За 9 місяців активного російського вторгнення українським захисникам державний концерн «Укроборонпром» передав у 7 разів більше озброєння, ніж за весь минулий рік. Виїзні ремонтні бригади ДК відновлюють 90-95% військової техніки безпосередньо на лінії зіткнення або у «сірій» зоні.  Про те, як функціонує Укроборонпром в умовах повномасштабної російської агресії, чому розвиток вітчизняного ОПК на сьогодні є вкрай важливим та на якому етапі наразі перебуває безпосереднього процес корпоратизації державного концерн,у в інтерв’ю Укрінформу розповіли директор департаменту з правових питань ДК Даніїл Федорчук та директор департаменту з трансформації Станіслав Людкевич.  - Понад 10 місяців триває повномасштабне вторгнення російської федерації на українську територію. Як воєнні дії вплинули на роботу ДК?  Даніїл Федорчук (далі - ДФ): Підприємства ДК «Укроборонпром» в умовах воєнного стану продовжують безперервно забезпечувати Збройні сили України озброєнням та військовою технікою (ОВТ), часто під обстрілами або на майданчиках, позбавлених будь-яких комфортних умов роботи. Підприємства працюють цілодобово, у тому числі на дублюючих потужностях, та у складі виїзних ремонтних бригад. У цих надважких умовах їм вдається освоювати випуск нової продукції та істотно оновлювати вже наявну продуктову лінійку. Станіслав Людкевич (далі - СЛ): За час повномасштабної війни Укроборонпром передав Збройним силам України в рази більше озброєння, ніж за весь 2021 рік. В різних категоріях номенклатури в середньому – у 7 разів більше, ніж торік. Концерн налагодив виробництво боєприпасів калібру 122 мм та 152 мм, а також мін калібру 120 мм. Засоби ураження пройшли успішні випробування. Боєприпаси, вироблені ДК, мають зменшити залежність української артилерії від постачань з-за кордону, де запаси снарядів і мін радянських калібрів поступово вичерпуються. Наразі концерн продовжує завозити боєприпаси з-за кордону. - Минулого року було затверджено Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу. Передбачалось, що стратегія реалізовуватиметься в три етапи, перший – мав завершитись цього року. Як російська агресія вплинула на її реалізацію, та як змістила акценти? ДФ: Дійсно, у 2021-2022 роках мало бути реалізовано перший етап Стратегії розвитку ОПК, який передбачав цілу низку заходів. Йдеться про розробку та прийняття правових актів для розвитку ОПК, заходи з перетворення підприємств ОПК державної форми власності у господарські товариства, формування організаційно та функціонально збалансованої структури управління підприємствами оборонної галузі промисловості. Також це формування вертикально-інтегрованих науково-виробничих об’єднань за галузевим принципом для створення замкнених циклів виробництва продукції військового, цивільного призначення та подвійного використання, припинення діяльності державного концерну «Укроборонпром» шляхом перетворення його та підприємств-учасників у вертикально-інтегровану структуру тощо. Перетворений Концерн насамкінець підпорядковуватиметься єдиному акціонеру – Кабінету Міністрів України, – тобто перебуватиме 100% у державній власності. СЛ.: До лютого 2022 року було реалізовано найважливіші заходи: ухвалено Закон України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (набрав чинності 6 жовтня 2021 року -ред), який заклав правові механізми реформування підприємств галузі. На жаль, початок повномасштабної агресії рф вплинув на темпи реалізації цих планів, але не змусив від них відмовитися. На сьогодні вже реорганізовано декілька десятків оборонних підприємств, реорганізація самого концерну також триває. Водночас сьогодні фактично відкладено на майбутнє розроблення довгострокових планів науково-технічного, інноваційного та інвестиційного розвитку, зовнішньоекономічної діяльності підприємств ОПК, адже зараз основною задачею є максимальна концентрація зусиль підприємств для забезпечення Збройних сил України необхідними озброєнням та військовою технікою в умовах війни. - Укроборонпром спільно з експертним середовищем розробив законопроєкт про максимальну локалізацію виробництва озброєння та військової техніки на території України. В чому його особливість? СЛ.: По суті це кілька законопроєктів, які містять як нові норми, так і значну кількість змін до вже існуючих норм законодавства. Але для зручності можна називати цей пакет «законопроєкт» (його повна назва – «Про оборонно-промисловий комплекс України як пріоритетну галузь промисловості» -ред). Загалом він передбачає пріоритетність оборонних закупівель у національних виробників ОВТ за наявності відповідної пропозиції (фактично – протекціонізм у сфері ОПК), надання їм низки податкових і митних пільг, підвищення престижності роботи на підприємствах ОПК, запровадження соціальних гарантій та пільг працівникам підприємств ОПК, заохочення розвитку освіти у галузях, пов’язаних з оборонною промисловістю тощо. Його дія поширюватиметься як на підприємства Укроборонпрому, так і на приватних виробників озброєння та військової техніки. Наша мета: підвищення обороноздатності держави, створення умов для гарантованого забезпечення потреб безпеки та оборони необхідним ОВТ шляхом забезпечення ефективного функціонування підприємств ОПК незалежно від форми власності. Передбачається, що дія окремих положень законопроєкту обмежуватиметься періодом воєнного стану. Інші норми будуть застосовуватися протягом обмеженого строку. Наприклад, на 10 років запроваджується пільга з оподаткування прибутку підприємств ОПК за умови використання ними коштів на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, розвиток чи модернізацію виробництва, фінансування науково-технічних розробок тощо. Решта норм розраховані на постійне застосування. Наприклад, в Україні буде створено реєстр підприємств ОПК, який дозволить державним замовникам отримувати максимально повну інформацію про наявні на українському ринку пропозиції товарів та послуг оборонного призначення. - На якому етапі перебуває робота над документом? Коли парламент може його розглянути? СЛ.: Зараз законопроєкт проходить остаточні обговорення й узгодження перед його реєстрацією у Верховній Раді. Строки прийняття законопроєкту поки спрогнозувати важко, хоча на всіх рівнях ми бачимо підтримку та розуміння критичної важливості цих законодавчих ініціатив. - Які у Вас очікування від прийняття законопроєкту? Як він вплине на розвиток вітчизняного оборонно-промислового комплексу? СЛ.: Документ у довгостроковій перспективі має створити правові й економічні стимули для локалізації виробництва на території України, зокрема для створення тут виробничих потужностей нашими зарубіжними партнерами. Як наслідок, має знизитися залежність наших Сил безпеки та оборони від іноземних поставок (і всіх пов’язаних з цим політичних ризиків, коли поставки може бути припинено чи істотно обмежено з черговою зміною уряду і політичного курсу), коли Сили безпеки і оборони України гарантовано отримуватимуть необхідне їм сучасне та високотехнологічне озброєння та військову техніку вітчизняного виробництва. Через створення нових робочих місць не лише на оборонних підприємствах, але і в суміжних галузях (коли 1 робоче місце в ОПК створюватиме 8-9 робочих місць у пов’язаних сферах – так званий ефект мультиплікатора), оборонно-промисловий комплекс має стати драйвером розвитку всієї національної економіки. - Чи розглядає Укроборонпром можливість локалізації підприємств, які виготовляють озброєння, за кордоном, наприклад, у сусідніх країнах? Україна у цьому випадку буде впевнена в тому, що ворожі ракети не зможуть порушити виробництво, а партнери отримають додаткові надходження з іншого. ДФ: Можливості дублювання виробничих потужностей українських підприємств за кордоном безумовно розглядаються та активно вивчаються, але більш конкретні відомості зараз не можемо розкрити зі зрозумілих причин. - Концерн та Міжурядова агенція оборонної співпраці (AMOS) при Міністерстві оборони Чеської Республіки підписали угоду про створення спільного оборонного кластеру. Розкажіть детальніше про напрямки співпраці. ДФ: Цією угодою Україна зафіксувала наміри розвивати всебічне партнерство українських та чеських оборонних підприємств зі спільного виробництва військової техніки, боєприпасів різних калібрів, створення сервісних хабів з обслуговування та ремонту ОВТ, а також співпрацю у сфері високих технологій. Взаємодія охоплюватиме створення спільних науково-дослідних центрів, а також нових виробничих потужностей як у Чехії, так і в Україні. Підписання угоди з AMOS закладає фундамент для подальших договорів між підприємствами оборонного комплексу на реалізацію спільних коопераційних планів.  - Тобто, планується створення нових оборонних кластерів? ДФ: Наразі це дуже важливий напрямок діяльності Укроборонпрому. Вже очевидно, що без співпраці з зарубіжними партнерами виведення української оборонної промисловості на якісно новий рівень є нездійсненним завданням. Тому таку взаємодію передбачено майже за всіма напрямками діяльності підприємств Концерну.  - Ворог щодня продовжує обстрілювати українську інфраструктуру, в тому числі підприємства, які є стратегічно важливими для ЗСУ. В яку суму оцінюються збитки, завдані українському ОПК? ДФ: Від самого початку повномасштабного російського вторгнення підприємства концерну є одними з головних цілей ворога. На жаль, ми маємо загиблих та поранених серед працівників, зруйновані будівлі та споруди, втрачене майно. Процес підрахунку втрат і збитків триває, не можемо зараз озвучити конкретну цифру. Водночас, державна методика оцінки таких збитків досі перебуває у стадії розробки уповноваженими органами. Разом із тим, концерн проводить роботу із залученням правоохоронних органів для фіксації завданої шкоди для формування належної доказової бази, зокрема для майбутнього відшкодування за рахунок держави-агресора. - З самого початку в межах процесу корпоратизації ДК передбачалось, що підприємства, які входять до Укроборонпрому, будуть розподілені за напрямами діяльності та згруповані у двох державних холдингових компаніях: «Оборонні системи України» та «Аерокосмічні системи України». Чи відбулись зміни в цьому напрямку? СЛ: Цільова модель корпоратизації підприємств концерну передбачає об’єднання усіх наявних державних підприємств після їх перетворення у господарські товариства у вертикально-інтегровану структуру під єдиний корпоративний центр, на який має бути перетворено сам концерн. Перетворення підприємств, які розташовані на тимчасово-окупованих територіях або зазнали істотних ушкоджень, зараз призупинено, до їх звільнення та/або визначення масштабу втрат та їхнього впливу на виробничі можливості. Наприкінці 2021 року наглядова рада концерну затвердила склад п’яти галузевих науково-виробничих об’єднань: авіаремонт, бронетехніка, високоточне озброєння та боєприпаси, радарні системи, морські системи. Водночас дві групи підприємств за напрямами зовнішньоекономічна діяльність та авіабудування перебуватимуть під прямим підпорядкуванням корпоративного центру. - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку погодила проєкт постанови уряду про створення акціонерного товариства «Українська Оборонна Промисловість», компанії, яка нібито стане правонаступником держконцерну. Про що йде мова? СЛ: Перетворення концерну на акціонерне товариство, як це передбачено Законом «Про особливості реформування підприємств ОПК державної форми власності», та затвердження його статуту належить до повноважень Кабінету Міністрів України. Проєкт відповідної постанови Кабміну відповідно до регламенту Уряду вже пройшов погодження  заінтересованих центральних органів виконавчої влади і опрацьовується Секретаріатом Кабінету Міністрів, після чого буде винесений на засідання Уряду. «Оборонні системи України» було попередньою робочою назвою майбутнього корпоративного центру, від якої з різних причин відмовилися. Станом на зараз назвою правонаступника концерну, яка відображена у проєктах документів Кабміну, є акціонерне товариство «Українська Оборонна Промисловість».  - Реформа ОПК передбачає запровадження принципів корпоративного управління ОЕСР. Чи вбачаєте Ви ефективність у функціонуванні Наглядових рад як провідника комплаєнс-політики? СЛ: Стандарти ОЕСР вироблені багаторічною практикою західних країн. Вони ґрунтуються на ідеї загального підвищення ринковості та конкурентоздатності підприємств державного сектору економіки. Це досягається завдяки усуненню «ручного» і, можливо, політично вмотивованого управління з боку власника (держави) з передачею частини управлінських функцій наглядовим радам з незалежними членами. Водночас, розуміючи специфіку ОПК, особливо під час воєнного стану, контроль держави за перетвореними господарськими товариствами не зменшиться і, звичайно, жодним чином не йдеться про якусь приховану приватизацію. В проєкті статуту правонаступника концерну визначено, що у склад наглядової ради увійдуть шість членів, половина з яких має відповідати критеріям незалежності, а інші – представники держави. Впевнені, що за результатами конкурсних процедур Уряд призначить на посади членів наглядової ради висококласних та ефективних фахівців, що позитивно вплине на якість управління підприємствами оборонно-промислового комплексу державної форми власності. - Як процес корпоратизації Укроборонпрому вплине на залучення іноземних інвестицій в український оборонно-промисловий комплекс? ДФ: Ми очікуємо завершення всіх процесів і формування трирівневої корпоративної структури у 2023 році. Впевнені, що така модель буде ефективною та дасть змогу оперативно та якісно ухвалювати рішення, адже реалії вимагатимуть від оборонно-промислового комплексу максимальної самовіддачі. Також  прозора система управління неодмінно підвищить привабливість для інвесторів і надасть змогу залучити додатковий капітал. - Яке бачення має ДК щодо подальшого розвитку українського ОПК? ДФ: Український оборонно-промисловий комплекс (не лише державний, але і приватний) має якнайшвидше стати сучасним і високотехнологічним, із міцними коопераційними зв’язками з нашими партнерами, але максимально незалежним від імпорту і пов’язаних з цим політичних ризиків. Зрештою, розвиток ОПК для України – це не просто про підтримку важливої галузі промисловості, це передусім – питання виживання. Марчук Валентин, Київ Джерело:https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3635422-daniil-fedorcuk-ta-stanislav-ludkevic-direktori-departamentiv-dk-ukroboronprom.html 

Вчора, 15 грудня, Укроборонпром та Шведська асоціація безпеки та оборонної промисловості «SOFF» уклали угоду про співпрацю. До складу Асоціації входить 180 компаній-членів. Усі вони спеціалізуються на кіберзахисті, цивільному захисті та оборонних проєктах. Це вже 27-ма міжнародна угода, укладена Укроборонпромом з країнами-партнерами за час повномасштабного вторгнення. Предметом угоди є співробітництво у галузі оборонного виробництва, досліджень та розробок. Асоціація підтримує тісний діалог і широко співпрацює з урядом Швеції, а також зі Збройними силами Швеції, тож, сприятиме залученню урядових структур до налагодження між нашими країнами двостороннього співробітництва та торгівлі в оборонній сфері. Додатково: «The SWEDISH SECURITY & DEFENCE INDUSTRY ASSOCIATION» («SOFF») – Шведська асоціація безпеки та оборонної промисловості, метою якої є об’єднання безпекових та оборонних компаній у Швеції, а також скандинавських та європейських організацій. Асоціація представляє шведську галузь безпеки та оборони в ASD (Асоціація аерокосмічної та оборонної промисловості Європи), NIAG/PfP (Промислова консультативна група НАТО/Партнерство заради миру) і є представником від Шведської національної асоціації оборонної промисловості (NDIA) в ЄС (Європейська оборонна асоціація Агентство, Комісія ЄС) і в організації Північного оборонного співробітництва (NORDEFCO).

Команда Укроборонпрому обговорила з представниками провідної Центрально- та Східноєвропейської суспільно-аналітичної організації GLOBSEC партнерство в оборонній сфері з країнами НАТО. Йшлося про збільшення виробництва боєприпасів, зокрема «радянських» калібрів, виробництво, ремонт і обслуговування вітчизняної та закордонної військової техніки тощо. Крім цього представники Концерну розповіли про стан реформи державного оборонно-промислового комплексу України, завдяки якій, зокрема, можна здійснювати трансфер технологій та залучати інвестиції у вітчизняний ОПК. На сьогодні зміцнення військово-технічного партнерства з країнами Північноатлантичного альянсу має велике значення для посилення Сил безпеки та оборони України. Так під час відсічі російським загарбникам воно стане міцним підґрунтям для подальшої інтеграції вітчизняного ОПК в глобальну систему оборонної промисловості НАТО. Нагадаємо, що Укроборонпром спільно вироблятиме, ремонтуватиме та розроблятиме важке озброєння та військову техніку щонайменше з шістьма країнами-членами Альянсу. Довідково. GLOBSEC – незалежна, позапартійна та неурядова аналітична організація глобального спрямування зі штаб-квартирою у Братиславі, яка віддана ідеям поширення демократії, безпеки, процвітання та сталого розвитку в Європі та по всьому світу.

Задля збереження цивільних життів та економічного відновлення України ми стимулюємо розвиток гуманітарного розмінування. Укроборонпром у співпраці з Київською школою економіки започатковують програму з пошуку та впровадження інновацій у гуманітарну протимінну діяльність в Україні та запрошують до участі авторів перспективних проєктів. Найкращі розробки можуть отримати інвестиції, стати частиною спільних ініціатив з розмінування, зокрема з іноземними компаніями. Забруднення земель мінами та снарядами є викликом для бізнесів, передусім у сільському господарстві. Наразі потенційно небезпечними територіями залишаються 174 тис. кв. км, що становить 30% від загальної площі України. Прискорення гуманітарного розмінування дасть змогу зберегти життя людей, відновити звичні масштаби підприємницької діяльності, підтримати економіку України та світову продовольчу безпеку. Перший етап Програми відбудеться 20-23 грудня 2022 року в Києві. Програма стартує з інтенсивного чотириденного навчання із глибоким зануренням у тему розмінування, поєднаного з практичною частиною. Досвідчені експерти одного з підприємств Укроборонпрому розповідатимуть про нюанси нормативної бази, загальну класифікацію боєприпасів, наявні технології та засоби знешкодження вибухонебезпечних предметів. Паралельно учасники матимуть можливість випробувати власні розробки та використати нові знання на практиці на спеціалізованому полігоні. Досвід, отриманий під час навчання, допоможе розробникам вдосконалити свої ідеї перед презентацією на галузевому форумі. Він стане другим етапом Програми. У форумі візьмуть участь представники Укроборонпрому, Київської школи економіки, Міноборони України, ДСНС, провідних іноземних та українських операторів з розмінування, виробників, експертів та інвесторів. Заключним етапом Програми стане акселерація. Найкращі інновації можуть бути реалізовані як самостійно, так і в кооперації з партнерами, зокрема іноземними. Передбачена менторська підтримка з боку експертів з Концерну, Київської школи економіки, Міністерства оборони України та ДСНС, а також грошові гранти. Проведення форуму та акселерації заплановано на перше півріччя 2023 року. Партнером Укроборонпрому та Київської школи економіки є Український фонд стартапів. Щоб стати учасником Програми з пошуку та впровадження інновацій у протимінній діяльності, необхідно зареєструватися за посиланням https://bootcamp.usf.com.ua/ Учасники, яких запросять до першого етапу, мають прибути до Києва на навчання, яке проходитиме 20-23 грудня.

Виїзні ремонтні бригади Укроборонпрому відновлюють 90-95% військової техніки безпосередньо на лінії зіткнення або у «сірій» зоні. Це ремонти різної складності, просто неба, за будь-якої погоди, вдень та вночі. Особистий рекорд рембригади на цьому відео — 7 відновлених машин за добу трьома особами. Виїзні ремонтні бригади Укроборонпрому відновлюють як українську, так і російську трофейну техніку.   Часто у трофейних зразках бронетехніки наші військові знаходять награбовані у мирного населення речі: пилососи, чайники, кавоварки. Як відбувається відновлення техніки на передовій? Перше – розмова з екіпажем як до прибуття ремонтної бригади на передову, так і під час виїзду. Це дозволяє заздалегідь подбати про необхідні запчастини. Далі – огляд машини по прибуттю: максимально швидко встановлюють поломку і переходять до ремонту. Військова техніка з тяжкими бойовими пошкодженнями відтягується на майданчики для ремонту або в безпечне місце, де її можна ремонтувати.

Реактивна система залпового вогню «Вільха», переносний протитанковий ракетний комплекс «Стугна-П» та протикорабельний ракетний комплекс «Нептун», які довели свою ефективність у бойових діях, зображені на нових воєнних марках. До Дня Збройних сил України Укрпошта випустила поштовий набір «Зброя Перемоги». На них зображена техніка, виготовлена підприємствами вітчизняного ОПК, а також передана західними партнерами Україні. «Зараз всі підприємства Концерну працюють у посиленому режимі, збільшуючи й обсяги, і якість техніки, яку ми передаємо ЗСУ. Хочу, щоб на наступних марках було більше нашої високоточної та високоефективної зброї, яка кожного дня наближає нашу перемогу», — зазначив генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв під час урочистого спецпогашення марки. З перших днів повномасштабної війни українська зброя у руках наших військових засаджує бавовною усю лінію фронту. «Нептун» став на озброєння ЗСУ менш як два з половиною роки тому, а вже встиг показати себе справжнім володарем морів. Саме він відправив за відомою адресою відомий російський корабель – флагман чорноморського флоту рф, ракетний крейсер «москва». Зі «Стугни» ворожу техніку вражали бійці АТО та ООС, проте свій зоряний час  «Стугна» отримала лише у 2022 році. Вона вкотре довела свою ефективність проти будь-якої бронетехніки ворога, але й показала здатність перетворюватися на засіб ППО. Тільки за перші дні війни «Вільха» завдала близько 50 влучних ударів по ворогу. Вона нищить окупантів на всій лінії фронту, а серед цілей – системи протиповітряної оборони, станції РЕБ, піхота та бронетехніка. Замовити марки чи повний поштовий набір можна тут: bit.ly/zbroya_peremohy. Частина коштів від продажу буде направлена на допомогу Збройним силам України.

Розберемось, як же так вийшло, що виробництво артилерійських снарядів калібру 152-мм не було розпочато ще у 2018 році, а натомість серія вийшла пару місяців тому, як про це повідомив Міністр оборони України Олексій Резніков. Розберемось детальніше, бо хтось маніпулює фактами. У 2018 році на одному з підприємств Укроборонпрому дійсно виготовили біля чотирьох десятків корпусів до 152-мм снарядів. Саме вони були на всіх фото. Але далі справа не пішла, бо повноцінні постріли з вибуховою речовиною тодішня влада замовила у приватного виробника снарядів, які згодом виявились неналежної якості. Тим часом на державному оборонному підприємстві Укроборонпрому тодішня влада мала намір розгорнути конвеєрне виробництво боєприпасу. Для цього зобов’язала державне оборонне підприємство – у рамках засекреченого держконтракту – закупити необхідне обладнання через ДП “Безпека”, підпорядковане на той час Мінекономрозвитку. За умовами держконтракту компанію-постачальника обладнання обирало ДП “Безпека”. Вибір зупинився на американській фірмі-прокладці Gray Fox Logistics (GFL), яка ніколи не виробляла необхідного устаткування і була невідомою на ринку. Хоча державне оборонне підприємство неодноразово наполягало на виборі іншого постачальника із Південної Кореї. Державне оборонне підприємство на виконання контракту перерахувало GFL аванс у розмірі 8,29 млн доларів, однак досі ані обладнання, ані авансованих грошей державне оборонне підприємство так і не отримало. На сьогоднішній день за цими фактами порушено кримінальне провадження. Триває досудове розслідування. Саме за цей контракт Службою безпеки України у жовтні 2019 році було затримано ексзаступника міністра економрозвитку, що працював у владі з 2016 по 2018 роки. Щоправда, потім відпустили.  У 2020 році державне оборонне підприємство виграло справу проти Gray Fox Logistics в Арбітражному Інституті Стокгольмської Торгової Палати, однак перспективи фактичного повернення коштів – дуже туманні. Відзначимо для повноти картини, що одного із керівників Gray Fox Logistics, який безпосередньо «опікувався» контрактом з Україною, у 2019 році було засуджено у США до 12,5 років в’язниці в іншій справі про організацію міжнародної шахрайської схеми. Тим часом в Україні ДП «Безпека» стягнуло з державного оборонного підприємства на сьогодні майже 172 млн гривень за невиконаний контракт з фірмою, яку саме ж і нав’язало. Висновок. У 2018 році боєприпас так і не пішов у серію (серія – це від тисячі снарядів). Обладнання для конвеєрного виробництва 152-мм снаряду державне оборонне підприємство так і не отримало, натомість його «кинули» на 8 млн доларів, які воно зараз з власних коштів змушене повертати державі за невиконання нав’язаного контракту. Два місяці тому Україна вперше за роки незалежності почала серійно виготовляти артилерійські боєприпаси 152-мм калібру. На жаль, війна продиктувала нові правила, тому виготовлення снарядів повністю роззосереджено по великій кількості міст, щоб унеможливити для противника накриття ракетами наших співробітників. Ворог у нас лютий та підлий, і нам його повністю вистачає, аби ще й серед українців маніпулювати та пересмикувати факти. У нас нарешті є серійний боєприпас, і справжня задача – наростити потужність виробництва. Цим і займаємось.

Чому Укроборонпром робить ставку на безпілотні технології і які розробки вже є? Визвольна війна, яку веде Україна проти російських загарбників, стала не лише випробуванням на міцність для кожного з нас, але й вкотре довела важливість безпілотних систем для сучасних бойових дій.  Я свідомо користуюся словом «системи», оскільки вони вже давно не просто апарати, які виконують бойові завдання за мінімальної або дистанційної участі людини.  Це – потужні комплекси, побудовані з використанням найсучасніших технологій. Деякі з них вже не тільки допомагають швидше та влучніше уражати ворога на більших відстанях – вони пропонують людині різні варіанти розвитку ситуації на полі бою і можливі рішення.  Технології, які не так давно були суто експериментальними та використовувались лише на окремих зразках техніки, наразі пішли у серію. Одразу скажу, що інновації заради інновацій, процес заради процесу, нам не цікаві. Під час війни не можна дозволити собі нескінченні експерименти з незрозумілим результатом у віддаленому майбутньому.  По-перше, необхідно, щоб час між розробкою та прийняттям на озброєння був якомога меншим. По-друге – в українських реаліях сучасні оборонні технології мають швидко доводити свою ефективність у бою.   Об’єктивно Україна не в змозі виставляти у полі 100 своїх танків проти 100 рашистських і 100 артилерійських систем проти 100 у супротивника. Та чи потрібно це?  Ми маємо остаточно прийняти таку реальність і знайти альтернативний шлях до перемоги. Шлях не кількості, а якості, не лінійного мислення, а ефективних альтернатив, не виробництва за кресленнями ХХ сторіччя, а створення сучасної оборонної промисловості. Зараз ми поки що обмежені у далекобійному високоточному озброєнні. Але на ракетний терор з боку рф наші Збройні сили повинні давати гідну асиметричну відповідь.  У пригоді стають повітряні безпілотні системи, розвитку яких приділяє особливу увагу Президент України Володимир Зеленський.  Спільно з Головнокомандувачем ЗСУ генералом Валерієм Залужним та командою Генерального штабу фахівці Укроборонпрому розробили програму розвитку безпілотних систем для Сил безпеки та оборони нашої держави.  Команда професіоналів проаналізувала та систематизувала інформацію про місце та роль БпЛА у бою, їх тактико-технічні характеристики, типи боєприпасів, які вони використовують тощо. Це стратегічна програма розрахована на перспективу, проте асиметрична відповідь агресору потрібна вже сьогодні. Тому ми не зволікаємо і працюємо над цим питанням 24/7.  Одним з варіантів може стати наш новий ударний дрон, над низкою характеристик якого ми вже прочинили завісу. Так, він може діяти на дальності 1000 км, а за певних умов – до 1200 км.  Його корисне навантаження становить близько 75 кг. Ми максимально пришвидшили виробництво першого дослідного зразка, випробували його у повітрі та готуємося до наступного етапу – демонстрації можливостей цього комплексу керівництву Сил безпеки та оборони нашої держави. Варто окремо наголосити, що роботизованими є не лише літальні апарати, а й техніка для землі та води. Наприкінці жовтня, наприклад, чорноморський флот агресора зазнав влучного удару в бухті Севастополя.  Бухті, яка, за словами росіян, була захищеною усіма можливими засобами навіть не на 100%, а на 150%. Проте цей захист було проламано морськими дронами.  Це потужний сигнал про те, що відтепер флот агресора не може почуватися у безпеці абсолютно ніде, а сама парадигма війни на морі змінюється.  Питанням роботизованих систем наша команда приділяла час і до повномасштабного вторгнення ворога. Фахівці нашого бронетанкового напрямку активно працювали над створенням бронетехніки з дистанційним керуванням.  Так, зараз пріоритети змінилися й нам набагато важливіше повертати до життя пошкоджені бойові машини, на яких наші воїни запекло б’ються з ворогом на фронті.  Деяку техніку фахівці підприємств Концерну лагодять по декілька разів і знов віддають на передову. Цілодобово, часто під обстрілами, працюють наші виїзні ремонтні бригади.  Але від своїх намірів щодо створення безпілотної техніки ми не відмовляємося, і навіть зараз продовжуємо цю роботу. Також є думка, що Укроборонпром не дуже-то поспішає з розробками нових озброєнь, зокрема дронів-камікадзе. Мовляв, дивиться, як Іран може швидко та масово виробляти ці примітивні «мопеди».  Чому підприємства Концерну не спроможні виготовити вже на вчора безліч безпілотників та озброїти ними армійців? Давайте говорити відверто та без недооцінювання техніки, якою користується ворог.  Розробка та вдосконалення дронів Shahed 136 тривали протягом багатьох-багатьох років з використанням провідних технологій, що доводить серйозність підходу до них. Вітчизняна оборонка, зокрема підприємства Укроборонпрому має величезний науково-технічний потенціал, у нас працюють талановиті інженери та конструктори, яким до снаги створювати сучасні безпілотні системи.  Такі комплекси дадуть можливість давати потужну асиметричну відповідь ворогу, наблизять нашу перемогу та що не менш важливо – допоможуть зберігати життя наших воїнів на фронті. Поки б’ється робот, солдат житиме – такими можуть невдовзі стати реалії війни. Як у випадку з іншими видами озброєнь, виробництво новітніх безпілотних систем є імпульсом для  розвитку багатьох сфер: ІТ, зв’язок, високоточне приладобудування, боєприпаси тощо.  І ми спільно з нашими стратегічними партнерами повинні докласти всіх зусиль, щоб ці напрямки розвивались саме в Україні, щоб саме наші фахівці розробляли програмне забезпечення, якісні двигуни, матеріали для планерів і багато іншого.  Мають з’являтися нові можливості для розбудови державно-приватного партнерства, трансферу найсучасніших оборонних технологій, залучення інвестицій та найкращих професіоналів. Ми добре розуміємо, що саме безпілотні комплекси та високоточне озброєння визначатимуть перевагу на полі бою. З часів, коли у баталіях стала брати участь техніка, якою керують на відстані, безпілотні системи змінювалися та еволюціонували.  Це відбувалося значно швидше, ніж в інших видах озброєння. Наприклад, між появою кременевої стрілецької зброї та масовим використанням гвинтівок пройшло майже три з половиною сторіччя.  А перший дерев’яний безпілотний літак з годинниковим механізмом і широке застосування ізраїльських БпЛА під час битви у долині Бекаа розділяють менш як 70 років.  Тут водночас зіграли свою роль бурхливий розвиток технологій та стратегічне бачення майбутнього роботизованих систем. І це майбутнє вже стало сьогоденням. Джерело: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/11/29/694363/

Фахівці одного з підприємств Укроборонпрому створили дослідний зразок виробу для пропалювання металу (ВПМ) SF-1, зовнішньо схожого на олівець. Завдяки його екзотермічній порошковій суміші він ефективно пропалює металеві оболонки вибухонебезпечних предметів, приміром, боєприпасів. Це спричиняє вигорання вибухової речовини. Такий олівець можна застосовувати під час розмінування територій. Розробники вже працюють над технологією дистанційного використання ВПМ SF-1 за допомогою безпілотних літальних апаратів. Це підвищить якість розмінування та збереже життя людей. Важливо, що пристрій безпечний у використанні. Підприємство-розробник олівця є оператором протимінної діяльності в Україні та отримало сертифікат, який дає право здійснювати розмінування та інші операції з вибухонебезпечними предметами на території нашої держави. Також підприємство Укроборонпрому має власний Центр гуманітарного розмінування, в якому працюють фахівці високого класу. З 2010 року Центр акредитований в ООН як постачальник послуг з протимінної діяльності та є партнером UNMAS, відповідної служби Організації Об’єднаних Націй.

Україна інтегрується в оборонно-промисловий комплекс НАТО. Укроборонпром спільно вироблятиме та розроблятиме важке озброєння та військову техніку мінімум з 6-ма країнами-членами Альянсу. Польща, Чехія, Франція, Данія та ще кількома, укладені угоди з якими не передбачають розголошення будь-яких даних. Так, ми створюємо спільні оборонні підприємства, будуємо лінії виробництва боєприпасів замкнутого циклу, спільно виробляємо броньовану техніку й реактивні системи залпового вогню та спільно розробляємо нові високотехнологічні зразки озброєння. Для цього використовуємо як наявні потужності, так і новостворені у безпечних місцях. Однією з останніх укладених угод була угода з Чехією. Державний концерн «Укроборонпром» і Міжурядова агенція оборонної співпраці при Міністерстві оборони Чеської Республіки допомились про створення спільного оборонного кластеру. Це відбулося згідно з досягнутими домовленостями між Президентом України Володимиром Зеленським та чеським Прем’єр-міністром Петром Фіалою. Так, угода передбачає: 1) виробництво військової техніки; 2) збільшення обсягів виготовлення боєприпасів різних калібрів; 3) розбудову сервісних хабів з обслуговування та ремонту озброєння та техніки; 4) співпрацю у сфері високих технологій, зокрема, створення спільних науково-дослідних центрів. Для реалізації цих планів ми залучатимемо як провідні українські та чеські оборонні підприємства, так і міжнародних фінансових донорів.   Загалом для прискореного розвитку наявних міжнародних оборонних проєктів та появи нових Укроборонпром та Міністерство закордонних справ України домовилися про подальшу координацію дій. Це має допомогти залучити більше іноземних партнерів до зміцнення оборонно-промислового комплексу України. України, яка є форпостом оборони для усього західного світу. Укроборонпром налагодив виробництво боєприпасів калібру 122 та 152 міліметрів, а також міни калібру 120-мм. Засоби ураження пройшли успішні випробування та виготовляються за технологією НАТО. Вже не перший місяць. Роззосережено, на різних потужностях, в тому числі країн-партнерів. Боєприпаси, вироблені Укроборонпромом, мають зменшити залежність української артилерії від постачань з-за кордону, де запаси снарядів і мін радянських калібрів поступово вичерпуються. Довіра до України та її оборонно-промислового комплексу невпинно зростає. Цьому сприяє і розпочата нами реформа з перетворення Укроборонпрому у сучасну високотехнологічну оборонну компанію. Станом на сьогодні перетворено у господарські товариства понад два десятки підприємств державної оборонки, на черзі – сам Концерн. Реформа надасть можливість підвищити ступінь прозорості діяльності державного сектору ОПК, залучати ще більше інвестицій, здійснювати трансфер технологій, створювати більше спільних підприємств в тому числі з країнами НАТО і допоможе убезпечити оборонку від корупційних ризиків.

Вчора, 9 листопада, Державний концерн «Укроборонпром» та Міжурядова агенція оборонної співпраці (AMOS) при Міністерстві оборони Чеської Республіки підписали угоду про створення спільного оборонного кластеру згідно з досягнутими минулого тижня домовленостями між Президентом України Володимиром Зеленським та Прем’єр-міністром Чеської Республіки Петром Фіалою. Створення оборонного кластеру передбачає виробництво військової техніки, збільшення обсягів виробництва боєприпасів різних калібрів (як на наявних потужностях, так і на новостворених у безпечних місцях), розбудову сервісних хабів з обслуговування та ремонту ОВТ, а також співпрацю у сфері високих технологій, зокрема, створення спільних науково-дослідних центрів. Для реалізації цих планів залучатимуть провідні українські та чеські оборонні підприємства, а також міжнародних фінансових донорів. «Чеська Республіка стане надійним промисловим тилом для української оборони та усього оборонно-промислового комплексу», – відзначив Томаш Копечний, заступник міністра оборони Чеської Республіки.

«Для нас важливо, щоб ворог пішов з нашої землі. Для цього нам потрібні дрони, які знищать логістику противника: щоб він не зміг підвезти до лінії зіткнення ані боєприпасів, ані ракет. Повністю припинити постачання – це, мабуть, найважливіше питання. Жоден танк не зрушить з місця, якщо не буде пального. Жоден танк не зможе стріляти, якщо не підвезуть боєприпаси», – Юрій Даник, радник Укроборонпрому з високотехнологічних систем, про навні БпЛА та перспективні українські розробки в ефірі Радіо НВ. «Якщо ви захочете створити систему, абсолютно захищену від засобів РЕБ, то противник буде розвивати засоби РЕБ і долати цей захист. Цей процес технологічно нескінченний. Якщо хтось зробить більш потужну броню, то хтось зробить більш потужний боєприпас. Якщо хтось зробить більш потужний боєприпас, то хтось зробить більш потужну броню. Створити абсолютну систему, ту, яка б подолала усе і всіх, була б не вразливою, була б дешевою, потужною та ефективною, – неможливо. Треба робити ті системи, які можуть, завдячуючи тактиці, правильному застосуванню, плануванню операцій, наявності відповідної системи технічних видів розвідки, максимально ефективно забезпечити нам досягнення задач. Будь-яка війна починалася з одних засобів, їх було спершу небагато, потім їх ставало більше і різноманітніших – і лише потім ми приходили до стандартизації та уніфікації цих засобів. Будь-яка війна починається з одних видів зброї, а закінчується іншими, інноваційнішими». Детальніше у матеріалі «Радіо НВ»