдячуючи тактиці, правильному застосуванню, плануванню операцій, наявності відповідної системи технічних видів розвідки, максимально ефективно забезпечити нам досягнення задач. Будь-яка війна починалася з одних засобів, їх було спершу небагато, потім їх ставало більше і різноманітніших – і лише потім ми приходили до стандартизації та уніфікації цих засобів. Будь-яка війна починається з одних видів зброї, а закінчується іншими, інноваційнішими». Детальніше у матеріалі «Радіо НВ»

Які саме цілі зможе вражати нова українська розробка БпЛА? Коли чекати в серію «Сокіл-300»? Які міфи про іранські «Шахеди» настав час розвінчати? Чому ворог б’є по енергооб’єктах, не чекаючи холодів? Скільки ракет у них лишилось? Що робить українських бійців кращими воїнами? Це інтерв’ю не лише про Укроборонпром. Воно про нашого противника: його слабкі та сильні сторони. А ще – про особливості західного озброєння та загалом особливості цієї війни. Це інтерв’ю про людей, які працюють на наших заводах: які щоденно відновлюють, модернізують і виготовляють озброєння та військову техніку для Збройних сил України. «За 7 місяців повномасштабного вторгнення наші підприємства передали ЗСУ у 5 разів більше військової техніки та озброєння, ніж за весь 2021 рік. Укроборонпром – це не просто будівля, це 67 тисяч працівників. І вони – дивовижні люди», – Олег Болдирєв, менеджер проєктів Укроборонпрому. Дивіться у матеріалі «Час: Online»  

Делегація Об’єднання парламентів з понад 30-ти країн світу «United for Ukraine» на чолі з ініціатором проєкту Андрюсом Кубіліусом у ці дні з робочим візитом перебуває в Україні.  Генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв зустрівся з депутатами Європарламенту для обговорення ключових питань взаємодіі з країнами-членами НАТО.  Йшлося про підтримку Європарламентом низки проєктів та ініціатив, над якими працює українська оборонка. Серед них, зокрема, створення сервісних центрів для обслуговування та ремонту сучасних зразків закордонного ОВТ і запуск ліцензійного виробництва з країнами НАТО, що включатиме трансфер технологій.  Як зараз, так і в довгостроковій перспективі важливим для України є збільшення виробничих можливостей задля відповіді на дії країни-агресора. А це питання промислових інвестицій та створення спільних підприємств з партнерськими країнами.  Депутати висловили свою підтримку та готовність сприяти подальшому обговоренню цих проблем на більш високому рівні.  Нагадаємо, Андрюс Кубіліус у ході нинішнього візиту в Україну акцентував на наданні допомоги у відновленні українських об’єктів критичної інфраструктури, які постраждали від російських масованих атак.  «Ви ведете успішну військову кампанію, а ми воюємо на політичному фронті у столицях західних держав для того, щоб підтримати вас наскільки потрібно», – додав він.

З ініціативи Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та за участі команди Укроборонпрому у четвер відбулася онлайн-зустріч з послами України. Мета – активізація взаємодії з міжнародними партнерами задля зміцнення обороноздатності України. «На самому початку російського вторгнення Президент Володимир Зеленський поставив українській дипломатії завдання максимально активізувати співпрацю із міжнародними партнерами у військовій сфері. На першому етапі, насамперед, йшлося про постачання сучасної зброї та боєприпасів для задоволення негайних потреб української армії. У цій сфері спільними з Міністерством оборони зусиллями були досягнуті вагомі результати», – заявив Міністр закордонних справ Кулеба. Сьогодні перед українською оборонкою постав новий виклик – прискорений перехід на високотехнологічні рейки, подвоєння, а подекуди, й потроєння можливостей виготовляти, обслуговувати та ремонтувати озброєння та військову техніку (ОВТ), розробка інноваційних рішень у співпраці з країнами-партнерами. Дмитро Кулеба озвучив три пріоритети української дипломатії, визначені Президентом України Володимиром Зеленським: збільшення постачання систем ППО, залпового вогню, артсистем, бронетехніки та боєприпасів; забезпечення фінансування партнерами видатків на придбання озброєнь та техніки у третіх країнах; розвиток міжнародного партнерства у сфері виробництва озброєння і боєприпасів та обслуговування й ремонту техніки за участі провідних українських оборонних підприємств. Генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв своєю чергою окреслив учасникам зустрічі ключові потреби наших оборонних підприємств і низку конкретних проєктів, які потребують сприяння. У підсумку Міністерство та Концерн домовилися про подальшу координацію дій задля появи нових та прискореного розвитку наявних міжнародних оборонних проєктів, які сприятимуть розвитку оборонно-промислового комплексу України із залученням іноземних партнерів.

247 доба повномасштабної російсько-української війни Укроборонпром продовжує цілодобово працювати над відновленням військової техніки після бойових пошкоджень, над її приведенням до бойової готовності та модернізацією, а також над виробництвом нового озброєння. Включно з боєприпасами. За ці вісім місяців Укроборонпром передав Збройним силам України в рази більше озброєння, ніж за цілий календарний 2021-й. За деякими видами важкої військової техніки ми передали нашому війську у 7 і 12 разів більше, ніж за весь минулий рік. Після війни ми зобов’язуємося оприлюднити детальну інформацію про кількість і види ОВТ, які Укроборонпром виробив і відремонтував для наших захисників і захисниць. Воєнний час – час викликів, на які потрібно давати гідні відповіді. Так, одне з наших підприємств освоїло виробництво понад 22 видів невластивої для себе продукції військового призначення. Це ще один крок до спільної перемоги над російським агресором. Підприємства Концерну не лише утримують цілодобовий режим роботи, але й шукають, купують та везуть в Україну необхідне нашій армії озброєння. Лише за останні тижні ми завезли в Україну близько 100 тисяч артилерійських пострілів. Один із радіолокаційних комплексів, розроблених в Україні, безупинно працює на фронті усі 8 місяців. І це попри норму безперебійної роботи у 24 години. Укроборонпром спільно з профільним Комітетом Верховної Ради України працює над тим, щоб і в українських державних, і в українських приватних виробників зброї та техніки були рівні можливості. Наразі не йдеться про конкуренцію, наразі йдеться про максимальне об'єднання зусиль задля перемоги над ворогом. Ми вже обговорили з представниками приватного бізнесу комплексний законопроєкт, який має на меті максимальну лозалізацію виробництва ОВТ на території України та створення замкнутих циклів виробництва ОВТ. Проєкт закону готовий до винесення у парламент.  

Державний концерн «Укроборонпром» відсторонив від виконання службових обов’язків директора приладобудівного заводу через повідомлену йому слідчими підозру у корупції та махінаціях з товарами військового призначення.  Сьогодні, 25 жовтня, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру черговому фігуранту кримінального провадження, пов'язаного з ТОВ «Оптимумспецдеталь». Ним виявився очільник одного з підприємств-учасників Концерну.  Так, згідно з повідомленнями НАБУ та САП, впродовж вересня 2016 – січня 2017 років керівник заводу отримав від представників Оптимумспецдеталі понад 2 млн 440 тис. грн неправомірної вигоди за приховування низки махінацій. ДК «Укроборонпром» співпрацює з правоохоронними органами та надає всебічне сприяння щодо розслідування як цієї справи, так і розкриття усіх кримінальних злочинів, провадження щодо котрих натепер відкрито.

Проєкт Закону України про оборонно-промисловий комплекс як пріоритетну галузь промисловості пройшов усі етапи обговорень та відповідних редагувань. Його дія поширюватиметься як на підприємства Укроборонпрому, так і на приватних виробників ОВТ, чиї інтереси та зауваження були враховані під час роботи над законопроєктом.   До розробки проєкту Закону, підготовленого Укроборонпромом та профільним парламентським комітетом, були залучені приватні виробники озброєння та військової техніки, представники Посольства США, Незалежної антикорупційної комісії (НАКО), а також українські аналітичні центри й науково-дослідні установи. Нині законопроєкт готовий до винесення на розгляд ВРУ. Український ОПК в умовах відсічі збройної агресії рф працює, в першу чергу, на гарантоване забезпечення потреб ЗСУ озброєнням та військовою технікою, що в перспективі потребує створення замкненого циклу власного виробництва сучасного ОВТ. Це і є кінцевою метою усієї концепції законопроєкту.   Закон має створити стимули для іноземних компаній, які мають сучасні технології та нове бачення розвитку окремих галузей, засновувати оборонні підприємства тут, в Україні.   Законопроєктом також передбачені  * забезпечення пріоритетності оборонних закупівель у національних виробників ОВТ (за наявності відповідної пропозиції); * надання останнім податкових та митних преференцій, спрямованих на заохочення модернізації та переоснащення виробництва; * підвищення престижності роботи на підприємствах ОПК через систему соціальних пільг та гарантій; * заохочення розвитку освіти у галузях, пов’язаних з оборонною промисловістю тощо.   Реалізація запропонованих змін дозволить не просто сприяти розвитку ОПК та максимальній локалізації виробництва на території України, але й стане істотним стимулом для розвитку суміжних галузей та створення нових робочих місць, рухаючи всю економіку України вперед.

Це інтерв’ю було вперше опубліковане зранку 10 жовтня 2022 року. Зараз ми публікуємо його знову, оскільки це актуальний текст, що пояснює, як Україна збирається використовувати власні безпілотники у відповідь на агресію росії.  Наприкінці літа державний концерн «Укроборонпром» спільно з Генштабом ЗСУ розробили програму розвитку безпілотних систем для Сил безпеки та оборони нашої держави. Вона відповідає на запитання: якими БПЛА воюватиме українська армія, у якій кількості потрібно тих чи інших видів безпілотників (ударних, коригувальних, розвідувальних тощо), чи потрібен уніфікований боєприпас тощо. Детальніше про програму в ексклюзивному інтерв’ю dev.ua розповів радник генерального директора «Укроборонпрому» з високотехнологічних систем, провідний експерт у сфері високих оборонних технологій та їхнього бойового застосування, доктор технічних наук, професор, генерал-майор Юрій Даник. Навіщо армії БПЛА  Безпілотний літальний апарат — це платформа, яка несе на собі корисне навантаження у вигляді засобів розвідки, ретранслятора, боєприпасу тощо. Однак в основі однаково — платформа-носій, яка керується комплексом електронних, програмних та електромеханічних засобів (ідеться про засоби навігації, автопілот тощо). Вона повинна вийти в задане місце (район, зону) і виконати ту чи іншу задачу. При цьому потрібно забезпечити відповідне керування (в автоматичному або дистанційному режимах) як самою платформою-носієм, так і корисним навантаженням. Безпілотні системи сьогодні за ступенем свого розвитку і значенням для збройної боротьби в деякому сенсі подібні до літаків і танків у війнах ХХ століття. Вони будуть інтенсивно розвиватися і використовуватися, постійно удосконалюючись і займаючи все більш визначне місце у збройній боротьбі. Про перші безпілотники Ще за Наполеонівських війн для дистанційного ураження противника запускали повітряні кулі з певними зарядами. А ще раніше течією спускали кораблі-брандери без людей на борту, щоб нанести удар по об’єктам, які опиняться на їх шляху. У часи Першої світової війни були спроби розробки і застосування повітряних дронів вже літакового типу. У бік противника скеровували літак з годинниковим механізмом всередині, який фіксував рух і через певний час скидав боєприпас. Наскільки точно — ніхто не знає. Таким чином, на початку ХХ століття певні напрацювання у сфері безпілотних літальних систем вже були. Напередодні Другої світової війни для створення автономно керованих дронів все ще не вистачало систем навігації та наведення на ціль, наявні засоби зв’язку не дозволяли дистанційно керувати безпілотними апаратами на великій дальності. Автопілоту, як такого, теж ще не існувало.  Про напівпровідникові електронні прилади також на той час ще не йшлося — застосовувалась лампова електроніка. Таким чином, безпілотники хоч й не набули масового розповсюдження, та все ж існували і навіть використовувались для вирішення деяких задач у збройній боротьбі. І Німеччина, і СРСР з різним ступенем успіху конструювали різноманітні дистанційно керовані засоби. Наприклад, у той час колишній Радянський Союз створив важкий бомбардувальник, на борту якого перебували оператори, що дистанційно вели літаки поруч. Були навіть й деякі автоматично керовані засоби.  Натомість слід зазначити, що при ознайомленні з експозицією у Німецькому музеї Мюнхена (прим. — найбільший музей техніки у світі), можна побачити безпілотники, які ззовні майже такі самі, як зараз. Їх випускала Німеччина у роки Другої світової війни. Але широкого застосування вони також не набули. Існували і наземні безпілотні засоби, наприклад, безпілотний танк «Голіаф», який спочатку керувався по дротах, а потім — і по радіоканалу. Нацисти застосували його під час подавлення Варшавського повстання, щоб пробити діру в обороні. Фактично, це була дистанційно керована танкетка з потужним зарядом. Ті ж ФАУ-1 (крилаті ракети) і ФАУ-2 (балістичні ракети) — це теж приклади безпілотної зброї. Адже ракети, як і космічні супутники, — це теж безпілотники. Про сучасну історію дронів Під час в’єтнамської війни, намагаючись знищити добре захищений міст, американці втратили чимало літаків. Це наштовхнуло їх на думку переробити дрон-повітряну мішень в ударний дрон, щоб зрештою нанести успішніший удар. У 1982 році ізраїльська армія ефективно застосувала безпілотники як засоби розвідки та постановки радіозавад в Лівані: передусім задля подавлення протиповітряної оборони. Після цього в Ізраїлі почався бурхливий розвиток у цій сфері. На той час там відкрилася найбільша у світі кількість фірм, що займалися дронами. Фактично, саме тоді була створена більшість відомих нам моделей сучасних дронів. Те, що ми бачимо зараз, — практично часткові або навіть цілковиті репліки різноманітних ізраїльських розробок.  Війна, яка розпочалася в Україні у 2014 році, відкрила наступний період розвитку дронів та їх бойового застосування. Вже на її початку стало зрозуміло, що пілотовану авіацію в сучасній високотехнологічній війні застосувати подекуди дуже важко, а деінде — практично неможливо без надвеликих втрат. При цьому засобів розвідки, які б надавали необхідну інформацію, здебільшого і дуже часто не вистачає. Іноді уражати противника треба в надзвичайно недоступних для звичайних засобів ураження місцях.  Безумовно, для ефективного ураження противника треба заздалегідь знати, де він розташовується, зосереджується і що робить. Тому, зважаючи на суттєвий дефіцит штатних безпілотних засобів, на допомогу війську приходять волонтери. Як наслідок, в штатному розписі немає ані цих засобів, ані вказівок, хто і як їх застосовує. Простіше кажучи, протиборчі сторони широко та у великій кількості використовують звичайні побутові дрони.  Про власний досвід Тематикою високих оборонних технологій та їх бойового застосування у сучасній війні я займаюся з початку 90-х років. Вже тоді було очевидно, що застосування безпілотних літальних апаратів у комплексі з системами технічних видів розвідки та автоматизованого управління силами й засобами в бойових діях невідворотне. При цьому ефективне застосування БПЛА визначається не тільки їхніми кількістю та можливостями. Для цього потрібно мати висококваліфікованих фахівців-професіоналів, які застосовуватимуть безпілотники у бою, та напрацювати форми, способи й тактику їх бойового застосування.  Будучи ректором Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова, ми з колективом узялись за практичну реалізацію питань розвитку безпілотних систем та їх застосування в інтересах національної безпеки і оборони держави. Ми самостійно, з підручних засобів, збирали дрони і засоби управління ними; робили моделі, на яких можна було відпрацьовувати тактику бойового застосування тощо. З 2011 року ми застосовували різноманітні моделі безпілотників, систем управління силами і засобами, засобів технічних видів розвідки та РЕБ практично на всіх основних навчаннях військ (сил) в Україні.  Коли в 2014 році розпочалися бойові дії, з провідних фахівців Інституту була сформована група високотехнологічної підтримки АТО, яка застосовувала в бойових діях різноманітні високотехнологічні засоби, в тому числі дрони.  Практика показала та підтвердила необхідність системних підходів, штатних засобів, стандартизації й уніфікації, а також системи акселерації високотехнологічних інноваційних оборонних розробок.  Про важливість уніфікації БПЛА Візьміть гвинтівку М-16: штатна, відпрацьована, серійна, має свій унітарний боєприпас. Так само повинно бути і з безпілотниками. Інакше буде хаос: ми станемо заручниками різноманіття моделей і їх особливостей, складністю їх спільного бойового застосування й обслуговування, підготовки фахівців тощо. Уявіть собі, що людина почала пілотувати на одній моделі, де свої особливості та нюанси. Потім отримала другу модель, де вже свої особливості й нюанси, потім — третю. В результаті оператор примножує не лише свої напрацювання, які на різних моделях не завжди працюють, але й помилки, які мають тенденцію до примноження. Приміром, одна модель квадрокоптера має систему захисту, яка зупинить його перед перешкодою, інша — ні.  Та не це головне. Головне — простота й оснащення необхідною кількістю засобів, сервісне обслуговування та узгодженість бойового застосування. Все це дуже і дуже залежить від того, чи є уніфікація та стандартизація техніки, та наскільки вони вдалі.  Про важливість уніфікації та стандартизації техніки для війська свідчить історія. Так, першу стандартизовану армію світу створили ще давні римляни. Якщо ми подивимося на будь-яку успішну армію світу, то побачимо, що уніфікація озброєння й військової техніки, наприклад, засобів вогневого ураження та найбільш ефективних боєприпасів до них тощо є обов’язковою.  Розмноження різних моделей та зразків техніки призводить до великої сукупності проблем. Наприклад, з логістикою. Скільки, куди і чого потрібно доставити? Якщо у нас буде одночасно 100 моделей, хтось завжди привезе щось не те.  Історії відомий так званий «французький синдром». Напередодні Другої світової Франція профінансувала розробку великої кількості різноманітних моделей літаків, які випустили невеличкими партіями. В результаті їхнє застосування виявилося складним та неефективним. Попри те, що окремі моделі самі по собі були надзвичайно ефективними засобами, їхня надмірна різноманітність не дала змоги все це успішно застосовувати.  Тому маємо втілити принцип НАТО щодо уніфікації та стандартизації техніки: коли підрозділ, приміром, Німеччини передає свою зброю аналогічному підрозділу Польщі, — й останній застосовує отримане озброєння так само ефективно, як і той, якому воно до цього належало. Причому, застосування і тактика дій в них теж стандартна. Подібного треба досягти і з безпілотниками.  Про деякі цікаві задачі, які можуть виконувати безпілотники Припустимо, нам треба знищити засоби доставки вантажів противника, щоб йому не було на чому підвозити боєприпаси, їжу, воду. Фронт без їхнього постачання протримається в ідеалі декілька діб, 5-7 — максимум. Вода, їжа, набої, боєприпаси, ракети, навіть прості батарейки, паливо, щоб генератор запустити, — без цього воювати неможливо. Якщо нічого не буде надходити у підрозділи, якщо припиниться постачання, люди просто самі почнуть повзти назад. Виходить, жодної вантажівки від лінії зіткнення на глибину до 80, а краще 180 кілометрів, не має бути. Це можуть забезпечити ударні дрони, адже ракети РСЗВ і високоточні снаряди набагато дорожчі й не мають такої дальності дії.  Для цього застосування ударних дронів потрібно належним чином організувати, командири й особовий склад повинні мати відповідне розвідувально-інформаційне забезпечення, а також зручну та надійну систему управління. Ми повинні бачити ворога, точно наводити на нього ударні безпілотні засоби, а також мати підтвердження їх успішного застосування. Інший приклад. Для підвищення ефективності застосування дрони дальньої дії мусять перебувати у повітрі певний час. Більше того, вони повинні не тільки вийти в район виконання бойового завдання, а й очікувати на команду в повітрі. Іншими словами, патрулювати. Для підвищення бойової ефективності ударних безпілотників одним із рішень може бути застосування певної кількості ударних дронів.  Загалом, це ставить багато задач як перед розробниками, так і перед особовим складом, який використовуватиме такі засоби. При цьому бажано, щоб це було якнайпростіше: натиснув кнопку — злетів; натиснув іншу — захопив ціль; натиснув третю — знищив ціль. Технічно все це вже є реальним. Врешті-решт, можливо, навіть дійде до того, що крилаті ракети стануть менш ефективними, ніж дрони дальньої дії. Про дрони на озброєнні у ЗСУ На озброєнні Збройних сил України перебуває низка безпілотників, серед яких — «Лелека-100», «Фурія-АС», ПД-2 тощо.  На сьогодні у військах застосовуються понад 100 різноманітних моделей безпілотних авіаційних комплексів різного походження. Щось передали країни-партнери, щось волонтери закупили.  Те саме й щодо кількості різноманітних безпілотних ударних засобів. Наприклад, Switchblade-300: класний, але не потужний. На полі бою ефект від його застосування незначний, бо не може знищити техніку противника, особливо важку техніку. Для цього потрібен достатньо потужний штатний уніфікований боєприпас, а також носії з високоточним наведенням на ціль.  Щоб працювати на оперативній глибині, потрібні уніфіковані моделі БПЛА, які можуть перебувати в повітрі не менше 24 годин, та виконувати завдання на дальності 80–180 кілометрів з різним, але при цьому також уніфікованим корисним навантаженням. Придивімося, що застосовує проти нас ворог. «Орлан» — непоганий БПЛА, бо достатньо бюджетний, простий у виробництві й застосуванні, і — поки що — достатньо стійкий до ураження. Нам потрібні свої подібні моделі, але, бажано, набагато кращі, ніж у противника.  При цьому слід розуміти, що час перебування у повітрі подібних дронів визначає ефективність їхнього бойового застосування. У тому числі й те, скільки часу вони будуть виконувати бойове завдання по відношенню до часу виходу на місце його виконання та повернення назад. Тобто скільки разів в процесі бойового застосування дрон буде вимушеній перетинати лінію зіткнення з усіма можливими деструктивними впливами на нього.  Коли кажуть «нам і три години достатньо», то лукавлять, бо недостатньо. Дрон тільки прилетів у місце виконання бойового завдання і вже має летіти назад, тобто замість того, щоб виконувати бойове завдання, його просто ганятимуть туди-сюди, намагаючись при цьому не потрапити під вогонь ППО й дію засобів РЕБ. Є декілька моделей, які підходять під ці задачі, але в цьому класі потрібна модель масового, дешевого та ефективного дрона.  Про швидкість розробки і впровадження високотехнологічних інновацій Я дуже часто наводжу такий приклад: під час Другої світової війни деякі моделі бойової техніки, в силу обставин, розробляли надзвичайно швидко. Було навіть таке, що принципове проєктування відбувалося протягом кількох діб.  Так, відома історія про створення однієї із самохідних артилерійських установок, коли в умовах жорсткого браку часу взяли існуючу рухому базу від танку, поставили на неї потрібну гармату, броню зімітували з фанери, заміряли, подивилися кути — і почали робити креслення, щоб виготовити її вже із заліза. Через тиждень прототип цієї установки пішов на полігон для попередніх випробувань.  Сьогодні нам конче потрібен подібний до цього механізм акселератора оборонних інновацій. Механізм, який дозволить дуже швидко, але без порушень в основних процесах, створювати й виводити нову високотехнологічну зброю на випробування, приймати на озброєння і постачати у війська. При цьому, безумовно, треба завжди пам’ятати, що жарти зі зброєю — недоречні та неприпустимі. Усе потрібно робити правильно, відповідно до стандартів. Але коли є реальні можливості прискорення без шкоди для результату, вони повинні бути реалізованими. Тоді дуже багато чого можна буде зробити швидко і якісно.  Не слід розпорошувати зусилля та створювати все більше й більше малих осередків винахідництва або невеличких тренінгових центрів. Це не дає глобального позитивного результату. Має з’явитися єдиний хаб для системного й комплексного розвитку, а також застосування високотехнологічних оборонних систем, зокрема безпілотних. Там буде зібрано все: найкращі викладачі та потужна освітня база, найсучасніші технології, талановиті інженери та науковці, лабораторії та випробувальні майданчики. Саме на такий базі доцільно зосередити наукові дослідження за пріоритетними напрямками: експлуатація та бойове застосування роботизованих комплексів і систем боротьби з ними, ІТ-технології, інформаційна та кібербезпека, технічні види розвідки, радіоелектронна боротьба тощо. Про перетворення війни артилерії на війну дронів Зараз росія веде проти України війну артилерії та ракет. Запоріжжя, Миколаїв, Харків та багато інших міст, військові та цивільні об’єкти на передовій та в тилу потерпають від потужних обстрілів ворога.  Високотехнологічні системи, зокрема безпілотні, є у центрі уваги секторів національної безпеки та оборони всіх провідних країн світу, їх оборонної промисловості. І в державному концерні «Укроборонпром» цей напрям — один із пріоритетних. Ми прагнемо, щоб сили безпеки та оборони нашої країни отримали все необхідне своєчасно і в потрібній кількості, та працюємо над цим цілодобово, постійно й безперервно.  Повномасштабне вторгнення росії в Україну остаточно розставило всі крапки над «ї» щодо БПЛА, та супроводжується застосуванням різних типів безпілотних літальних апаратів з обох боків. І на першому етапі Сили безпеки та оборони нашої країни мали у цьому неабиякий успіх. Проте невдовзі війна почала перетворюватися на класичне лінійне протистояння армій. Ворог став ще активніше використовувати реактивну та ствольну артилерію, оскільки має великі запаси снарядів і озброєння. Слід визнати, що у цьому випадку ми поки не здатні відповісти кількістю на кількість. Тут є низка чинників: участь України після розпаду СРСР у міжнародних програмах зі скорочення артилерії певних калібрів та утилізації боєприпасів, багаторічне недофінансування армії, відомі пожежі на складах тощо.  Тому наша відповідь має бути асиметричною. Наприклад, високоточне ураження ворожих об’єктів за допомогою дронів. Це удари по засобах електронної розвідки, радіолокаційним станціям, складам боєприпасів, пального, зброї та спорядження, а також по ланцюгах постачання.  Завдяки БПЛА українське військо здатне зробити ворога сліпим, глухим, голодним і беззбройним, унеможливити здатність підвозити та накопичувати необхідні для ведення бойових дій засоби. Знищити логістику — одне з найголовніших завдань, бо без неї армія втрачає боєздатність. Як доводить історія війн, це — шлях до перемоги. Про комплексний підхід Успішне використання БПЛА означає ефективні комплексні рішення з планування, розподілу цілей та завдань, уміння визначитися з типом апаратів, їхнім озброєнням і порядком використання, здатність отримувати всю необхідну інформацію й водночас унеможливлювати це для ворога тощо. Саме такий підхід було закладено у програму розвитку безпілотних систем, над якими Укроборонпром працював разом з Генеральним штабом ЗСУ. Команда концерну підійшла до цього питання максимально зосереджено та професійно. Це дало змогу оперативно розробити інноваційну стратегію асиметричних дій, визначитися з тим, які сили та засоби необхідні, запропонувати замінити те, чого не вистачає, виробами оборонної промисловості України та країн-партнерів і в першу чергу підприємств концерну.  Зрештою, ми визначили універсальні платформи-носії для ефективного виконання всіх типів завдань, притаманних безпілотникам: розвідки, корегування, ураження, ретрансляції тощо. Це дасть змогу швидко налагодити серійне виробництво на підприємствах різних форм власності, зробити обслуговування менш вартісним і організувати навчання пілотів за єдиною програмою. Впевнений, що завдяки уніфікації БПЛА-платформ, боєприпасів для них і початку серійного виробництва ми неодмінно досягнемо мети: наблизимо перемогу та одночасно створимо міцний фундамент для подальшого розвитку високотехнологічної зброї. Резюмуючи, сьогодні в державному концерні «Укроборонпром» є низка надзвичайно цікавих розробок, поява яких буде неприємною несподіванкою для противника.  Джерело: https://dev.ua/news/drony-interviu