1 лютого СБУ затримала співробітника Укроборонпрому, який працював на російську воєнну розвідку. Він збирав розвідницьку інформацію на користь російської федерації. Спецоперацію проведено у взаємодії з підрозділом внутрішньої безпеки Концерну. Як повідомляє Служба безпеки України, підозрюваний збирав інформацію про українське озброєння, звітував окупантам про наслідки ракетних ударів по Києву тощо. Слідчі СБУ повідомили фігуранту про підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України). Наразі тривають слідчі дії.  Концерн тісно співпрацює з правоохоронними органами та всебічно сприяє розслідуванню цієї справи. Крім того, посилює внутрішні заходи безпеки щодо перевірок працівників і поводження з інформацією.

Державний концерн «Укроборонпром» налагодив серійне виробництво 82-мм мінометних пострілів за кордоном, на потужностях однієї з країн-членів НАТО.  Прикметно, що удосконалена Укроборонпромом міна є у рази кращою за штатну. Кількість смертоносних осколків, зафіксованих під час випробувань на щитах мішеней та на майданчику мішеневої обстановки, у 2-2,5 рази більша, ніж повинна мати штатна міна. Розміри та форма осколків також кращі за штатні. Так, згідно зі стандартом, під час розриву штатної міни кількість осколків, які мають уразити ціль на відстані 5 метрів, повинна сягати 198 од., на відстані 10 метрів  – 70 од., а на відстані 15 метрів – 41 од. У боєприпасу, вдосконаленого фахівцями підприємств Укроборонпрому, це 460, 140 та 69 осколків відповідно.  Артилерійська осколкова міна 82-мм призначена для ураження живої сили ворога з міномета на відстані до 4500 метрів.

Окупаційна адміністрація російської федерації виставила на продаж 100% акцій Державного підприємства «Євпаторійський авіаційний ремонтний завод», що входить до складу Укроборонпрому та перебуває на тимчасово окупованій території з 2014-го року. Це вже третя спроба загарбників продати те, що їм не належить.  Дії окупаційної влади рф є черговим проявом агресії проти територіальної цілісності та суверенітету України, а результати так званого аукціону вважатимуться недійсними.  Тимчасово окупована росією Автономна Республіка Крим є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.  Тимчасова окупація російською федерацією територій України є незаконною і не створює для держави-агресора жодних територіальних прав. Після деокупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ми обов’язково відновимо контроль над діяльністю Державного підприємства «Євпаторійський авіаційний ремонтний завод».

Вчора, 2 січня, Бюро економічної безпеки України повідомило про те, що вручило підозри шістьом посадовим особам одного з державних оборонних підприємств. У повідомленні БЕБ йдеться, що згадані посадові особи у березні 2022 року, тобто під час повномасштабного вторгнення рф в Україну, закупили неякісні товари військового призначення для ЗСУ. Розтрата бюджетних коштів оцінюється на загальну суму у 5,4 млн грн. Державний концерн «Укроборонпром» тісно співпрацює з правоохоронними органами та надає всебічне сприяння щодо розслідування як цієї справи, так і розкриття усіх кримінальних злочинів, провадження щодо котрих натепер відкрито. Охочим вкрасти чи заробити на війні, допоки країна героїчно чинить спротив окупанту, не місце у системі державного оборонно-промислового комплексу.

Учасники першого етапу програми з пошуку та впровадження інновацій у гуманітарну протимінну діяльність в Україні, яку започаткували Укроборонпром і Київська школа економіки (KSE), запропонували власні розробки з розмінування. Партнером став Український фонд стартапів. Перший етап був організований як буткемп – чотириденне навчання, поєднане з практичними заняттями. Фахівці з розмінування одного з підприємств Концерну розповіли розробникам про типи боєприпасів, особливості поводження з ними та протимінними засобами, нюанси законодавства тощо. Це супроводжувалося практичними заняттями, зокрема на полігоні, де можна було у цілком безпечних умовах використати нові знання та навички. Крім цього, під час практики представники Укроборонпрому наочно продемонстрували можливості своєї протимінної розробки – «олівця» SF-1, який швидко та ефективно пропалює металеві оболонки вибухонебезпечних предметів і спричиняє вигорання вибухової речовини. За підсумками буткемпу його учасники презентували експертам – фахівцям Концерну, представникам Генштабу ЗСУ та Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних сил України – низку інноваційних ідей з гуманітарного розмінування, які мають потенціал для реалізації саме в Україні, територія якої внаслідок російської агресії приблизно на 30% забруднена мінами та іншими вибухонебезпечними предметами. У пропозиціях йшлося про повітряні та наземні дрони, які виявляють, ідентифікують і знешкоджують вибухівку, міношукач, який керується зі смартфону, мобільний застосунок для школярів, в якому пес Патрон навчає поводженню з вибухонебезпечними предметами, тощо. Тепер автори інновацій удосконалюють свої розробки, спираючись на досвід, набутий під час навчання. І вже незабаром презентують свої розробки на галузевому форумі за участі Міністерства оборони України, ДСНС, компаній-операторів протимінної діяльності, зокрема іноземних, інвесторів та експертів. Найкращі інновації отримають фінансування та можуть бути реалізовані як самостійно, так і в кооперації з партнерами, зокрема іноземними. Авторам ідей надаватимуть менторську підтримку представники Концерну, KSE, Міноборони та ДСНС. Організатори мають намір провести другий та третій етапи програми у першому півріччі 2023 року.

За 9 місяців активного російського вторгнення українським захисникам державний концерн «Укроборонпром» передав у 7 разів більше озброєння, ніж за весь минулий рік. Виїзні ремонтні бригади ДК відновлюють 90-95% військової техніки безпосередньо на лінії зіткнення або у «сірій» зоні.  Про те, як функціонує Укроборонпром в умовах повномасштабної російської агресії, чому розвиток вітчизняного ОПК на сьогодні є вкрай важливим та на якому етапі наразі перебуває безпосереднього процес корпоратизації державного концерн,у в інтерв’ю Укрінформу розповіли директор департаменту з правових питань ДК Даніїл Федорчук та директор департаменту з трансформації Станіслав Людкевич.  - Понад 10 місяців триває повномасштабне вторгнення російської федерації на українську територію. Як воєнні дії вплинули на роботу ДК?  Даніїл Федорчук (далі - ДФ): Підприємства ДК «Укроборонпром» в умовах воєнного стану продовжують безперервно забезпечувати Збройні сили України озброєнням та військовою технікою (ОВТ), часто під обстрілами або на майданчиках, позбавлених будь-яких комфортних умов роботи. Підприємства працюють цілодобово, у тому числі на дублюючих потужностях, та у складі виїзних ремонтних бригад. У цих надважких умовах їм вдається освоювати випуск нової продукції та істотно оновлювати вже наявну продуктову лінійку. Станіслав Людкевич (далі - СЛ): За час повномасштабної війни Укроборонпром передав Збройним силам України в рази більше озброєння, ніж за весь 2021 рік. В різних категоріях номенклатури в середньому – у 7 разів більше, ніж торік. Концерн налагодив виробництво боєприпасів калібру 122 мм та 152 мм, а також мін калібру 120 мм. Засоби ураження пройшли успішні випробування. Боєприпаси, вироблені ДК, мають зменшити залежність української артилерії від постачань з-за кордону, де запаси снарядів і мін радянських калібрів поступово вичерпуються. Наразі концерн продовжує завозити боєприпаси з-за кордону. - Минулого року було затверджено Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу. Передбачалось, що стратегія реалізовуватиметься в три етапи, перший – мав завершитись цього року. Як російська агресія вплинула на її реалізацію, та як змістила акценти? ДФ: Дійсно, у 2021-2022 роках мало бути реалізовано перший етап Стратегії розвитку ОПК, який передбачав цілу низку заходів. Йдеться про розробку та прийняття правових актів для розвитку ОПК, заходи з перетворення підприємств ОПК державної форми власності у господарські товариства, формування організаційно та функціонально збалансованої структури управління підприємствами оборонної галузі промисловості. Також це формування вертикально-інтегрованих науково-виробничих об’єднань за галузевим принципом для створення замкнених циклів виробництва продукції військового, цивільного призначення та подвійного використання, припинення діяльності державного концерну «Укроборонпром» шляхом перетворення його та підприємств-учасників у вертикально-інтегровану структуру тощо. Перетворений Концерн насамкінець підпорядковуватиметься єдиному акціонеру – Кабінету Міністрів України, – тобто перебуватиме 100% у державній власності. СЛ.: До лютого 2022 року було реалізовано найважливіші заходи: ухвалено Закон України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (набрав чинності 6 жовтня 2021 року -ред), який заклав правові механізми реформування підприємств галузі. На жаль, початок повномасштабної агресії рф вплинув на темпи реалізації цих планів, але не змусив від них відмовитися. На сьогодні вже реорганізовано декілька десятків оборонних підприємств, реорганізація самого концерну також триває. Водночас сьогодні фактично відкладено на майбутнє розроблення довгострокових планів науково-технічного, інноваційного та інвестиційного розвитку, зовнішньоекономічної діяльності підприємств ОПК, адже зараз основною задачею є максимальна концентрація зусиль підприємств для забезпечення Збройних сил України необхідними озброєнням та військовою технікою в умовах війни. - Укроборонпром спільно з експертним середовищем розробив законопроєкт про максимальну локалізацію виробництва озброєння та військової техніки на території України. В чому його особливість? СЛ.: По суті це кілька законопроєктів, які містять як нові норми, так і значну кількість змін до вже існуючих норм законодавства. Але для зручності можна називати цей пакет «законопроєкт» (його повна назва – «Про оборонно-промисловий комплекс України як пріоритетну галузь промисловості» -ред). Загалом він передбачає пріоритетність оборонних закупівель у національних виробників ОВТ за наявності відповідної пропозиції (фактично – протекціонізм у сфері ОПК), надання їм низки податкових і митних пільг, підвищення престижності роботи на підприємствах ОПК, запровадження соціальних гарантій та пільг працівникам підприємств ОПК, заохочення розвитку освіти у галузях, пов’язаних з оборонною промисловістю тощо. Його дія поширюватиметься як на підприємства Укроборонпрому, так і на приватних виробників озброєння та військової техніки. Наша мета: підвищення обороноздатності держави, створення умов для гарантованого забезпечення потреб безпеки та оборони необхідним ОВТ шляхом забезпечення ефективного функціонування підприємств ОПК незалежно від форми власності. Передбачається, що дія окремих положень законопроєкту обмежуватиметься періодом воєнного стану. Інші норми будуть застосовуватися протягом обмеженого строку. Наприклад, на 10 років запроваджується пільга з оподаткування прибутку підприємств ОПК за умови використання ними коштів на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, розвиток чи модернізацію виробництва, фінансування науково-технічних розробок тощо. Решта норм розраховані на постійне застосування. Наприклад, в Україні буде створено реєстр підприємств ОПК, який дозволить державним замовникам отримувати максимально повну інформацію про наявні на українському ринку пропозиції товарів та послуг оборонного призначення. - На якому етапі перебуває робота над документом? Коли парламент може його розглянути? СЛ.: Зараз законопроєкт проходить остаточні обговорення й узгодження перед його реєстрацією у Верховній Раді. Строки прийняття законопроєкту поки спрогнозувати важко, хоча на всіх рівнях ми бачимо підтримку та розуміння критичної важливості цих законодавчих ініціатив. - Які у Вас очікування від прийняття законопроєкту? Як він вплине на розвиток вітчизняного оборонно-промислового комплексу? СЛ.: Документ у довгостроковій перспективі має створити правові й економічні стимули для локалізації виробництва на території України, зокрема для створення тут виробничих потужностей нашими зарубіжними партнерами. Як наслідок, має знизитися залежність наших Сил безпеки та оборони від іноземних поставок (і всіх пов’язаних з цим політичних ризиків, коли поставки може бути припинено чи істотно обмежено з черговою зміною уряду і політичного курсу), коли Сили безпеки і оборони України гарантовано отримуватимуть необхідне їм сучасне та високотехнологічне озброєння та військову техніку вітчизняного виробництва. Через створення нових робочих місць не лише на оборонних підприємствах, але і в суміжних галузях (коли 1 робоче місце в ОПК створюватиме 8-9 робочих місць у пов’язаних сферах – так званий ефект мультиплікатора), оборонно-промисловий комплекс має стати драйвером розвитку всієї національної економіки. - Чи розглядає Укроборонпром можливість локалізації підприємств, які виготовляють озброєння, за кордоном, наприклад, у сусідніх країнах? Україна у цьому випадку буде впевнена в тому, що ворожі ракети не зможуть порушити виробництво, а партнери отримають додаткові надходження з іншого. ДФ: Можливості дублювання виробничих потужностей українських підприємств за кордоном безумовно розглядаються та активно вивчаються, але більш конкретні відомості зараз не можемо розкрити зі зрозумілих причин. - Концерн та Міжурядова агенція оборонної співпраці (AMOS) при Міністерстві оборони Чеської Республіки підписали угоду про створення спільного оборонного кластеру. Розкажіть детальніше про напрямки співпраці. ДФ: Цією угодою Україна зафіксувала наміри розвивати всебічне партнерство українських та чеських оборонних підприємств зі спільного виробництва військової техніки, боєприпасів різних калібрів, створення сервісних хабів з обслуговування та ремонту ОВТ, а також співпрацю у сфері високих технологій. Взаємодія охоплюватиме створення спільних науково-дослідних центрів, а також нових виробничих потужностей як у Чехії, так і в Україні. Підписання угоди з AMOS закладає фундамент для подальших договорів між підприємствами оборонного комплексу на реалізацію спільних коопераційних планів.  - Тобто, планується створення нових оборонних кластерів? ДФ: Наразі це дуже важливий напрямок діяльності Укроборонпрому. Вже очевидно, що без співпраці з зарубіжними партнерами виведення української оборонної промисловості на якісно новий рівень є нездійсненним завданням. Тому таку взаємодію передбачено майже за всіма напрямками діяльності підприємств Концерну.  - Ворог щодня продовжує обстрілювати українську інфраструктуру, в тому числі підприємства, які є стратегічно важливими для ЗСУ. В яку суму оцінюються збитки, завдані українському ОПК? ДФ: Від самого початку повномасштабного російського вторгнення підприємства концерну є одними з головних цілей ворога. На жаль, ми маємо загиблих та поранених серед працівників, зруйновані будівлі та споруди, втрачене майно. Процес підрахунку втрат і збитків триває, не можемо зараз озвучити конкретну цифру. Водночас, державна методика оцінки таких збитків досі перебуває у стадії розробки уповноваженими органами. Разом із тим, концерн проводить роботу із залученням правоохоронних органів для фіксації завданої шкоди для формування належної доказової бази, зокрема для майбутнього відшкодування за рахунок держави-агресора. - З самого початку в межах процесу корпоратизації ДК передбачалось, що підприємства, які входять до Укроборонпрому, будуть розподілені за напрямами діяльності та згруповані у двох державних холдингових компаніях: «Оборонні системи України» та «Аерокосмічні системи України». Чи відбулись зміни в цьому напрямку? СЛ: Цільова модель корпоратизації підприємств концерну передбачає об’єднання усіх наявних державних підприємств після їх перетворення у господарські товариства у вертикально-інтегровану структуру під єдиний корпоративний центр, на який має бути перетворено сам концерн. Перетворення підприємств, які розташовані на тимчасово-окупованих територіях або зазнали істотних ушкоджень, зараз призупинено, до їх звільнення та/або визначення масштабу втрат та їхнього впливу на виробничі можливості. Наприкінці 2021 року наглядова рада концерну затвердила склад п’яти галузевих науково-виробничих об’єднань: авіаремонт, бронетехніка, високоточне озброєння та боєприпаси, радарні системи, морські системи. Водночас дві групи підприємств за напрямами зовнішньоекономічна діяльність та авіабудування перебуватимуть під прямим підпорядкуванням корпоративного центру. - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку погодила проєкт постанови уряду про створення акціонерного товариства «Українська Оборонна Промисловість», компанії, яка нібито стане правонаступником держконцерну. Про що йде мова? СЛ: Перетворення концерну на акціонерне товариство, як це передбачено Законом «Про особливості реформування підприємств ОПК державної форми власності», та затвердження його статуту належить до повноважень Кабінету Міністрів України. Проєкт відповідної постанови Кабміну відповідно до регламенту Уряду вже пройшов погодження  заінтересованих центральних органів виконавчої влади і опрацьовується Секретаріатом Кабінету Міністрів, після чого буде винесений на засідання Уряду. «Оборонні системи України» було попередньою робочою назвою майбутнього корпоративного центру, від якої з різних причин відмовилися. Станом на зараз назвою правонаступника концерну, яка відображена у проєктах документів Кабміну, є акціонерне товариство «Українська Оборонна Промисловість».  - Реформа ОПК передбачає запровадження принципів корпоративного управління ОЕСР. Чи вбачаєте Ви ефективність у функціонуванні Наглядових рад як провідника комплаєнс-політики? СЛ: Стандарти ОЕСР вироблені багаторічною практикою західних країн. Вони ґрунтуються на ідеї загального підвищення ринковості та конкурентоздатності підприємств державного сектору економіки. Це досягається завдяки усуненню «ручного» і, можливо, політично вмотивованого управління з боку власника (держави) з передачею частини управлінських функцій наглядовим радам з незалежними членами. Водночас, розуміючи специфіку ОПК, особливо під час воєнного стану, контроль держави за перетвореними господарськими товариствами не зменшиться і, звичайно, жодним чином не йдеться про якусь приховану приватизацію. В проєкті статуту правонаступника концерну визначено, що у склад наглядової ради увійдуть шість членів, половина з яких має відповідати критеріям незалежності, а інші – представники держави. Впевнені, що за результатами конкурсних процедур Уряд призначить на посади членів наглядової ради висококласних та ефективних фахівців, що позитивно вплине на якість управління підприємствами оборонно-промислового комплексу державної форми власності. - Як процес корпоратизації Укроборонпрому вплине на залучення іноземних інвестицій в український оборонно-промисловий комплекс? ДФ: Ми очікуємо завершення всіх процесів і формування трирівневої корпоративної структури у 2023 році. Впевнені, що така модель буде ефективною та дасть змогу оперативно та якісно ухвалювати рішення, адже реалії вимагатимуть від оборонно-промислового комплексу максимальної самовіддачі. Також  прозора система управління неодмінно підвищить привабливість для інвесторів і надасть змогу залучити додатковий капітал. - Яке бачення має ДК щодо подальшого розвитку українського ОПК? ДФ: Український оборонно-промисловий комплекс (не лише державний, але і приватний) має якнайшвидше стати сучасним і високотехнологічним, із міцними коопераційними зв’язками з нашими партнерами, але максимально незалежним від імпорту і пов’язаних з цим політичних ризиків. Зрештою, розвиток ОПК для України – це не просто про підтримку важливої галузі промисловості, це передусім – питання виживання. Марчук Валентин, Київ Джерело:https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3635422-daniil-fedorcuk-ta-stanislav-ludkevic-direktori-departamentiv-dk-ukroboronprom.html 

Вчора, 15 грудня, Укроборонпром та Шведська асоціація безпеки та оборонної промисловості «SOFF» уклали угоду про співпрацю. До складу Асоціації входить 180 компаній-членів. Усі вони спеціалізуються на кіберзахисті, цивільному захисті та оборонних проєктах. Це вже 27-ма міжнародна угода, укладена Укроборонпромом з країнами-партнерами за час повномасштабного вторгнення. Предметом угоди є співробітництво у галузі оборонного виробництва, досліджень та розробок. Асоціація підтримує тісний діалог і широко співпрацює з урядом Швеції, а також зі Збройними силами Швеції, тож, сприятиме залученню урядових структур до налагодження між нашими країнами двостороннього співробітництва та торгівлі в оборонній сфері. Додатково: «The SWEDISH SECURITY & DEFENCE INDUSTRY ASSOCIATION» («SOFF») – Шведська асоціація безпеки та оборонної промисловості, метою якої є об’єднання безпекових та оборонних компаній у Швеції, а також скандинавських та європейських організацій. Асоціація представляє шведську галузь безпеки та оборони в ASD (Асоціація аерокосмічної та оборонної промисловості Європи), NIAG/PfP (Промислова консультативна група НАТО/Партнерство заради миру) і є представником від Шведської національної асоціації оборонної промисловості (NDIA) в ЄС (Європейська оборонна асоціація Агентство, Комісія ЄС) і в організації Північного оборонного співробітництва (NORDEFCO).

Команда Укроборонпрому обговорила з представниками провідної Центрально- та Східноєвропейської суспільно-аналітичної організації GLOBSEC партнерство в оборонній сфері з країнами НАТО. Йшлося про збільшення виробництва боєприпасів, зокрема «радянських» калібрів, виробництво, ремонт і обслуговування вітчизняної та закордонної військової техніки тощо. Крім цього представники Концерну розповіли про стан реформи державного оборонно-промислового комплексу України, завдяки якій, зокрема, можна здійснювати трансфер технологій та залучати інвестиції у вітчизняний ОПК. На сьогодні зміцнення військово-технічного партнерства з країнами Північноатлантичного альянсу має велике значення для посилення Сил безпеки та оборони України. Так під час відсічі російським загарбникам воно стане міцним підґрунтям для подальшої інтеграції вітчизняного ОПК в глобальну систему оборонної промисловості НАТО. Нагадаємо, що Укроборонпром спільно вироблятиме, ремонтуватиме та розроблятиме важке озброєння та військову техніку щонайменше з шістьма країнами-членами Альянсу. Довідково. GLOBSEC – незалежна, позапартійна та неурядова аналітична організація глобального спрямування зі штаб-квартирою у Братиславі, яка віддана ідеям поширення демократії, безпеки, процвітання та сталого розвитку в Європі та по всьому світу.

Задля збереження цивільних життів та економічного відновлення України ми стимулюємо розвиток гуманітарного розмінування. Укроборонпром у співпраці з Київською школою економіки започатковують програму з пошуку та впровадження інновацій у гуманітарну протимінну діяльність в Україні та запрошують до участі авторів перспективних проєктів. Найкращі розробки можуть отримати інвестиції, стати частиною спільних ініціатив з розмінування, зокрема з іноземними компаніями. Забруднення земель мінами та снарядами є викликом для бізнесів, передусім у сільському господарстві. Наразі потенційно небезпечними територіями залишаються 174 тис. кв. км, що становить 30% від загальної площі України. Прискорення гуманітарного розмінування дасть змогу зберегти життя людей, відновити звичні масштаби підприємницької діяльності, підтримати економіку України та світову продовольчу безпеку. Перший етап Програми відбудеться 20-23 грудня 2022 року в Києві. Програма стартує з інтенсивного чотириденного навчання із глибоким зануренням у тему розмінування, поєднаного з практичною частиною. Досвідчені експерти одного з підприємств Укроборонпрому розповідатимуть про нюанси нормативної бази, загальну класифікацію боєприпасів, наявні технології та засоби знешкодження вибухонебезпечних предметів. Паралельно учасники матимуть можливість випробувати власні розробки та використати нові знання на практиці на спеціалізованому полігоні. Досвід, отриманий під час навчання, допоможе розробникам вдосконалити свої ідеї перед презентацією на галузевому форумі. Він стане другим етапом Програми. У форумі візьмуть участь представники Укроборонпрому, Київської школи економіки, Міноборони України, ДСНС, провідних іноземних та українських операторів з розмінування, виробників, експертів та інвесторів. Заключним етапом Програми стане акселерація. Найкращі інновації можуть бути реалізовані як самостійно, так і в кооперації з партнерами, зокрема іноземними. Передбачена менторська підтримка з боку експертів з Концерну, Київської школи економіки, Міністерства оборони України та ДСНС, а також грошові гранти. Проведення форуму та акселерації заплановано на перше півріччя 2023 року. Партнером Укроборонпрому та Київської школи економіки є Український фонд стартапів. Щоб стати учасником Програми з пошуку та впровадження інновацій у протимінній діяльності, необхідно зареєструватися за посиланням https://bootcamp.usf.com.ua/ Учасники, яких запросять до першого етапу, мають прибути до Києва на навчання, яке проходитиме 20-23 грудня.

Виїзні ремонтні бригади Укроборонпрому відновлюють 90-95% військової техніки безпосередньо на лінії зіткнення або у «сірій» зоні. Це ремонти різної складності, просто неба, за будь-якої погоди, вдень та вночі. Особистий рекорд рембригади на цьому відео — 7 відновлених машин за добу трьома особами. Виїзні ремонтні бригади Укроборонпрому відновлюють як українську, так і російську трофейну техніку.   Часто у трофейних зразках бронетехніки наші військові знаходять награбовані у мирного населення речі: пилососи, чайники, кавоварки. Як відбувається відновлення техніки на передовій? Перше – розмова з екіпажем як до прибуття ремонтної бригади на передову, так і під час виїзду. Це дозволяє заздалегідь подбати про необхідні запчастини. Далі – огляд машини по прибуттю: максимально швидко встановлюють поломку і переходять до ремонту. Військова техніка з тяжкими бойовими пошкодженнями відтягується на майданчики для ремонту або в безпечне місце, де її можна ремонтувати.

Реактивна система залпового вогню «Вільха», переносний протитанковий ракетний комплекс «Стугна-П» та протикорабельний ракетний комплекс «Нептун», які довели свою ефективність у бойових діях, зображені на нових воєнних марках. До Дня Збройних сил України Укрпошта випустила поштовий набір «Зброя Перемоги». На них зображена техніка, виготовлена підприємствами вітчизняного ОПК, а також передана західними партнерами Україні. «Зараз всі підприємства Концерну працюють у посиленому режимі, збільшуючи й обсяги, і якість техніки, яку ми передаємо ЗСУ. Хочу, щоб на наступних марках було більше нашої високоточної та високоефективної зброї, яка кожного дня наближає нашу перемогу», — зазначив генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв під час урочистого спецпогашення марки. З перших днів повномасштабної війни українська зброя у руках наших військових засаджує бавовною усю лінію фронту. «Нептун» став на озброєння ЗСУ менш як два з половиною роки тому, а вже встиг показати себе справжнім володарем морів. Саме він відправив за відомою адресою відомий російський корабель – флагман чорноморського флоту рф, ракетний крейсер «москва». Зі «Стугни» ворожу техніку вражали бійці АТО та ООС, проте свій зоряний час  «Стугна» отримала лише у 2022 році. Вона вкотре довела свою ефективність проти будь-якої бронетехніки ворога, але й показала здатність перетворюватися на засіб ППО. Тільки за перші дні війни «Вільха» завдала близько 50 влучних ударів по ворогу. Вона нищить окупантів на всій лінії фронту, а серед цілей – системи протиповітряної оборони, станції РЕБ, піхота та бронетехніка. Замовити марки чи повний поштовий набір можна тут: bit.ly/zbroya_peremohy. Частина коштів від продажу буде направлена на допомогу Збройним силам України.

Розберемось, як же так вийшло, що виробництво артилерійських снарядів калібру 152-мм не було розпочато ще у 2018 році, а натомість серія вийшла пару місяців тому, як про це повідомив Міністр оборони України Олексій Резніков. Розберемось детальніше, бо хтось маніпулює фактами. У 2018 році на одному з підприємств Укроборонпрому дійсно виготовили біля чотирьох десятків корпусів до 152-мм снарядів. Саме вони були на всіх фото. Але далі справа не пішла, бо повноцінні постріли з вибуховою речовиною тодішня влада замовила у приватного виробника снарядів, які згодом виявились неналежної якості. Тим часом на державному оборонному підприємстві Укроборонпрому тодішня влада мала намір розгорнути конвеєрне виробництво боєприпасу. Для цього зобов’язала державне оборонне підприємство – у рамках засекреченого держконтракту – закупити необхідне обладнання через ДП “Безпека”, підпорядковане на той час Мінекономрозвитку. За умовами держконтракту компанію-постачальника обладнання обирало ДП “Безпека”. Вибір зупинився на американській фірмі-прокладці Gray Fox Logistics (GFL), яка ніколи не виробляла необхідного устаткування і була невідомою на ринку. Хоча державне оборонне підприємство неодноразово наполягало на виборі іншого постачальника із Південної Кореї. Державне оборонне підприємство на виконання контракту перерахувало GFL аванс у розмірі 8,29 млн доларів, однак досі ані обладнання, ані авансованих грошей державне оборонне підприємство так і не отримало. На сьогоднішній день за цими фактами порушено кримінальне провадження. Триває досудове розслідування. Саме за цей контракт Службою безпеки України у жовтні 2019 році було затримано ексзаступника міністра економрозвитку, що працював у владі з 2016 по 2018 роки. Щоправда, потім відпустили.  У 2020 році державне оборонне підприємство виграло справу проти Gray Fox Logistics в Арбітражному Інституті Стокгольмської Торгової Палати, однак перспективи фактичного повернення коштів – дуже туманні. Відзначимо для повноти картини, що одного із керівників Gray Fox Logistics, який безпосередньо «опікувався» контрактом з Україною, у 2019 році було засуджено у США до 12,5 років в’язниці в іншій справі про організацію міжнародної шахрайської схеми. Тим часом в Україні ДП «Безпека» стягнуло з державного оборонного підприємства на сьогодні майже 172 млн гривень за невиконаний контракт з фірмою, яку саме ж і нав’язало. Висновок. У 2018 році боєприпас так і не пішов у серію (серія – це від тисячі снарядів). Обладнання для конвеєрного виробництва 152-мм снаряду державне оборонне підприємство так і не отримало, натомість його «кинули» на 8 млн доларів, які воно зараз з власних коштів змушене повертати державі за невиконання нав’язаного контракту. Два місяці тому Україна вперше за роки незалежності почала серійно виготовляти артилерійські боєприпаси 152-мм калібру. На жаль, війна продиктувала нові правила, тому виготовлення снарядів повністю роззосереджено по великій кількості міст, щоб унеможливити для противника накриття ракетами наших співробітників. Ворог у нас лютий та підлий, і нам його повністю вистачає, аби ще й серед українців маніпулювати та пересмикувати факти. У нас нарешті є серійний боєприпас, і справжня задача – наростити потужність виробництва. Цим і займаємось.