Новини
Команда Укроборонпрому обговорила з представниками провідної Центрально- та Східноєвропейської суспільно-аналітичної організації GLOBSEC партнерство в оборонній сфері з країнами НАТО. Йшлося про збільшення виробництва боєприпасів, зокрема «радянських» калібрів, виробництво, ремонт і обслуговування вітчизняної та закордонної військової техніки тощо. Крім цього представники Концерну розповіли про стан реформи державного оборонно-промислового комплексу України, завдяки якій, зокрема, можна здійснювати трансфер технологій та залучати інвестиції у вітчизняний ОПК. На сьогодні зміцнення військово-технічного партнерства з країнами Північноатлантичного альянсу має велике значення для посилення Сил безпеки та оборони України. Так під час відсічі російським загарбникам воно стане міцним підґрунтям для подальшої інтеграції вітчизняного ОПК в глобальну систему оборонної промисловості НАТО. Нагадаємо, що Укроборонпром спільно вироблятиме, ремонтуватиме та розроблятиме важке озброєння та військову техніку щонайменше з шістьма країнами-членами Альянсу. Довідково. GLOBSEC – незалежна, позапартійна та неурядова аналітична організація глобального спрямування зі штаб-квартирою у Братиславі, яка віддана ідеям поширення демократії, безпеки, процвітання та сталого розвитку в Європі та по всьому світу.
Задля збереження цивільних життів та економічного відновлення України ми стимулюємо розвиток гуманітарного розмінування. Укроборонпром у співпраці з Київською школою економіки започатковують програму з пошуку та впровадження інновацій у гуманітарну протимінну діяльність в Україні та запрошують до участі авторів перспективних проєктів. Найкращі розробки можуть отримати інвестиції, стати частиною спільних ініціатив з розмінування, зокрема з іноземними компаніями. Забруднення земель мінами та снарядами є викликом для бізнесів, передусім у сільському господарстві. Наразі потенційно небезпечними територіями залишаються 174 тис. кв. км, що становить 30% від загальної площі України. Прискорення гуманітарного розмінування дасть змогу зберегти життя людей, відновити звичні масштаби підприємницької діяльності, підтримати економіку України та світову продовольчу безпеку. Перший етап Програми відбудеться 20-23 грудня 2022 року в Києві. Програма стартує з інтенсивного чотириденного навчання із глибоким зануренням у тему розмінування, поєднаного з практичною частиною. Досвідчені експерти одного з підприємств Укроборонпрому розповідатимуть про нюанси нормативної бази, загальну класифікацію боєприпасів, наявні технології та засоби знешкодження вибухонебезпечних предметів. Паралельно учасники матимуть можливість випробувати власні розробки та використати нові знання на практиці на спеціалізованому полігоні. Досвід, отриманий під час навчання, допоможе розробникам вдосконалити свої ідеї перед презентацією на галузевому форумі. Він стане другим етапом Програми. У форумі візьмуть участь представники Укроборонпрому, Київської школи економіки, Міноборони України, ДСНС, провідних іноземних та українських операторів з розмінування, виробників, експертів та інвесторів. Заключним етапом Програми стане акселерація. Найкращі інновації можуть бути реалізовані як самостійно, так і в кооперації з партнерами, зокрема іноземними. Передбачена менторська підтримка з боку експертів з Концерну, Київської школи економіки, Міністерства оборони України та ДСНС, а також грошові гранти. Проведення форуму та акселерації заплановано на перше півріччя 2023 року. Партнером Укроборонпрому та Київської школи економіки є Український фонд стартапів. Щоб стати учасником Програми з пошуку та впровадження інновацій у протимінній діяльності, необхідно зареєструватися за посиланням https://bootcamp.usf.com.ua/ Учасники, яких запросять до першого етапу, мають прибути до Києва на навчання, яке проходитиме 20-23 грудня.
Виїзні ремонтні бригади Укроборонпрому відновлюють 90-95% військової техніки безпосередньо на лінії зіткнення або у «сірій» зоні. Це ремонти різної складності, просто неба, за будь-якої погоди, вдень та вночі. Особистий рекорд рембригади на цьому відео — 7 відновлених машин за добу трьома особами. Виїзні ремонтні бригади Укроборонпрому відновлюють як українську, так і російську трофейну техніку.   Часто у трофейних зразках бронетехніки наші військові знаходять награбовані у мирного населення речі: пилососи, чайники, кавоварки. Як відбувається відновлення техніки на передовій? Перше – розмова з екіпажем як до прибуття ремонтної бригади на передову, так і під час виїзду. Це дозволяє заздалегідь подбати про необхідні запчастини. Далі – огляд машини по прибуттю: максимально швидко встановлюють поломку і переходять до ремонту. Військова техніка з тяжкими бойовими пошкодженнями відтягується на майданчики для ремонту або в безпечне місце, де її можна ремонтувати.
Реактивна система залпового вогню «Вільха», переносний протитанковий ракетний комплекс «Стугна-П» та протикорабельний ракетний комплекс «Нептун», які довели свою ефективність у бойових діях, зображені на нових воєнних марках. До Дня Збройних сил України Укрпошта випустила поштовий набір «Зброя Перемоги». На них зображена техніка, виготовлена підприємствами вітчизняного ОПК, а також передана західними партнерами Україні. «Зараз всі підприємства Концерну працюють у посиленому режимі, збільшуючи й обсяги, і якість техніки, яку ми передаємо ЗСУ. Хочу, щоб на наступних марках було більше нашої високоточної та високоефективної зброї, яка кожного дня наближає нашу перемогу», — зазначив генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв під час урочистого спецпогашення марки. З перших днів повномасштабної війни українська зброя у руках наших військових засаджує бавовною усю лінію фронту. «Нептун» став на озброєння ЗСУ менш як два з половиною роки тому, а вже встиг показати себе справжнім володарем морів. Саме він відправив за відомою адресою відомий російський корабель – флагман чорноморського флоту рф, ракетний крейсер «москва». Зі «Стугни» ворожу техніку вражали бійці АТО та ООС, проте свій зоряний час  «Стугна» отримала лише у 2022 році. Вона вкотре довела свою ефективність проти будь-якої бронетехніки ворога, але й показала здатність перетворюватися на засіб ППО. Тільки за перші дні війни «Вільха» завдала близько 50 влучних ударів по ворогу. Вона нищить окупантів на всій лінії фронту, а серед цілей – системи протиповітряної оборони, станції РЕБ, піхота та бронетехніка. Замовити марки чи повний поштовий набір можна тут: bit.ly/zbroya_peremohy. Частина коштів від продажу буде направлена на допомогу Збройним силам України.
Розберемось, як же так вийшло, що виробництво артилерійських снарядів калібру 152-мм не було розпочато ще у 2018 році, а натомість серія вийшла пару місяців тому, як про це повідомив Міністр оборони України Олексій Резніков. Розберемось детальніше, бо хтось маніпулює фактами. У 2018 році на одному з підприємств Укроборонпрому дійсно виготовили біля чотирьох десятків корпусів до 152-мм снарядів. Саме вони були на всіх фото. Але далі справа не пішла, бо повноцінні постріли з вибуховою речовиною тодішня влада замовила у приватного виробника снарядів, які згодом виявились неналежної якості. Тим часом на державному оборонному підприємстві Укроборонпрому тодішня влада мала намір розгорнути конвеєрне виробництво боєприпасу. Для цього зобов’язала державне оборонне підприємство – у рамках засекреченого держконтракту – закупити необхідне обладнання через ДП “Безпека”, підпорядковане на той час Мінекономрозвитку. За умовами держконтракту компанію-постачальника обладнання обирало ДП “Безпека”. Вибір зупинився на американській фірмі-прокладці Gray Fox Logistics (GFL), яка ніколи не виробляла необхідного устаткування і була невідомою на ринку. Хоча державне оборонне підприємство неодноразово наполягало на виборі іншого постачальника із Південної Кореї. Державне оборонне підприємство на виконання контракту перерахувало GFL аванс у розмірі 8,29 млн доларів, однак досі ані обладнання, ані авансованих грошей державне оборонне підприємство так і не отримало. На сьогоднішній день за цими фактами порушено кримінальне провадження. Триває досудове розслідування. Саме за цей контракт Службою безпеки України у жовтні 2019 році було затримано ексзаступника міністра економрозвитку, що працював у владі з 2016 по 2018 роки. Щоправда, потім відпустили.  У 2020 році державне оборонне підприємство виграло справу проти Gray Fox Logistics в Арбітражному Інституті Стокгольмської Торгової Палати, однак перспективи фактичного повернення коштів – дуже туманні. Відзначимо для повноти картини, що одного із керівників Gray Fox Logistics, який безпосередньо «опікувався» контрактом з Україною, у 2019 році було засуджено у США до 12,5 років в’язниці в іншій справі про організацію міжнародної шахрайської схеми. Тим часом в Україні ДП «Безпека» стягнуло з державного оборонного підприємства на сьогодні майже 172 млн гривень за невиконаний контракт з фірмою, яку саме ж і нав’язало. Висновок. У 2018 році боєприпас так і не пішов у серію (серія – це від тисячі снарядів). Обладнання для конвеєрного виробництва 152-мм снаряду державне оборонне підприємство так і не отримало, натомість його «кинули» на 8 млн доларів, які воно зараз з власних коштів змушене повертати державі за невиконання нав’язаного контракту. Два місяці тому Україна вперше за роки незалежності почала серійно виготовляти артилерійські боєприпаси 152-мм калібру. На жаль, війна продиктувала нові правила, тому виготовлення снарядів повністю роззосереджено по великій кількості міст, щоб унеможливити для противника накриття ракетами наших співробітників. Ворог у нас лютий та підлий, і нам його повністю вистачає, аби ще й серед українців маніпулювати та пересмикувати факти. У нас нарешті є серійний боєприпас, і справжня задача – наростити потужність виробництва. Цим і займаємось.
Чому Укроборонпром робить ставку на безпілотні технології і які розробки вже є? Визвольна війна, яку веде Україна проти російських загарбників, стала не лише випробуванням на міцність для кожного з нас, але й вкотре довела важливість безпілотних систем для сучасних бойових дій.  Я свідомо користуюся словом «системи», оскільки вони вже давно не просто апарати, які виконують бойові завдання за мінімальної або дистанційної участі людини.  Це – потужні комплекси, побудовані з використанням найсучасніших технологій. Деякі з них вже не тільки допомагають швидше та влучніше уражати ворога на більших відстанях – вони пропонують людині різні варіанти розвитку ситуації на полі бою і можливі рішення.  Технології, які не так давно були суто експериментальними та використовувались лише на окремих зразках техніки, наразі пішли у серію. Одразу скажу, що інновації заради інновацій, процес заради процесу, нам не цікаві. Під час війни не можна дозволити собі нескінченні експерименти з незрозумілим результатом у віддаленому майбутньому.  По-перше, необхідно, щоб час між розробкою та прийняттям на озброєння був якомога меншим. По-друге – в українських реаліях сучасні оборонні технології мають швидко доводити свою ефективність у бою.   Об’єктивно Україна не в змозі виставляти у полі 100 своїх танків проти 100 рашистських і 100 артилерійських систем проти 100 у супротивника. Та чи потрібно це?  Ми маємо остаточно прийняти таку реальність і знайти альтернативний шлях до перемоги. Шлях не кількості, а якості, не лінійного мислення, а ефективних альтернатив, не виробництва за кресленнями ХХ сторіччя, а створення сучасної оборонної промисловості. Зараз ми поки що обмежені у далекобійному високоточному озброєнні. Але на ракетний терор з боку рф наші Збройні сили повинні давати гідну асиметричну відповідь.  У пригоді стають повітряні безпілотні системи, розвитку яких приділяє особливу увагу Президент України Володимир Зеленський.  Спільно з Головнокомандувачем ЗСУ генералом Валерієм Залужним та командою Генерального штабу фахівці Укроборонпрому розробили програму розвитку безпілотних систем для Сил безпеки та оборони нашої держави.  Команда професіоналів проаналізувала та систематизувала інформацію про місце та роль БпЛА у бою, їх тактико-технічні характеристики, типи боєприпасів, які вони використовують тощо. Це стратегічна програма розрахована на перспективу, проте асиметрична відповідь агресору потрібна вже сьогодні. Тому ми не зволікаємо і працюємо над цим питанням 24/7.  Одним з варіантів може стати наш новий ударний дрон, над низкою характеристик якого ми вже прочинили завісу. Так, він може діяти на дальності 1000 км, а за певних умов – до 1200 км.  Його корисне навантаження становить близько 75 кг. Ми максимально пришвидшили виробництво першого дослідного зразка, випробували його у повітрі та готуємося до наступного етапу – демонстрації можливостей цього комплексу керівництву Сил безпеки та оборони нашої держави. Варто окремо наголосити, що роботизованими є не лише літальні апарати, а й техніка для землі та води. Наприкінці жовтня, наприклад, чорноморський флот агресора зазнав влучного удару в бухті Севастополя.  Бухті, яка, за словами росіян, була захищеною усіма можливими засобами навіть не на 100%, а на 150%. Проте цей захист було проламано морськими дронами.  Це потужний сигнал про те, що відтепер флот агресора не може почуватися у безпеці абсолютно ніде, а сама парадигма війни на морі змінюється.  Питанням роботизованих систем наша команда приділяла час і до повномасштабного вторгнення ворога. Фахівці нашого бронетанкового напрямку активно працювали над створенням бронетехніки з дистанційним керуванням.  Так, зараз пріоритети змінилися й нам набагато важливіше повертати до життя пошкоджені бойові машини, на яких наші воїни запекло б’ються з ворогом на фронті.  Деяку техніку фахівці підприємств Концерну лагодять по декілька разів і знов віддають на передову. Цілодобово, часто під обстрілами, працюють наші виїзні ремонтні бригади.  Але від своїх намірів щодо створення безпілотної техніки ми не відмовляємося, і навіть зараз продовжуємо цю роботу. Також є думка, що Укроборонпром не дуже-то поспішає з розробками нових озброєнь, зокрема дронів-камікадзе. Мовляв, дивиться, як Іран може швидко та масово виробляти ці примітивні «мопеди».  Чому підприємства Концерну не спроможні виготовити вже на вчора безліч безпілотників та озброїти ними армійців? Давайте говорити відверто та без недооцінювання техніки, якою користується ворог.  Розробка та вдосконалення дронів Shahed 136 тривали протягом багатьох-багатьох років з використанням провідних технологій, що доводить серйозність підходу до них. Вітчизняна оборонка, зокрема підприємства Укроборонпрому має величезний науково-технічний потенціал, у нас працюють талановиті інженери та конструктори, яким до снаги створювати сучасні безпілотні системи.  Такі комплекси дадуть можливість давати потужну асиметричну відповідь ворогу, наблизять нашу перемогу та що не менш важливо – допоможуть зберігати життя наших воїнів на фронті. Поки б’ється робот, солдат житиме – такими можуть невдовзі стати реалії війни. Як у випадку з іншими видами озброєнь, виробництво новітніх безпілотних систем є імпульсом для  розвитку багатьох сфер: ІТ, зв’язок, високоточне приладобудування, боєприпаси тощо.  І ми спільно з нашими стратегічними партнерами повинні докласти всіх зусиль, щоб ці напрямки розвивались саме в Україні, щоб саме наші фахівці розробляли програмне забезпечення, якісні двигуни, матеріали для планерів і багато іншого.  Мають з’являтися нові можливості для розбудови державно-приватного партнерства, трансферу найсучасніших оборонних технологій, залучення інвестицій та найкращих професіоналів. Ми добре розуміємо, що саме безпілотні комплекси та високоточне озброєння визначатимуть перевагу на полі бою. З часів, коли у баталіях стала брати участь техніка, якою керують на відстані, безпілотні системи змінювалися та еволюціонували.  Це відбувалося значно швидше, ніж в інших видах озброєння. Наприклад, між появою кременевої стрілецької зброї та масовим використанням гвинтівок пройшло майже три з половиною сторіччя.  А перший дерев’яний безпілотний літак з годинниковим механізмом і широке застосування ізраїльських БпЛА під час битви у долині Бекаа розділяють менш як 70 років.  Тут водночас зіграли свою роль бурхливий розвиток технологій та стратегічне бачення майбутнього роботизованих систем. І це майбутнє вже стало сьогоденням. Джерело: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/11/29/694363/
Фахівці одного з підприємств Укроборонпрому створили дослідний зразок виробу для пропалювання металу (ВПМ) SF-1, зовнішньо схожого на олівець. Завдяки його екзотермічній порошковій суміші він ефективно пропалює металеві оболонки вибухонебезпечних предметів, приміром, боєприпасів. Це спричиняє вигорання вибухової речовини. Такий олівець можна застосовувати під час розмінування територій. Розробники вже працюють над технологією дистанційного використання ВПМ SF-1 за допомогою безпілотних літальних апаратів. Це підвищить якість розмінування та збереже життя людей. Важливо, що пристрій безпечний у використанні. Підприємство-розробник олівця є оператором протимінної діяльності в Україні та отримало сертифікат, який дає право здійснювати розмінування та інші операції з вибухонебезпечними предметами на території нашої держави. Також підприємство Укроборонпрому має власний Центр гуманітарного розмінування, в якому працюють фахівці високого класу. З 2010 року Центр акредитований в ООН як постачальник послуг з протимінної діяльності та є партнером UNMAS, відповідної служби Організації Об’єднаних Націй.
Україна інтегрується в оборонно-промисловий комплекс НАТО. Укроборонпром спільно вироблятиме та розроблятиме важке озброєння та військову техніку мінімум з 6-ма країнами-членами Альянсу. Польща, Чехія, Франція, Данія та ще кількома, укладені угоди з якими не передбачають розголошення будь-яких даних. Так, ми створюємо спільні оборонні підприємства, будуємо лінії виробництва боєприпасів замкнутого циклу, спільно виробляємо броньовану техніку й реактивні системи залпового вогню та спільно розробляємо нові високотехнологічні зразки озброєння. Для цього використовуємо як наявні потужності, так і новостворені у безпечних місцях. Однією з останніх укладених угод була угода з Чехією. Державний концерн «Укроборонпром» і Міжурядова агенція оборонної співпраці при Міністерстві оборони Чеської Республіки допомились про створення спільного оборонного кластеру. Це відбулося згідно з досягнутими домовленостями між Президентом України Володимиром Зеленським та чеським Прем’єр-міністром Петром Фіалою. Так, угода передбачає: 1) виробництво військової техніки; 2) збільшення обсягів виготовлення боєприпасів різних калібрів; 3) розбудову сервісних хабів з обслуговування та ремонту озброєння та техніки; 4) співпрацю у сфері високих технологій, зокрема, створення спільних науково-дослідних центрів. Для реалізації цих планів ми залучатимемо як провідні українські та чеські оборонні підприємства, так і міжнародних фінансових донорів.   Загалом для прискореного розвитку наявних міжнародних оборонних проєктів та появи нових Укроборонпром та Міністерство закордонних справ України домовилися про подальшу координацію дій. Це має допомогти залучити більше іноземних партнерів до зміцнення оборонно-промислового комплексу України. України, яка є форпостом оборони для усього західного світу. Укроборонпром налагодив виробництво боєприпасів калібру 122 та 152 міліметрів, а також міни калібру 120-мм. Засоби ураження пройшли успішні випробування та виготовляються за технологією НАТО. Вже не перший місяць. Роззосережено, на різних потужностях, в тому числі країн-партнерів. Боєприпаси, вироблені Укроборонпромом, мають зменшити залежність української артилерії від постачань з-за кордону, де запаси снарядів і мін радянських калібрів поступово вичерпуються. Довіра до України та її оборонно-промислового комплексу невпинно зростає. Цьому сприяє і розпочата нами реформа з перетворення Укроборонпрому у сучасну високотехнологічну оборонну компанію. Станом на сьогодні перетворено у господарські товариства понад два десятки підприємств державної оборонки, на черзі – сам Концерн. Реформа надасть можливість підвищити ступінь прозорості діяльності державного сектору ОПК, залучати ще більше інвестицій, здійснювати трансфер технологій, створювати більше спільних підприємств в тому числі з країнами НАТО і допоможе убезпечити оборонку від корупційних ризиків.
Вчора, 9 листопада, Державний концерн «Укроборонпром» та Міжурядова агенція оборонної співпраці (AMOS) при Міністерстві оборони Чеської Республіки підписали угоду про створення спільного оборонного кластеру згідно з досягнутими минулого тижня домовленостями між Президентом України Володимиром Зеленським та Прем’єр-міністром Чеської Республіки Петром Фіалою. Створення оборонного кластеру передбачає виробництво військової техніки, збільшення обсягів виробництва боєприпасів різних калібрів (як на наявних потужностях, так і на новостворених у безпечних місцях), розбудову сервісних хабів з обслуговування та ремонту ОВТ, а також співпрацю у сфері високих технологій, зокрема, створення спільних науково-дослідних центрів. Для реалізації цих планів залучатимуть провідні українські та чеські оборонні підприємства, а також міжнародних фінансових донорів. «Чеська Республіка стане надійним промисловим тилом для української оборони та усього оборонно-промислового комплексу», – відзначив Томаш Копечний, заступник міністра оборони Чеської Республіки.
«Для нас важливо, щоб ворог пішов з нашої землі. Для цього нам потрібні дрони, які знищать логістику противника: щоб він не зміг підвезти до лінії зіткнення ані боєприпасів, ані ракет. Повністю припинити постачання – це, мабуть, найважливіше питання. Жоден танк не зрушить з місця, якщо не буде пального. Жоден танк не зможе стріляти, якщо не підвезуть боєприпаси», – Юрій Даник, радник Укроборонпрому з високотехнологічних систем, про навні БпЛА та перспективні українські розробки в ефірі Радіо НВ. «Якщо ви захочете створити систему, абсолютно захищену від засобів РЕБ, то противник буде розвивати засоби РЕБ і долати цей захист. Цей процес технологічно нескінченний. Якщо хтось зробить більш потужну броню, то хтось зробить більш потужний боєприпас. Якщо хтось зробить більш потужний боєприпас, то хтось зробить більш потужну броню. Створити абсолютну систему, ту, яка б подолала усе і всіх, була б не вразливою, була б дешевою, потужною та ефективною, – неможливо. Треба робити ті системи, які можуть, завдячуючи тактиці, правильному застосуванню, плануванню операцій, наявності відповідної системи технічних видів розвідки, максимально ефективно забезпечити нам досягнення задач. Будь-яка війна починалася з одних засобів, їх було спершу небагато, потім їх ставало більше і різноманітніших – і лише потім ми приходили до стандартизації та уніфікації цих засобів. Будь-яка війна починається з одних видів зброї, а закінчується іншими, інноваційнішими». Детальніше у матеріалі «Радіо НВ»
Які саме цілі зможе вражати нова українська розробка БпЛА? Коли чекати в серію «Сокіл-300»? Які міфи про іранські «Шахеди» настав час розвінчати? Чому ворог б’є по енергооб’єктах, не чекаючи холодів? Скільки ракет у них лишилось? Що робить українських бійців кращими воїнами? Це інтерв’ю не лише про Укроборонпром. Воно про нашого противника: його слабкі та сильні сторони. А ще – про особливості західного озброєння та загалом особливості цієї війни. Це інтерв’ю про людей, які працюють на наших заводах: які щоденно відновлюють, модернізують і виготовляють озброєння та військову техніку для Збройних сил України. «За 7 місяців повномасштабного вторгнення наші підприємства передали ЗСУ у 5 разів більше військової техніки та озброєння, ніж за весь 2021 рік. Укроборонпром – це не просто будівля, це 67 тисяч працівників. І вони – дивовижні люди», – Олег Болдирєв, менеджер проєктів Укроборонпрому. Дивіться у матеріалі «Час: Online»  
Делегація Об’єднання парламентів з понад 30-ти країн світу «United for Ukraine» на чолі з ініціатором проєкту Андрюсом Кубіліусом у ці дні з робочим візитом перебуває в Україні.  Генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв зустрівся з депутатами Європарламенту для обговорення ключових питань взаємодіі з країнами-членами НАТО.  Йшлося про підтримку Європарламентом низки проєктів та ініціатив, над якими працює українська оборонка. Серед них, зокрема, створення сервісних центрів для обслуговування та ремонту сучасних зразків закордонного ОВТ і запуск ліцензійного виробництва з країнами НАТО, що включатиме трансфер технологій.  Як зараз, так і в довгостроковій перспективі важливим для України є збільшення виробничих можливостей задля відповіді на дії країни-агресора. А це питання промислових інвестицій та створення спільних підприємств з партнерськими країнами.  Депутати висловили свою підтримку та готовність сприяти подальшому обговоренню цих проблем на більш високому рівні.  Нагадаємо, Андрюс Кубіліус у ході нинішнього візиту в Україну акцентував на наданні допомоги у відновленні українських об’єктів критичної інфраструктури, які постраждали від російських масованих атак.  «Ви ведете успішну військову кампанію, а ми воюємо на політичному фронті у столицях західних держав для того, щоб підтримати вас наскільки потрібно», – додав він.